Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнтичний атом≥зм (ƒемокр≥т, ≈п≥кур)




«начним етапом у розвитку античноњ ф≥лософ≥њ було атом≥стичне вченн€. јнтична

атом≥стична ф≥лософ≥€ виникаЇ на терен≥ проблематики елеат≥в, але це самост≥йне вченн€, в

центр≥ €кого:

1) у€вленн€ про св≥тобудову;

2) трактуванн€ людини ≥ людського сусп≥льства.

«апочатковули атом≥стичну ф≥лософ≥ю в античност≥ Ћевк≥п (бл. 500-440 рр. до н.е.) ≥ ƒемокр≥т

(бл. 460-370 рр. до н.е.). Ѕезперечним Ї те, що ф≥лософськ≥ тлумаченн€ Ћевк≥па ≥ ƒемокр≥та

близьк≥ за духом ≥ проблематикою, хоча в њх д≥€льност≥, житт≥ було немало в≥дм≥нностей. ѕо-

перше, Ћевк≥п Ч досократик, а ƒемокр≥т трохи старший —ократа. ѕо-друге, €кщо Ћевк≥п

б≥льше уваги звертав на св≥тобудову, то ƒемокр≥т зосереджував своЇ вченн€ на людин≥.

Ћевк≥п ≥ ƒемокр≥т, обірунтовуючи першоначала, вважали, що ними Ї Ч атоми (бутт€) ≥

пустота (небутт€). јтом≥сти розгл€дають бутт€ €к антипод пустоти.

ќск≥льки атом≥сти допускають два начала у св≥тобудов≥ Ч бутт€ ≥ небутт€, вони дуал≥сти.

ќск≥льки ж вони трактують саме бутт€ €к неск≥нченну множину атом≥в, то вони над

плюрал≥сти. ѕри цьому найважлив≥шим Ї те, що атом≥сти, визнаючи неск≥нченне число

атом≥в, тверд€ть про неск≥нченне число форм атом≥в, ≥ншими словами, ведуть мову про

властивост≥ атом≥в. ≤ Ћевк≥п ≥ ƒемокр≥т стверджують, що атоми Ч це непод≥льна, гранично

тверда, непроникна, без будь-€коњ пустоти не здатна сприйматис€ в≥дчутт€м (через малу

величину) самост≥йна частинка речовини. јтом в≥чний, незм≥нний, тотожний самому соб≥;

всередин≥ його не в≥дбуваЇтьс€ н≥€ких зм≥н; в≥н не маЇ частин ≥ т.п. “а це т≥льки внутр≥шн€

суть атома, а Ї ≥ зовн≥шн≥ властивост≥ атом≥в. ≤ це передус≥м форма: атоми бувають

кулькопод≥бн≥, косинист≥, гачкопод≥бн≥, €к≥рнопод≥бн≥, ув≥гнут≥, випукл≥ ≥ т.д. јтом≥сти

вважали, що число форм атом≥в неск≥нченне. ќкр≥м форм, атоми розр≥зн€ютьс€ також за

пор€дком ≥ положенн€м.  ожен атом оточений порожнечею. јтоми Ћевк≥па ≥ ƒемокр≥та

ц≥лковито без'€к≥сн≥. якост≥ виникають у суб'Їкта в результат≥ взаЇмод≥њ атом≥в ≥ орган≥в чутт€.

ќриг≥нальне по€снюють атом≥сти виникненн€ житт€. ƒемокр≥т стверджуЇ, що живе виникло

≥з неживого за межами природи без н≥€кого творц€ ≥ розумноњ мети. ƒемокр≥т визначаЇ

людину €к тварину, €ка в≥д природи здатна до вс€кого навчанн€ ≥ маЇ у всьому своњми

пом≥чниками руки, розум ≥ гнучк≥сть мисленн€.

–озгл€даючи душу, атом≥сти вважають њњ сукупн≥стю атом≥в. јтом≥сти вчили ≥ про смертн≥сть

душ≥. Ќа у€в≥ про т≥лесн≥сть душ≥ побудоване вченн€ ƒемокр≥та про п≥знанн€. ѕри цьому

ƒемокр≥т розр≥зн€Ї два види п≥знанн€: темне (незаконнонароджене) ≥ ≥стинне

(законнонароджене), а також два види п≥знанн€ Ч за допомогою чутт≥в ≥ через мисленн€.

ƒемокр≥т глибоко розум≥Ї складн≥сть ≥ трудн≥сть процес≥в п≥знанн€, дос€гненн€ ≥стини. «

цього приводу в≥н образно говорив, що "д≥йсн≥сть Ч у безодн≥", вона глибоко лежить на дн≥

морському. ѕри вир≥шенн≥ одн≥Їњ з головних ф≥лософських проблем Ч проблеми щаст€ Ч

ƒемокр≥т говорив, що щаст€ в душ≥. ƒуша маЇ бути пом≥ркованою в насолод≥, маЇ перемагати

у соб≥ жагу, - а цього вчить ф≥лософ≥€.

¬пливовою в елл≥н≥стсько-римський пер≥од була школа посл≥довника ф≥лософ≥њ ƒемокр≥та

≈п≥кура (бл. 342-270 рр. до н.е.). ≈п≥кур п≥д≥йшов до атом≥зму ƒемокр≥та з етичних позиц≥й,

фактично в≥дтворюючи гедон≥зм к≥ренањк≥в, €к≥ визнавали насолоду критер≥Їм моральних

вчинк≥в. Ќатурф≥лософ≥€ ≈п≥кура спираЇтьс€ на так≥ ун≥версальн≥ принципи: по-перше, н≥що

не виникаЇ з н≥чого ≥ в н≥що не перетворюЇтьс€; по-друге, всесв≥т завжди був таким, €ким в≥н

Ї тепер, тому що немаЇ н≥чого такого, у що в≥н м≥г би перетворитись; по-третЇ, всесв≥т

складаЇтьс€ з т≥л ≥ порожнеч≥, ≥ про ≥снуванн€ т≥л св≥дчать в≥дчутт€, а ≥снуванн€ порожнеч≥

п≥дтверджуЇтьс€ рухом, €кий у н≥й реал≥зуЇтьс€; по-четверте, т≥ла або нед≥лим≥ ≥ незм≥нн≥

(атоми), або складен≥ з атом≥в; по-п'€те, всесв≥т безмежний €к за обс€гом порожнього

простору так ≥ за к≥льк≥стю своњх складових Ч €к атом≥в, так ≥ њх поЇднань. «азначен≥

принципи показують, що тут ≈п≥кур фактично повторюЇ ƒемокр≥та, а ориг≥нальн≥сть

натурф≥лософ≥њ ≈п≥кура про€вл€Їтьс€ в тому, що €кщо ƒемокр≥т розр≥зн€Ї атоми за формою,

пор€дком ≥ положенн€м, то ≈п≥кур говорить про њх форму, величину ≥ вагу.

ќриг≥нальний ≈п≥кур ≥ тим, що, визнаючи об'Їктивн≥сть чуттЇвих €костей, в≥н стверджуЇ, що

р≥ч Ч не проста сума атом≥в, а ≥снуЇ €к ц≥л≥сн≥сть, €к≥й властив≥ стал≥ €кост≥. ≈п≥кур ≥де дал≥

ƒемокр≥та в розум≥нн≥ простору ≥ часу. ѕрост≥р виводитьс€ з факту руху Ч в≥н Ї необх≥дною

умовою руху т≥л. „ас ≈п≥кур вважаЇ властив≥стю т≥л. ќсновне ж, чим в≥др≥зн€Їтьс€ ≈п≥курове

розум≥нн€ атом≥в в≥д попереднього атом≥зму, Ч приписуванн€ атомам властивост≥ ваги €к

причини руху. ќднак ≈п≥кур постаЇ перед нами не т≥льки €к представник атом≥стичноњ

ф≥лософ≥њ. ÷≥кавими Ї думки ≈п≥кура про Ѕога ≥ моральн≥сть. ≈п≥кур вважав, що основна мета

ф≥лософ≥њ Ч дос€гненн€ щаст€, тобто н≥чим не затьмареного вдоволенн€. ÷ей принцип

еп≥курейськоњ етики з'€вл€Їтьс€ завд€ки визнанню того, що людина в≥д природи т€гнетьс€ до

щаст€ ≥ з не менш природною в≥дразою намагаЇтьс€ позбутис€ страждань. ўаст€, вважаЇ

ф≥лософ, це незворушн≥сть духу, €ка дос€гаЇтьс€ навчанн€м ≥ вправами.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1628 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2438 - | 2018 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.