Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 1. ≈колог≥€ €к наука про довк≥лл€. ѕредмет, обТЇкт, завданн€ ≥ методи науки про довк≥лл€




ѕлан- конспект уроку з еколог≥њ 11 клас

ћета уроку: ¬ивчити комплексн≥сть ≥ багатогранн≥сть науки,основн≥ завданн€, методи та етапи розвитку еколог≥њ

“ип уроку: ¬ивченн€ нового матер≥алу

‘орма проведенн€: лекц≥€

—труктура уроку:

≤. ќрган≥зац≥€ класу

≤≤. ¬ивченн€ нового матер≥алу

ѕлан:1.ѕон€тт€, завданн€ та обТЇкти еколог≥њ

2. ќсновн≥ етапи розвитку еколог≥њ

3. ”крањнська еколог≥чна школа

 

 

—ьогодн≥, коли на вс≥й планет≥ п≥д впливом людини в≥дбулис€ пом≥тн≥ зм≥ни €к живоњ, так ≥ неживоњ природи, дедал≥ б≥льшого значенн€ набу≠ваЇ гармон≥йна взаЇмод≥€ сусп≥льства ≥ природного довк≥лл€, оск≥льки людина отримуЇ в≥д природи все необх≥дне дл€ житт€: енерг≥ю, продукти харчуванн€, матер≥али. “ому вкрай необх≥дна не лише ч≥тка стратег≥€ охорони природного середови≠ща та посиленн€ контролю за природокористуванн€м, але й добре про≠думана система еколог≥чноњ осв≥ти й вихованн€ населенн€.

≈колог≥€ - в≥дносно молода наука, ще не так давно нею ц≥кавилос€ невелике коло спец≥ал≥ст≥в. ќстанн≥ми дес€тир≥чч€ми вона почала швидко розвиватись. ÷ьому спри€ла необх≥дн≥сть вир≥шенн€ та≠ких важливих проблем сучасност≥, €к:

- рац≥ональне використанн€ природ≠них ресурс≥в,

- проф≥лактика забрудненн€ середовища промисловими в≥дходами та транспортом,

- запоб≥ганн€ знищенню природних угруповань,

- збереженн€ генофонду рослинного ≥ тваринного св≥ту.

ƒл€ сучасноњ людини знанн€ основ еколог≥њ не менш важливе, н≥ж основ ф≥зики, х≥м≥њ, математики. ≈колог≥€ маЇ багато визначень. ¬сере≠дин≥ XIX стор≥чч€, стало остаточно зрозум≥лим, що неможливо вивчати жив≥ орган≥зми окремо в≥д њхнього середовища ≥снуванн€. —аме пон€тт€ Ђеколог≥€ї (Унаука про балансФ) у 1866 роц≥ вв≥в видатний н≥мець≠кий б≥олог ≈рнст √еккель ≥ описав еколог≥ю €к Унауку про в≥дносини орган≥зму з навко≠лишн≥м зовн≥шн≥м св≥том, куди ми в широкому розум≥нн≥ можемо включити вс≥ умови ≥снуванн€Ф.

≈колог≥€ -комплексна ≥нтегральна наука, €ка досл≥джуЇ навколишнЇ середовище (екосферу планети), його вплив на сусп≥льство та зворотну реакц≥ю природи на д≥€льн≥сть людства.

≈колог≥€ Ц це м≥ждисципл≥нарна наука, €ка базуЇтьс€, кр≥м б≥олог≥чних основ, на основах природничих, техн≥чних, економ≥чних та сусп≥льних наук.

ѕрироднич≥ науки

 

“ехн≥чн≥ науки ≈колог≥€ ≈коном≥чн≥ науки

 

—усп≥льн≥ науки

 

ќб'Їкти досл≥дженн€ в еколог≥њ Ц екосистеми вс≥х р≥вн≥в та њхн≥ елементи. Ќайпрост≥ша модель екосистеми:

ј1 ј 1,2,3 - аб≥отичн≥ фактори

Ѕ- б≥отичн≥ фактори

Ѕ

 

ј2 ј3

 

Ќай≠прост≥шим об'Їктом у еколог≥њ Ї окремий ц≥л≥сний орган≥зм.÷е може бути ≥ однокл≥тинна водорость, ≥ величезний три≠дц€тиметровий кит.

 

≈колог≥€ досл≥джуЇ €вища, €к≥ займають р≥вн≥ орган≥зац≥њ живоњ природи:

Ј кл≥тини,

Ј тканини,

Ј органи,

Ј орган≥зми,

Ј види,

Ј попул€ц≥њ,

Ј б≥оценозу,

Ј б≥огеоценозу,

Ј б≥осфера.

 

 

ѕредметом вивченн€ еколог≥њ Ї переважно системи, розм≥щен≥ вище р≥вн€ орган≥зм≥в, - попул€ц≥њ й угрупованн€. ≤ншими словами, - еколог≥€ вивчаЇ сукупн≥сть живих орган≥зм≥в, €к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою, утворюючи ≥з оточуючим середовищем певну Їдн≥сть (тобто систему), в межах €коњ зд≥йснюЇтьс€ процес трансформац≥њ енерг≥њ й орган≥чноњ речовини.

«авданн€ еколог≥њ. ∆ива природа, що оточуЇ нас, Ч це не безладне, випадкове поЇднанн€ живих ≥стот. ¬она Ї ст≥йкою орган≥зованою системою орган≥чного св≥ту, що склалас€ в процес≥ його еволюц≥њ.

√оловн≥ завданн€ еколог≥њ:

ќсновн≥ завданн€ еколог≥њ:

-встановленн€ законом≥рнос≠тей взаЇмозвТ€зк≥в м≥ж орган≥змами, њхн≥ми угрупованн€ми та умо≠вами довк≥лл€

-досл≥дженн€ особливостей орган≥зац≥њ житт€, в тому числ≥ у звТ€зку з антропогенним впливом,

-ви€вленн€ специф≥ки впливу видозм≥неного антропогенною д≥€льн≥стю середовища на саму людину;

-створенн€ науковоњ основи рац≥ональноњ експлуатац≥њ природних, зокрема б≥олог≥чних ресурс≥в;

-прогнозуванн€ зм≥н природи п≥д впливом д≥€льност≥ людини;

-збереженн€ середовища ≥снуванн€ людини.

¬заЇмов≥дносини людини з видами, попул€ц≥€ми, сп≥льнотами в наш час Ї еколог≥чно незбалансованими. ¬насл≥док цього мають м≥сце значн≥ втрати врожањв через шк≥дник≥в, значних збитк≥в завдають жив≥ орган≥зми сировин≥, матер≥алам, техн≥ц≥, буд≥вл€м та спорудам, памТ€ткам культури, скорочуЇтьс€ чисельн≥сть та зникають окрем≥ види, виникаЇ еколог≥чний дискомфорт урбан≥зованого середовища, що поглиблюЇ стресов≥ ситуац≥њ, зростаЇ захворюван≥сть людей.

«балансован≥сть взаЇмов≥дносин людини з видами, попул€ц≥€ми та сп≥льнотами може бути дос€гнута за рахунок комплексних зусиль з боку людини шл€хом еколог≥чноњ регламентац≥њ господарськоњ д≥€льност≥, ц≥леспр€мованого, еколог≥чно виправданого впливу на види, попул€ц≥њ та екосистеми, шл€хом еколог≥чного вихованн€ п≥дростаючих покол≥нь.

ћетоди еколог≥чних досл≥джень

 

ќсновн≥ етапи розвитку еколог≥њ

ѕерший етап (стародавн≥й) - до 1866 року. ѕерв≥сна людина померла б з голоду без необх≥дних њй знань про повед≥нку й особливост≥ дичини, €кби не мала отриманого в≥д предк≥в ≥ набутого самост≥йно досв≥ду "взаЇмов≥дносин з довк≥лл€м". ” наукових прац€х учених минулого (“еофраст, јр≥стотель та ≥н.) Ї чимало ц≥кавих даних про вплив на рос≠лини ≥ тварини кл≥матичних зм≥н, про особливост≥ в≥домих њм живих ≥стот, ознаки пристосуванн€ до умов середовища проживанн€ тощо.

ƒругий етап (до 30-х рок≥в XX ст., аутеколог≥чний). ѕер≥од аутеколог≥њ (еколог≥њ осо≠бини), ви€вленн€ законом≥рностей у в≥дношенн€х тварин ≥ рослин до р≥зноман≥тних аб≥отичних фактор≥в. ≈колог≥€ спиралас€ на визначн≥ прац≥ вчених „. ƒарв≥на, ќ. √умбольдта, й концентрувалас€ на досл≥дженн≥ впливу ф≥зич≠них (температура, осв≥тленн€ тощо) ≥ х≥м≥чних (склад води та ≥н.) чинник≥в довк≥лл€ на життЇд≥€льн≥сть окремоњ особини чи ц≥лого виду.

≈ко≠логи тих час≥в були малопом≥тними представниками "чистоњ" науки. √ромадськ≥сть мало ц≥кавилас€ њхн≥ми досл≥дами. ’оча з'€вилис€ не лише перш≥ запов≥дники, а й закони чи пра≠вила щодо рибальства ≥ полюванн€.

“рет≥й етап (1930 - 1970 рр., синеколог≥чний). ¬иникаЇ попул€ц≥йна еколог≥€ (синеколог≥€) - вченн€ про взаЇмод≥ю попул€ц≥й м≥ж собою ≥ най≠ближчим довк≥лл€м. —аме в цей пер≥од ввод€тьс€ пон€тт€ УекосистемаФ, Уб≥огеоценозФ, формулюютьс€ основн≥ еколог≥чн≥ закони.

ƒо найвизначн≥ших еколог≥в цього пер≥оду належать так≥ заруб≥жн≥ вчен≥, €к √.Ѕердон-—андерсон, ”.≈лтон, ј.“енсл≥ (јнгл≥€); —.‘орбс, ¬.Ўелфорд (—Ўј); ƒ. ашкаров, ј.ѕарамонов, ¬.¬ернадський, —.—Їверцев, ¬.—укачов (в≥тчизн€н≥).

„етвертий етап (1970 рр. - дотепер, мегаеколог≥чний) ƒом≥ну≠ючим стало у€вленн€ про "пов'€зан≥сть усього з ус≥м", необх≥дн≥сть одночасного ≥ €кнайточн≥шого врахуванн€ взаЇмод≥њ м≥ж собою та з довк≥лл€м ус≥х вид≥в ≥ вар≥ан≠т≥в живого довк≥лл€ та природного середовища.

 

”крањнська еколог≥чна школа

ѕерш≥ спроби еколог≥чного п≥дходу до природоохоронноњ справи в ”крањн≥ в≥дом≥ ще з час≥в ярослава ћудрого. ¬ його "–уськ≥й правд≥" - правничому кодекс≥  ињвськоњ –ус≥ (початок XI ст.) - вже ≥снувала ч≥тка система правовоњ оц≥нки використанн€ ресурс≥в ≥ передбачувалас€ кара за збитки, запод≥€н≥ довк≥ллю. «а шкоду, запод≥€ну диким зв≥рам ≥ пта≠хам, каралос€ так строго, €к ≥ за нег≥дн≥ вчинки щодо людини. “ому було багато в кн€жих л≥сах ≥ степах дикого зв≥ра, птах≥в та бдж≥л.

¬ часи √етьманщини (’V≤-’V≤≤≤ ст.) ц≥ природоохоронн≥ традиц≥њ збер≥галис€ ≥ розширювалис€. як ≥ в кн€ж≥ часи, регламентуютьс€ охо≠рона л≥с≥в ≥ байрак≥в, полюванн€, рибальство, бдж≥льництво та сад≥в≠ництво.

” з≥бранн≥ ћалорос≥йських прав (1807 р.) досл≥вно сказано: "’то соколине гн≥здо пошкодить, п≥друбаЇ чи навмисно його скине,.....повинен заплатити " ј ось €к обер≥галас€ еколог≥чна н≥ша бобра: " „и хтось силою бобра поб'Ї, чи злод≥йськи забере, той за наругу, ≥ ск≥льки б њх забив, маЇ пла≠тити. «а чорного бобра чотири копи, а за карого дв≥ копи просить".

ѕер≠ший науковий центр еколог≥чних досл≥джень в ”крањн≥ був створений у 1930 роц≥. ÷е був сектор еколог≥њ при ≤нститут≥ зоолог≥њ та ботан≥ки ’арк≥вського державного ун≥верситету. ¬≥дкритт€ нашого земл€ка ¬. ≤. ¬ернадського, €кий був першим президентом јкадем≥њ наук ”крањни ≥ засновником к≥лькох сучасних наук, пос≥дають особливе м≥сце в ≥стор≥њ еколог≥њ.

≤≤≤.«акр≥пленн€ вивченого матер≥алу

 

1.  ого вважають засновником науки еколог≥њ?

2. „ому еколог≥ю вважають комплексною, багатогранною наукою?

3. Ќазв≥ть основн≥ завданн€ еколог≥њ?

4. яка роль украњнських вчених у розвитку науки еколог≥њ.

 

≤V. ƒомашнЇ завданн€

1. ¬ивчити параграфи 1 ≥ 2

2.Ђќсновн≥ завданн€ еколог≥њї- п≥дготувати реферат (2 учн≥в)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2961 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2027 - | 1891 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.