Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ украњнського пол≥тичного руху 80Ч90 pp. XIX ст




ћ. ƒрагоманов пост≥йно намагавс€ використати Ївропейську трибуну дл€ розв≥нчанн€ рос≥йського шов≥н≥зму та пропаганди украњнськоњ справи й культури в усьому св≥т≥. …ого д≥€льн≥сть, безперечно, вплинула на фор≠муванн€ ≥дейно-пол≥тичного св≥тогл€ду багатьох покол≥нь патр≥отичноњ нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ. “ак, уже з 80-х pp. XIX ст. в середовищ≥ сту≠дентськоњ молод≥ почали виникати гуртки ч≥тко окресленого украњн≠ського пол≥тичного спр€муванн€. ƒо них належав гурток украњнських соц≥ал≥ст≥в-федерал≥ст≥в (1883-1888 pp.), створений студентами петер≠бурзьких вуз≥в. ” його програм≥ висувалис€ конкретн≥ завданн€:

Х боротьба проти зрос≥йщенн€ украњнського народу;

Х п≥дтримка всеб≥чного розвитку украњнськоњ культури;

Х утвердженн€ повноњ нац≥ональноњ автоном≥њ ”крањни та њњ самовр€ду≠ванн€ на демократичних засадах.

« активним поширенн€м соц≥ал≥стичних ≥дей серед украњнськоњ ≥нте≠л≥генц≥њ на ч≥льне м≥сце вийшло й нац≥ональне питанн€. „имало молодих соц≥ал≥ст≥в-революц≥онер≥в в ”крањн≥ (ј ∆ел€бов, ƒ. Ћизогуб, ¬. ќсинсъкий, ћ.  и≠бальчич та ≥н.) вважали, що в майбутньому в усесв≥тньому соц≥ал≥стичному сусп≥льств≥ мають зникнути нац≥ональн≥ в≥дм≥нност≥.

”насл≥док розходженн€ в погл€дах що≠до нац≥ональних проблем м≥ж соц≥ал≥ста≠ми й украњноф≥лами в≥дбувс€ розкол.

Ќаприк≥нц≥ 80-х Ч на початку 90-х pp. XIX ст. п≥д впливом перших в≥тчизн€них марксист≥в ћ. «≥бера та —. ѕодолинського в  иЇв≥, ќдес≥,  атеринослав≥, ’арков≥, ’ерсон≥ та ≥нших м≥стах виникли марк≠систськ≥ гуртки. ” 1891 роц≥ в  иЇв≥ була створена –ос≥йська соц≥ал-демократична група, €ка про≥снувала к≥лька рок≥в.

”крањнськ≥ марксисти, €к ≥ рос≥йськ≥, пе≠реб≥льшували значенн€ соц≥альних проблем. ¬они не припускали й думки про можлив≥сть ≥ доц≥льн≥сть незалежност≥ ”крањни. „астина украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ п≥д впли≠вом ≥дей ћ. ƒрагоманова ≥ зах≥дноЇвропейськоњ соц≥ал-демократ≥њ стала поступово схил€тис€ до радикал≥зму, в≥дмежовую≠чись в≥д украњноф≥л≥в, €к≥ й дал≥ плекали культурницьку д≥€льн≥сть.

–адикально налаштован≥ члени громад 70-80-х pp., об'Їднавшись у так зван≥ мо≠лод≥ громади, не обмежувалис€ пропаган≠дою любов≥ до украњнського народу, ша≠нуванн€м його традиц≥й та звичањв, €к це робили украњноф≥ли. ћолод≥ громад≥вц≥ намагалис€ перенести нац≥ональне питан≠н€ з царини культурницькоњ д≥€льност≥ в площину пол≥тичну, активно й р≥шуче ви≠борювали право свого народу на незалежне

ѕерсонал ≥њ

јндр≥й ∆ел€бов (∆ел€б≥в) (1851-1881)

–еволюц≥онер-народник, народивс€ в с. ћиколањвка ‘еодос≥йського пов≥ту “авр≥йськоњ губерн≥њ. ” 1869 роц≥ зак≥нчив навчанн€ в  ерченськ≥й г≥мназ≥њ та вступив на юридичний факультет Ќоворос≥йського (ќдеського) ун≥верситету. ” 1871 роц≥ за участь у студентських виступах був в≥драхований з навчального за кладу та висланий з ќдеси. ” 1873 роц≥ жив у √ородищ≥ ( ињвська губерн≥€), брав активну участь у робот≥ кињвськоњ √ромади, був учасником Ђход≥нн€ в народї у ’ерсонськ≥й ≥  атеринославськ≥й губерн≥€х. «а участь в укра≠њнському народницькому рус≥ неодноразово заарештовувавс€. ” 1877Ч1878 pp. був п≥д судним п≥д час процесу над народниками (так званий процес 193-х) у ѕетербурз≥, але через брак доказ≥в його зв≥льнили. ” цей пер≥од зблизивс€ з ћ. ƒрагомановим, ¬. јнтонови≠чем та ≥н. 1879 року вступив до народницькоњ орган≥зац≥њ Ђ«емл€ ≥ вол€ї, п≥сл€ розколу €коњ став одним з кер≥вник≥в парт≥њ ЂЌародна во≠л€ї. —творив р€д найважлив≥ших програмних документ≥в орган≥зац≥њ, п≥д його кер≥вництвом була заснована перша в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ га≠зета дл€ роб≥тник≥в Ч Ђ–абоча€ газетаї. Ѕув одним з орган≥затор≥в замаху на ≥мператора ќлександра II 1 березн€ 1881 року. «аареш≠тований напередодн≥, 27 лютого, дом≥гс€ прилученн€ своЇњ справи до судового процесу про вбивство цар€ й за вироком суду страче≠ний 3 кв≥тн€ 1881 року.

ƒмитро Ћизогуб (1850-1879)

”часник народницького руху в ”крањн≥ 70Ч80-х pp. XIX ст., народивс€ в —еднев≥ на „ерн≥г≥вщин≥. «ак≥нчив юридичний факультет ѕетербурзького ун≥верситету. ” 1865Ч1868 ≥ 1874 pp. перебував за кордоном, де ознайо≠мивс€ з ≥деолог≥Їю народництва. ” 1873Ч 1874 pp. брав участь у д≥€льност≥ гуртка чайковц≥в, став одним ≥з засновник≥в таЇмноњ

орган≥зац≥њ народник≥в Ђ«емл€ ≥ вол€ї. ” 1878 роц≥ був заарештований ≥ звинувачений у п≥дготовц≥ замаху на ќлександра II ≥ за виро≠ком ќдеського в≥йськового-окружного суду страчений через пов≥шенн€ в ќдес≥ в 1879 роц≥.

ћикола  ибальчич (1853-1881)

¬изначний украњнський винах≥дник, член ЂЌародноњ вол≥ї, народивс€ в м.  ороп≥  ролевецького пов≥ту „ерн≥г≥вськоњ губерн≥њ. ” 1869Ч1871 pp. навчавс€ в Ќовгород-—≥верськ≥й г≥мназ≥њ, з 1871 року Ч у ѕетербурзько≠му ≥нститут≥ ≥нженер≥в шл€х≥в сполученн€, а з 1873 Ч у ћедико-х≥рург≥чн≥й академ≥њ. ѕрот€≠гом 1875Ч1878 pp. в≥дбував ув'€зненн€ в Ћук'€н≥вськ≥й тюрм≥ за революц≥йну пропаган≠ду серед сел€н  ињвськоњ губерн≥њ. ѕ≥сл€ зв≥льненн€ в травн≥ Ч червн≥ 1879 року ув≥≠йшов до групи Ђ—вобода або смертьї, що утво≠рилас€ в склад≥ орган≥зац≥њ Ђ«емл€ ≥ вол€ї. « серпн€ 1879 року ћ.  ибальчич належав до ЂЌародноњ вол≥ї. «а дорученн€м виконавчого ком≥тету орган≥зац≥њ розробл€в ≥ виготовл€в вибухов≥ пристроњ дл€ замах≥в на ќлександ≠ра II. Ѕув заарештований 17 березн€ 1881 ро≠ку в ѕетербурз≥ та засуджений до страти. ѕе≠ребуваючи в тюрм≥, розробив проект л≥таль≠ного апарату дл€ польоту в космос. ” проект≥ розгл€далис€ так≥ техн≥чн≥ питанн€, €к влаш≠туванн€ порохового ракетного двигуна, уп≠равл≥нн€ ракетним апаратом шл€хом зм≥ни кута напр€му двигуна, забезпеченн€ над≥йно≠ст≥ польоту тощо. —трачений через пов≥шенн€ разом з ≥ншими учасниками замаху на цар€. ≤менем ћ.  ибальчича названо кратер на зво≠ротному боц≥ ћ≥с€ц€. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

в≥д –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ ≥снуванн€. ѕроте в м≥ру того, €к молод≥ громад≥вц≥ проймали≠с€ революц≥йн≥стю й марксизмом, вони потрапл€ли п≥д впливи рос≥йських револю≠ц≥йних гуртк≥в ≥ орган≥зац≥й, пориваючи з украњнським нац≥ональним рухом, або, у кращому випадку, звужуючи украњнське питанн€ до ≥дењ автоном≥њ в межах федера≠тивноњ –ос≥йськоњ держави.

Ќезважаючи на вкрай неспри€тлив≥ умо≠ви, у €ких в≥дбувавс€ процес украњнського нац≥онального в≥дродженн€ в друг≥й поло≠вин≥ XIX ст. (циркул€ри про заборону украњнськоњ мови та виданн€ украњнських книжок, пересл≥дуванн€ украњнських гурт≠к≥в та орган≥зац≥й, насильницька рос≥€н≥зац≥€ (русиф≥кац≥€) краю тощо), в украњн≠ському сусп≥льств≥ все ж збер≥галис€ сили, €к≥ прагнули вирватис€ з Ђмосквоф≥ль≠ського р≥чищаї, повести нац≥ональний ук≠рањнський рух своњм власним шл€хом. —а≠ме ц€ генерац≥€ украњнських патр≥отичних сил ≥ заклала м≥цне п≥дірунт€ дл€ подаль≠шого розвитку могутнього сусп≥льно-пол≥≠тичного руху, €кий з новою силою розгор≠нувс€ в ”крањн≥ на злам≥ ’≤’-’’ ст.

Ѕратство тарас≥вц≥в

ѕершою украњнською пол≥тичною орга≠н≥зац≥Їю, що сто€ла на засадах повноњ са≠мост≥йност≥ ”крањни, було Ѕратство тара≠с≥вц≥в Ч нелегальна студентська орган≥зац≥€, створена в  анев≥ в 1891 роц≥. ѓњ учасники дали кл€тву на могил≥ “. Ўевченка вс≥ма засобами поширювати серед украњнц≥в безсмертн≥ ≥дењ ¬еликого  обзар€. «аснов≠никами цього патр≥отичного украњнського об'Їднанн€ були /. Ћипа, ћ. ћ≥хновський та ¬. Ўемет, а його активними членами Ч в≥дом≥ письменники та науковц≥ ћ.  оцюбинський, Ѕ. √р≥нченко, ¬. —ам≥йленко, ћ. ¬ороний, ћ.  ононенко, ¬. Ѕоровик, ™. “имченко, ¬. Ѕоржковський та ≥н.

” м≥стечку √линську поблизу –омен, де працювали студенти, наприк≥нц≥ л≥та 1891 року була складена програма Ѕрат≠ства тарас≥вц≥в. ѕункти програми св≥д≠чать про њњ самост≥йницьку державну спр€мован≥сть.

ѕрограму товариства ≥стотно доповнюЇ й ≥нший документ, що вийшов з його се≠редовища Ч Ђƒекларац≥€ в≥ри молодих украњнц≥вї. ќпубл≥кована 1893 року у льв≥в≠ськ≥й газет≥ Ђѕравдаї, пройн€та насту≠пальним нац≥онал≥змом, Ђƒекларац≥€ї п≥ддавала р≥зк≥й критиц≥ украњноф≥л≥в за њхню ≥нтелектуальну залежн≥сть в≥д рос≥й≠ськоњ культури. јвтори цього документа за€вл€ли про св≥й нам≥р стати справжньою украњнською ≥нтел≥генц≥Їю. ѕол≥тичне кре≠до тарас≥вц≥в проголошувало –ос≥йську ≥мпер≥ю окупантом ”крањни, €кий зни≠щив ус≥ пол≥тичн≥ й культурн≥ надбанн€ украњнц≥в ≥ дал≥ поневолюЇ њх. Ќа думку автор≥в документа, справедливе розв'€зан≠н€ соц≥альних питань можливе лише за умови утворенн€ незалежноњ ”крањнськоњ держави.

÷≥ пол≥тичн≥ вимоги були кардинально протилежними соц≥альними настро€м ≥ гаслам, що дом≥нували тод≥ серед молодоњ украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ. Ќайактивн≥ше пол≥тичну частину програми тарас≥вц≥в п≥дтримував Ѕорис √р≥нченко, €кий своЇю публ≥цистикою пропагував серед молод≥ нац≥онально-визвольн≥ ≥дењ, спри€в форму≠ванню в нењ патр≥отичних почутт≥в.

 

ѕерсонал њњ

≤ван Ћипа (псевдон≥ми ѕетро Ўелест, ≤ван —теповик) (1865-1923)

¬≥домий украњнський громадсько-пол≥тичний д≥€ч, письменник, л≥кар; народивс€ в  ерч≥. ѕ≥сл€ зак≥нченн€  ерченськоњ г≥мназ≥њ и 1888 роц≥ вступив на медичний факультет ’арк≥вського ун≥верситету. ” 1891 роц≥ разом з Ѕ. √р≥нченком, ћ. ћ≥хновським, ¬. Ѕоровиком, ћ. ¬ороним та ≥н. став засновником Ѕратства тарас≥вц≥в. ” 1893 роц≥ це товарн≥ ≥ во було розгромлене, а ≤. Ћипа заарештований. ѕ≥сл€ 13-м≥с€чного ув'€зненн€ ще три роки жив п≥д нагл€дом пол≥ц≥њ в  ерч≥. ” 1897 роц≥ зак≥нчив навчанн€ в  азан≥, працю вав л≥карем на ’ерсонщин≥ та в ѕолтав≥. ” 1902-1918 pp. жив в ќдес≥. ” 1904-1905 pp. побудував у ƒальнику л≥карню дл€ незаможних жител≥в м≥ста. Ѕрав активну участь в украњнському нац≥онально-визвольному рус≥: орган≥зував видавництво Ђќдеська л≥тературна сп≥лкаї, з 1905 року разом з дружиною видавав альманах ЂЅагатт€ї, часто друкувавс€ в украњнських пер≥одичних виданн€х. ” 1917 роц≥ був призначений украњнським ком≥саром ќдеси. «годом перењхав до  иЇва. « 1919 року належав до ”крањнськоњ парт≥њ соц≥ал≥ст≥в самост≥йник≥в, входив до њњ проводу. ƒе€кий час жив в ем≥грац≥њ в “арнов≥ (ѕольща), був членом ”сеукрањнськоњ нац≥ональноњ ради та –ади республ≥ки. « серпн€ 1920 року входиї до складу ком≥с≥њ з п≥дготовки  онституц≥њ ”Ќ–, де€кий час був м≥н≥стром охорони здоров'€ в ”р€д≥ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки в екзил≥. « 1922 року жив у ¬инниках б≥л€ Ћьвова, де працював л≥карем. “ут в≥н ≥ по мер 1923 року. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

ƒов≥дка. ≈кзил (в≥д латинського exsi Hum Ч вигнанн€, засланн€, ув'€зненн€) книжн. Ч вигнанн€. ”р€д в екзил≥ Ч ур€д у вигнанн≥.

 

≤дењ братства знайшли активну п≥дтримку серед украњнського студентства. ћайже в кожн≥й студентськ≥й громад≥ були створен≥ й активно д≥€ли осередки тарас≥вц≥в. ¬они на≠магалис€ вт≥лити в житт€ своњ програмн≥ по≠ложенн€ насамперед засобами попул€риза≠ц≥њ, використовуючи дл€ цього л≥тературн≥ твори в≥дпов≥дного зм≥сту, публ≥цистичн≥ статт≥, що друкувалис€ в галицьк≥й прес≥ украњнською мовою, а пот≥м нелегально пере≠правл€лис€ на Ќаддн≥пр€нську ”крањну.

” 1893 роц≥ тарас≥вц≥ на своЇму нелегаль≠ному з'њзд≥ в  иЇв≥ п≥д головуванн€м одного з найактивн≥ших член≥в товариства, студен≠та юридичного факультету ’арк≥вського ун≥≠верситету ћиколи ћ≥хновського ухвалили р≥шенн€ про перех≥д в≥д орган≥зац≥йно-ви≠ховноњ роботи до пол≥тичних акц≥й. ѕроте до пол≥тичноњ роботи справа не д≥йшла. ” кв≥тн≥ 1893 року пол≥ц≥€ дов≥далас€, що чле≠ни харк≥вськоњ Ђћолодоњ громадиї одержали з-за кордону заборонену л≥те≠ратуру. јгенти царськоњ охранки зробили обшук, п≥сл€ €кого заарешту≠вали близько 20 ос≥б, серед них були ≤. Ћипа, ћ. Ѕазькевич, ћ. яценко та ≥н. ¬ ≥нших м≥сц€х зам≥сть ув'€зненн€ тарас≥вц≥в висилали до с≥л.

’арактерно, що заарештованих звинувачували лише в Ђукрањноф≥ль≠ськ≥й пропаганд≥ї. ѕро ≥снуванн€ таЇмного товариства пол≥ц≥€ так ≥ не дов≥далас€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 542 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2197 - | 2052 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.