Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ус≥ф≥каторська пол≥тика царизму




÷ементуючою силою украњнськоњ нац≥њ об'Їктивно була украњнська мова. як л≥тературну, вив≥льнену в≥д рег≥ональних д≥алектизм≥в, њњ розвивали, пропагували усним ≥ друкованим словом учен≥, письменники, митц≥. ÷их д≥€ч≥в украњнськоњ культури охоронц≥ непорушних п≥двалин –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ затаврували украњноф≥ла≠ми, вс≥л€ко перешкоджаючи њх культурно-просв≥тницьк≥й д≥€льност≥. ”же за царюванн€ ћи≠коли ≤, €кий запровадив обов'€зкову попередню цензуру друкованоњ продукц≥њ, з ѕетербурга в ”крањну над≥йшов суворий наказ пильно стежити за ук≠рањнською л≥тературою, не допускати в н≥й переваги любов≥ до батьк≥вщини", тобто до ”крањни, "над лю≠бов'ю до в≥тчизни", тобто, до ≥мпер≥њ. ѕол≥тично неблагонад≥йними уважавс€ вс€кий, хто ви€вив ≥нте≠рес до украњнських старожитностей, ≥стор≥њ, л≥те≠ратури. ¬ ћосковському ун≥верситет≥ знайшлис€ й професори, €к≥ в лекц≥€х ≥ в прес≥ стали ц≥лком-серйозно запевн€ти, що украњнська мова Ї та сама рос≥йська, але попсована польською.

–ос≥йська шов≥н≥стична преса заповз€то пропа≠гувала думку, н≥бито осв≥та украњнською мовою прищеплюЇ масам дух в≥дчудженн€ в≥д –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ƒо цькуванн€ самоњ ≥дењ навчанн€ украњнською мовою учн≥в нав≥ть початкових народних шк≥л п≥дклю≠чилис€ й польськ≥ та Їврейськ≥ шов≥н≥сти. ¬они називали украњнц≥в "сепаратистами", що стало п≥дста≠вою дл€ нещадних наг≥нок на украњнство оф≥ц≥йних царських властей. ќстанн≥, вбачаючи в украњнств≥ загрозу "Їдин≥й ≥ непод≥льн≥й", посилили ц≥леспр€мо≠вану пол≥тику русиф≥кац≥њ кор≥нного населенн€ ”крањни. ”крањнську мову було вигнано з осв≥тн≥х навчальн≥х заклад≥в ≥ державних установ. «рештою, майже повсюдно б≥льш≥сть украњнського панства пе≠рейшла на вживанн€ рос≥йськоњ мови нав≥ть у

родинному сп≥лкуванн≥. ”крањнську мову стали нази≠вати "мужичою ', бо в≥д нењ не в≥дмовились сел€нськ≥ маси.

Ќасамперед русиф≥кувалис€ м≥ста, куди з рос≥йсь≠ких губерн≥й охоче прињздили в адм≥н≥стративно-управл≥ньськ≥ установи чиновники. “ут вони почу≠вали себе €к повновладн≥ господар≥. ј чиновники-украњнц≥, €к ≥ заможн≥ м≥щани, духовенство, також здеб≥льшого зр≥калис€ своЇњ р≥дноњ мови, св≥домо в≥дкидали багат≥ в≥ков≥чн≥ надбанн€ украњнськоњ ду≠ховноњ культури.

ѕроте ≥ серед украњнськоњ осв≥ченоњ ел≥ти були патр≥отично настроЇн≥ люди, €к≥ не сприймали колон≥заторсько-русиф≥каторськоњ пол≥тики царизму. ¬ њх пам'€т≥ жили культурницьк≥ та державницьк≥ тра≠диц≥њ украњнського народу з його нац≥онально-пол≥тичним ≥деалом, €кий ще не мав ч≥ткоњ ор≥Їнтац≥њ й схил€вс€ чи то до певноњ державноњ самост≥йност≥, чи до автоном≥њ у державних системах –ос≥њ або ѕольщ≥, чи нав≥ть до федеративноњ сп≥лки з €коюсь ≥з цих держав.

«начне занепокоЇнн€ царських властей викли≠кав поданий тод≥ ж на розгл€д цензури на початку 60-х pp. XIX ст. украњнський переклад ™вангел≥€, зроблений ‘.ћорачевським. —пец≥ально утворена ком≥с≥€ —иноду винесла безапел€ц≥йне р≥шенн€: виз≠нати рукопис небезпечним ≥ шк≥дливим лише через мову перекладу. ќтже, перша спроба донести сло≠во Ѕоже до украњнц≥в њх р≥дною мовою була зустр≥нута вкрай непри€зно €к св≥тською, так ≥ церковною вла≠дою –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

ќдразу ж потому царський м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ ѕ.¬алуЇв 18 липн€ 1863 р. видав ≥ роз≥слав у вс≥ украњнськ≥ губерн≥њ циркул€р, €ким суворо забо≠рон€лос€ друкуванн€ украњнською мовою книг "навчальних ≥ взагал≥ призначених дл€ початкового чи≠танн€ народу". Ќавчанн€ украњнською мовою визна≠чалос€ ним €к пол≥тична пропаганда, а т≥, хто за це бравс€, звинувачувалис€ "у сепаратистських задумах, ворожих –ос≥њ ≥ загибельних дл€ ћалорос≥њ".

—лова валуЇвського циркул€ра про те, що й са≠моњ украњнськоњ мови €к такоњ "не було, немаЇ ≥ бути не може", св≥дчили про в≥дверто антиукрањнське спр€≠муванн€ вс≥Їњ внутр≥шньоњ пол≥тики царського ур€ду. ј в≥н не обмеживс€ цим циркул€ром, €ким, за висло≠вом видатного д≥€ча та ≥сторика культури ”крањни ≤вана ќгн≥Їнка, на украњнську л≥тературу, науку, культуру накладали важк≥ пута, а украњнську ≥нтел≥≠генц≥ю од≥рвали в≥д народу, заборонили њй промовл€ти до нього р≥дною мовою.

ѕроте цього було замало царату. ¬ середин≥ 70-х рр.XXcT. в ѕетербурз≥ була створена таЇмна ур€≠дова ком≥с≥€, що мала виробити ефективн≥ заходи щодо боротьби проти украњнства. ѕ≥сл€ майже ро≠ку роботи ц€ ком≥с≥€ д≥йшла висновку, що "допустити окрему л≥тературу простонародним украњнським нар≥чч€м означало б покласти тривкий грунт дл€ переконанн€ у можливост≥ в≥докремленн€, хоча б ≥ в далекому майбутньому, ”крањни в≥д –ос≥њ".

ƒопов≥дну записку разом з проектом в≥дпов≥д≠ного указу негайно в≥дправили ќлександру II. 18 травн€ 1876 р. цар п≥дписав ганебний указ. Ќим заборон€лос€ не т≥льки друкувати украњнською мо≠вою ориг≥нальн≥ й перекладн≥ твори (нав≥ть тексти до нот), а й завозити в меж≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ так≥ кни≠ги ≥ брошури, надрукован≥ за кордоном. “акож заборон€лис€ украњнськ≥ театральн≥ вистави, кон≠церти нац≥ональною мовою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 588 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2243 - | 2120 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.