Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕочатки в≥дродженн€ в «ах≥дн≥й ”крањн≥




¬ часах найб≥льшого, €к здавалос€ Ч останнього, упадку украњнського житт€, при к≥нц≥ XVIII в. починали вже повол≥ пробиватис€ перш≥ парост≥ нового житт€. ¬ «ах≥дн≥й ”крањн≥ вони сходили на ірунт≥ церковн≥м.

—вого часу заведенн€ ун≥њ приглушило дуже сильно останки украњнського житт€. ѕриймали ун≥ю з малодушност≥, хил€чис€ перед панами, а см≥лив≥≠ших приборкувано силом≥ць. јле наростали нов≥ покол≥нн€, що були ун≥атами не через свою зраду чи малодушн≥сть, а через те що уродилис€ в ун≥њ, ≥ дл€ них ун≥€ стала вже в≥рою народною, украњнською. “≥, що заводили ун≥ю на те, аби вона послужила дорогою до опол€ченн€ ≥ скатоличенн€, помилилис€ в своњх над≥€х. „ерез те що ун≥атське духовенство ≥ взагал≥ ун≥ю не зр≥вн€но в правах з католицтвом ≥ вона зосталас€ церквою нижчою, мужицькою, зробилась вона прикметою тутешнього украњнського житт€ ≥ незадовго стала дл€ «ах≥дноњ ”крањни такою ж нац≥ональною церквою, €кою перед тим була церква православна. ≤ коли австр≥йське правительство, заволод≥вши √али≠чиною, заходилос€ коло того, щоб п≥дн€ти ун≥атське духовенство з темноти ≥ пониженн€, в €к≥м його застало, то се мало чималий вплив на розбудженн€ нац≥онального житт€.

јвстр≥йське правительство, побачивши, €к польська шл€хта поневолила украњнський народ, взагал≥ задумувалос€ над способами, щоб йому помогти: за ћар≥њ “ереси ≥ »осифа II ур€д обмежив власть пом≥щик≥в, заводив школи Ђз м≥сцевою мовоюї (украњнською) дл€ сел€н ≥ м≥щан, вищ≥ школи дл€ ду≠ховенства, що було незвичайно убоге ≥ темне. Ќасамперед с≥ заходи почалис€ на угорськ≥й ”крањн≥, насл≥дком тих рух≥в против ун≥њ, що так занепокоњли правительство (див. гл. 108). ћукач≥вську Їпарх≥ю визволено в≥д зверхньоњ власт≥ католицького Їпископа ягри; засновано л≥цей в ћукачев≥ дл€ вихо≠ванн€ духовних; пол≥пшено матер≥альне становище духовенства. Ќовий Їпископ јндр≥й Ѕачинський (1772Ч1809) з свого боку дуже д≥€льно захо≠дивс€ коло п≥днесенн€ свого духовенства, ≥ тут в ћукачев≥ коло нього згодом з≥бралас€ громада довол≥ вчених €к на той час людей, з котрих вийшли пот≥м перш≥ професори-русини Ћьв≥вського ун≥верситету ≥ чимало ≥нших зам≥тних д≥€ч≥в. « прилученн€м √аличини с≥ заходи правительства захопили також ≥ њњ. «араз по прилученню √аличини ћар≥€ “ереса завела в ¬≥дн≥ духовну сем≥≠нар≥ю дл€ ун≥ат≥в; се було мале в≥конце в ™вропу дл€ галицького украњн≠ського сусп≥льства, ≥ мало воно чимале знач≥нн€ в його житт≥. ѕот≥м сл≥дом заложено сем≥нар≥ю у Ћьвов≥, а при заснуванн≥ льв≥вського ун≥верситету в 1784 р. положено, щоб де€ких наук вчили по-украњнськи, ≥ ос≥бний л≥цей при н≥м заведено, де б украњнц≥ п≥дучувалис€, щоб пот≥м вступити до ун≥верситету. Ѕагато зроблено також ≥ тут дл€ добробуту духовенства; з ма≠Їтк≥в закритих монастир≥в орган≥зовано Ђрел≥г≥йний фондї дл€ пол≥пшенн€ становища духовенства. “ак само на Ѕуковин≥ за недовге воЇнне правл≥нн€ положено ц≥нн≥ початки новоњ, св≥тськоњ школи, ≥ тутешн≥й рел≥г≥йний фонд, що волод≥в п'€тою частиною ц≥лоњ Ѕуковини (се були давн≥ш≥ монастирськ≥ ≥ Їпарх≥альн≥ маЇтки), давав величезн≥ засоби на культурн≥ ≥ нац≥ональн≥ ц≥л≥. “а б≥да була в т≥м, що в сусп≥льних ≥ нац≥ональних в≥дносинах сењ далекоњ пров≥нц≥њ австр≥йське правительство слабо розп≥знавалос€: не вм≥ло знайти справжньоњ точки в сел€нських в≥дносинах, без к≥нц€ заплутуючи справу своњми суперечними р≥шенн€ми, ≥ так само в культурних справах дуже часто зовс≥м не вм≥ло догл€нути украњнського елементу, вважаючи румунську мову Ђм≥сцевою мовоюї всењ Ѕуковини без р≥жниц≥.

¬ √аличин≥ воно розгл€далос€ трохи краще, але й тут правительственна заходи, направлен≥ на п≥днесенн€ украњнського народу, здеб≥льшого заглу≠шилис€ пот≥м впливами польськоњ шл€хти, та й робилис€ без потр≥бного знанн€ м≥сцевих обставин. ƒл€ тих украњнських вищих шк≥л ≥ кафедр не знайшлос€ людей т€мущих, €к≥ б вм≥ли вгадати т≥ жив≥ теч≥њ народного житт€, на котрих можна було оперти новий просв≥тн≥й рух. Ќаука велас€ мертвою книжною мовою, викладалис€ предмети далек≥ в≥д житт€, тому й с≥ заходи не дали такоњ корист≥, €ку б могли дати. «годом украњнськ≥ лекц≥њ ≥ украњнський л≥цей скасовано, коли з нових г≥мназ≥й стали виходити украњнц≥, п≥дготован≥ до слуханн€ загальних курс≥в. « загальною реакц≥Їю, що почалас€ в јвст≠р≥њ по смерт≥ ц≥сар€ »осифа (1790), польська шл€хта здобуваЇ соб≥ впливи ≥ в дв≥рських кругах, ≥ у м≥сцевоњ адм≥н≥страц≥њ та починаЇ л€кати њњ своњми вигадками про нахил галицьких украњнц≥в до –ос≥њ та до православ≥€, в≥двер≠таючи тим правительство в≥д заход≥в на њх користь. ѕ≥д впливами пол€к≥в зам≥сть украњнськоњ мови заведено мову польську Ч спочатку в школах вищих тип≥в, а дал≥ ≥ в с≥льських, народних. « огл€ду на протести ≥ представ≠ленн€ украњнського духовенства с≥льським громадам позволено заснувати своњ приватн≥ школи з украњнською мовою, але при т≥м адм≥н≥страц≥€ на≠казувала духовенству, щоб не дуже заохочувало сел€н заводити так≥ укра≠њнськ≥ школи Ч аби не причин€ти тим соб≥ видатк≥в. “реба сказати, одначе, що саме духовенство не оц≥нювало всього знач≥нн€ народного елементу ≥ не використовувало тих можливостей, €к≥ в≥дкривали дл€ нього правительственн≥ заходи. Ќабираючис€ де€коњ культури, нова ≥нтел≥генц≥€, майже виключно сама духовна, тратила давн≥шу зв'€зь з народом, закидала народний €зик, не вм≥ючи надати йому культурного вжитку, трималас€ староњ книжноњ мови, звиродн≥лоњ, омертв≥лоњ, не здатноњ вже до розвитку, ≥, не знаход€чи через те основи дл€ свого культурного поступу, йшла за поль≠ським елементом.

¬се-таки, невважаючи на вс≥ помилки ≥ незручност≥ правительства ≥ свого громад€нства, що на н≥що зводили часом ≥ найкращ≥ њх зам≥ри, зоставалос€ де€ке пол≥пшенн€ в≥д тих ус≥х заход≥в. ¬ажно було передус≥м, що розв≥€лос€ те почутт€ безвиходност≥, €ке огорнуло було украњнську людн≥сть в часи упадку, в XVIII в. «аходи австр≥йського правительства в≥дкрили €кийсь просв≥ток, розбудили над≥њ на кращу будучину ≥ енерг≥ю змаганн€, боротьби за кращу долю. —еред нового ун≥атського духовенства, вихованого в кращих культурних ≥ матер≥альних обставинах, уже в початках XIX в. з'€вл€ютьс€ осв≥чен≥ ≥ т€мущ≥ люде, €к≥ думають не т≥льки про ≥нтереси своЇњ церкви, а й про ≥нтереси на≠родн≥, нац≥ональн≥, заход€ть≠с€ коло п≥днесенн€ народноњ осв≥ти ≥ добробуту, коло розвою нац≥ональноњ культури. ѕольськ≥ заходи против украњнства викликали њх на герць за народн≥ права; над≥њ на пом≥ч австр≥йського ур€ду додавали охоти. ѕроекти за веденн€ польськоњ мови г≥ народних школах виклика≠ють перший св≥домий виступ галицького духовенства в оборон≥ народноњ мови: мит≠рополит Ћевицький п≥д впли≠вом канон≥ка ћогильницького Ч найвизначн≥шого пред ставника нового духовенства, удавс€ до правительства њњ прошени€м, щоб у народних школах учено по-украњнськи.  оли ж шк≥льна ком≥с≥€ ухвалила своЇ Ч так €к вище було сказано, що дл€ украњнськоњ науки громади можуть закладати ос≥бн≥ своњ школи,Ч митрополит вислав протест против такого трактуванн€ украњнськоњ мови, а ћогильницький виготовив записку в оборон≥ њњ вартост≥ ≥ р≥вноправност≥. ѕот≥м розширив в≥н сю свою оборону в ос≥бн≥м трактат≥: Ђ¬-бдомбсть о руском €зыцЏї (в √али≠чин≥ м≥сцеву украњнську мову все називано руською, по стар≥й традиц≥њ); се був перший учений трактат в оборон≥ украњнськоњ мови. «аразом ћогиль≠ницький заходивс€ коло просв≥тньоњ роботи. ќрган≥зував перше просв≥тн≥-товариство в ѕеремишл≥ Ч але воно заглохло, стр≥нувши вс€к≥ перешкоди з боку польського духовенства ≥ спол€чених ун≥атських монах≥в-васил≥ан.  раще п≥шли його заходи коло закладанн€ народних украњнських шк≥л зам≥сть опол€чених ур€дових; за короткий час в≥дкрито велике число шк≥л параф≥€льних ≥ т. зв. трив≥альних (вищого типу); дл€ приготовлени€ учител≥в орган≥зовано учительську сем≥нар≥ю в ѕеремишл≥.

—тали складатис€ украњнськ≥ учебн≥ книжки дл€ сих шк≥л, а з тим стали виникати питанн€ про в≥дносини народноњ мови до книжноњ Ч чи три матис€ староњ книжноњ мови, чи зближитис€ до живоњ народноњ. ѕро се по≠т≥м, в 1830-х роках, виходить завз€та полем≥ка м≥ж оборонц€ми мови на≠родноњ ≥ мови книжноњ, або властиво к≥лькох книжних мов Ч староњ укра≠њнськоњ, церковнослов'€нськоњ ≥ рос≥йськоњ (великоруськоњ): суперечка с€ мала велике знач≥нн€ в дальш≥м тутешн≥м розвою нац≥ональноњ св≥до≠мост≥.

ќтак п≥д≥ймалос€ повол≥ нове житт€ на витолочен≥м ≥ забит≥м украњн≠ськ≥м перелоз≥ в «ах≥дн≥й ”крањн≥. —кромн≥ ≥ непоказн≥ були перш≥ про€ви його Ч але в тих част€х ”крањни, що в≥д ѕольщ≥ перейшли до –ос≥њ, нав≥ть ≥ такими не можна було похвалитис€: тут н≥чим не полегшало в≥д того, що нарешт≥ Ђѕольща впалаї. як € вже сказав, пануванн€ польського панства над украњнським народом стало ще сильн≥ше, ще безогл€дн≥ше, ≥ з боку правительства не було нав≥ть таких проб полегшити становище сел€нства, €к≥ показувало правительство австр≥йське. ”р€д над усе бо€вс€ €когось руху, €коњсь св≥домост≥ м≥ж сел€нами ≥ готов був глушити вс€кий голос про≠тесту чи невдоволенн€ против польського пом≥щицького пануванн€. Ћюде, €к≥ силкувалис€ звернути увагу ур€ду на сю дивовижу, що Ђоднов≥рн≥ ≥ однокровн≥ї, мовл€в, визволен≥ –ос≥Їю в≥д польського пануванн€ украњнськ≥ сел€ни дал≥ понев≥р€ютьс€ в лют≥й польськ≥й невол≥, пропадали по в'€зниц€х та засланн€х. ѕольська осв≥та ≥ культура панували дал≥ скр≥зь в вищих верст≠вах Ч все се було польське. ј з другого боку, нов≥ школи, €к≥ заводила ро≠с≥йська власть, нов≥ ур€ди, церква ≥ духовенство п≥д рос≥йським волод≥нн€м ширили рос≥йство: рос≥йську мову заведено в духовних школах, ≥ нав≥ть у церкв≥ молитви велено було вимовл€ти на рос≥йський спос≥б. “аким чином, украњнське житт€, що дос≥ гн≥тила польщина, тепер опинилос€ м≥ж двома огн€ми Ч польським ≥ рос≥йським, ≥ рос≥йськими руками винищувано украњн≠ство нав≥ть там, куди н≥коли дос≥ не с€гали руки польськ≥.

“ому украњнство тут никло ≥ гинуло дал≥, ≥ перш≥ про€ви його в –ос≥њ за€вилис€ не тут, а в ”крањн≥ задн≥пр€нськ≥й Ч в стар≥й √етьманщин≥ й —лоб≥дщин≥, на розвалинах козацькоњ автоном≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 373 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2146 - | 1872 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.