Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥, пер≥оди розвитку та основн≥ проблеми середньов≥чноњ ф≥лософ≥њ




√оловна особливiсть середньовiчноњ христи€нськоњ фiлософiњ Ч њњ спiввiдноснiсть з

проблемами релiгiњ. ¬она розвивалась з урахуванн€м христи€нських догм. “одi пiд

фiлософiЇю розумiли те, що зараз називають наукою. ѕровiдна роль в областi науки i

культури належала церквi. ‘iлософi€ вважалась служницею теологiњ, тобто €к така галузь

знанн€, що веде до бiльш широкого богословського знанн€. ‘iлософами були представники

церкви. —акралiзацi€ фiлософiњ Ч подiбне наближенн€ фiлософiњ до релiгiњ. ≈тапи: патристика

i схоластика.

ѕатристика (1-8 ст.) вiд слова ѕатер (батько церкви). ѕредставники: ¬асилiй ¬еликий,

јвгустин Ѕлаженний, √ригорiй Ќiльский, “ертулiан. ¬они розробл€ли всi фiлософськi

проблеми тiльки в звТ€зку з христи€нськими догмами. “о був час, коли виникло

христи€нство, й ще iснувала скептична €зичницька антична фiлософi€, що критикувала

христи€нськi догмати. ¬она вважалас€ ворогом вiри. “ому Ѕатьки церкви вз€ли на озброЇнн€

зброю своњх ворогiв. ѕоЇднанн€ вiри й розуму дало таку фiлософiю. Ќайважливiшi проблеми

патристики:

1. “ринiтарна: проблема сутностi Ѕога, його троњчностi

2. ¬iдносини вiри й античноњ фiлосфiњ.

3. –озумiнн€ iсторiњ €к руху до певноњ кiнцевоњ мети Ч √раду Ѕожього.

4. –озгл€д свободи вибору людини, €к вибору мiж спасiнн€м душi, або њњ загубленн€м.

5. ѕоходженн€ зла в свiтi. ѕатристика розвивалась пiд переважним впливом iдей ѕлатона.

¬важалось, що фiлософi€ дос€гаЇ iстинного через вивченн€ Ѕiблiњ. ‘iлон јлександрiйский:

Ѕiблi€ маЇ два сенси буквальний (екзотеричний) i таЇмний (езотеричний); останнiй можна

зрозумiти через алегорiњ.

јпологетика: захист положень христи€нства вiд критики античноњ фiлософiњ. јпологети:

ёстинiан,  лiмент јлександрiйский. ќстаннiй виснув iдею про гармонiю розуму й вiри;

розум пiдкор€Їтьс€ вiрi. ќрiЇн јлександрiйский розвив вченн€ про Ѕога, його iпостасi,

висунув iдею створенн€ свiту з нiчого. “ертулiан стверджував, що в христи€нськiй вiрi вже Ї

готовi iстини. јле починаючи з 2 ст. в христи€нствi виникають Їресi (манiхейство, арiанство,

гностiцизм). ¬они казали, що свiт лежить у злi, бо божество, €ке створило цей свiт Ч зле.

IснуЇ потойбiчний свiт, до €кого зможуть ввiйти лише тi, хто маЇ гносiс Ч певне особливе

знанн€. јврелiй јвгустiн (Ѕлаженний) (4-5 ст.) Ч головний пред- ставник патристики. ¬iн

прагнув логiчно обірунтувати iснуванн€ Ѕога. ¬вiв у фiлософiю принцип креацiонiзму (вiд

слова творiнн€): Ѕог створив свiт з нiчого. јле вiн схил€вс€ до фаталiзму, тобто заперечував

свободу волi людини, кажучи, що все в життi людини з самого народженн€ заплановано. ¬iн

створив концепцiю лiнiйного розвитку людськоњ iсторiњ. ™ початок: створенн€ людини, Ї

смисл: перемога христи€нства, Ї кiнець: —трашний —уд. ќсновнi iдењ патристики:

1. “еоцентризм: джерело всього Ч Ѕог.

2.  реацiонiзм.

3. ѕерсоналiзм: людина Ч образ i подоба Ѕога.

4. ѕровiденцiалiзм: всiм править Ѕог.

5. —отерiологiзм (вiд слова —паситель): людське житт€ треба скерувати на спасiнн€ душi.

6. –евел€цiонiзм (вiд слова ќткровенн€): iстина дос€гаЇтьс€ лише через дос€гненн€ смислу Ѕiблiњ, пророцтва св€тих. ѕатристика Ч постановка основних проблем фiлософiњ. ƒалi йде розробка цих проблем (8-13 ст.) та розвинута схоластика (13-14 ст.).

—холастика (8-14 ст.) (вiд слова Ўкола) Ч означаЇ шкiльна, службова фiлософi€, €ку

викладали в унiверситетах i школах при монастир€х. “ермiн Ђсхоластї мав смисл €к сьогоднi

вчений-теоретик. ќсновнi представники схоластики: ≈рiугена, Ѕонавентура, јльберт

¬еликий, ‘ома јквiнський, –оцелiн јбел€р. ¬они продовжували розробку проблем,

поставлених патристикою, але вона знаходилас€ пiд великим впливом iдей јрiстотел€ (а не

ѕлатона). ќсновне завданн€: по€снити христи€нськи догми, дати њх систематичний виклад i

доказ за допомогою розуму. «вiдси три основнi цiлi схоластiв: бiльш глибоко проникнути в

iстини вiри й зробити њх зрозумiлими; надати њм бiльшоњ упор€дкованостi; спростувати

критику христи€нських догматiв. ” витокiв схоластики сто€в √оецiй. ¬iн запропонував

систему навчанн€, що поЇднувала двi групи наук: тривiум (граматика, риторика, логiка) та

квадрiум (арифметика, геометрi€, музика, астрономi€). Ћише пiсл€ ос€гненн€ цих наук

людина може займатись теологiЇю.

‘ома јквiнський розробл€в проблему розуму i вiри. ¬iн казав, що сутнiсть христи€нства

треба ос€гати не лише вiрою, а й розумом, в чому маЇ допомогти фiлософi€, €ка базуЇтьс€ на

розумi. “ут фiлософi€ може спри€ти спасiнню душi. “епер антична фiлософi€ вже не Ї

ворогом христи€нства, з нењ запозичають та пристосовують певнi пон€тт€. ¬они давали

дефiнiцiњ цим пон€тт€м, але в кожного фiлософа Ч своЇ визначенн€. “ому диспути з

визначень тривали дес€тирiчч€ та сторiчч€. ¬идiл€ють двi проблеми: про iснуванн€

одиничного i загального та доказ iснуванн€ Ѕога. ѕерша проблема Ч що Ї реальним: окремi

одиничнi предмети, чи загальнi пон€тт€ (€кi назив. унiверсалi€ми). ¬ залежностi вiд вiдповiдi

на це питанн€, схоластична фiлософi€ подiлилась на два напр€мки: реалiзм та номiналiзм.

–еалiзм ствреджував, що загальнi пон€тт€ мають самостiйне iснуванн€ й iснують €к предмети

цього свiту, вони Ї сутност€ми речей й визначають iснуванн€ цих речей. Ќомiналiсти казали

протилежне: перш за все iснують реальнi, матерiальнi речi, а загальнi пон€тт€ Ч це нашi

визначенн€ цих речей. “рiйц€ iснуЇ €к щось загальне, що маЇ три iпостасi або ж iснують три

окремi особи, що обТЇднанi одною назвою (друга точка зору Ч Їресь: Ѕог один). ‘ома

јквiнский казав, що унiверсалiњ iснують тро€ко: одвiчнi (розуми Ѕога, прообрази всiх речей),

другi iснують в речах (сутностi речей) та людськi пон€тт€. ¬iн намагавс€ довести iснуванн€

Ѕога не спираючись на досвiд, лише досвiдом Ч апрiорно (до дослiду). …ого доведенн€:

1. ¬се рухаЇтьс€. ѕершодвигун Ч Ѕог.

2. ¬се маЇ першопричину. ѕершопричина Ч Ѕог.

3. ¬се iснуюче маЇ сутнiсть. —утнiсть всього iснуючого Ч Ѕог.

4. ¬се iснуюче в певнiй мiрi досконале. јбсолютна досконалiсть Ч Ѕог.

5. керiвництво свiтом Ч Ѕог. ¬ченн€ ‘оми јквiнкського Ч “омiзм. ¬iн сформулював основнi католицькi догмати. ¬iн видiлив три ступен€ людського пiзнанн€ (чуттЇвий, логiчний, божественне откровенн€). ¬iн оригiнально вирiшив проблему свободи волi, €ку поставив јвгустин: Ѕог створив людину i дав њй свободу вибору; далi в поведiнку людини Ѕог не втручаЇтьс€, але пiсл€ смертi буде —трашний —уд, де буде оцiнка дiй людини. —холастика перетворила фiлософiю на iнструмент обірунтуванн€ христи€нських догматiв. јле було розроблено логiчнi прийоми дискусiњ, почалос€ формуванн€ логiки наукового мисленн€.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 794 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2297 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.