Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“радиц≥€ емп≥ризму в новоЇвропейськ≥й ф≥лософ≥њ (‘. Ѕекон, “. √оббс, ƒж. Ћокк)




≈мп≥ризм Ч ф≥лософський напр€м, €кий основою п≥знанн€ вважаЇ чуттЇвий досв≥д (емп≥р≥ю).

«асновником емп≥ричноњ традиц≥њ у ф≥лософ≥њ Ќового часу Ї ‘. Ѕекон, €кий усв≥домив важлив≥сть наукового знанн€ дл€ влади людини над природою. …ому належить в≥домий висл≥в Ђ«нанн€ Ч це силаї. √оловн≥ своњ зусилл€ Ѕекон спр€мовував на пошук методу наукового п≥знанн€. ÷≥й проблем≥ присв€чена його основна прац€ ЂЌовий ќрганонї, €ку в≥н св≥домо протиставив старому Ђорганонуї (методу) јр≥стотел€. –озвитку науки, на думку Ѕекона, перешкоджають схоластика з њњ догматизованим јр≥стотелем ≥ р≥зноман≥тн≥ забобони, ухили розуму (Ђ≥долиї, Ђпривидиї), €к≥, под≥бно до викривленого дзеркала, спотворюють справжн≥й стан речей. “ому потр≥бно ви€вити ≥ викор≥нити ц≥ Ђпривидиї, Ђочиститиї в≥д них розум. ÷ей пошук Ђчистого суб'Їктаї, Ђчистоњ св≥домост≥ї зумовлений гносеолог≥чним протисто€нн€м суб'Їкта ≥ об'Їкта, що виникло в науц≥ та ф≥лософ≥њ Ќового часу.

Ѕекон називав чотири Ђпривидиї, €к≥ затьмарюють розум:

Ч Ђпривиди родуї Ч схильн≥сть розуму спрощувати €вища природи, обирати легший шл€х при њх по€сненн≥, п≥длаштовувати €вища п≥д сконструйован≥ власн≥ схеми;

Ч Ђпривиди печериї Ч в≥дхиленн€ ≥ндив≥дуального розуму (≥нтереси, схильност≥), €к≥ закривають шл€х до ≥стини;

Ч Ђпривиди площ≥ або ринкуї Ч п≥длегл≥сть розуму загальноприйн€тим погл€дам, забобонам, €к≥ часто пов'€зан≥ ≥з вживанн€м сл≥в на означенн€ не≥снуючих речей (дол€, в≥чний двигун та ≥н.);

Ч Ђпривиди театруї Ч викривл€юча д≥€ хибних вчень ≥ ф≥лософських теор≥й.

¬супереч дедуктивному методу, €кий був головним у вченн≥ јр≥стотел€, у схоластиц≥, Ѕекон запропонував метод ≥ндукц≥њ, доповненоњ пошуком негативних випадк≥в. ƒедукц≥€ Ч це х≥д думки в≥д загального (пон€тт€, акс≥оми) до одиничного. ¬ ≥ндукц≥њ думка рухаЇтьс€ навпаки, в≥д одиничного до загального. Ѕекон усв≥домлював слабк≥сть ≥ поверхов≥сть ≥ндукц≥њ. “ому дл€ посиленн€ њњ в≥н пропонував шукати Ђнегативн≥ випадкиї, €к≥ суперечили б основн≥й мас≥ факт≥в.

≤дењ ‘. Ѕекона систематизував “. √оббс. ¬≥н дещо посилив роль дедуктивного методу в п≥знанн≥, в≥ддавши належне математиц≥ в науковому знанн≥. ћислитель визнавав роль €к емп≥ричного, так ≥ рац≥онального п≥знанн€, щоправда, рац≥ональне тлумачив €к механ≥чне поЇднанн€ та роз'Їднанн€ чуттЇвих ≥дей. √оббса спор≥днюЇ з емп≥риками ном≥нал≥зм щодо розум≥нн€ природи загальних пон€ть. √оббс звернув увагу на знакову природу сл≥в, дав першу класиф≥кац≥ю знак≥в, його вважають одним ≥з засновник≥в сем≥отики Ч науки про знаки. ѕри цьому в≥н вид≥л€в п≥знавальну та соц≥альну функц≥ю знак≥в, без €ких люди не могли б домовл€тись м≥ж собою. Ќа основ≥ теор≥њ знак≥в √оббс р≥зко критикував реал≥зм.

 онцепц≥€ √оббса вплинула на формуванн€ механ≥стичного св≥тогл€ду французьких матер≥ал≥ст≥в.

—истематичност≥ й ц≥л≥сност≥ емп≥ризм набув у прац€х видатного англ≥йського мислител€ ƒж. Ћокка. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х мислител≥в-емп≥рик≥в, €к≥ ставили своњм завданн€м п≥знанн€ св≥ту, в≥н зосередивс€ на досл≥дженн≥ можливостей розуму, зробивши поворот в≥д об'Їкта (природи) до суб'Їкта. ќсновна його прац€ називаЇтьс€ Ђƒосл≥дженн€ людського розум≥нн€ї. Ћокк Ї сенсуал≥стом, посл≥довно реал≥зуЇ засади сенсуал≥зму в своњй концепц≥њ.

—енсуал≥зм (лат. sensus Ч в≥дчутт€, почутт€) Ч напр€м у ф≥лософ≥њ (теор≥њ п≥знанн€), €кий визнаЇ в≥дчутт€ Їдиним джерелом знань.

¬≥н п≥ддав р≥зк≥й критиц≥ вченн€ про Ђвроджен≥ ≥дењї ƒекарта, €кий вважав, що де€к≥ найпрост≥ш≥ ≥дењ притаманн≥ розуму в≥д природи, тобто становл€ть його природу Ч Ђвроджен≥ї. Ћокк категорично не погоджуЇтьс€ з цим. ¬с≥ ≥дењ, на його думку, поход€ть ≥з досв≥ду. ѕри цьому в≥н розр≥зн€в зовн≥шн≥й ≥ внутр≥шн≥й досв≥д. «овн≥шн≥й Ч чуттЇве сприйманн€ речей зовн≥шнього св≥ту, внутр≥шн≥й Ч самоанал≥з д≥€льност≥ св≥домост≥ (анал≥з в≥дчутт≥в, пам'€т≥ тощо). Ћюдина, наприклад, може сприймати будинок ≥ водночас (чи п≥сл€) анал≥зувати, €к вона його сприймаЇ. ¬нутр≥шн≥й досв≥д Ћокк називаЇ рефлекс≥Їю.

¬изнанн€ рефлекс≥њ Ч д≥€льност≥ самого розуму €к джерела ≥дей, св≥дчило про вимушений в≥дх≥д мислител€ в≥д крайнього емп≥ризму. јдже так званий Ђвнутр≥шн≥й досв≥дї не Ї чуттЇвим досв≥дом у справжньому розум≥нн≥ цього слова.

Ќасл≥дки систематично реал≥зовуваного емп≥ризму ви€вились ≥ в ≥нш≥й форм≥. Ћокк д≥йшов переконанн€, що загальне пон€тт€ Ђсубстанц≥€ї не дане в чуттЇвому досв≥д≥. ÷е дало йому п≥дставу дл€ агностичного висновку, що словом Ђсубстанц≥€ї позначаЇтьс€ припущенн€ нев≥домо чого.

Ѕекон, √оббс ≥ Ћокк були дењстичними матер≥ал≥стами. ѕрироду вони розгл€дали €к субстанц≥ю, щось самост≥йне, а науку Ч Їдиним вченн€м про природу. —феру морал≥ вони залишали в компетенц≥њ —в€того ѕисьма. ѓх св≥тогл€ду притаманний натурал≥зм у механ≥стичн≥й форм≥. ¬они розгл€дали людську суб'Їктивн≥сть €к в≥ддзеркаленн€ зовн≥шнього (механ≥чного) св≥ту. ≤ сама ц€ суб'Їктивн≥сть зводилась до механ≥чноњ комб≥нац≥њ ≥дей (особливо у √оббса). —уб'Їктом п≥знанн€ вони вважали окремого ≥ндив≥да, але вже у вченн≥ про Ђпривидиї (Ѕекон) ≥ про сусп≥льний характер знак≥в (√оббс) вони з≥ткнулись ≥з впливом сусп≥льства на процес п≥знанн€.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1115 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2359 - | 2091 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.