Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќародовц≥ на чол≥ украњнського пол≥тичного руху




ѕоступово народовц≥ зм≥цнили своњ позиц≥њ ≥ на рубеж≥ 70-80-х рок≥в XIX ст. стали активно в≥дт≥сн€ти москвоф≥л≥в у пол≥тичн≥й царин≥. ¬аж≠ливим етапом ц≥Їњ роботи стало виданн€ пол≥тичних часопис≥в ЂЅатьк≥в≠щинаї, Ђƒ≥лої та л≥тературно-наукового часопису Ђ«ор€ї. ѕров≥дну роль у њх становленн≥ в≥д≥грав в≥домий громадський д≥€ч ¬. Ѕарв≥нський. «а його ≥н≥ц≥ативою у Ћьвов≥ в 1880 роц≥ було проведене всенародне в≥че за участю 2 тис. сел€н, що стало першою спробою поЇднанн€ народовського руху з широкими народними масами.

Ќа початку 80-х pp. народовц≥ створили св≥й кер≥вний пол≥тичний орган Ч Ќарод≠ну раду, €ку очолив ё. –оманчук.

¬осени 1885 року вона видала першу в≥≠дозву до русин≥в √аличини й статут Ќарод≠ноњ ради.

” статут≥ Ќародноњ ради проголошувала≠с€ мета орган≥зац≥њ народовц≥в Ч Ђрозв≥й руськоњ народност≥ €к самост≥йноњ народ≠ност≥ слов'€нськоњ, окремоњ в≥д польськоњ ≥ рос≥йськоњ, оборона прав руського народу ≥ поширенн€ його ≥нтерес≥в та змагань в ус≥х пол≥тичних, культурних, сусп≥льних ≥ економ≥чних в≥дносинахї. як ба≠чимо, Ќародна рада фактично ставила перед собою завданн€ продовжити справу √оловноњ руськоњ ради, що ≥снувала в 1848 роц≥, домагаючись авто≠ном≥њ украњнських земель у склад≥ јвстро-”горщини.

¬одночас у √аличин≥ зростав вплив радикальних ≥дей ћ. ƒрагоманова, €кий закликав галицьку молодь р≥шуче позбавитис€ консервативних по≠гл€д≥в л≥дер≥в старшого покол≥нн€ та €комога активн≥ше й наполеглив≥≠ше зб≥льшувати св≥й ≥нтелектуальний потенц≥ал, ознайомлюючись з най≠кращими творами Ївропейськоњ та рос≥йськоњ культури й науковоњ думки. ћ. ƒрагоманов уважав, що молоде покол≥нн€ борц≥в маЇ присв€тити себе служ≥нню пригнобленим масам, причому не лише словом, а й конкретни≠ми практичними справами. …ого заклики глибоко запали в серц€ моло≠дих патр≥от≥в, €к≥, на в≥дм≥ну в≥д москвоф≥л≥в ≥ народовц≥в, уперто шука≠ли св≥й власний шл€х боротьби за ≥нтереси труд€щих мас. Ќайб≥льш обда≠рованими, енерг≥йними й посл≥довними серед них були ≤ван ‘ранко та

ƒов≥дка. Ќа злам≥ XIX ≥ XX ст. нац≥ональ≠но-св≥дом≥ украњнц≥ зах≥дних земель стали на≠зивати себе украњнц€ми Ч етнон≥мом, €кий ран≥ше прищепивс€ серед ≥нтел≥генц≥њ Ќад≠дн≥пр€нщини. ¬≥дмова в≥д давньоњ етн≥чноњ назви Ђрусинї спричинена такими м≥ркуван≠н€ми: по-перше, слово русин було надто близьким до слова русский (рос≥€нин), а, по-друге, вживаючи самоназву своњх сп≥вв≥тчиз≠ник≥в у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ, зах≥дн≥ украњнц≥ прагнули п≥дкреслити свою Їдн≥сть ≥з ними. Ќазва Ђрусинї, пох≥дна в≥д –усь, уперше за≠св≥дчена в X ст. « к≥нц€ XVI ст. на центральних ≥ сх≥дних земл€х етнон≥ми русин, русини зам≥нен≥ назвами украњнець, украњнц≥.

ћихайло ѕавлик. —аме вони й очолили згодом справжнЇ ≥нтелектуальне та ≥деолог≥чне повстанн€ проти консервативних ≥ догматичних сил, €к≥ панували на той час в украњнському нац≥онально-патр≥отичному рус≥ √аличини.

—л≥дом за ћ. ƒрагомановим ≤. ‘ранко та ћ. ѕавлик пропагували в ча≠сописах Ђ√ромадський другї та Ђћолотї ≥дею п≥днесенн€ пол≥тичноњ св≥≠домост≥ сел€нських мас €к одну з головних передумов нац≥онального й со≠ц≥ального в≥дродженн€ украњнц≥в краю. Ќе менш важливу роль у ц≥й справ≥ в≥д≥грала газета Ђƒ≥лої, що почала виходити у Ћьвов≥ з 1880 року.

“аким чином, п≥д впливом революц≥йно-демократичних ≥дей та на≠ц≥онального руху Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни в 70-80 pp. XIX ст. на зах≥дноукрањнських земл€х у середовищ≥ молодоњ галицькоњ ≥нтел≥≠генц≥њ поступово формувалис€ нац≥онально-патр≥отичн≥ сили, €к≥ ста≠вили соб≥ за мету зв≥льнитис€ з-п≥д австр≥йського гнобленн€, усв≥дом≠люючи себе орган≥чною, нев≥д'Їмною частиною Їдиного украњнського народу. ”насл≥док цих процес≥в етн≥чна маса поступово перетворюва≠лас€ на нац≥онально-св≥дому ц≥л≥сн≥сть, спроможну боротис€ за свою власну державу.

 ультурно-просв≥тницьке товариство Ђѕросв≥таї

¬ажливою под≥Їю сусп≥льно-пол≥тичного житт€ √аличини було ство≠ренн€ в 1868 роц≥ з ≥н≥ц≥ативи передовоњ молод≥ культурно-просв≥тницько≠го товариства Ђѕросв≥таї. ѕершим його головою став учитель г≥мназ≥њ ј. ¬ахн€нин.  ≥льк≥сть прихильник≥в товариства неухильно зростала. якщо на перших зборах Ђѕросв≥тиї були присутн≥ лише 64 члени, то про≠т€гом наступного дес€тил≥тт€ њх к≥льк≥сть зросла до 800. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в «ах≥дн≥й ”крањн≥ нал≥чувалос€ вже 19 ф≥л≥й ц≥Їњ орган≥зац≥њ, €к≥ ≥дейно та орган≥зац≥йно об'Їднували численн≥ м≥сцев≥ осередки.

“овариство видавало твори пров≥дних украњнських письменник≥в, шк≥льн≥ п≥дручники, попул€рн≥ брошури, газети Ђ„итальн€ї та Ђѕисьмо з Ђѕросв≥тиїї, л≥тературно-науков≥ альманахи, ЂЌародний календарї. ¬оно орган≥зовувало вечори, присв€чен≥ ћ. Ўашкевичу й “. Ўевченку, театральн≥ вистави, лекц≥њ з ≥стор≥њ, л≥тератури, економ≥ки тощо. „ерез друкован≥ виданн€, читальн≥, широку мережу гуртк≥в Ђѕросв≥таї несла в народн≥ маси культуру, знанн€ й нац≥ональну св≥дом≥сть ≥ була важливим чинником консол≥дац≥њ галицьких украњнц≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 488 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2166 - | 2087 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.