Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћовознавство та л≥тература




Ќав≥ть в умовах пр€мого пересл≥дуванн€ украњнськоњ мови п≥сл€ видан≠н€ ¬алуЇвського циркул€ра 1863 року та ≈мського указу 1876 року ук≠рањнське мовознавство в друг≥й половин≥ XIX ст. дос€гло значних усп≥х≥в. ¬идатн≥ мовознавц≥ ѕ. ∆итецький, ќ. ѕотебн€, ѕ. „убинський,  . ћихальчук у цей пер≥од створили науков≥ прац≥, €к≥ ув≥йшли до золотого фонду в≥тчизн€ноњ л≥нгв≥стики. ѕочинаючи з 80-х pp., у ц≥й галуз≥ пл≥дно працював Ѕ. √р≥нченко. ѕрозањк, поет, драматург, перекладач, публ≥цист, критик, мовознавець, в≥н усе своЇ св≥доме житт€ присв€тив розвитку ук≠рањнськоњ мови й л≥тератури, п≥днесенню осв≥тнього р≥вн€ народу.

ѕом≥тних усп≥х≥в дос€гла й украњнська л≥тература, насамперед завд€ки творчост≥ ≤. ‘ранка Ч великого художника слова. ¬идатни≠ми украњнськими письменниками ц≥Їњ доби стали ¬. —тефаник ≥ ќ.  обил€нська, €к≥ реал≥стично зображали народне житт€. ƒемократичний напр€м в украњнськ≥й л≥тератур≥ ут≠верджувала письменниц€ ћарко ¬овчок (ћ. ¬≥л≥нська). ¬ алегоричн≥й форм≥ зображував важке житт€ сел€н байкар Ћ. √л≥бов. ѕопул€рними були твори ѕанаса ћирного, ѕ. √рабовського, ћ.  оцюбинського, Ћес≥ ”крањнки. ѕл≥дно в галуз≥ драматург≥њ працювали ћ. —тарицький, ћ.  ропивницький та ≤.  арпенко- арий. њхн≥ соц≥ально-побутов≥ дра≠ми й сатиричн≥ комед≥њ мають особливий усп≥х ≥ сьогодн≥.

“еатр

Ќезважаючи на штучн≥ перепони та заборони, ≥ дал≥ розви≠вавс€ украњнський театр. “ак, у 1864 роц≥ у Ћьвов≥ розпоча≠ла свою д≥€льн≥сть перша в √аличин≥ украњнська профес≥йна трупа Ч народний театр Ђ–уська бес≥даї на чол≥ з ќ. Ѕачинським. ” 1882 роц≥ ћ.  ропивницький створив у ™лисаветград≥ першу на Ќаддн≥пр€нщин≥ украњнську профес≥йну тру≠пу за участю ћ. «аньковецькоњ, ≤. Ѕурлаки, ћ. —адовського, Ќ. ∆арковоњ, ј. ћаксимовича та ≥н. Ќаприк≥нц≥ XIX ст.

виникли трупи ћ. —адовського, ѕ. —аксаганського, ≤.  арпенка- арого.

¬ ”крањн≥ у 80-90-х pp. д≥€ло к≥лька дес€тк≥в украњнсько-рос≥йських

труп. ” 1891 роц≥ в  иЇв≥ був орган≥зований пер≠ший пост≥йний рос≥йський театр ћ. —оловцова.

ћузика

’арактерним дл€ тих час≥в було п≥днесенн€ музичноњ культури. ”же 1862 року —. √улак-јртемовський створив першу украњнську оперу Ђ«апорожець за ƒунаЇмї. ¬елику попул€рн≥сть мали Ђ¬ечорниц≥ї ѕ. Ќ≥щинського, опера Ђћа≠зепаї ѕ. —окальського. ¬изначну епоху в му≠зичному житт≥ ”крањни становить творч≥сть ћ. Ћисенка, €кий обробив понад 600 зразк≥в украњнського музичного фольклору, написав музи≠ку до п'Їси ≤.  отл€ревського ЂЌаталка-ѕолтавкаї, став автором музичних народних драм Ђ“а≠рас Ѕульбаї, Ђ–≥здв€на н≥чї, Ђ”топленаї та ≥н.

ћикола Ћисенко (1842-1912)

 омпозитор, один з основополож≠ник≥в украњнськоњ класичноњ музики. «а≠к≥нчив  ињвський ун≥верситет св. ¬о≠лодимира, навчавс€ в Ћейпцизьк≥й кон≠серватор≥њ. ” 1904 роц≥ в≥дкрив у  иЇв≥ музично-драматичну школу.

јрх≥тектура

–озвиток кап≥тал≥зму в ”крањн≥ спричинив потребу в буд≥вництв≥ нових арх≥тектурних споруд Ч заводських корпус≥в, банк≥в, б≥рж, готел≥в, на≠вчальних заклад≥в, театр≥в ≥ музењв. ” цей пер≥од у м≥стобудуванн≥ зм≥шу≠ютьс€ р≥зноман≥тн≥ стил≥ в≥дпов≥дно до ф≥нансових можливостей ≥ смак≥в замовник≥в, що призвело до еклектизму (поЇднанн€ орган≥чно несум≥с≠них елемент≥в). ¬одночас арх≥тектори спромоглис€ створити в украњн≠ських м≥стах низку чудових споруд. “ак, у 70-х pp. XIX ст. в  иЇв≥ на

ƒумськ≥й площ≥ споруджено будинок м≥ськоњ думи (ќ. Ў≥лле). «а проектом ќ. Ѕеретт≥ збудовано корпуси ѕол≥техн≥чного ≥нституту, панс≥он Ћевашовоњ (тепер ѕрезид≥€ ЌјЌ ”крањни). «а сп≥льним арх≥тектурним задумом ≤. Ўтрома та ќ. Ѕеретт≥ зд≥йснено буд≥вництво ¬олодимирського собору. ” Ћьвов≥ з'€вилис€ прекрасн≥ споруди ѕол≥техн≥чного ≥нституту (ё. «ахаревич), оперного театру (3. √орголевський) та ≥н.

ќбразотворче мистецтво

ќбразотворче мистецтво цього пер≥оду розвивалос€ в реал≥стичному напр€м≥. Ќа творч≥сть тогочасних украњнських художник≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ вплинула д≥€льн≥сть створеного 1870 року в ѕетербурз≥ “овари≠ства пересувних художн≥х виставок. ѕ≥дтримавши ≥дењ ≤. Ўишк≥на, ¬. ѕерова, ≤. –Їп≥на, ¬. ¬аснецова, украњнськ≥ художники дос€гли пом≥т≠них усп≥х≥в. ≤нтенсивно розвивавс€ побутовий живопис. ” своњх картинах украњнськ≥ митц≥ зображували реальну д≥йсн≥сть, простих людей, борц≥в за свободу ”крањни. —еред них Ч —. ¬асильк≥вський (Ђ озача левадаї, Ђ¬есна на ”крањн≥ї, Ђ озак у дороз≥ї, Ђярмарок у ѕолтав≥ї, ЂЅ≥л€ корч≠миї), ћ. ѕимоненко (Ђѕроводи рекрут≥вї, Ђ—≥нок≥сї, Ђ—ватиї),  .  останд≥ (Ђ¬ людиї, Ђ–анн€ веснаї) та ≥н.

«начних усп≥х≥в на рубеж≥ ’≤’-’’ ст. дос€гли украњнськ≥ скульптори. —еред них особливе м≥сце пос≥даЇ Ћ. ѕозен Ч автор р€ду скульптурних груп, портрет≥в ≥ стату≠еток (Ђ обзарї, Ђ«апорожець у розв≥дц≥ї, Ђ∆ебракї). ѕом≥тну роль у розвитку ц≥Їњ га≠луз≥ мистецтва в≥д≥грали також скульптори ѕ. «аб≥ла (погрудд€ “. Ўевченка, ћ. √огол€), Ѕ. ≈дуардс (погрудд€ ќ. ѕушк≥на, пам'€тник ќ. —уворову в ќчаков≥). « твор≥в монументальноњ скульптури цього часу найвидатн≥шим Ї пам'€тник Ѕогданов≥ ’мельницькому в  иЇв≥, створений ћ. ћ≥кешиним у 1888 роц≥.

ѕерсонал≥њ

ѕармен «аб≥ла («аб≥ло) (1830-1917)

”крањнський скульптор. Ќародивс€ на „ерн≥г≥вщин≥. ” 1850Ч1857 pp. навчавс€ в ѕетербурзьк≥й академ≥њ мистецтв. ƒо 1872 р. жив ≥ працював в ≤тал≥њ. Ќайвидатн≥ш≥ твори: по грудд€ “. Ўевченка (1869, 1872), ¬. Ѕоровиковського, ћ. √огол€ дл€ пам'€тника в Ќ≥жин≥ (1881 p.), надмогильний пам'€тник ќ. √ерцену в Ќ≥цц≥ (‘ранц≥€). ѕомер у Ћозанн≥.

(«а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 467 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1995 - | 1921 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.