Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤дењ народност≥. ѕочатки св≥дом≥шого демократизму




¬ XVIII в. почало в «ах≥дн≥й ™вроп≥ наростати так зване романтичне народництво: на м≥сце того, аби переробити в письменств≥ стар≥ теми грецьк≥ та римськ≥ або потрапл€ти п≥д њх вз≥рц≥, письменники звертаютьс€ до переказ≥в св≥й≠ських, м≥сцевих, з особливою увагою починають збирати народн≥ перекази ≥ придивл€тис€ до народноњ творчост≥. ѕеред тим њњ легковажили, €к р≥ч гру≠бу, необроблену, а тепер починають високо ц≥нити њњ своЇр≥дну красу. —ей напр€м, особливо з јнгл≥њ та Ќ≥меччини, поширивс€ м≥ж зах≥дними сло≠в'€нами, викликав ≥ там зац≥кавленн€ до народноњ творчост≥, до народного, мужицького слова. ѕот≥м таке зац≥кавленн€, разом з впливами тих перших слов'€нських зб≥рок ≥ студ≥й, починаЇ поширюватис€ ≥ в –ос≥њ, серед грома≠д€нства великорос≥йського ≥ зрос≥йщеного украњнського.

ƒл€ украњнц≥в рос≥йських ≥ так само галицьких сей поворот мав величезне знач≥нн€. ƒос≥ вони дивилис€ на свою народн≥сть €к на темну масу, позбав≠лену вс€ких засоб≥в культурних, засуджену на те, щоб користуватис€ ду≠ховими засобами своњх культурн≥ших сус≥д≥в. “ому не бачили перед своњм народом н≥€коњ будучност≥, дивилис€ на украњнську мову, побут ≥ звичањ €к на пережитки старини, може й ц≥кав≥ й мил≥ дл€ земл€к≥в, але к≥нець к≥нцем таки засуджен≥ на загибель. јвтор першоњ украњнськоњ граматики в –ос≥њ ѕавловський, пишучи в перших роках XIX в., називав украњнську мову Ђни живымъ ни мертвымъ, исчезающимъ нарьч≥емьї ≥ саме на те сп≥шивс€ записати граматику сењ мови, поки ще вона не вимерла до решти.

“епер погл€ди на народне слово ≥ творч≥сть зм≥н€ютьс€. ¬и€вл€Їтьс€ украњнськ≥м народ≥, в його народн≥й словесност≥ безц≥нний скарб, що зр≥в≠новажуЇ недостач≥ книжного письменства ≥ св≥дчить про велике духове ба≠гатство ≥ життЇву силу народу. Ђ«наЇте,Ч пише оден з перших збирач≥в, ÷ертел≥в, в своњй статт≥,Ч що € сю народну поез≥ю ставлю вище, н≥ж б≥льшу частину наших (рос≥йських) роман≥в, балад,, а нав≥ть Ч багатьох наших романтичних поемї. «авд€ки ориг≥нальним своњм прикметам, крас≥ ≥ багат≠ству свому украњнський побут, перекази, ≥стор≥€ починають звертати увагу чужинц≥в: великорос≥в, пол€к≥в й ≥нших, ≥ се п≥д≥ймаЇ в очах самих украњнц≥в варт≥сть свого народного елементу. ¬ нових напр€мах романтичного народ≠ництва њх власне малосв≥доме прив'€занн€ до своЇњ минувшост≥ ≥ сучасного народного побуту знаходить нове об'€сненн€ ≥ оправданн€, заохоту до даль≠шого за≥нтересованн€ своњм народом ≥ своЇю минувшиною. “еор≥њ народницьк≥ ≥ приклади нац≥онального розбудженн€, що п≥д впливами њх почина≠лос€ тод≥ у ≥нших слов'€нських народ≥в, вказували дороги ≥ напр€ми, котрих належало триматис€ св≥домим украњнц€м.

ѕроби л≥тературного обробленн€ украњнських тем украњнською мовою здобували нове знач≥нн€ ≥ вагу, €к дорога до в≥дродженн€ украњнського житт€.

ѕ≥сл€ по€ви талановитих наступник≥в  отл€ревського, ще перед висту≠пом Ўевченка, л≥тературна сторона сього в≥дродженн€ вс≥м близьким до нього люд€м представл€лась зовс≥м запевненою. ќден з молодших член≥в харк≥вського кружка, —резневський, в своњм одкрит≥м лист≥ 1834 р. твердо за€вл€Ї, що Ђ€зик украњнський, або, €к хочетьс€ його називати ≥ншим,Ч Ђмалорос≥йськийї, се не нар≥чч€, а окрема, самост≥йна мова, оден з найбагатших слов'€нських €зик≥в, ≥ його л≥тературна будущина не викликаЇ н≥€ких сумн≥в≥в. Ђ√либокомислений —коворода, простодушний  отл€рев≠ський, багатий фантаз≥Їю јртемовський, завс≥ди жарт≥вливий ≥ приЇмний ќснов'€ненко й к≥лька ≥ншихї не зостанутьс€ сам≥: Ђћова ’мельницького, ѕушкар€, ƒорошенка, ѕал≥€,  очубе€, јпостола мусить принаймн≥ пере≠дати потомству славу сих великих людей ”крањниї. јле л≥тературною сто≠роною справа не к≥нчилас€!

–азом з тим, €к € вже зазначив, мус≥ли р≥шучо зм≥нитис€ в≥дносини до народних мас, його потреб ≥ ≥нтерес≥в. ѕопереднЇ стол≥тт€ зазначилос€ тим, що св≥жо народжене украњнське старшинське панство запопадливо заходилос€ присвоњти соб≥ панський вигл€д, щоб €кнайсильн≥ше зазначити свою окрем≥шн≥сть в≥д народу, з €кого воно вийшло. ≈коном≥чна боротьба викопала глибоку пр≥рву м≥ж народом ≥ сим панством, що захоплювало земл≥ й кр≥постило сел€нство, а в≥докремленн€ культурне док≥нчувало њх глибоке в≥дчуженн€ й ворожнечу. ”крањнський народ розд≥ливс€ на темну народну масу, закр≥пощену, позбавлену вс€коњ можност≥ розвою ≥ поступу, ≥ панство, €ке хоч називало себе украњнц€ми (Ђмалорос≥€намиї), але було зовс≥м в≥д≥рване в≥д украњнського народного ірунту ≥ в своњм повн≥м в≥дчуженню в≥д народу не бачило ≥ншоњ дороги, €к приставати все т≥сн≥ше до культурного ≥ нац≥онального житт€ великорос≥йського. јле тепер за≠≥нтересований украњнським словом ≥ украњнською народною поез≥Їю навчило ≥нтел≥генц≥ю ≥ншими очима дивитис€ на украњнський народ.

ќтс≥ с≥р≥ прост≥ сел€ни, мужики-кр≥паки, на €ких украњнське папство дивилос€ з презирством, помазавшис€ рос≥йською культурою, волод≥ли, €к ви€вилос€, дорогоц≥нним скар≠бом поез≥њ, були творц€ми утвор≥в, €ким знавц≥ давали м≥сце поруч найкращих вз≥р≠ц≥в Ївропейськоњ поетичноњ творчост≥. ¬ устах сел€н зац≥л≥ла пам'€ть про украњн≠ську минувшину, про козачу славу, затрачена панством. —ама с€ мова, котра тепер, в св≥тл≥ нових погл€д≥в на житт€ народне, ставала доро≠гоц≥нним скарбом, вищим в≥д золота ≥ кам≥нн€ дорогого, заховалас€ т≥льки в прост≥м народ≥ Ч нею волод≥ло т≥льки сел€нство. „ерез се все в очах нового покол≥нн€ осв≥≠чених украњнц≥в украњнська с≥рома ставала правдивим носителем, володарем краси ≥ правди житт€, ≥ до нењ на≠лежало вс≥ми способами зближитис€, щоб зачерпнути в≥д нењ сењ краси ≥ правди, щоб в народн≥й словесност≥ ≥ народн≥м житт≥ знайти прав≠дивий зм≥ст дл€ творчост≥ л≥≠тературноњ. ј зближаючис€ до народу, осв≥чен≥ украњнц≥ набиралис€ не т≥льки пам'€ток народноњ творчост≥, але приходили до розум≥нн€ ≥ народного житт€, сел€нськоњ душ≥, бол≥в ≥ потреб мужицьких.

 отл€ревський в ЂЌаталц≥ ѕолтавц≥ї,  в≥тка в своњх пов≥ст€х ≥ де€к≥ менше зам≥тн≥ письменники в своњх творах ставл€ть соб≥ за завданн€ в≥д≠крити благородний зм≥ст сел€нськоњ душ≥, показати, €к в т€жких обставинах сел€нського житт€, п≥д с≥ром'€жною покривкою живуть висок≥, чист≥ люд≠ськ≥ змаганн€, котр≥ р≥дн€ть украњнського мужика з його найосв≥чЇн≥шим сучасником. ”крањнська л≥тература стаЇ демократичною: ЇднаЇ ≥нтереси вищих осв≥чених верств з ≥нтересами мужицькими, бере в оборону людськ≥ права сел€нина-кр≥пака, а згодом починаЇ приходити ≥ до розум≥нн€ його економ≥чних ≥ соц≥альних потреб та тих сусп≥льних ≥ пол≥тичних дор≥г, котр≥ могли б привести до поправленн€ сусп≥льного становища закр≥пощених, темних ≥ ограбованих народних мас. ≤ се питанн€ про п≥днесенн€ украњн≠ських народних мас до людського житт€ стаЇ центральним ≥ головним питанн€м з становища украњнського в≥дродженн€, тому що вищ≥ верстви з≥йшли з нац≥онального украњнського ірунту ≥ вс€ над≥€ украњнського жит≠т€ спочивала на сел€нств≥, на над≥€х його визволенн€, ≥ духового розвою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 297 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2074 - | 1931 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.