Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


” пошуках соц≥ального ≥деалу




«а кордоном ƒрагоманов ≥ ѕодолинський опинилис€ не з своЇњ вол≥. ¬они змушен≥ були ем≥грувати внасл≥док поширенн€ репрес≥й царського режиму проти украњнського нац≥онально≠го руху в середин≥ 70-х pp., коли готувавс€ ≥ запровад≠жувавс€ ганебноњ пам'€т≥ ≈мський акт. ўоб завда≠ти дошкульн≥шого удару громад≥вц€м, царськ≥ власти почали обвинувачуючи не просто в "украњноф≥льств≥", тобто у патр≥отичних почутт€х до ”крањни, а й у "ма≠лорос≥йському сепаратизм≥" й пропагуванн≥ соц≥ал≥стичних ≥дей.

”же у "ѕередньому слов≥" до "√ромади" 1878 р. було сформульовано кредо "√ромад≥вського соц≥а≠л≥зму": насамперед п≥дкреслювалос€, що "украњнський соц≥ал≥зм не парт≥€, а громада", висовувалос€ першо≠чергове завданн€ украњнських громадц≥в Ч працювати в масах над тим, щоб ”крањна "€кнайскрав≥ше покри≠лась ц≥лою с≥ткою зчеплених один з другим товариш≥в ≥ товариств, роб≥тник≥в украњнського громадства, котр≥ були б товаришами ≥ в мужицьких громадах". ќтже, майбутн≥й соц≥ально-економ≥чний ≥ пол≥тичний лад ”крањни у€вл€вс€ прихильникам "громад≥всько≠го соц≥ал≥зму" федерац≥Їю роб≥тничих ≥ землеробських громад, заснованих на асоц≥йован≥й власност≥ ≥ колек≠тивн≥й прац≥ њх учасник≥в. Ќеможна не пом≥тити тут впливу ≥дей кооперац≥њ, €к≥ незм≥нно обстоював ≥ по≠пул€ризував «≥бер. ј вт≥лював њх у житт€ вже у 80Ч90-х pp. ћикола Ћевитський Ч син с≥льсько≠го св€щенника з ’ерсонщини.

Ћевитський, розчарувавшись в ≥де€х рос≥йських народник≥в, €к≥ под≥л€в у юнацьк≥ роки, не сприймав також ≥ досить попул€рного серед багатьох своњх осв≥чених сучасник≥в соц≥ал≥стичного вченн€ мар≠ксизму. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ юридичного факультету ’арк≥вського ун≥верситету в≥н повернувс€ до р≥дноњ “авр≥њ, щоб пропагувати серед сел€н запровадженн€ р≥зних форм виробничоњ та споживчоњ кооперац≥њ Ч добров≥льного об'Їднанн€ людей дл€ сп≥льноњ гос≠подарськоњ д≥€льност≥.

јвторський виклад цих принцип≥в -"умов" Ч було видано окремою брошурою у Ћьвов≥. Ћв≥вськ≥ часописи "Ќарод", "∆итт€ ≥ слово" та особисто њх ре≠дактор, в≥домий украњнський письменник, учений ≥ громадський д≥€ч ≤ван ‘ранко, широко попул€ризували кооперативн≥ ≥дењ Ћевитського, рекомендували запроваджувати њх в практику. Ќа той час сотн≥ арт≥лей д≥€ли в селах ≥ м≥стах б≥льшост≥ губерн≥й ”к≠рањни.

 ооперативний рух пос≥в важливе м≥сце у ма≠сов≥й боротьб≥ проти нац≥онального гнобленн€. јдже за своЇю природою в≥н мав спиратис€ на м≥сцеве самовр€дуванн€ ≥ добров≥льну самод≥€льн≥сть, був наочним запереченн€м державного колон≥заторсь≠кого централ≥зму, на €кому трималас€ –ос≥йська ≥мпер≥€. ќтже, ц≥лком природно, що украњнський нац≥ональний рух був пр€мо пов'€заний з коопера≠тивним.

—ам же Ћевитський казав: " ооперац≥€, засно≠вана на велик≥й, по-справжньому демократичн≥й ≥дењ братерського Їднанн€ ≥ на народн≥й самод≥€льн≥ст≥, Ї певною пров≥дною зорею до економ≥чного ≥ духовно≠го в≥дродженн€ р≥дного краю й народу". “ож не випадково царськ≥ власт≥ чинили вс≥л€к≥ перепони кооперативному рухов≥: пересл≥дували ватажк≥в, за≠л€кували р€дових учасник≥в, п≥д пост≥йним пол≥тичним нагл€дом тримали його ≥н≥ц≥атора, намагалис€ обме≠жити в≥дкритт€ нових арт≥лей, п≥д р≥зними прич≥пками закривали на€вн≥.

Ќе склав рук ≥ ƒрагоманов. ¬≥н сам п≥д власним пр≥звищем чи псевдон≥мами продовжував активну д≥€льн≥сть €к за кордоном, так ≥ на батьк≥вщин≥. 3-п≥д його пера вийшло чимало твор≥в: "ѕро украњнських козак≥в, татар ≥ турк≥в, "Ўевченко, украњноф≥ли ≥ соц≥ал≥зм", "„удацьк≥ думки про украњнську нац≥ональну справу", "Ћисти на Ќаддн≥пр€нську ”крањну", "≤сторична ѕольща ≥ великоруська демо≠крат≥€", "Ћ≥берал≥зм ≥ земство в –ос≥њ" тощо. ¬ них в≥н виступав проти соц≥ального ≥ нац≥онального поневоленн€ народ≥в рос≥йським царизмом ≥ австро-угорською монарх≥Їю, обстоював право украњнсько≠го народу на нац≥ональне самовизначеннн€, попул€ризував культурн≥ надбанн€ украњнського на≠роду, засуджував будь-€кий централ≥зм €к загалом несум≥сний з демократизмом.

ƒрагоманов на стор≥нках ем≥грантськоњ рос≥йсь≠коњ газети "¬ольное слово", €ку сам ≥ редагував, розгорнув критику внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥ти≠ки –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ќстанн≥ роки свого житт€ в≥н пров≥в у Ѕолгар≥њ на посад≥ професора —оф≥йського ун≥верситету.

Ќайпом≥ркован≥ш≥ стар≥ громад≥вц≥ у 80Ч90-х pp. згрупувалис€ навколо редакц≥њ часопису " иевска€ старина", що з 1882 р. видававс€ в  иЇв≥. “ут та в ≥нших м≥стах ”крањни вони продовжували займатис€ культурно-осв≥тньою д≥€льн≥стю. ј коли на початку XX ст. почали орган≥зовуватис€ украњнськ≥ нац≥ональн≥ парт≥њ, то колишн≥ громад≥вц≥ стали всту≠пати до њх лав.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 432 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2021 - | 1876 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.