Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ирило-ћефод≥њвське товариство. « березн€ 1847 р. студент  ињвського ун≥верситету ќлекс≥й ѕетров дон≥с цар≠ським власт€м про таЇмне товариство




« березн€ 1847 р. студент  ињвського ун≥верситету ќлекс≥й ѕетров дон≥с цар≠ським власт€м про таЇмне товариство, €ке в≥н випадково ви€вив. ѕол≥ц≥€ зразу ж арештувала пров≥дних член≥в ц≥Їњ групи й доставила њх у ѕетербург. ” результат≥ посилених допит≥в власт≥ д≥зналис€ про ≥снуванн€  ирило-ћефод≥њвського това≠риства Ч першоњ на ”крањн≥ орган≥зац≥њ пол≥тичного спр€муванн€.

Ќезабаром стало очевидним, що побоюванн€ властей в≥дносно на€вност≥ широ≠кого п≥дп≥льного руху були переб≥льшеними. “овариство складалос€ всього з де≠с€тка активних член≥в та к≥лькох дес€тк≥в сп≥вчуваючих. ƒо групи входили молод≥ представники украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ на чол≥ з ћиколою  остомаровим (обдаро≠ваним ≥сториком ≥ викладачем ун≥верситету), вчителем ¬асилем Ѕ≥лозерським (ви≠х≥дцем ≥з двор€н) та ћиколою √улаком (др≥бним, але високоосв≥ченим чиновни≠ком). ’оч два ≥нших ≥нтел≥генти Ч викладач г≥мназ≥њ та письменник ѕантелеймон  ул≥ш ≥ вже добре знаний поет “арас Ўевченко Ч п≥дтримували з товариством не дуже ст≥йк≥ зв'€зки, њх також заарештували. “овариство було не лише малочисель-ним, а й обмеженим у своњй д≥€льност≥. ѕрот€гом приблизно 14 м≥с€ц≥в його ≥сну≠ванн€ Ђбратт€ї збиралис€ к≥лька раз≥в на тривал≥ ф≥лософськ≥ й пол≥тичн≥ диску≠с≥њ (п≥д час одн≥Їњ з них €краз ≥ був присутн≥й донощик ѕетров) та п≥дготували р€д положень своЇњ програми.

Ќайважлив≥ш≥ з цих положень, сформульованих  остомаровим, м≥стились у твор≥ п≥д назвою Ђ«акон Ѕожий ( нига Ѕутт€ украњнського народу)ї. Ќаписаний в дус≥ романтизму та ≥деал≥зму того часу, пройн€тий шануванн€м христи€нських ц≥н≠ностей ≥ панслов'€нськими елементами, цей тв≥р, що зазнав сильного впливу поль≠ських моделей, закликав до перебудови сусп≥льства на засадах справедливост≥, р≥вност≥, свободи, братерства. —еред пропонованих у ньому конкретних заход≥в були скасуванн€ кр≥пацтва, л≥кв≥дац≥€ юридичних в≥дм≥нностей м≥ж станами, доступн≥сть осв≥ти дл€ мас. Ќац≥ональне питанн€, що з ус≥Їю очевидн≥стю привернуло найб≥ль≠шу увагу товариства, ставилос€ в широкий контекст, панслав≥зму: Ђ¬с≥ слов'€н≠ськ≥ народи мають право в≥льно розвивати своњ культури ≥, що важлив≥ше, вони повинн≥ утворити слов'€нську федерац≥ю з демократичними ≥нститутами, аналог≥ч≠ними тим, що Ї у —получених Ўтатахї. —толицею федерац≥њ мав стати  ињв.

ѕершою по шл€ху створенн€ федерац≥њ мусила п≥ти ”крањна, €ку  остомаров та його однодумц≥ вважали водночас ≥ найб≥льш пригн≥ченою, й найб≥льш егал≥≠тарною серед ус≥х слов'€нських сусп≥льств Ч через в≥дсутн≥сть у н≥й знат≥.

ѕод≥бне до ’ристового, воскрес≥нн€ ц≥Їњ крањни описувалос€ у псевдоб≥бл≥йному стил≥: Ђ≤ зруйнували ”крањну. јле то лише здавалос€... бо голос ”крањни не змовк. ¬стане ”крањна з своЇњ домовини ≥ закличе брат≥в-слов'€н; почувши њњ за≠клик, повстануть вс≥ слов'€ни... ≥ стане ”крањна самост≥йною республ≥кою у слов'€н≠ському союз≥. “од≥ вс≥ народи вказуватимуть туди, де на карт≥ розм≥щена ”крањна, ≥ казатимуть: Ђƒив≥тьс€, в≥дкинутий буд≥вельниками кам≥нь став нар≥жним каменемї. “аке месс≥анське баченн€ майбутнього ”крањни у рамках федерац≥њ хоч ≥ спиралос€ на надм≥рно ≥деал≥зовану картину њњ минулого, але виключало ≥дею њњ повноњ незалеж≠ност≥. ѕереважна б≥льш≥сть член≥в товариства, за вин€тком Ўевченка й ще к≥лькох, сумн≥валис€ у здатност≥ своњх Ђм'€кихї ≥ Ђпоетичнихї сп≥вв≥тчизник≥в ≥снувати не≠залежно.

ѕогоджуючис€ щодо загальних засад, учасники групи, однак, розходилис€ в питанн≥ про те, що вважати першочерговим ≥ найголовн≥шим. ƒл€  остомарова це були Їдн≥сть ≥ братство слов'€н; Ўевченко палко вимагав соц≥ального й нац≥о≠нального зв≥льненн€ украњнц≥в, а  ул≥ш наголошував на важливост≥ розвитку украњн≠ськоњ культури. Ѕ≥льш≥сть висловлювалас€ за еволюц≥йн≥ методи, спод≥ваючись, що загальна осв≥та, пропаганда й Ђморальний прикладї, €кий вони подаватимуть власт€м,Ч це найд≥йов≥ш≥ засоби дос€гненн€ поставленоњ мети. Ќа в≥дм≥ну в≥д них Ўевченко ≥ √улак представл€ли думку меншост≥, зг≥дно з €кою лише шл€хом рево≠люц≥њ можна зд≥йснити бажан≥ зм≥ни. ¬т≥м ц≥ розходженн€ не сл≥д переб≥льшувати. „лен≥в товариства безсумн≥вно об'Їднували сп≥льн≥ ц≥нност≥ та ≥деали й, що най≠характерн≥ше, бажанн€ покращити соц≥ально-економ≥чну, культурну й пол≥тичну долю ”крањни.

ѕопри в≥дносно безневинний характер товариства царськ≥ власт≥ вир≥шили пока≠рати його пров≥дних член≥в. ѕри цьому сувор≥сть покаранн€ була неоднаковою.  остомаров,  ул≥ш та ≥нш≥ пом≥ркован≥ д≥стали пор≥вн€но легк≥ вироки, що передбачали засланн€ вглиб –ос≥њ на р≥к ≥ менше, п≥сл€ чого њм дозвол€лос€ продовжити по≠передн≥ зан€тт€. √улака засудили до трьох рок≥в ув'€зненн€. “а найсувор≥ше було покарано Ўевченка, в €кому цар ≥ його чиновництво вбачали найнебезпечн≥шого учасника товариства. …ого в≥ддали у солдати на 10 рок≥в. —ам ћикола ≤ дописав до вироку таке: Ђ...под строжайшим наблюдением и запретом писать и рисоватьї. ‘≥зичн≥ й моральн≥ муки цього засланн€ спричинили передчасну смерть Ўевченка у 1861 p.

«наченн€  ирило-ћефод≥њвського товариства важливе з к≥лькох м≥ркувань. ¬оно €вило собою першу, хоч ≥ невдалу, спробу ≥нтел≥генц≥њ перейти в≥д культурниць≠кого до пол≥тичного етапу нац≥онального розвитку; воно привернуло увагу царського ур€ду (що доти намагавс€ роз≥грати карту украњноф≥льства проти польських куль≠турних вплив≥в на ”крањн≥) до потенц≥йноњ небезпеки зростаючоњ нац≥ональноњ св≥≠домост≥ украњнц≥в; л≥кв≥дац≥€ товариства дала сигнал до наступу антиукрањнськоњ пол≥тики ≥ ознаменувала початок довгоњ безупинноњ боротьби украњнськоњ ≥нтел≥≠генц≥њ з рос≥йським царатом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 343 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2311 - | 2154 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.