Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультура ”крањни на початку XX ст




Ќа початку XX ст. пан≥вн≥ кола –ос≥њ та јвстро-”горщини й дал≥ зд≥й≠снювали пол≥тику колон≥ального гнобленн€ украњнських земель. ќсобли≠во в≥дчутними стали утиски украњнства з боку рос≥йського царизму п≥сл€ поразки революц≥њ 1905-1907 pp. ѕроте украњнська культура, незважаю≠чи на складн≥ умови, дос€гла певних висот.

ќсв≥та

” зазначений пер≥од унасл≥док розвитку кап≥тал≥зму й зростанн€ по≠треб у квал≥ф≥кованих кадрах к≥льк≥сть на≠вчальних заклад≥в, ≥ в≥дпов≥дно учн≥в та студент≥в у них, зб≥льшилас€. ” п≥дрос≥й≠ськ≥й ”крањн≥ в 1914-1915 навчальному роц≥ нал≥чувалос€ 26 тис. загаль≠ноосв≥тн≥х шк≥л, у €ких навчалос€ 2,6 млн. учн≥в. ѕонад 17 тис. учн≥в опановували техн≥чн≥ спец≥альност≥ в училищах. ” 27 вищих навчальних закладах осв≥ту здобували 35,2 тис. студент≥в.

Ќайвидатн≥ш≥ д≥€ч≥ доби: ј. Ѕ≥лоусенко, “. Ћубенець, ѕ. «ал≥зний, ≤. Ўерстюк

 

ѕроте така к≥льк≥сть шк≥л не задовольн€ла зрослих потреб населенн€ в початков≥й осв≥т≥. „ерез це понад 70% украњнц≥в не вм≥ли читати й писа≠ти. ћайже половина тих, що прагнули навчатис€ в середн≥х школах, одержувала в≥д њх кер≥вництва в≥дмову. –ух нац≥онально-св≥домоњ ≥нтел≥генц≥њ за в≥дродженн€ украњнськоњ школи зу≠мовив по€ву п≥дручник≥в р≥дною мовою. ” цей час вийшли друком буквар Ѕ. √р≥нченка, читанка ј. Ѕ≥лоусенка, буквар ≥ читанка “. Ћубенц€, граматики украњнськоњ мови ѕ. «ал≥зно≠го ≥ “. Ўерстюка. ѕроте нав≥ть у роки революц≥њ царський ур€д не скасував заборони украњнськоњ мови.

ўе г≥ршим був стан з осв≥тою на зах≥дноукрањнських зем≠л€х. “ут зовс≥м неписьменним залишалос€ 70Ч75%, а в г≥р≠ських районах нав≥ть 90% населенн€. ” 1911 роц≥ в —х≥дн≥й √аличин≥ в 500 селах узагал≥ не було н≥€ких шк≥л. ” г≥мна≠з≥€х навчалас€ невелика к≥льк≥сть украњнц≥в, у закладах такого типу здеб≥льшого викладали польською або н≥мецькою мовами. «до≠бути вищу ун≥верситетську осв≥ту у Ћьвов≥ та „ерн≥вц€х могли лише д≥ти багатих батьк≥в, серед €ких украњнц≥в було дуже мало.

Ќаука

”супереч ус≥м труднощам, у зазначений пер≥од науковц≥ в ”крањн≥ дос€гли значних усп≥х≥в у розвитку при≠родничих наук. ” ’арк≥вському та  ињв≠ському ун≥верситетах працювали видатн≥ математики ƒ. √раве, ¬. —теклов, ф≥зик ƒ. –ожанський, х≥м≥ки —. –еформат≠ський, ѕ. ќсипов, б≥ологи ќ. —Їверцов, —. Ќавашин, ¬. јрнольд≥ та ≥н. Ќа основ≥ нов≥тн≥х теоретичних знань п≥д кер≥в≠ництвом професора ћ. ƒелоне активно д≥€ло засноване в 1909 роц≥  ињвське то≠вариство пов≥троплаванн€. « ним були пов'€зан≥ в≥дом≥ конструктори й льотчи≠ки ƒ. √ригорович, ≤. —≥корський, ѕ. Ќес≠теров, ‘. јндерс та ≥н. ≤. —≥корський сконструював перш≥ у св≥т≥ багатомо≠торн≥ л≥таки Ђ–усский вит€зьї та Ђ»ль€ ћуромецї, ƒ. √ригорович Ч г≥дрол≥так. ”сього за 1909-1912 pp. в  иЇв≥ було

збудовано 40 досл≥дних зразк≥в нов≥тн≥х л≥так≥в.

Ќайвидатн≥ш≥ д≥€ч≥ доби: ƒ. √раве, ¬. —теклов, ƒ. –ожанський, — –еформатський, ѕ. ќсипов, ќ. —Їверцов, — Ќавашин, ¬. јрнольд≥, ћ. ƒелоне, ƒ. √ригорович, ≤. —≥корський, ѕ. Ќестеров, ‘. јн≠дерс, ћ. √рушевський, ћ.  ордуба, —. “омаш≥вський, ќ. “ерлецький, ≤.  рип'€кевич, ќ. ™фименко, ћ. јркас, ƒ. Ѕагал≥й, ¬. Ѕарв≥нський, ƒ. яворницький, ¬. √натюк, ј.  римський, ¬. ƒубровський, Ѕ. √р≥нченко

ѕерсонал≥њ

≤гор —≥корський (1889-1972)

јв≥аконструктор, один з п≥онер≥в ав≥ац≥њ. Ќародивс€ в  иЇв≥. ѕ≥д час навчанн€ в  ињвському пол≥техн≥чному ≥нститут≥ спроектував та побудував к≥лька вертольот≥в. ” 1911 р. на л≥ таку власноњ конструкц≥њ встановив св≥товий рекорд швидкост≥ з ек≥пажем. ѕ≥д його кер≥вництвом збудован≥ перш≥ у св≥т≥ багатомоторн≥ л≥таки Ђ–усский вит€зьї та Ђ»ль€ ћуромецї. ” 1918 р. ем≥грував до ‘ранц≥њ, пот≥м до —Ўј, де працював над конструюванн€м л≥так≥в. ” 1939 р. п≥дн€вс€ в пов≥тр€ перший у св≥т≥ вертол≥т VCЧ300, €кий спроектував ≤. —≥корський. ƒо 1939 р. збудував близько 15 тип≥в л≥так≥в. Ќа його вертольотах уперше зд≥йснено перел≥т через јтлантику. ѕомер в ≤стон≥ (—Ўј). («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

Ќа початку XX ст. гуман≥тарн≥ науки збагатили нац≥ональну культуру вагомим доробком. ѕров≥дне м≥сце у в≥тчизн€н≥й ≥сторичн≥й галуз≥ в цей час упевнено по≠с≥дав ћ. √рушевський, €кий написав ЂЌа≠рис ≥стор≥њ украњнського народуї, Ђѕро стар≥ часи на ”крањн≥ї, Ђ≤люстровану ≥стор≥ю ”крањниї. Ѕезсумн≥вно, найб≥льшим науковим здобутком видатного ≥сторика Ї дес€титомна Ђ≤стор≥€ ”крањни-–усиї. ћ. √рушевський ви≠найшов ≥ посл≥довно в≥дстоював у своњх пра≠ц€х нову схему украњнського ≥сторичного про≠цесу. …ого заслугою було створенн€ великоњ науковоњ школи ≥сторик≥в, до €коњ ув≥йшли ћ.  ордуба, —. “омаш≥вський, ќ. “ерлецький, ≤.  рип'€кевич та ≥н. ѕор€д з ними у в≥тчиз≠н€н≥й ≥сторичн≥й науц≥ й дал≥ пл≥дно працювали ќ. ™фименко, ћ. јркас, ƒ. Ѕагал≥й, ¬. Ѕарв≥нський, ƒ. яворницький.

ѕом≥тний сл≥д у розвитку украњнськоњ етно≠графи та фольклору залишив у цей пер≥од по≠сл≥довник ≤. ‘ранка ¬. √натюк, пл≥дно працю≠вав видатний ф≥лолог, сходознавець, ≥сторик ј.  римський. «начною под≥Їю в розвитку укра≠њнського мовознавства стало виданн€ ”крањнсько-рос≥йського словника ¬. ƒубровського та —лова≠р€ украњнськоњ мови Ѕ. √р≥нченка.

”крањнське наукове товариство, створене в  иЇв≥ 1907 року за ≥н≥ц≥ативою ћ. √рушевського, координувало в≥тчизн€н≥ досл≥дженн€ й спри€ло поширенню знань украњнською мовою. …ого члени видали в 1908-1918 pp. 18 том≥в Ђ«аписок ”крањнського наукового товариства в  иЇв≥ї, 4 книги Ђ«б≥рник≥в природничо-техн≥чноњ секц≥њї, чимало науко≠вих ≥ попул€рних праць.

јгатангел  римський (1871-1942)

ќдин з найвидатн≥ших учених св≥ту. —фера його науковоњ д≥€льност≥ надзвичайно широка й р≥зноман≥тна, в≥н в≥домий €к ≥сторик, письменник, нау≠ковець. ¬≥льно волод≥ючи майже ш≥ст≠дес€тьма мовами, а також знаючи вс≥ д≥алектн≥ особливост≥ украњнськоњ мови, зробив значний внесок в украњнське й рос≥йське сходознавство та украњн≥стику. ”н≥кальн≥сть ј.  рим≠ського €к феномена у св≥тов≥й культу≠р≥ в≥дзначено р≥шенн€м ёЌ≈— ќ про вшануванн€ 100-л≥тнього юв≥лею вели≠кою вченого й митц€.

Ќайвидатн≥ш≥ д≥€ч≥ доби: ≤. ‘ранко, ѕанас ћирний, ћ.  оцюбинський, Ћес€ ”крањнка, ѕ. ћахин€, ќ. „ижик, —. ƒальн€, ј. “есленко, —тепан ¬асильченко, √. ’откевич, ќлександр ќлесь, ¬. ¬инниченко

Ћ≥тература

Ќа початку XX ст. пл≥дно працювали в галуз≥ красного письменства ви≠датн≥ украњнськ≥ письменники ≤. ‘ранко, ѕанас ћирний, ћ.  оцюбинський, Ћес€ ”крањнка та ≥н. —тавши св≥дками рево≠люц≥йних под≥й 1905-1907 pp. ≥ наступноњ п≥сл€ них столип≥нськоњ пол≥тичноњ реакц≥њ, вони у своњх творах таврували царизм ≥ всю систему тогочасноњ держав≠ноњ влади €к ворог≥в простого народу, об'Їктивно й правдиво показували бо≠ротьбу труд€щих за свободу й волю.

ѕом≥тним €вищем в ≥стор≥њ в≥тчизн€ноњ культури ц≥Їњ доби став л≥тературний доробок письменник≥в нового покол≥нн€, €к-от: ј. “есленка, —тепана ¬асильченка, √. ’откевича та ≥н. ¬они зум≥ли показати весь драматизм людського ≥снуванн€ в умовах загостренн€ соц≥альноњ та нац≥ональноњ боротьби на початку XX ст.

” цей пер≥од в украњнську л≥тературу впевнено вв≥йшов та≠лановитий поет ќлександр ќлесь. ѕрот€гом 1907-1917 pp. з'€вилос€ п'€ть книг його поез≥й. ” двох перших письменник з рад≥стю зустр≥чаЇ революц≥йн≥ под≥њ 1905-1907 pp., закликаЇ до бороть≠би за волю, справедлив≥сть, осп≥вуЇ р≥дну украњнську природу.

” цей пер≥од розпочинаЇтьс€ активна л≥тературна д≥€льн≥сть ¬олоди≠мира ¬инниченка, €кий у своњх ранн≥х творах 1902Ч1906 pp. реал≥стично зображував житт€ б≥дноти, показував тод≥шн≥ соц≥альн≥ контрасти, р≥зко критикував л≥беральних пан≥в, котр≥ удавали з себе щирих народолюбц≥в.

Ќайвидатн≥ш≥ д≥€ч≥ доби: ѕ. —аксаганський, ≤.  арпенко- арий, Ћес€ ”крањнка, ≤. ‘ранко, ћ. —адовський, √. ’откевич, Ћ. яновська

“еатр

ѕров≥дне м≥сце в театральному житт≥ ”крањни на початку XX ст. належа≠ло акторським колективам, €к≥ очолювали корифењ украњнськоњ сцени ѕ. —аксаганський, ≤.  арпенко- арий, ћ. —адовський. ѕер≥одом найвищого твор≠чого п≥днесенн€ њхньоњ театральноњ трупи були 1900-1903 pp., коли в њњ репертуар≥ було близько 60 п'Їс. ” 1907 роц≥ ћ. —адовський заснував у  иЇв≥ пер≠ший украњнський стац≥онарний театр. ” цей час у Ћьвов≥ й дал≥ усп≥шно працював Їдиний украњнський профес≥йний театр Ђ–уськоњ бес≥диї.

Ќайвидатн≥ш≥ д≥€ч≥ доби: M. Ћисенко, —. Ћюдкевич,  . —теценко, ј. ¬ахн€нин, —.  рушельницька, ќ. ћишуга

 

ѕ≥д впливом –ос≥йськоњ демократичноњ революц≥њ 1905Ч1907 pp. репер≠туар украњнського театру значно збагативс€. …ого основою, €к ≥ ран≥ше, залишалис€ п'Їси украњнських класик≥в ћ. —тарицького, ћ.  ропивницького, ≤.  арпенка- арого. ѕроте в репертуар≥ театру все част≥ше з'€в≠л€ютьс€ п'Їси Ћес≥ ”крањнки, ≤. ‘ранка, √. ’откевича, Ћ. яновськоњ, у €ких реал≥стично зображувалос€ минуле й сучасне украњнського народу.

ћузика

як ≥ в театральному мистецтв≥, у музиц≥ початку XX ст. спостер≥галис€ в≥дчутн≥ €к≥сн≥ зм≥ни. ѕров≥дн≥ украњнськ≥ композитори ћ. Ћисенко, —. Ћюдкевич,  . —теценко та ≥н. у своњх музичних творах в≥дображали проблеми, сповнен≥ глибокого соц≥ального й громад€нського зм≥сту. ћ. Ћисенко п≥д впливом революц≥й≠них под≥й 1905-1907 pp. написав хор-г≥мн Ђ¬≥чний революц≥онерї, драма≠тичний монолог Ђ¬ груд€х вогоньї, кантату Ђƒо 50-х роковин смерт≥ “. Ўевченкаї, опери Ђ“арас Ѕульбаї та Ђ≈нењдаї. ÷≥ твори мали глибоке пат≠р≥отичне, громад€нське, революц≥йне звучанн€.

” 1904 роц≥ ћ. Ћисенко заснував музично-драматичну школу, €ка в 1913 роц≥ була реорга≠н≥зована в консерватор≥ю. ¬одночас у Ћьвов≥ з ≥н≥ц≥ативи ј. ¬ахн€нина був заснований ¬ищий музичний ≥нститут ≥м. ћ. Ћисенка. ѕо€ва цих нових навчальних заклад≥в спри€ла значн≥й ак≠тив≥зац≥њ музичного житт€ в ”крањн≥.

ѕор€д з ними активно попул€ризували нац≥о≠нальну музику украњнськ≥ театри.  ињвський му≠зично-драматичний театр ћ. —адовського пор€д з драматичними виставами в 1907-1915 pp. поста≠вив близько п≥втора дес€тка опер ≥ оперет (ЂЌатал≠ка ѕолтавкаї, Ђ≈нењдаї, Ђ–≥здв€на н≥чї ћ. Ћисен≠ка; Ђ атеринаї ћ. јркаса; Ђ–оксоланаї ƒ. —≥чин-ського; Ђѕродана нареченаї Ѕ. —метани та ≥н.). ” цей час здобули св≥тову славу видатн≥ украњнськ≥ сп≥ваки —.  рушельницька та ќ. ћишуга.

—олом≥€  рушельницька (1872-1952)

—п≥вачка. «ак≥нчила Ћьв≥вську консерватор≥ю, вдосконалювала майстер≠н≥сть у ћ≥лан≥. ћала св≥тову славу €к майстер сп≥ву бельканто. —п≥вала на сценах пров≥дних театр≥в св≥ту: в ќдес≥, ≤ ≤отербурз≥, ¬аршав≥, –им≥, ѕариж≥, ћ≥≠лан≥ та ≥н. ” њњ творчому доробку понад (≥ќ оперних парт≥й. ѕропагувала за кордоном украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥, тво≠ри украњнських композитор≥в. « концертами виступала у Ћьвов≥, “ернопол≥, „ерн≥вц€х. ” 1939 р. повернулас€ до Ћьвова, де викладала в консерватор≥њ.

Ќайвидатн≥ш≥ д≥€ч≥ доби: ћ. ѕимоненко, —. ¬асильк≥вський,  .  останд≥, ≤. “руш, ћ. —амокиш, ћ. Ѕеркос, ќ. ћурашко,  . ∆уков, ћ. ¬ерьовк≥н, 0. ¬ербиць кий, √. √ай, ѕ. јльошин, ¬. ќсьмак, ќ. Ѕекетов, ¬.  ричевський





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 769 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2021 - | 1985 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.