Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕочаток нац≥онального в≥дродженн€.  ирило-ћефод≥њвське товариство




Ќа першу половину XIX ст. припадаЇ початок украњнського нац≥ональ≠но-культурного в≥дродженн€, що було ви€вомукрањнського нац≥онального руху.

¬оно почалос€ ще наприк≥нц≥ XVIII ст. €к протест проти т€жкого пол≥тичного, соц≥ально-економ≥чного ≥ культурного гнобленн€, результатом €кого став глибокий культурний занепад украњнського сусп≥льства.

як правильно зауважив в≥домий ≥сторик ќ. —убтельний, еволюц≥€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ будь-€кого народу проходить через три головн≥ етапи розвитку. Ќа першому етап≥ невелика група вчених-≥нтелектуал≥в збираЇ ≥ вивчаЇ ≥сторичн≥ документи, фольклор, предмети давнини, прагнучи зберегти њх дл€ прийдешн≥х покол≥нь. Ќа другому етап≥ в≥дбуваЇтьс€ в≥дродженн€ нац≥ональноњ мови, нац≥ональна ≥нтел≥генц≥€ прагне ширше використовувати њњ в художн≥й л≥тератур≥ ≥ осв≥т≥. Ќа третьому етап≥ утворюютьс€ пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, €к≥ висувають нац≥ональн≥ вимоги ≥ борютьс€ за њх виконанн€. ѕовною м≥рою ц≥ етапи були характерн≥ ≥ дл€ розвитку украњнськоњ нац≥ональноњ самосв≥домост≥.

ѕершим осередком нац≥онального в≥дродженн€ стала —лобожанщина, де в 1805 роц≥ з ≥н≥ц≥ативи украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ ≥ на кошти в≥домих людей ’арк≥вщини було в≥дкрито перший у сх≥дн≥й ”крањн≥ ун≥верситет. —початку в≥н мав усього чотири факультети: ф≥лолог≥чний, юридичний, математичний ≥ медичний. ќдним ≥з засновник≥в ’арк≥вського ун≥верситету став в≥домий громадський д≥€ч, просв≥титель ¬асиль  араз≥н. ¬икладачами ун≥верситету були талановит≥ вчен≥: математик “. ќсиповський, х≥м≥ки ќ. ’однЇв, ћ. Ѕекетов та ≥н. ”н≥верситет об'Їднав навколо себе кращ≥ культурн≥ сили украњнського сусп≥льства.

Ќовостворений ун≥верситет (на той час Їдиний вищий навчальний заклад в ”крањн≥, €ка входила до складу –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ) став не лише науково-осв≥тн≥м центром, а й пров≥дником украњнськоњ культури. ѕри ун≥верситет≥ працювала друкарн€, книжковий магазин.

« 1816 до 1819 року в ’арков≥ видававс€ перший в ”крањн≥ попул€рний масовий журнал "”крањнський в≥сник". ќдним ≥з перших письменник≥в, що писали своњ твори р≥дною мовою, був професор (а згодом - ≥ ректор) ’арк≥вського ун≥верситету ѕетро √улак-јртемовський. ўоправда, сам √улак-јртемовський п≥ддавав сумн≥ву майбутнЇ украњнськоњ мови, говорив, що вона "вмираЇ з кожним днем".

≤нший в≥домий харк≥в'€нин, письменник √ригор≥й  в≥тка-ќснов'€ненко, сучасник √улака-јртемовського, своЇю творч≥стю переконував, що украњнська мова жива, ≥ що нею можна писати опов≥данн€, пов≥ст≥, п'Їси ≥ нав≥ть велик≥ л≥тературн≥ твори - романи. "ћалорос≥йськ≥ опов≥данн€" √.  в≥тки-ќснов'€ненка, що були видан≥ в ’арков≥ в 1834 роц≥, принесли йому славу "батька украњнськоњ прози" ≥ користувались попул€рн≥стю серед осв≥чених громад€н. √.  в≥тка-ќснов'€ненко ≥ його творч≥сть мали авторитет у колах передовоњ харк≥вськоњ молод≥. “ак, випускник ’арк≥вського ун≥верситету ћикола  остомаров - майбутн≥й ≥сторик ”крањни - в молод≥ роки писав художн≥ твори п≥д впливом  в≥тки-ќснов'€ненка.

¬икладач≥ ≥ студенти ’арк≥вського ун≥верситету велику увагу прид≥л€ли вивченню украњнськоњ ≥стор≥њ та культури. ќдним з перших, хто почав вивчати украњнську народну творч≥сть, був професор ≤. —резнЇвський -основоположник в≥тчизн€ного слов'€нознавства. ¬≥н досить см≥ливо виступав проти русиф≥каторськоњ пол≥тики царизму в ”крањн≥, в≥дстоював право на ≥снуванн€ украњнськоњ мови, школи, культури тощо.

«а пер≥од з 1805 по 1951 р≥к ’арк≥вський ун≥верситет зак≥нчило до тис€ч≥ ос≥б, з €ких 500 стали вчител€ми, а 66 отримали професорськ≥ званн€. Ќайб≥льш видатними серед останн≥х були: л≥кар ‘. ≤ноземцев, математик ћ. ќстроградський, ф≥лолог ќ. ѕотебн€.

¬ 1834 роц≥ був заснований  ињвський ун≥верситет, €кий спочатку також мав усього 4 факультети: ≥сторико-ф≥лолог≥чний, ф≥зико-математичний, юридичний ≥ медичний. …ого першим ректором був видатний украњнський вчений ћ. ћаксимович, €кий заохочував ≥ особисто брав участь у вивченн≥ пам'€ток давнини ≥ збиранн≥ украњнського фольклору. „имало його праць присв€чено ≥стор≥њ козацтва та розвитку археолог≥њ в ”крањн≥. ѕ≥сл€ в≥дкритт€ ун≥верситету св. ¬олодимира в  иЇв≥ ≥нтелектуальний центр ”крањни перем≥стивс€ з ’аркова в  ињв.

¬елику роль у посиленн≥ ≥нтересу до ≥сторичного минулого украњнського народу в≥д≥грали под≥њ 1800 року, коли ≥мперська канцел€р≥€ поставила п≥д сумн≥в право нащадк≥в козацькоњ старшини на двор€нськ≥ титули. ѕрагнучи захистити своњ двор€нськ≥ прив≥лењ, представники украњнського двор€нства утворили ц≥лий рух, €кий у пошуках ≥сторико-правових доказ≥в свого походженн€ почав вивчати ≥стор≥ю ”крањни, збирати л≥тописи ≥ документи з ≥стор≥њ ”крањни в ц≥лому, ≥ козацтва - зокрема. Ѕоротьба за визнанн€ двор€нських прав продовжувалась упродовж к≥лькох дес€тил≥ть ≥ спри€ла розвитку украњнськоњ ≥сторичноњ думки.

”любленою темою багатьох украњнських вчених ≥ письменник≥в того часу була ≥стор≥€ боротьби украњнського народу за нац≥ональну незалежн≥сть, в авангард≥ €коњ сто€ли «апорозька —≥ч ≥ украњнське козацтво. ≤сторичне минуле молод≥ досл≥дники сприймали переважно з позиц≥њ ≥деал≥зованоњ запор≥зькоњ воЇнно-козацькоњ громади, лицарських подвиг≥в козак≥в €к самов≥дданих захисник≥в Ѕатьк≥вщини, осп≥вували громадський устр≥й запорожц≥в €к загальнолюдський ≥деал сусп≥льно-пол≥тичного устрою ≥ соц≥альноњ справедливост≥. ” 1817 роц≥ було надруковано роман ‘.√л≥нки "«инов≥й Ѕогдан ’мельницький, або ¬изволена ћалорос≥€" (рос≥йською мовою), у 1827-1833 роках з'€вились два ≥сторичн≥ романи ≤. √олоти, була написана, але так ≥ не надрукована ≥сторична епопе€ ѕ. Ѕ≥лецького-Ќосенка "«инов≥й Ѕогдан ’мельницький. ≤сторична картина под≥й ≥ звичањв XVII ст. в ћалорос≥њ". Ќайб≥льшою попул€рн≥стю в патр≥отичноњ ≥нтел≥генц≥њ ”крањни користувавс€ ≥сторико-публ≥цистичний тв≥р Ђ≤стор≥€ –ус≥вї нев≥домого автора (авторство приписують √еорг≥ю  ониському ≥ √ригор≥ю ѕолетиц≥). ¬ цьому твор≥ дано огл€д ≥стор≥њ ”крањни з давн≥х час≥в до 1769 року. јвтори твору засуджували пол≥тику царського ур€ду щодо ”крањни, л≥кв≥дац≥ю автоном≥њ ”крањни  атериною II оц≥нювали €к ворожу колон≥заторську пол≥тику –ос≥њ в ”крањн≥, виступали проти кр≥посництва.

«начний внесок у розвиток ≥сторичноњ науки зробив ƒ. Ѕантиш- аменський, видатний ≥сторик ≥ археолог. …ого книга "≤стор≥€ ћалоњ –ос≥њ в≥д поселенн€ слов'€н у ц≥й держав≥ до знищенн€ гетьманства" стала одн≥Їю з перших найб≥льш вдалих спроб висв≥тленн€ ≥стор≥њ ”крањни з давн≥х-давен до к≥нц€ XVIII ст. ≥ була видана рос≥йською мовою у 20-х роках XIX ст. ј. —кольковський, ќ. ћаркович, ћ.  остомаров, ѕ.  ул≥ш та ≥нш≥ украњнськ≥ ≥сторики в своњх творах в≥дстоювали ≥дею ≥сторичноњ самобутност≥ украњнського народу та його культури.

ѕереломним моментом у вивченн≥ ≥сторичноњ спадщини украњнського народу стало заснуванн€ в 1843 роц≥ в  иЇв≥ " ом≥с≥њ з розбору давн≥х акт≥в", метою €коњ було збиранн€, вивченн€ ≥ публ≥кац≥€ документ≥в про ≥сторичне минуле ”крањни. –озширенню документальноњ бази ≥стор≥њ ”крањни спри€ла видавнича д≥€льн≥сть ќ. Ѕод€нського. ¬≥н, зокрема, видав "≤стор≥ю –ус≥в", "Ћ≥топис —амовидц€", багато ≥нших твор≥в.

ѕоширенн€ ≥сторичних знань про минуле ”крањни було одним з найвизначн≥ших чинник≥в утвердженн€ масовоњ нац≥ональноњ св≥домост≥. ¬оно об'Їднувало людей усв≥домленн€м сп≥льност≥ њх ≥сторичноњ дол≥, виховувало патр≥отизм.

” перш≥й половин≥ XIX ст. стало традиц≥Їю дл€ молодих украњнських ≥нтел≥гент≥в ходити селами, шукати, збирати, а згодом ≥ публ≥кувати украњнський фольклор. ¬≥домий украњнський ≥сторик ћикола  остомаров п≥зн≥ше згадував, €к молодим студентом ходив селами навколо ’аркова, слухав розпов≥д≥ сел€н, присл≥в'€ ≥ приказки, записував ц≥кав≥ слова ≥ вислови, розпитував людей про њхнЇ житт€ ≥ просив њх сп≥вати народн≥ п≥сн≥.

” 1819 роц≥ з'€вилась перша зб≥рка украњнських ≥сторичних дум п≥д назвою "ѕопытка собрани€ старых

малороссийских песен", €к≥ була упор€дкована кн€зем ћиколою ÷еретел≥.

Ќа початку XIX ст. з'€вилис€ науков≥ досл≥дженн€ з украњнськоњ мови, пос≥бники з мовознавства. ќдним з перших твор≥в цього типу стала "√рамматика малороссийского наречи€..." ќ. ѕавловського, що вийшла в 1818 роц≥ в —анкт-ѕетербурз≥. ” 1823 роц≥ з'€вивс€ перший украњнський словник ≤вана ¬ойцеховича. ¬≥домий украњнський байкар Ћ. √л≥бов став орган≥затором "“овариства кохаючих р≥дну мову", членами €коњ були ќ. Ћазаревський, ћ. ¬ербицький, ќ. ћаркович та ≥н.

“ак склалос€, що позбавлен≥ держави украњнц≥ в перш≥й половин≥ XIX ст. могли про€вити свою самобутн≥сть саме в науц≥ ≥ в культурн≥й д≥€льност≥, тому часто пров≥дну роль у нац≥ональному пробудженн≥ народу, становленн≥ його нац≥ональноњ ≥ громадськоњ самосв≥домост≥ в≥д≥гравали письменники, вчен≥.

” 40-х роках XIX ст. на тл≥ кризи феодал≥зму розвивавс€ ≥ украњнський нац≥ональний визвольний рух. ¬≥н вт€гував у себе нов≥ сили, коло борц≥в проти самодержавства розширювалось. ќчолили цю боротьбу патр≥отично налаштован≥ представники украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ. ѕершими опозиц≥йними орган≥зац≥€ми в ”крањн≥ були масонськ≥ орган≥зац≥њ, так зван≥ "в≥льн≥ камен€р≥", €к≥ з'€вились у –ос≥њ ще наприк≥нц≥ XVIII ст. ” XIX ст. масонський рух охопив ≥ ”крањну. ” 1817-1819 роках масонськ≥ лож≥ д≥€ли в  иЇв≥, ѕолтав≥, ∆итомир≥, ќдес≥. Ќайб≥льш в≥домою була полтавська ложа "Ћюбов до ≥стини", засновниками €коњ в 1818 роц≥ були ≤.  отл€ревський, —.  очубей, ћ. Ќов≥ков та ≥н. √оловною метою член≥в масонськоњ орган≥зац≥њ був розвиток украњнськоњ культури, украњнськоњ мови, поширенн€ осв≥ти серед народу. —еред учасник≥в лож≥ спов≥дувалась ≥де€ в≥докремленн€ ”крањни в≥д –ос≥њ.  ињвська ложа "ќб'Їднаних слов'€н" в≥дстоювала ≥дею поверненн€ ”крањн≥ њњ автономного устрою. ќтже, масонськ≥ лож≥ започаткували орган≥зований опозиц≥йний царизму рух в ”крањн≥.

” с≥чн≥ 1846 року в  иЇв≥ утворилась таЇмна орган≥зац≥€ -  ирило-ћефод≥њвське братство. ќрган≥заторами њњ були. ћ.  остомаров ¬. Ѕ≥лозерський, ѕ.  ул≥ш, ќ. ћаркович, ћ. √улак та ≥нш≥. ” кв≥тн≥ 1846 року членом орган≥зац≥њ став “. √. Ўевченко. «а своњми погл€дами члени товариства под≥л€лис€ на дв≥ групи: пом≥ркован≥ (л≥берали) на чол≥ з  остомаровим ≥  ул≥шем, ≥ радикальн≥, €ких представл€ли Ўевченко ≥ √улак. ¬сього до товариства ув≥йшли 12 ос≥б. ћайже вс≥ вони були на той час викладачами або студентами в≥ком 19-30 рок≥в. Ѕ≥льш≥сть ≥з них походила з др≥бномаЇткових двор€н.

„лени товариства розробили програмн≥ документи орган≥зац≥њ - "—татут слов'€нського братства св.  ирила ≥ ћефод≥€" ≥ " нигу бутт€ украњнського народу". јвторами цих документ≥в вважають професора  ињвського ун≥верситету ≥сторика ћ.  остомарова ≥ вчител€ ¬. Ѕ≥лозерського.

ќсновн≥ вимоги орган≥зац≥њ - л≥кв≥дац≥€ кр≥посного права, нац≥ональне визволенн€ украњнського народу, р≥вн≥ пол≥тичн≥ права дл€ ус≥х слов'€нських народ≥в. ” розроблених документах в≥дстоювались прогресивн≥ ≥дењ: республ≥ка €к основна форма пол≥тичного устрою, поваленн€ самодержавства, р≥вн≥сть громад€н перед законом, скасуванн€ стан≥в €к чинник≥в нер≥вност≥ у сусп≥льств≥, поширенн€ осв≥ти. ќсновною тезою програми було прагненн€ об'Їднати ус≥ слов'€нськ≥ народи в федерац≥ю на зразок —получених Ўтат≥в јмерики за умов збереженн€ за кожним слов'€нським народом права на самост≥йн≥сть.

” своњх програмних документах члени товариства ≥деал≥зували минуле ”крањни, прикрашали ≥стор≥ю козацтва. ” член≥в товариства не було Їдиноњ точки зору на шл€хи та засоби реал≥зац≥њ своЇњ програми. Ћ≥берал ћ.  остомаров бачив у  ирило-ћефод≥њвському братств≥ легальну просв≥тницько-наукову орган≥зац≥ю, в основ≥ д≥€льност≥ €коњ були б христи€нськ≥ ц≥нност≥ та ≥де€ слов'€нськоњ Їдност≥. ¬≥н ≥ його однодумц≥ виступали проти революц≥йноњ боротьби €к радикального шл€ху до л≥кв≥дац≥њ кр≥пацтва ≥ були переконан≥, що п≥д впливом ≥дей  ирило-ћифод≥њвського товариства, л≥беральн≥ пом≥щики сам≥ д≥йдуть думки про необх≥дн≥сть дати сел€нам волю ≥ землю. ÷≥ ≥дењ, вважали л≥берали, рано чи п≥зно будуть п≥дтриман≥ царським ур€дом, ≥ будуть реал≥зован≥ шл€хом реформ.

ƒемократичне крило орган≥зац≥њ очолив “.√.Ўевченко. ¬≥н в≥дстоював ≥дею всенародного повстанн€, в ход≥ €кого народ знищить поневолювач≥в ≥ встановить справедливий сусп≥льний лад, коли вс≥ громад€ни будуть в≥льними, а земл€ стане народним добром. “аким чином, Ўевченко ≥ його однодумц≥ намагались перетворити  ирило-ћефод≥њвське братство на бойову орган≥зац≥ю, а л≥берали на чол≥ з ћ.  остомаровим задовольн€лись культурно-осв≥тньою д≥€льн≥стю. ¬ своњй практичн≥й робот≥ члени товариства обмежувались просв≥тницькою д≥€льн≥стю: розповсюджували революц≥йн≥ твори “. √. Ўевченка та ≥нших член≥в орган≥зац≥њ, складали революц≥йн≥ прокламац≥њ, в €ких закликали до Їдност≥ в боротьб≥ з царизмом. ¬. Ѕ≥лоцерк≥вський був автором проекту створенн€ в ”крањн≥ широкоњ мереж≥ початкових навчальних заклад≥в, €ка охопила б д≥тей ус≥х верств населенн€. „лени товариства збирали грош≥ на виданн€ книг. ѕ.  ул≥ш створив першу украњнську абетку Ч "кул≥ш≥вку"..

„лени товариства збирались на квартирах √улака або  остомарова, оговорювали програмн≥ документи, вели науков≥ дискус≥њ. њм тривалий час вдавалос€ д≥€ти таЇмно в≥д властей. јле в березн≥ 1847 року за доносом студента ќ. ѕетрова д≥€льн≥сть товариства була припинена, вс≥х його учасник≥в заарештовано ≥ п≥д конвоЇм в≥дправлено до ѕетербурга. —л≥дством над кирило-мефод≥њвц€ми керував сам ћикола ≤, в≥н же кожному затверджував вирок. „лени отримали р≥зн≥ м≥ри покарань. Ќайсувор≥шоњ кари зазнав “.√.Ўевченко. …ого в≥ддали в солдати ≥ в≥дправили на дес€ть рок≥в у засланн€ без права писати ≥ малювати. –оки солдаччини п≥д≥рвали здоров'€ поета ≥ в≥н у 1861 роц≥ передчасно помер.

«наченн€  ирило-ћефод≥њвського братства пол€гало в тому, що воно поклало початок переходу в≥д культурницького до пол≥тичного етапу боротьби за нац≥ональний розвиток ”крањни. ÷е була спроба передовоњ частини украњнськоњ ел≥ти осмислити та визначити м≥сце украњнського народу в ≥снуючому ≥сторичному контекст≥. ѕрограма товариства значною м≥рою вплинула на подальший розвиток нац≥онально-визвольного руху в ”крањн≥. „ленам товариства вдалось, врахувавши уроки св≥тового досв≥ду, сформулювати основн≥ постулати украњнського нац≥онального в≥дродженн€, визначити форми ≥ методи його дос€гненн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 487 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2120 - | 1892 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.