Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јдм≥н≥стративн≥ зм≥ни на територ≥њ јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ




” середин≥ XIX ст. багатонац≥ональна јвстр≥йська ≥мпер≥€ перебувала в стан≥ глибокоњ кризи. ќсобливо в≥дчутними стали њњ ви€ви п≥д час рево≠люц≥йних под≥й 1848-1849 pp. ўе б≥льш≥ суперечност≥ загострилис€ м≥ж окремими частинами ≥мпер≥њ, насамперед м≥ж јвстр≥Їю та ”горщиною, п≥сл€ поразки ¬≥дн€ в австро-прусськ≥й в≥йн≥ 1866 року. «а цих умов ста≠ла реальною загроза розпаду ≥мпер≥њ √абсбург≥в. ўоб уникнути цього, австр≥йський ур€д запропонував укласти угоду, €ка надавала б ”горщин≥ значн≥ автономн≥ права.

«а угодою, п≥дписаною м≥ж јвстр≥Їю та ”горщиною 1867 року, јвст≠р≥йська ≥мпер≥€ перетворювалас€ на двоЇдину (дуал≥стичну) державу јвстро-”горщину, €ка складалас€ з двох частин, розд≥лених р. Ћейтою: јвстр≥њ (÷ислейтан≥њ) та ”горщини (“ранслейтан≥њ). ƒо складу јвстр≥њ входили власне австр≥йськ≥ земл≥, „ех≥€ (Ѕогем≥€), ћорав≥€, —≥лез≥€, ƒалмац≥€, ≤стр≥€, “р≥Їст, а також √аличина та Ѕуковина. ”горщина (так зван≥ земл≥ корони св. —тефана), кр≥м власне угорських земель, включала та≠кож —ловаччину, Ѕанат ≥ ¬оЇводину, ’орват≥ю та —ловен≥ю, а також “ран≠с≥льван≥ю ≥ «акарпатську ”крањну. ”горц≥ вибороли пол≥тичну й адм≥н≥≠стративну автоном≥ю, власний ур€д та парламент Ч сейм. ¬ јвстр≥њ була запроваджена нова конституц≥€.

Ќа чол≥ јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ сто€в австр≥йський ≥мператор з ди≠наст≥њ √абсбург≥в, €кий одночасно носив титул корол€ ”горщини. ‘ор≠мально його влада була обмежена рейхсратом в јвстр≥њ та сеймом в ”гор≠щин≥. —п≥льними дл€ вс≥Їњ ≥мпер≥њ були три м≥н≥стерства:

Х м≥н≥стерство закордонних справ;

Х в≥йськове та морське м≥н≥стерство;

Х м≥н≥стерство ф≥нанс≥в.

”с≥ ≥нш≥ м≥н≥стерства були самост≥йними дл€ јвстр≥њ та ”горщини. «аконодавча влада щодо сп≥льних справ обох частин держави зд≥йснюва≠лас€ спец≥альними Ђделегац≥€миї, €к≥ склика≠лис€ щор≥чно по черз≥ у ¬≥дн≥ та Ѕудапешт≥. ƒо њх складу входили по 60 делегат≥в в≥д австр≥й≠ського та угорського парламент≥в. ¬идатки на загально≥мперськ≥ потреби розпод≥л€лис€ пропорц≥йно дл€ обох частин ≥мпер≥њ, зг≥дно з≥ спе≠ц≥ально укладеною угодою. “ак, у 1867 роц≥ кво≠та встановлювалас€ у розм≥р≥ 70% дл€ јвстр≥њ ≥ 30% Ч дл€ ”горщини.

21 грудн€ 1867 року ≥мператор ‘ранц-…осиф ≤ затвердив австро-угорську угоду та конституц≥ю јвстр≥њ. «г≥дно з њњ положенн€ми утворювавс€ рейхсрат Ч двопалатний парламент, що скла≠давс€ з палати пан≥в та палати депутат≥в. ƒо па≠лати пан≥в, кр≥м спадкових член≥в, ≥мператор м≥г призначити пожиттЇвих член≥в. Ќими, зок≠рема, були митрополит греко-католицькоњ церк≠ви јндр≥й Ўептицький та в≥домий украњнський письменник ¬асиль —тефаник.

јндр≥й (јндрей) Ўептицький (1865-1944)

¬идатний украњнський церковний, культурний та громадський д≥€ч, митро≠полит ”крањнськоњ греко-католицькоњ церкви, граф; народивс€ в с. ѕрилбич≥ (тепер Ћьв≥вська обл.). Ќавчавс€ на юридичному факультет≥  рак≥вського та ¬роцлавського ун≥верситет≥в. ” 1888 роц≥ вступив до монастир€ отц≥в васил≥€н у ƒобромил≥. ” чернецтв≥ прийн€в ≥м'€ јндрей. 1900 року був ном≥нований галицьким митрополи≠том. як депутат √алицького сейму ≥ член палати пан≥в австр≥йського пар≠ламенту у ¬≥дн≥, в≥дстоював ≥нтереси украњнського населенн€ √аличини. ƒбав про орган≥зац≥ю фаховоњ п≥дготовки молод≥; спри€в розвитку украњнськоњ культури (1905 року заснував церковний музей, де з≥брано одну з найб≥льших у ™вроп≥ зб≥рок ≥конопи- ѕалата депутат≥в формувалас€ шл€хом вибо

су). ” 1903 роц≥ заснував Ќародну р≥в з окремих пров≥нц≥й. ¬иборче право було

л≥чницю, €ку згодом (1930Ч1938 pp.)

обмежене майновим ≥ в≥ковим цензом та кур≥аль-

перетворили на сучасний шпиталь. «а його допомогою велос€ буд≥вництво Ќќё системою. ” 1873 роц≥ були введен≥ пр€м≥

духовноњ сем≥нар≥њ у Ћьвов≥, заснова- вибори в≥д ус≥х кур≥й, кр≥м с≥льськоњ. ”насл≥док

но б≥бл≥отеку стан≥славськоњ кап≥тули, зниженн€ майнового цензу дл€ м≥ських ≥ с≥ль-1941 року очолив ”крањнську нац≥ональну раду, а 1944-го - ¬сеукрањн- —№ »’  ур≥й з 10 ƒќ 5 гульден≥в р≥чного пр€мого

ську нац≥ональну раду. ћитрополит податку, у 1882 роц≥ значно зросла  ≤Ћ№ ≤—“№ ¬»-

негативно ставивс€ до н≥мецького оку- борц≥в, однак ур€д в≥дмовивс€ ввести загальне

пац≥йного режиму. «асуджуючи пе- виборче право.

ресл≥дуванн€ ™врењв, «вернувс€ « ѕротестом щодо нищенн€ Їврейського „ергова виборча реформа 1896 року встанови-

населенн€ в √аличин≥ до рейхсканц- ла п'€ту кур≥ю, €ка повинна була обиратис€ на

лера √. √≥ммлера. ѕомер 1 листопада основ≥ загального виборчого права й посилала у

1944 року. ѕохований у крипт≥ собору рейхсрат 72 депутати (всього було 525 депутат≥в). ≤ т≥льки в 1907 роц≥ в јвстро-”горщин≥

св. ёра у Ћьвов≥. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

 

було введене загальне виборче право ≥ л≥кв≥дова≠но кур≥альну систему вибор≥в.

ѕроте австро-угорська угода 1867 року не розв'€зала вс≥х суперечнос≠тей м≥ж окремими частинами ≥мпер≥њ. Ќезадоволеними були насамперед „ех≥€ та ’орват≥€. ” 1868 роц≥ при спри€нн≥ ¬≥дн€ ”горщина уклала уго≠ду з ’орват≥Їю, €ка на де€кий час згладила суперечност≥. ќднак ≥з „ех≥Їю домовитис€ не вдалос€. 11 представник≥в подали в рейхсрат декларац≥ю, у €к≥й вимагали наданн€ так званим земл€м корони св. ¬ацлава („ех≥њ, ћорав≥њ та —≥лез≥њ) прав, аналог≥чних угорським. ”насл≥док довготривалоњ боротьби австр≥йський ур€д був змушений п≥ти на де€к≥ поступки:

Х дозволив уживанн€ чеськоњ мови в адм≥н≥страц≥њ та шк≥льництв≥;

Х погодивс€ на под≥л ѕразького ун≥верситету на чеський та н≥мецький тощо. “а повн≥стю стерти вс≥ суперечност≥ так ≥ не вдалос€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 420 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1968 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.