Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ етапи розвитку давньогрецькоњ ф≥лософськоњ думки




Ѕ≥льш €к тис€чол≥тн€ ≥стор≥€ розвитку давньогрецькоњ ф≥лософ≥њ под≥л€Їтьс€ на три етапи:

1. VIЧV ст. до н. е. ÷е був пер≥од становленн€ рабовласницьких пол≥сних демократ≥й. ‘≥лософ≥€ у форм≥ натурф≥лософ≥њ зосереджувалас€ на пошуках першооснови сущого, загального. Ћюдина (одиничне) ще не стала проблемою ф≥лософ≥њ.

ќсобливо в≥дчутним був взаЇмовплив ф≥лософ≥њ та математики, починаючи в≥д ‘алеса (прибл. 625 Ч прибл. 545 до н. е.), €кий був ф≥лософом ≥ математиком, до ≈вкл≥да, €кий був посл≥довником одн≥Їњ з сократ≥вських шк≥л. ÷ей взаЇмозв'€зок спри€в пл≥дному розвитку обох галузей знанн€.

2. IVЧIII ст. до н. е. —аме в цей пер≥од в≥дбувс€ розкв≥т демократ≥њ, а в ф≥лософ≥њ Ч поворот мислител≥в в≥д зовн≥шнього св≥ту до людини, дом≥нуванн€ пол≥тичноњ, етичноњ та гносеолог≥чноњ проблематики. Ќам≥тилас€ певна р≥вновага ≥нтересу до загального й одиничного (соф≥сти заперечували загальне, ѕлатон ≥ јр≥стотель в≥дновлювали його права).

ƒругий етап у розвитку давньогрецькоњ ф≥лософ≥њ позначений поворотом ≥нтересу мислител≥в в≥д космосу, св≥ту до людини. ÷ей поворот зумовлений втратою дом≥нуючого значенн€ в соц≥альному житт≥ загального (державн≥ ≥нституц≥њ, закони). ¬оно все б≥льше ставало залежним в≥д ≥ндив≥да (одиниц≥). “аке зм≥щенн€ центру т€ж≥нн€ в≥д традиц≥йних ≥нституц≥й до ≥ндив≥да, що в≥дбулос€ завд€ки розвитку демократ≥њ, зумовило усв≥домленн€ особою своЇњ самоц≥нност≥: вона стала вбачати в соб≥ творц€ закон≥в (загального).

” давньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ вже були окреслен≥ протисто€нн€ матер≥ал≥стичноњ та ≥деал≥стичноњ традиц≥й, але вони ще не оформились €к протилежност≥ (≥деальне дл€ грек≥в не було потойб≥чним) ≥, що головне, не вони визначали лог≥ку розвитку ц≥Їњ ф≥лософ≥њ. ¬ класичну добу давньогрецькоњ ф≥лософ≥њ, пов'€зану з ≥менами —ократа, ѕлатона й јр≥стотел€, лог≥ка њњ розвитку визначалась протисто€нн€м загального ≥ одиничного €к ф≥лософських принцип≥в побудови сущого.

3. III ст. до н. е. Ч V ст. н. е. ≈поха елл≥н≥зму та –имськоњ ≥мпер≥њ. —оц≥ально-пол≥тичне житт€ характеризували криза рабовласницького способу виробництва, занепад держав-пол≥с≥в. ” ф≥лософ≥њ Ч замиканн€ особи (одиничного) на себе, дом≥нуванн€ етико-рел≥г≥йноњ проблематики. ѓњ розвиток значною м≥рою був зумовлений занепадом демократичного рабовласницького пол≥су, соц≥альна упор€дкован≥сть €кого тривалий час залишалась анон≥мною моделлю ф≥лософського мисленн€. ¬ ≥мпер≥њ загальне (пол≥тичн≥ справи, установи, закони) в≥дчужуЇтьс€ в≥д ≥ндив≥да, не залежить в≥д нього, тому ≥ндив≥д втрачаЇ до нього ≥нтерес. ќсоба замикаЇтьс€ в соб≥. «рештою, в цей пер≥од через в≥дчуженн€ в≥д загального остаточно ≥ формуЇтьс€ особа (≥ приватн≥ ≥нтереси). Ќа передньому план≥ в ф≥лософ≥њ опин€ютьс€ проблеми етики, зокрема щаст€ ≥ смислу житт€. ƒавньогрецька (≥ римська) ф≥лософ≥€ Ч законом≥рний продукт розвитку греко-римськоњ цив≥л≥зац≥њ. «аснована на рабськ≥й прац≥, ц€ цив≥л≥зац≥€ була приречена на занепад. Ќеск≥нченн≥ в≥йни знекровлювали сусп≥льство. —оц≥ально-економ≥чн≥ та духовн≥ чинники завели античн≥сть в глухий кут. «аконом≥рним насл≥дком розвитку античного сусп≥льства постаЇ особа, €ка поступово усв≥домлюЇ свободу вол≥. ћ≥ф €к св≥тогл€д родового сусп≥льства не м≥г задовольн€ти цю особу. ≤де€ невмолимоњ дол≥, аморальн≥, невмотивован≥ вчинки м≥фолог≥чних бог≥в не вкладались у розум≥нн€ тогочасноњ духовно розвиненоњ особи. ѓњ св≥тогл€дом стала ф≥лософ≥€, €ка дл€ мудрец≥в епохи елл≥н≥зму була чимось на зразок св≥тськоњ рел≥г≥њ Ч навчанн€м доброчесного житт€. јле ф≥лософ≥€ була вчителем не дл€ широкого загалу. ¬≥дчувалась гостра потреба в новому св≥тогл€д≥. јнтичн≥сть вистраждала христи€нство, €ке стало духовною опорою оновленн€ сусп≥льства.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1289 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2270 - | 2078 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.