Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичний рух на зах≥дноукрањнських земл€х




ѕ≥сл€ поразки революц≥њ 1848-1849 pp. ≥ посиленн€ ≥мперськоњ пол≥тичноњ реакц≥њ в √аличин≥, на Ѕуковин≥ та «акарпатт≥ украњнський нац≥онально-визвольний рух з кожним роком пом≥тно вщухав ≥ слабшав. ÷ей кризовий пер≥од у житт≥ украњнських патр≥отичних сил розт€гнувс€ на ц≥ле дес€тил≥тт€.

ћосквоф≥ли

ѕридушенн€ революц≥њ спри€ло зм≥цненню москвоф≥льських настроњв у краю. ”насл≥док цього значна частина старшоњ в≥ком ≥нтел≥генц≥њ, роз≠чарована пол≥тичними под≥€ми, стала переходити в≥д культурного моск≠воф≥льства до пол≥тичного. „имало в≥домих галичан, €к≥ ран≥ше були палкими поборниками ≥дењ самост≥йного розвитку украњнського народу, р≥шуче за€вили про нац≥онально-культурну Їдн≥сть √алицькоњ –ус≥ з ¬е≠ликою –ос≥Їю та почали шукати п≥дтримки в нењ. —еред цих людей опи≠нивс€ колишн≥й учасник Ђ–уськоњ тр≥йц≥ї ф≥лолог я. √оловацький, поет ≤. √уталевич, письменник Ѕ. ƒ≥дицький та ≥н. ѕ≥д впливом москвоф≥л≥в д≥€ли культурно-осв≥тн≥ товариства Ђ√алицько-руська матиц€ї, ЂЌарод≠ний д≥мї, газета Ђ—лової, журнали Ђ√аличанинї, ЂЋадаї та ≥н.

Ѕуковинськ≥ та закарпатськ≥ москвоф≥ли створили пол≥тичне товари≠ство ЂЌародна радаї, Ђќбщество русских женщин в Ѕуковинеї, Ђќбще≠ство русских студентов  арпатї тощо. ” 1866 роц≥ в орган≥ украњнських консерватор≥в Ђ—лової представники ц≥Їњ теч≥њ за€вили, що н≥€ких ук≠рањнц≥в не ≥снуЇ, а Ї лише Їдиний рос≥йський народ в≥д  арпат до  ам≠чатки, Їдина рос≥йська мова, а тому не варто взагал≥ творити украњн≠ську л≥тературу. “им самим москвоф≥ли штовхали украњнц≥в на шл€х нац≥онального самозреченн€, отримуючи за таку позиц≥ю щедру ф≥нан≠сову п≥дтримку з –ос≥њ.

Ќародовц≥

ѕроте москвоф≥льськ≥ тенденц≥њ, спроби пов'€зати украњнц≥в √аличини з рос≥йською нац≥ональною ≥деЇю викликали сильний оп≥р новоњ генерац≥њ крайовоњ ≥нтел≥генц≥њ. ѕроти консервативно-москвоф≥льського табору ви≠ступила передова молодь, €ка п≥д впливом украњнського нац≥онального ру≠ху на Ќаддн≥пр€нщин≥ почала засновувати студентськ≥ громади в √аличин≥.

ѕерша така молод≥жна орган≥зац≥€ виникла у Ћьвов≥ наприк≥нц≥ 1861 - на початку 1862 pp. њњ заснували молод≥ письменники й громадськ≥ д≥€ч≥ ¬. Ўашкевич (син ћарк≥€на Ўашкевича), ‘. «аревич,  .  лимкович, ™. «гарський та ≥н. —аме зв≥дси бере св≥й початок так звана народовська (украњноф≥ль≠ська) теч≥€, представники €коњ, на в≥дм≥ну в≥д москвоф≥л≥в, виступали за:

Х Їдн≥сть ус≥х украњнських земель;

Х розвиток украњнськоњ л≥тератури на жив≥й народн≥й основ≥;

Х створенн€ Їдиноњ л≥тературноњ мови.

—аме народовц≥ стали справжн≥ми нос≥€ми нац≥ональноњ ≥дењ й п≥дхопи≠ли традиц≥њ нац≥онального руху попередн≥х дес€тил≥ть у √аличин≥.

¬еликий вплив на зах≥дноукрањнських народовц≥в справл€ли Ђ обзарї “. Ўевченка, твори ѕ.  ул≥ша, журнал Ђќсноваї та ≥нш≥ украњнськ≥ ви≠данн€. ѕрагнучи наблизитис€ до житт€ Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни, мо≠лодь жад≥бно ловила полум'€н≥ заклики “. Ўевченка, захоплювалас€ ко≠зацтвом, записувала народн≥ п≥сн≥, упроваджувала в л≥тературу народну мову та фонетичний правопис. Ќародовц≥ заснували своњ друкован≥ орга≠ни: часописи Ђ¬ечорниц≥ї, Ђћетаї, ЂЌиваї, Ђ–усалкаї, Ђѕравдаї, газети Ђƒ≥лої та ЂЅуковинаї, з €кими активно сп≥впрацювали ѕ.  ул≥ш, ≤. Ќечуй-Ћевицький, ћ. ƒрагоманов, ѕ. ћирний та ≥нш≥ в≥дом≥ д≥€ч≥ украњнського нац≥онально-визвольного руху з Ќаддн≥пр€нщини. ” ход≥ свого насту≠пального розвитку народовський напр€м перетворивс€ на пров≥дну пол≥≠тичну силу зах≥дноукрањнських земель.

ѕерсонал≥њ

—тепан —маль-—тоцький (1859-1938)

”крањнський учений-ф≥лолог, педагог, куль≠турний ≥ громадсько-пол≥тичний д≥€ч на Ѕуко≠вин≥. Ќародивс€ в с.Ќемилов≥ (тепер Ћьв≥вська обл.) у сел€нськ≥й родин≥. Ќавчавс€, а згодом працював у „ерн≥вецькому ун≥верситет≥. ” 1885Ч1918 pp. Ч один з л≥дер≥в украњнсько≠го нац≥онального руху на Ѕуковин≥. Ќалежав до ”крањнськоњ нац≥онально-демократичноњ парт≥њ. ќбстоював повне р≥вноправ'€ украњнц≥в в адм≥н≥стративному й пол≥тичному житт≥ Ѕу≠ковини. ƒокладав багато зусиль дл€ розбу≠дови украњнського шк≥льництва на Ѕуковин≥. ѕ≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни належав до про≠в≥дних д≥€ч≥в —оюзу визволенн€ ”крањни. Ѕув одним з орган≥затор≥в украњнського в≥йсько≠вого з'Їднанн€ Ђс≥рожупанник≥вї. « 1919 ро≠ку Ч посол «”Ќ– у ѕраз≥. ” 1921-1938 pp. викладав в ”крањнському в≥льному ун≥верси≠тет≥ в ѕраз≥. ѕомер 1938 року в ѕраз≥. ѕохо≠ваний у  раков≥. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 517 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2064 - | 1872 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.