Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультура ”крањни другоњ половини ’≤’ ст




«агальна характеристика

Ч –озвиток культури в≥дбувавс€ за умов ≥снуванн€ ≥мперських ре жим≥в, денац≥онал≥зац≥њ та асим≥л€ц≥њ украњнського народу.

Ч ¬плив територ≥альноњ роз'Їднаност≥ украњнських земель.

Ч –уш≥йною силою культурного розвитку стала д≥€льн≥сть нац≥онально св≥домоњ ≥нтел≥генц≥њ.

Ч «начна роль меценат≥в Ч цукрозаводчик≥в “ерещенк≥в, —имиренк≥в, €к≥. вид≥л€ли м≥льйонн≥ кошти на в≥дкритт€ шк≥л, утриманн€ заклад≥в охорони здоров'€, матер≥альну п≥дтримку д≥€ч≥в культури, д≥€льн≥сть театр≥в тощо.

ќсновн≥ здобутки

1. ќсв≥та.

ѕочаткова осв≥та

” Ќаддн≥пр€нськ≥й ”крањн≥ Ќа зах≥дноукрањнських земл€х
Ч позитивний вплив реформи 1864 р.; Ч початков≥ народн≥ училища; Ч земськ≥, приватн≥, церковн≥ школи; Ч нед≥льн≥, веч≥рн≥ школи дл€ дорослих Ч з 1869 р. встановлено обов'€зкове навчанн€ д≥тей в≥д 6 до 14 рок≥в; Ч дозволено н€вчанн€ украњнською мовою; Ч поширенн€ шк≥льноњ мереж≥ та виданн€ украњнських п≥дручник≥в завд€ки д≥€льност≥ Ђѕросв≥тиї
Ч шк≥льним навчанн€м охоплена третина украњнських д≥тей; Ч ≈мським указом (1876 р.) заборонено осв≥ту украњнською мовою Ч через брак шк≥л та т€жке матер≥≠альне становище 67 % украњнц≥в були неписьменними в 1890 р.; Ч малоквал≥ф≥кован≥ вчител≥

—ередн€ осв≥та

” Ќаддн≥пр€нськ≥й ”крањн≥ Ќа зах≥дноукрањнських земл€х
Ч класичн≥ 8-р≥чн≥ г≥мназ≥њ та 6-р≥чн≥ реальн≥ училища Ч рос≥йськомовн≥; Ч обмежений вступ Їврењв, вих≥дц≥в з ниж≠чих верств населенн€; висока плата за на≠вчанн€; Ч з 1870 р. працюють ж≥ноч≥ г≥мназ≥њ та 4-р≥ч-н≥ прог≥мназ≥њ Ч г≥мназ≥њ д≥€ли т≥льки у Ћьвов≥ та ѕеремишл≥; Ч мова навчанн€ Ч поль≠ська, угорська, н≥мець≠ка; Ч украњнськ≥ учн≥ станови≠ли лише 16 %
Ч к≥льк≥сть середн≥х навчальних заклад≥в не≠значна й не могла охопити вс≥х бажаючих; Ч ≥нститути шл€хетних д≥вчат, кадетськ≥ кор≠пуси приймали т≥льки д≥тей двор€н Ч незадов≥льний стан се≠редньоњ осв≥ти на Ѕуко≠вин≥ та в «акарпатт≥

÷е ц≥каво! ” 1748 р. у √етьманщин≥ навчавс€ кожен 29-й украњнець, працювала одна школа не 746 ос≥б. ” 1861 р. навчавс€ кожен 150-й, одна школа Ч на 10 ти≠с€ч ос≥б. Ћише 13 % украњнц≥в ум≥ли читати в 1897 р.

 

«начну роль в≥д≥гравала благочинна д≥€льн≥сть патр≥от≥в. “ак, на кошти √. √алагана в≥дкрито чимало народних шк≥л ≥ г≥мназ≥ю в ѕри≠луках,  олег≥ю ѕавла •алаіана у  иЇв≥.

≤сторичний портрет!

√ригор≥й •алаіан (1819-1888) Ч народивс€ у шл€хетськ≥й украњнськ≥й родин≥. «ак≥нчивши ун≥верситет, в≥н поступив на службу до „ерн≥г≥вськоњ палати де≠ржавного майна. «розум≥вши, що на ц≥й посад≥ в≥н не маЇ можливост≥ допомагати простому лю≠дов≥, йде у в≥дставку. √. √алаган бере активну участь у робот≥ „ерн≥г≥вського губернського ко≠м≥тету з пол≥пшенн€ побуту сел€н, тобто займаЇть≠с€ п≥дготовкою реформи з≥ скасуванн€ кр≥пацтва. ” 1878 р. в≥н безкоштовно передав земству св≥й маЇток, де згодом буде влаштовано навчальний за≠клад. ƒопомагав меценат ≥ громадам: його коштом певний час виходив ≥сторико-л≥тературний часо≠пис Ђ ињвська старовинаї. ¬изнанн€м його науко≠во-орган≥зац≥йних зд≥бностей стало обранн€ √. √алагана. головою щойно створеного ѕ≥вденно-«ах≥дного в≥дд≥ленн€ –ос≥йсько≠го географ≥чного товариства. «а спри€нн€ √алагана стали виходити Ђ«апис≠киї в≥дд≥ленн€, збиралис€ музейна колекц≥€ та б≥бл≥отека, поширювалис€ програми збору в≥домостей про ≥сторико-культурн≥ райони ”крањни. “раг≥чна смерть ш≥стнадц€тир≥чного сина √ригор≥€ √алагана ѕавла ста≠ла поштовхом дл€ створенн€ навчального закладу дл€ талановитих д≥≠тей з незаможних родин. ¬≥н купуЇ садибу в  иЇв≥, де й розм≥щуЇтьс€

 олег≥€ за типом англ≥йських коледж≥в. ƒо нењ приймали учн≥в, €к≥ пройшли частковий курс г≥мназ≥њ; третина з них були д≥тьми з небагатих с≥≠мей, €к≥ навчалис€ безкоштовно. ”  олег≥њ працювали найкращ≥ педагоги  иЇва, у тому числ≥ ун≥верситетськ≥ професори; навчальна програма скла≠далас€ з п'€ти мов, алгебри, геометр≥њ, тригонометр≥њ, ф≥зики, географ≥њ, ≥с≠тор≥њ, малюванн€, музики тощо. ¬она п≥дготувала чимало видатних науков≠ц≥в, наприклад, ¬. Ћипського та ј.  римського. ѕомер √. √алаган у 1888 р.

 

¬ища осв≥та доступна переважно представникам пан≥вних клас≥в, ведетьс€ рос≥йською, польською, н≥мецькою мовами.

” Ќаддн≥пр€нськ≥й ”крањн≥ Ќа зах≥дноукрањнських земл€х.
Ч кр≥м ’арк≥вського та  ињвського, в≥дкрито Ќоворос≥йський ун≥верси≠тет в ќдес≥ (1865 р.), ’арк≥вський,  ињвський пол≥техн≥чн≥ ≥нститути, Ќ≥жинський юридичний л≥цей, ¬ище г≥рниче училище в  атеринослав≥; Ч певний час працювали вищ≥ ж≥ноч≥ курси в  иЇв≥ (1878 р.) Ч в≥дкрито „ерн≥вецький ун≥≠верситет, Ћьв≥вський пол≥техн≥чний ≥нститут, јкаде≠м≥ю ветеринарноњ медицини у Ћьвов≥; Ч заснуванн€ кафедри ≥стор≥њ ”крањни у Ћьв≥вському ун≥верситет≥

 

2. Ќаука.

ѕрироднич≥ науки:

Ч ќ. Ћ€пунов працював над проблемами ст≥йкост≥ й р≥вноваги руху механ≥чних систем;

Ч ≤. ћечн≥ков в≥дкрив €вище фагоцитозу Ч поглинанн€ кл≥ти≠нами орган≥зму м≥кроб≥в, створив теор≥ю утворенн€ багатокл≥тинних орган≥зм≥в з однокл≥тинних;

÷е ц≥каво! ≤. ћечн≥ков не знайшов п≥дтримки в –ос≥њ, вињхав до ѕарижа ≥ став пер≠шим украњнцем, €кий отримав Ќобел≥вську прем≥ю.

Ч ћ. √амал≥€ створив разом з ћечн≥ковим першу в –ос≥њ та дру≠гу в св≥т≥ бактер≥олог≥чну станц≥ю (1886 р.);

Ч ё. Ўимановський винайшов чимало медичних ≥нструмент≥в, працював над проблемами х≥рург≥њ;

Ч ≤. ѕулюй в≥дкрив рентген≥вське випром≥нюванн€; у сп≥впрац≥ з ѕ.  ул≥шем та ≤, ЌечуЇм-Ћевицьким переклав украњнською мовою ѕсалтир та ™вангел≥Ї.

√уман≥тарн≥ науки:

Ч ћ.  остомаров започаткував наукове вивченн€ ≥стор≥њ

”крањни ≥з залученн€м в≥тчизн€них та закордонних арх≥в≥в

(ЂЅогдан ’мельницькийї);

Ч ¬. јнтонович обірунтував нац≥ональну особлив≥сть минуло≠го украњнського народу (Ђѕро походженн€ козацтваї, ЂЅес≥ди про часи козацьк≥ на ”крањн≥ї);

Ч ћ. √рушевський у 1898 р. випустив перший том дес€титомноњ Ђ≤стор≥њ ”крањни-–ус≥ї, €ка залишаЇтьс€ найірунтовн≥шим досл≥дженн€м з ≥стор≥њ ”крањни;

Ч ƒ. яворницький в Ђ≤стор≥њ запорозьких козак≥вї проанал≥зу≠вав багатий матер≥ал з питанн€.

 

3. ћовознавство ≥ л≥тература.

Ч –обота видатних мовознавц≥в ќ. ѕотебн≥, ѕ. „убинського, ѕ. ћитецького.

Ч «'€вилис€ нов≥ теми Ч майнове розшаруванн€ сел€нства, жит≠т€ роб≥тник≥в, пошук ≥нтел≥генц≥Їю свого м≥сц€ в сусп≥льств≥, соц≥альна ≥ нац≥ональна боротьба.

Ч ѕосилюЇтьс€ публ≥цистичн≥сть художн≥х твор≥в.

Ч ¬идатн≥ украњнськ≥ л≥тератори:

Х ѕ.  ул≥ш роман Ђ„орна радаї;

Х ѕанас ћирний роман Ђ’≥ба ревуть воли, €к €сла повн≥?ї;

Х ≤. ‘ранко поеми Ђћар≥йкаї, ЂЌаймичкаї, в≥рш≥ Ђ амен€р≥ї, Ђ¬≥чний революц≥онерї;

Х Ћес€ ”крањнка поеми Ђ ам'€ний господарї, драма-феЇр≥€ ЂЋ≥сова п≥сн€ї;

Х ¬. —тефаник новели з житт€ зах≥дноукрањнського сел€нства.

 

4. “еатр.

ƒраматурги: ћ. —тарицький Ђ«а двома зайц€миї, ЂЅогдан ’мельницькийї, Ђћарус€ Ѕогуславкаї; ћ.  ропивницький Ђƒай серцю волю, заведе в неволюї; ≤.  арпенко- арий Ђћартин Ѕорул€ї, ЂЌаймичкаї, Ђ—то тис€чї. “еатри: аматорськ≥; перша украњнська профес≥йна трупа Ч льв≥вська (1864 р.), у Ќаддн≥пр€нщин≥ Ч “овариство украњн≠ських актор≥в (™л≥саветград, 1882 р.) п≥д проводом ћ.  ропивницького, згодом Ч ћ. —тарицького.

јктори: ћ. —адовський, ћ. «аньковецька, ѕ. —аксаганський, ћ. —адовська-Ѕарлотт≥.

 

5. ћузика.

ќпери: —. √улак-јртемовський Ђ«апорожець за ƒунаЇмї; ѕ. —окальський Ђћазепаї, ЂЅогдан ’мельницькийї; ћ. Ћисен≠ко Ђ–≥здв€на н≥чї Ђ”топленаї, Ђ“арас Ѕульбаї, Ђѕан  оцькийї.

Ч ћ. Ћисенко обробив понад 600 зразк≥в украњнського музично≠го фольклору.

Ч ѕ≥сн€ ћ. ¬ербицького на слова ѕ. „убинського Ђўе не вмер≠ла ”крањна...ї виконувалас€ €к нац≥ональний г≥мн, а з 2001 р. Ї ƒержавним г≥мном ”крањни.

 

6. јрх≥тектура.

Ч «ростаЇ потреба в буд≥вництв≥ завод≥в, банк≥в, б≥рж, готел≥в, театр≥в, музењв тощо.

Ч ¬икористанн€ нових матер≥ал≥в (бетону, зал≥зобетону, зал≥за).

Ч «м≥шуванн€ р≥зноман≥тних арх≥тектурних стил≥в Ч еклектизм.

Ч ¬идатн≥ арх≥тектурн≥ пам'€тки Ч ¬олодимирський собор у  иЇв≥ (арх≥тектор ќ. Ѕеретт≥); будинок  ињвського пол≥ техн≥чного ≥нституту (арх≥тектор ќ.  обЇлЇв); житлов≥ та гро≠мадськ≥ споруди в ’арков≥ арх≥тектора ќ. Ѕекетова; будинок Ћьв≥вського пол≥техн≥чного ≥нституту (арх≥тектор ё. «ахаре вич), ќперний театр у Ћьвов≥ (арх≥тектор «. √орголевський).

 

7. ќбразотворче мистецтво.

—кульптура: монументальна Ч спорудженн€ пам'€тник≥в (пам'€тник Ѕ. ’мельницькому в  иЇв≥, 1853 р., скульптор ћ.ћ≥кешин); мал≥ форми Ч скульптор Ћ. ѕозен (композиц≥њ Ђ обзарї, Ђ—к≥фї, Ђ«апорожець у розв≥дц≥ї).

∆ивопис:

Ч жанровий (ћ. ѕимоненко Ђ¬ес≥лл€ в  ињвськ≥й губерн≥њї;  .  останд≥ Ђ¬ людиї;ћ.ярошенко Ђ¬сюди житт€ї;≤.–ен≥н Ђ«апорожц≥ пишуть листа турецькому султануї);

Ч пейзажний (ј.  уњндж≥ Ђћ≥с€чна н≥ч на ƒн≥пр≥ї; —. ¬асиль≠к≥вський ЂЌа ’арк≥вщин≥ї);

Ч портретний (“.  опистинський, ≤. “руш).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 483 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2256 - | 2061 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.