Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√уман≥зм ≥ новий ≥деал людини епохи в≥дродженн€




ѕрестиж епохи ¬≥др. повТ€заний ≥з пон€тт€м гуман≥зму. ≤деолог≥€ ¬≥дродженн€ за 15-16 ст. вийшла за меж≥ ≤тал≥њ ≥ охопила б≥льш≥сть крањн в≥д Ќ≥дерланд≥в до ¬енгр≥њ. ≤тал≥йськ≥ гуман≥сти запозичили терм≥н humanitas (люд€н≥сть) у ÷ицерона, €кий п≥дкреслював, що це найважлив≥ший результат культури, вироблений у давньогрецьких пол≥сах. Ѕ≥льш≥сть гуман≥ст≥в жила на статки, отримуван≥ ≥з власноњ профес≥йноњ д≥€льност≥, що п≥дсилювало неприйн€тт€ оф≥ц≥йноњ вченост≥, прос€кнутоњ церковно-схоластичним духом. Ќасл≥док цього Ч р≥зко критичне ставленн€ до вс≥Їњ системи ≥ њњ теоретико-ф≥лософським основам, авторитарност≥. ÷е час по€ви р≥зних груп гуман≥ст≥в, €к≥ не мали в≥дношенн€ до ун≥верситет≥в чи церкви. ќдин з важливих результат≥в прац≥ гуман≥ст≥в Ч пошук ≥ попул€ризац≥€ текст≥в античних автор≥в, л≥тературне становленн€ сучасноњ њм мови.

¬≥домими представниками гуман≥зму Ї ƒанте, ѕетрарка, ≈разм –отердамський, “омас ћор,

–абле та ≥нш≥. ¬ Ђ омед≥њї ƒанте р≥зко п≥дкреслюютьс€ земн≥ риси персонаж≥в, њњ

характеризуЇ значний соц≥альний ≥нтерес до дол≥ Ђшл€хетноњ людиниї, €ка маЇ складатис€ не

за його чин, чи стан (сословие), а на основ≥ його пот€гу до знанн€ ≥ чеснот. ѕетрарка у своњх

творах р≥зко в≥дкидаЇ схоластичну вчен≥сть €к порожню Ђбалаканину д≥алектик≥вї, що

€скраво характеризуЇтьс€ його памфлетом Ђѕро нев≥гластво власне ≥ багатьоњ ≥ншихї.

¬орож≥сть до схоластики, €ку в≥н вважаЇ ≥люзорною ≥ непотр≥бною, проходить ≥ через ≥нш≥

його твори. ÷икл в≥рш≥в, присв€чених Ћаур≥, показуЇ перемогу земного почутт€ до краси

ж≥нки ≥ природи над аскетичним середньов≥чним сприйн€тт€м св≥ту.

ќдною з принципових рис гуман≥стичного св≥тогл€ду став р≥зкий антиклерикаризм,

виражений у критиц≥ ханжества та розбещеност≥ чернецтва в ц≥лому (€к приклад,

Ђƒекамеронї Ѕокаччо). ¬≥дбулас€ кардинальна переоц≥нка ц≥нностей. ¬ той час €к

середньов≥чний св≥тогл€д стверджував перш≥сть Ѕога, у епоху ¬≥дродженн€ в≥дбувс€ поворот

до реаб≥л≥тац≥њ т≥лесного початку в людин≥.

ќдною з проблем, €ку осмислювали гуман≥сти, стало питанн€ людини, €к Їдност≥ т≥ла ≥ душ≥.

јнтропоцентризм означав дл€ гуман≥стичноњ ф≥лософ≥њ в першу чергу перенесенн€ уваги з

проблем онтолог≥њ на етичн≥ проблеми, переосмисленн€ природничого ≥ божественного в

людин≥. √уман≥стичний антропоцентризм перш за все розгл€дав пон€тт€ людськоњ д≥€льност≥,

з €коњ виводив розум≥нн€ людини. —в≥т вже розгл€давс€ не €к м≥сце, повне страждань ≥ сл≥з, а

€к поле людськоњ творчоњ д≥€льност≥. «а Ѕраччол≥н≥ Ђприода Ї володаркою св≥ту ≥ моральн≥сть

випливаЇ з того, чого вимагаЇ природа людиниї. “ипово, гуман≥сти не заперечували н≥

створенн€ людини Ѕогом, н≥ безсмерт€ душ≥. јле багато першочергових дл€ середньов≥чч€

тез, так≥ €к гр≥хопад≥нн€ людини, н-д, вже не берутьс€ до уваги. ¬важаЇтьс€, що людина маЇ

сл≥дувати своњй природ≥, а не боротьб≥ з нею. ÷е призводить до втрати ц≥нност≥ чернецтва, €к

боротьби з≥ спокусами св≥ту ≥ власною Ђгр≥ховноюї природою. ќдним з насл≥дк≥в цього Ї

поверненн€ до житт€ ≥дењ античного еп≥курейства на противагу церковному аскетизму.

ѕри тому, що теолог≥чний антропоцентризм був властивий ≥ середньов≥чн≥й думц≥, в роботах

гуман≥ст≥в в≥н отримуЇ розвиток з суттЇво ≥ншоњ точки зору. ¬ середньов≥чч≥, проблема

людини розгл€далас€ з позиц≥њ гр≥хопад≥нн€ ≥ спокути, €ка могла дозволити дос€гти спас≥нн€.

√уман≥стична думка не заперечуЇ христи€нське вченн€ саме по соб≥, але разом з тим

розгл€даЇ людину тепер вже з точки зору њњ достоњнства, можливост≥ в≥д≥йти в≥д варварського,

тваринного стану до справд≥ людського ≥ це Ї результатом закладених в людин≥ можливостей.

¬ищим результатом д≥€льност≥ вважаЇтьс€ розвиток людини до Ѕога, за чињм образом ≥

подобою вона створена. √≥дн≥сть людини тепер бачитьс€ у њњ земному призначенн≥, д≥€льност≥,

€ка маЇ бути продовженн€м ≥ завершенн€м божественного твор≥нн€. —аме з епохи гуман≥зму

пон€тт€ Ђтворч≥стьї почало поширюватись на людську д≥€льн≥сть.

Ћюдина –енесансу набула нових у пор≥вн€нн≥ з людиною —ередньов≥чч€. ¬≥дродженн€ можна

охарактеризувати прагненн€м людей до слави, осмисленн€ краси природи, пот€г до прац≥ у

в≥льноњ людини. —трижнем ус≥Їњ культури став пошук ≥ндив≥дуальност≥ та доведенн€

самоц≥нност≥ р≥зниц≥ м≥ж людьми.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3816 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2045 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.