Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќаступ рос≥йського царизму на украњнський нац≥онально-визвольний рух




ќднак нав≥ть легальна культурно-просв≥тни≠цька д≥€льн≥сть украњнських громад викликала невдоволенн€ рос≥йських ур€дових к≥л. « ”крањ≠ни до ѕетербурга пост≥йно надходили пов≥дом≠ленн€ царськоњ охранки, у €ких наголошувало≠с€, що громад≥вц≥ прагнуть зв≥льненн€ ”крањни ≥, навчаючи простий народ грамоти, водночас на≠магаютьс€ Ђприщепити йому думку про колиш≠ню славу ћалорос≥њ ≥ переваги свободиї.  ом≥с≥€ в справ≥ громад≥вського руху д≥йшла висновку, що його мета Ч Ђп≥д вигл€дом поширенн€ гра≠моти с≥€ти в народ≥ антиур€дов≥ ≥дењї.

ўоб запоб≥гти зростанню украњнського нац≥о≠нального руху, м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ –ос≥њ ѕ. ¬алуев своњм циркул€ром (липень 1863 року) заборонив виданн€ украњнською мовою науко≠вих, рел≥г≥йних та осв≥тн≥х праць, а також д≥€льн≥сть нед≥льних шк≥л. ¬≥дразу п≥сл€ по€ви цього ур€дового акта, що був названий ¬алуЇвським циркул€ром, громади розпустили, а бага≠тьох њх член≥в заслали в р≥зн≥ рег≥они –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

”насл≥док незначного послабленн€ ≥мперськоњ цензури на початку 70-х pp. громад≥вц≥ почали в≥дновлювати свою д≥€льн≥сть. « ≥н≥ц≥ативи ¬. јнтоновича в  иЇв≥ була утворена так звана Ђ—тара громадаї, до €коњ ув≥йшли так≥ в≥дом≥ представники науковоњ ≥ творчоњ ≥нтел≥генц≥њ, €к ћ. «≥бер, ћ. ƒрагоманов, ѕ. ∆итецький, ѕ. „у≠бинський, ћ. —тарицький та ≥н.

ћихайло —тарицький (1840-1904)

¬идатний украњнський письменник, театральний ≥ громадський д≥€ч; народивс€ в с  л≥щинц€х (тепер ѕолтавськоњ област≥). ѕ≥сл€ смерт≥ батьк≥в виховувавс€ в родин≥ Ћисенк≥в. ¬ступив до ’арк≥вського ун≥верситету, але н 1860 роц≥ перейшов до  ињвського ун≥верситету, €кий зак≥нчив 1865 року. ѕрацював у  ињвському ≥сторичному арх≥в≥, був одним з найактивн≥ших д≥€ч≥в кињвськоњ √ромади. ” 1883 роц≥ очолив першу украњнську профес≥йну трупу, режисером €коњ був ћ.  ропивницький; до њњ складу входили талановит≥ актори ћ. «аньковецька, ћ. —адовський, ѕ. —аксаганський, ≤.  арпенко- арий та ≥н. ўоб матер≥ально п≥дтримати театр, ћ. —тарицький продав власний маЇток у с.  арп≥вц≥ на ѕод≥лл≥. ” 1886-1887 pp. трупа ћ. —тарицького провела тр≥умфальн≥ гастрол≥ в ћоскв≥ й ѕетербурз≥. ” 1893 роц≥ у зв'€зку з пог≥ршенн€м здоров'€ залишив театр ≥ ц≥лком присв€тив себе л≥тературн≥й робот≥. –ос≥йська академ≥€ наук призначила йому персональну пенс≥ю Ђ«а л≥тературн≥ прац≥ р≥дною мовоюї. ѕомер 1904 року й похований у  иЇв≥ на Ѕайковому кладовищ≥. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

Ќазву Ђ—тара громадаї орган≥зац≥€ прибрала дл€ того, щоб в≥др≥зн€ти≠с€ в≥д нових, молодих за в≥ком ≥ досв≥дом студентських громад. ” Ђ—тар≥й громад≥ї переважали високоосв≥чен≥ фах≥вц≥, €к≥ мали значний життЇвий та орган≥зац≥йний досв≥д. ¬она фактично згуртувала навколо себе тогочас≠ну украњнську ≥нтелектуальну ел≥ту, що у своњй практичн≥й робот≥ утри≠мувалас€ в≥д пол≥тичноњ д≥€льност≥ й в≥ддавала перевагу культурниць≠ким та осв≥тн≥м заходам.

ƒ≥€льн≥сть украњноф≥л≥в пом≥тно актив≥зувалас€ ≥з заснуванн€м у 1873 роц≥ в  иЇв≥ ѕ≥вденно-«ах≥дного в≥дд≥лу –ос≥йського географ≥чного товариства, €ке пл≥дно працювало над вивченн€м ≥стор≥њ, економ≥ки й фольклору. √ромад≥вц≥ придбали газету Ђ иевский телеграфї, перетво≠ривши њњ на св≥й нап≥воф≥ц≥йний орган, €кий висв≥тлював под≥њ украњн≠ського житт€ та його можлив≥ перспективи в умовах –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ўоб уникнути оф≥ц≥йноњ заборони на украњнськ≥ виданн€, члени Ђ—тароњ громадиї ѕантелеймон  у≠л≥ш, ћихайло ƒрагоманов, ќлександр  ониський налагодили м≥цн≥ зв'€зки з укра≠њнц€ми в √аличин≥, активно поширюючи там серед своњх однодумц≥в ≥дењ та погл€ди, заборонен≥ рос≥йським царизмом.

јктив≥зац≥€ украњнського нац≥онально-визвольного руху була не до вподоби цар≠ському самодержавству. ¬оно розпочало черговий наступ проти всього украњнського. 1876 року ќлександр II своњм так званим ≈мським указом заборонив не т≥льки ви≠данн€, а й увезенн€ в ”крањну украњномов≠ноњ л≥тератури.  р≥м того, заборон€лос€ користуватис€ украњнською мовою на сцен≥, викладати в початкових школах будь-€к≥ навчальн≥ дисципл≥ни.

ƒжерела

¬ит€г з ¬алуЇвського циркул€ра (Ђ¬≥дношенн€ м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ до м≥н≥стра народноњ осв≥ти –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ в≥д18 липн€ 1863 p.ї)

Ѕеручи до уваги, з одного боку, тепер≥шн≥й тривожний стан сусп≥льства, збентеженого по≠л≥тичними под≥€ми, а, з другого боку, маючи на уваз≥, що питанн€ про навчанн€ письмен≠ност≥ м≥сцевими д≥алектами до к≥нц€ ще не розв'€зане в законодавчому пор€дку, м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ визнав за потр≥бне, надал≥ до узгодженн€ з м≥н≥стром народноњ осв≥ти, обер-прокурором св. —иноду та шефом жан≠дарм≥в щодо друкуванн€ книжок малорос≥й≠ською мовою, зробити по цензурному в≥дом≠ству розпор€дженн€, щоб до друку дозвол€ли т≥льки так≥ твори ц≥Їю мовою, €к≥ стосуютьс€ галуз≥ красного письменства; пропуск книжок малорос≥йською мовою €к духовного зм≥сту, так≥ навчальних та взагал≥ призначених дл€ початкового читанн€ народу, припинити.

Ќе зайвим уважаю додати, що кињвський цензурний ком≥тет над≥слав мен≥ поданн€, у €кому вказуЇ на потребу вжити заход≥в проти систематичного напливу видань малорос≥йським д≥алектом.

—татс-секретар ѕ. ¬алуЇв





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 567 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2022 - | 1963 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.