Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬) православна ÷ерква в ”крањн≥ у XIX ст




ѕол≥тика рос≥йського —иноду та св≥тськоњ адм≥н≥страц≥њ прот€гом ц≥лого XVIII ст. в справ≥ денац≥онал≥зац≥њ ”крањнськоњ ÷еркви дала в XIX ст. своњ насл≥дки. ”крањнська ÷ерква була в≥д≥рвана в≥д на≠роду й стала частиною ¬серос≥йськоњ ѕравославноњ ÷еркви, €кою правив —в€т≥ший —инод. ћитрополитов≥  ињвському та √алицькому належало в —инод≥ третЇ м≥сце. ’то саме був митрополитом Ч це вже не ц≥кавило ”крањну, бо був в≥н не обранцем народу, а ур€довцем Ђдуховного ведомстваї. ƒуже показова церемон≥€ Ђнаречени€ї Їпи≠скопа, €ка заступила в XIX ст. обранн€ його. ÷€ церемон≥€ в≥дбува≠лас€ в прим≥щенн≥ —иноду, в присутност≥ вс≥х його член≥в, де обер-секретар —иноду читав кандидатов≥ царський Ђвисочайший указї про призначенн€ його на Їпископа.213

 ињвськ≥ митрополити зм≥н€лис€, не залишаючи жадного сл≥ду. ¬с≥ вони були рос≥€ни ≥ дл€ б≥льшосте з них  ињвська митропол≥€ була лише ступнем до вищоњ Ч ћосковськоњ або ѕетербурзькоњ.

Sls √. Ћ”∆  ÷№ »…. “ам же, стер. 480-482.

210 ≈. ¬≤Ќ“≈–. “ам же, стор. 170.

217.1. ¬Ћј—ќ¬—№ »…. “ам же, III, стор. 244-247.Ч ≤. Ћ≈¬ ќ¬»„. Ђ”порству≠ющиеї в п≥вденн≥й ’олмщин≥. ЂANALECTAї,.1958, вип. 1-2, стор. 190-195.

218  . Ќ» ќЋ№— »…. ѕособие к изучению ”става Ѕогослужени€ ѕравослав≠ной ÷еркви. —.-ѕетербург, 1900, стор. 712.

 

«р≥дка трапл€лись серед них люди, що ц≥кавилис€ ”крањною, на≠приклад, ™вген≥й Ѕолхов≥т≥нов, досл≥дник кињвськоњ старовини, автор ц≥нних наукових-праць. ћитропол≥€ втратила своЇ значенн€, ≥ митро≠полит керував т≥льки  ињвською Їпарх≥Їю.

Ќаприк≥нц≥ ’≤’ ст. в ”крањн≥ було 8 Їпарх≥й:  ињвська, „ерн≥г≥в≠ська, ѕолтавська, ’арк≥вська, ¬олинська, ѕод≥льська,  атеринослав≠ська та ’ерсонська. ƒев'€та, —имфероп≥льська, охоплювала  рим ≥з п≥вн≥чними степовими пов≥тами. Ќа Їпископськ≥ катедри також не обирали Їпископ≥в, а призначав њх —инод, переважно рос≥€н. ƒругою в≥дм≥ною в≥д XVIII ст. було те, що Їпископи дивилис€ на ц≥ своњ ка≠тедри, €к на тимчасов≥ м≥сц€, зв≥дки можна д≥статис€ до –ос≥њ або до —иб≥ру. ¬трачавс€ внутр≥шн≥й зв'€зок м≥ж Їпископами та в≥рними, затиралас€ й нац≥ональна св≥дом≥сть пастир≥в, €к≥ здеб≥льшого ревно служили рос≥йському —инодов≥.219 ”чител€ми в духовних сем≥нар≥€х та духовних школах-бурсах були теж рос≥€ни, €к≥ навчали в дус≥ оф≥ц≥йного патр≥отизму й спри€ли русиф≥кац≥њ.

ƒопомагали в русиф≥кац≥њ ”крањнськоњ ÷еркви духовн≥ консисто≠р≥њ при Їпископських катедрах.  онсистор≥њ комплектувалис€ Ђна≠д≥йнимиї людьми, до великих м≥ст добирали св€щеник≥в-рос≥€н та Ђмалорос≥вї. «алишалис€ поза тим с≥льськ≥ параф≥њ, €ких напередод≠н≥ революц≥њ 1905 р. було понад 9.000, ¬ б≥льших селах та м≥стечках бувало по два-три св€щеники; загалом було приблизно 12.000 св€ще≠ник≥в. ƒо першоњ половини XIX ст. св€щеник≥в обирали параф≥њ, але за ћиколи ≤ св€щеник≥в стала призначати консистор≥€. ѕроте, на практиц≥ обранн€ залишалос€ в т≥й або ≥нш≥й форм≥, €к залишалис€ по параф≥€х ≥ своЇр≥дн≥ св€щенич≥ династ≥њЧпередача њх св€щеником синов≥, внуков≥ або нав≥ть з€тев≥." —инод заборон€в пропов≥д≥ укра≠њнською мовою, украњнську вимову в Ѕогослужб≥, але житт€ було м≥цн≥шим, ≥ св€щеники-украњнц≥ мимох≥ть вносили в церковн≥ в≥д≠прави украњнську вимову, бо ≥ншоњ не знали.

” XIX ст. –ос≥йська ÷ерква вела вперту боротьбу з ви€вами укра≠њнськоњ нац≥ональноњ самобутности: заборонено будувати церкви в украњнському стил≥, вживати при малюванн≥ ≥кон украњнський стиль, прикрашати церкви стату€ми (у цьому —инод бачив католицьк≥ впливи), додержуватись звичањв, €к≥ в≥др≥зн€ли украњнське Ѕогослу≠жени€ в≥д московського."1

218 ≤. ¬Ћј—ќ¬—№ »…. “ам же, Ў, стор. 253.

220 ≤. ¬Ћј—ќ¬—№ »…. “ам же, III, стор. 286-287. Ч Ќ. ѕќЋќЌ—№ ј-¬ј—»-Ћ≈Ќ ќ. ”крањнська ѕравославна ÷ерква п≥сл€ ѕере€славськоњ угоди, ћюнхен, 1960.

221 ћитрополит ≤Ћј–≤ќЌ. ќбр€ди й звичањ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷ерк≠ви. Ђ¬≥ра й  ультураї, ¬≥нн≥пЇі, 1957, ч. 4, стор. 19-20. - Ќ. ѕќЋќЌ—№ ј-¬ј—»Ћ≈Ќ ќ. ќсобливост≥ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви. Ђ”крањнський «б≥рникї, ћюнхен, 1958, ч. 14, стар. 59-89.

 

ѕризначенн€ консистор≥€ми св€щеник≥в, зам≥сть обранн€ њх се≠л€нами, вносило розкол та охолодженн€ м≥ж духовенством ≥ громад дами. ƒо призначених св€щеник≥в громади ставилис€ €к до чужих, та й самим св€щеникам т€жко було вв≥йти в житт€ своњх параф≥€н.222

“е, що м≥цний зв'€зок, €кий був колись м≥ж духовенством ≥ пара≠ф≥€нами, слабшав, в≥дкривало можлив≥сть ширитис€ в ”крањн≥ р≥з≠ним рел≥г≥йним сектам. Ќайб≥льшою була секта штундист≥в (бап≠тист≥в).

ѕочаток штундизму поклали в середин≥ XIX ст. н≥мецьк≥ коло≠н≥сти. ”крањнськ≥ роб≥тники, €к≥ працювали у цих колон≥ст≥в, сп≥льно з своњми господар€ми сп≥вали на сходинах псальми, слухали читанн€ Ѕ≥бл≥њ. ÷е звали ЂEine Stundeї. “ак≥ сходини стали влаштовувати й украњнц≥, вертаючись додому. ѕров≥дники штундист≥в вимагали в≥д своњх член≥в високоморального житт€, не допускали пи€нства, до ÷еркви ставилис€ негативно. ЂЎтундаї охопила ’ерсонську ≥  ате≠ринославську губерн≥њ, перейшла на ¬олинь, „ерн≥г≥вщину та  ињв≠щину. ѕроти штундист≥в виступали православн≥ м≥с≥онери; пол≥ц≥€, на вимоги —иноду, почала арештовувати пров≥дник≥в того руху; ба≠гатьох заслано на —иб≥р.223 “≥льки п≥сл€ революц≥њ 1905 року штун≠дисти леіал≥зувались.

Ќа початку XX ст. член≥в ц≥Їњ секти в ”крањн≥ рахували до 3.000.000. “очна статистика неможлива, бо не вс≥ штундисти поривали з ÷ерквою. ” ц≥лому штундизм мав характер рац≥ональноњ секти, ≥ це перешкоджало його розвитков≥.224

ќдночасно ширилис€ в ”крањн≥ м≥стичн≥ секти, серед них най≠б≥льше значенн€ мала заснована в к≥нц≥ XIX ст. на  ињвщин≥ сел€нином ћальованим. ћальованц≥ не визнавали ÷еркви, св€т ≥ рад≥с≠но сприймали житт€, в≥р€чи, що вже прийшов ’ристос. ћ≥стичним характером в≥дзначалас€ секта Ђшалопут≥вї, що ширилас€ на  ате-ринославщин≥.225 ”с≥ ц≥ секти мали антиукрањнський характер. ¬они св≥дчать про те, €к≥ велик≥ були рел≥г≥йн≥ прагненн€ народу ≥ €к мало задовольн€ла њх оф≥ц≥йна ÷ерква.

ќхолодженн€ до ÷еркви в≥дчувалос€ й серед ≥нтел≥генц≥њ, €ка, починаючи в≥д —ковороди, творила св≥й власний св≥тогл€д. ” XIX ст. ширилис€ серед молод≥ революц≥йн≥ та соц≥ал≥стичн≥ ≥дењ, €к≥ п≥дри≠вали рел≥г≥ю. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. стало Ђмоднимї безв≥р'€, у вс€кому

222 —. ™‘–≈ћќ¬. ≤стор≥€ украњнського письменства.  ињв-Ћ€йпц≥і, 1919, т. II, стор. 167.

223 ¬. я—≈¬»„-Ѕќ–ќƒј≈¬— јя. Ѕорьба за веру. —ѕЅ., 1912, стор. 24-25, 52. Ч ћ. √–”Ў≈¬—№ »…. « ≥стор≥њ рел≥г≥йноњ думки. ¬≥день, 1919, стор. 134-140.

224 ¬. я—≈¬»„-Ѕќ–ќƒј≈¬— јя. “ам же, стор. 130-132.

224 ¬. я—≈¬»„-Ѕќ–ќƒј≈¬— јя. “ам же, стор. 130-132. Ч ћ. √–”Ў≈¬—№≠ »…. “ам же, стор. 137-138, 149. Ч≈.¬≤Ќ“≈– “ам же, стор. 172.

гЂћ. √–”Ў≈¬—№ »…. “ам же, стор. 138-144. ~ ¬. я—≈¬»„-Ѕќ–ќƒј≈¬≠— јя. “ам же, стор. 182-277.

 

раз≥ Чбайдуже ставленн€ до ÷еркви. ћ. ƒрагоманов, €кий у 1870-их роках був одним ≥з найб≥льше впливових пров≥дник≥в молод≥, ставив≠с€ Ђз принциповим запереченн€м до христи€нськоњ рел≥г≥њ ≥ ÷еркви, €к до чинник≥в, що в≥джили св≥й в≥к ≥ гальмують соц≥€льний, пол≥≠тичний та культурний поступї, Ч писав ƒ. ƒорошенко. Ќайкращий ірунт знайшов є.. ƒрагоманов у √аличин≥, де друкував своњ антире≠л≥г≥йн≥ твори. …ого противники, €к≥ проти ≥дењ космопол≥тизму ви≠сували ≥дею украњнського нац≥онал≥зму, ¬. јнтонович та ќ.  ониський, були також байдуж≥ до ÷еркви.22"

ќднак, треба мати на уваз≥, що головна маса народу залишалас€ в≥дданою своњй ÷еркв≥, своњй в≥р≥. ¬≥рн≥ виповнювали храми, тис€≠чами ходили на Ђпрощ≥ї, на богом≥лл€ до старовинних св€тинь: до  ињвськоњ Ћаври, до ѕочаЇва.

” XIX ст. зак≥нчивс€ процес народженн€ та зм≥цненн€ новоњ про≠в≥дноњ верстви. ” той час, €к вища верства ”крањни Ч шл€хетство Ч у значн≥й м≥р≥ русиф≥кувалась, за невеликими, пор≥внюючи, вийн€тками, нац≥ональний та рел≥г≥йний пров≥д перебрала ≥нтел≥генц≥€ ду≠ховного походженн€. Ќе зважаючи на вс≥ ур€дов≥ заходи зрусиф≥ку≠вати духовн≥ школи, сем≥нар≥њ та  ињвську ƒуховну јкадем≥ю, вони стали осередками в≥дродженн€ ”крањни. ” сем≥нар≥€х та јкадем≥њ творилис€ украњнськ≥ гуртки, члени €ких вивчали ≥стор≥ю, л≥тера≠туру, етнограф≥ю ”крањни.827

« духовних родин вийшло багато видатних письменник≥в (јмврос≥й ћетлинський, —. –уданський, ј. —видницький, ≤. Ќечуй-Ћевицький) ≥ вчених (ќ. Ѕод€нський, ‘. Ћебединцев, академ≥к ћ. √рушевський,—. “ерновський, ѕ. ∆итецький, ќ.  ост€ковський, о. ё. —≥чинський та його син ¬. —≥чинський, ‘. ћатушевський, ¬. ƒоманицький, ¬. Ѕ≥днов, —. Ћотоцький, —. ™фремов, ‘. —ушицький, ћ. Ѕ≥л€шевський, та ¬. ўербак≥вський).

„им дал≥ йшли заходи —иноду, щоб позбавити ”крањнську ÷еркву њњ нац≥онального характеру, тим б≥льше в≥дчувалас€ потреба дати народов≥ св. ѕисьмо зрозум≥лою йому мовою, потреба в добрих пере≠кладах св. ѕисьма на украњнську мову, €к то роблено ще в XVI ст. « початку XIX ст. √.  в≥тка-ќснов'€кенко ≥ ћ. ћаксимович дали спроби переклад≥в окремих вит€г≥в ≥з св. ѕисьма. ѕ.  ул≥ш, сп≥льно з ≤. ѕулюЇм, розпочав систематичний переклад Ѕ≥бл≥њ та ™вангел≥њ. –оку 1869 у Ћьвов≥ надруковано Ђѕ'€ть книг ћойсе€ї, а року 1871 у ¬≥дн≥ Ч переклад ™вангел≥њ. јле вс≥ ц≥ переклади залишилис€ недо≠с€жними в ”крањн≥ через накази 1863 та 1878 рок≥в, €к≥ заборон€ли друкувати в ”крањн≥ книги духовного зм≥сту украњнською мовою ≥ привозити њх ≥з-за кордону. Ќе пощастило й ѕ. ћорачевському надру-

≥г9 ƒ. ƒќ–ќЎ≈Ќ ќ. ѕравославна ÷ерква, стор. 47-48. т ≤. ¬Ћј—ќ¬—№ »…. “ам же, ѕ≤, етор. 290-291.

 

кувати переклади ™вангел≥њ та ƒ≥€нь јпостольських: не зважаючи на однодушну позитивну оц≥нку рецензент≥в јкадем≥њ Ќаук, —инод року 1863 дозволу на виданн€ не дав. “ак у XIX ст. не вдалос€ зро≠бити, св. ѕисьмо доступним украњнському народов≥. “≥льки в 1906 роц≥ надруковано переклади св. ѕисьма ѕ. ћорачевського.229





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 434 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2072 - | 1878 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.032 с.