Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ пол≥тичних парт≥й на зах≥дно≠украњнських земл€х




”же на попередньому етап≥ розвитку нац≥о≠нально-визвольного руху на зах≥дноукрањн≠ських земл€х були створен≥ спри€тлив≥ умови дл€ консол≥дац≥њ та орган≥зац≥йного оформ≠ленн€ пол≥тичних парт≥й, що мали прийти на зм≥ну недостатньо згуртованим народовц€м ≥ москвоф≥лам.

–усько-”крањнська радикальна парт≥€

” жовтн≥ 1890 року в √аличин≥ п≥д впливом революц≥йно-демократич≠них ≥дей ћ. ƒрагоманова л≥ве крило зах≥дноукрањнського нац≥онального руху оформилос€ в –усько-”крањнську радикальну парт≥ю (–”–ѕ). њњ фун≠даторами були Ђветераниї радикал≥в ≤ван ‘ранко та ћихайло ѕавлик. Ќовостворена пол≥тична парт≥€ була фактично першою на украњнських земл€х Ч €к зах≥дних, так ≥ сх≥дних.

Ќа орган≥зац≥йних зборах –”–ѕ була ухвалена парт≥йна програма, що ірунтувалас€ на принципах наукового соц≥ал≥зму.

” програм≥-м≥н≥мум≥ –”–ѕ окреслено њњ найближч≥ завданн€:

Х дос€гненн€ матер≥ального добробуту труд€щих;

Х усуненн€ вс€коњ експлуатац≥њ;

Х проведенн€ реформ, спр€мованих на економ≥чне п≥днесенн€ краю.

” програм≥-максимум≥ декларувалос€ прагненн€ радикал≥в до встанов≠ленн€ колективноњ орган≥зац≥њ прац≥ й колективноњ власност≥ на засоби ви≠робництва еволюц≥йним шл€хом.

” нац≥ональному питанн≥ програма –”–ѕ не ставила за мету дос€г≠ненн€ державноњ самост≥йност≥ ”крањни, а пропонувала лише запровадженн€ в јвстро-”горщин≥ Ђправдивого автоном≥змуї, що забезпечував би €кнайкращий культурний ≥ нац≥ональний розвиток краю ≥ народнос≠тей, €к≥ тут проживали.

ќднак у ц≥лому нац≥ональна частина програми –усько-”крањнськоњ радикальноњ парт≥њ була досить обмеженою, тому њњ ц≥лком справедливо п≥ддавали гостр≥й критиц≥ Ђмолодш≥ї ра≠дикали, €к≥ вважали себе справжн≥ми й посл≥довними марксистами ≥ пропонували в≥дразу боротис€ за створенн€ ”крањнськоњ держави в склад≥ јвстр≥йськоњ федерац≥њ.

” 1895 роц≥ один з л≥дер≥в Ђмолодшихї радикал≥в ёл≥ан Ѕачинський опубл≥кував свою працю Ђ”крањна irredentaї (Ђ”крањна у€рмленаї), у €к≥й на п≥дстав≥ анал≥зу еко≠ном≥чного розвитку ви€вив суперечност≥, що заважають в≥льному розвитков≥ украњнського народу, ≥ д≥йшов висновку, що по≠л≥тична самост≥йн≥сть ”крањни Ї необх≥д≠ною передумовою њњ економ≥чного та культурного п≥днесенн€ та й узагал≥ передумовою самоњ можливост≥ њњ ≥снуванн€.

”рахувавши критичн≥ зауваженн€ молодшоњ частини радикал≥в, з'њзд –усько-”крањнськоњ радикальноњ парт≥њ в 1895 роц≥ докор≥нно Ђнац≥она≠л≥зуЇї свою програму, проголошуючи, що в дальш≥й перспектив≥ найпов≠н≥ше реал≥зувати соц≥ал≥зм можна лише в межах незалежноњ ”крањнськоњ держави, а в близьк≥й перспектив≥ Ч у ц≥лком автономн≥й украњнськ≥й пров≥нц≥њ јвстро-”горщини.

”крањнська соц≥ал-демократична парт≥€

” вересн≥ 1899 року частина радикально налаштованих член≥в –”–ѕ, що вийшла з парт≥њ, створила окрему ”крањнську соц≥ал-демократичну парт≥ю (”—ƒѕ). Ћ≥дерами њњ були ћ. √анкевич, —. ¬≥тик, ё. Ѕачинський та ≥н.

” програмн≥й статт≥ першого номеру друкованого органу ”—ƒѕ Ђ¬ол€ї, виданому в 1900 роц≥, зазначалос€: Ђўоби м≥жнародна Їдн≥сть проле≠тар≥ату розвинулас€ вповн≥, треба, аби кожний народ був паном у своњй хат≥ї. ј дал≥ наголошувалос€: ЂЌаша ц≥ль Ї в≥льна держава украњнського люду Ч ”крањнська –еспубл≥каї.

ѕерсонал≥њ

ёл≥ан Ѕачинський (1870 - п≥сл€ 1934)

”крањнський громадський д≥€ч. ѕубл≥цист. „лен ”крањнськоњ радикальноњ парт≥њ, а ≥ 1898 р. Ч ”крањнськоњ соц≥ал-демократичноњ парт≥њ. ” 1918 р. входив до складу ”крањнськоњ нац≥ональноњ ради «”Ќ– Ч «ќ ”Ќ–. « 1919 р. Ч представник ”Ќ– у ¬ашингтон≥. ” 20-х роках повернувс€ до ”крањни. ѕрацював у редакц≥њ Ђ”крањнськоњ –ад€нськоњ ≈нциклопед≥њї. ” 1934 р. заарештований ≥ засланий. ѕодальша дол€ нев≥дома. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

”—ƒѕ засновувалас€ €к складова частина австр≥йськоњ соц≥ал-демо≠крат≥њ, у програм≥ €коњ тези про право нац≥й на самовизначенн€ не було. јвстр≥йська соц≥ал-демократична парт≥€ (ј—ƒѕ) вимагала т≥льки пе≠ребудови јвстро-”горщини на засадах територ≥альноњ та культурно-нац≥ональноњ автоном≥њ. ѕотребу збереженн€ јвстро-”горськоњ держави соц≥ал-демократи мотивували загрозою ™вроп≥ з боку –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. “ому нац≥ональну програму ј—ƒѕ з'њзд ”крањнськоњ соц≥ал-демократичноњ парт≥њ, €кий в≥дбувс€ 1903 року, змушений був визнати дл€ себе обов'€зковою.

Ћ≥дери ”—ƒѕ водночас п≥дкреслювали ≥сторичну необх≥дн≥сть побудови в перспектив≥ незалежноњ соборноњ ”крањнськоњ держави, що, у свою чергу, зумовлювало потребу актив≥зац≥њ виховноњ роботи серед украњнських роб≥тник≥в. ” зв'€зку ≥з цим виник конфл≥кт м≥ж ”—ƒѕ та польською соц≥ал-демократ≥Їю, кер≥вники €коњ заборон€ли украњнським соц≥ал-демократам вести пропагандистську роботу серед галицьких роб≥тник≥в, уважаючи њх в основн≥й мас≥ пол€ками.

” 1907 роц≥ ”—ƒѕ, усупереч позиц≥њ польських соц≥ал-демократ≥в, ви≠сунула вимогу под≥лу √аличини на украњнську та польську автономн≥ час≠тини, що могло б стати першим кроком до створенн€ украњнськоњ нац≥о≠нальноњ державност≥. ”середин≥ парт≥њ значно посилилос€ самост≥йниць≠ке крило, очолюване ¬. Ћевинським, представники €кого з 1909 року почали засновувати окрем≥ в≥д ѕольськоњ парт≥њ соц≥ал-демократ≥в по≠л≥тичн≥ орган≥зац≥њ м≥ських роб≥тник≥в, унасл≥док чого конфл≥кт з пол€≠ками ще б≥льше загостривс€.

ѕозиц≥€ ”—ƒѕ з нац≥онального питанн€ на початку XX ст. пом≥тно впливала на д≥€льн≥сть ≥нших парт≥й, зокрема –еволюц≥йноњ украњнськоњ парт≥њ (–”ѕ), €ка виникла на украњнських земл€х, що входили до складу –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. “аких самих програмних засад дотримувалис€ й буко≠винськ≥ –адикальна парт≥€ (1906 р≥к) та Ќац≥онально-демократична пар≠т≥€ (1907 р≥к). « њх по€вою вимога самост≥йност≥ ”крањни стала головним гаслом нац≥онального руху й на Ѕуковин≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 661 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2223 - | 1984 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.