Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озкол в украњнському нац≥онально-визвольному рус≥




ѕ≥сл€ розгрому Ѕратства тарас≥вц≥в частина його член≥в в≥д≥йшла в≥д самост≥йницьких ≥деал≥в, ставши автоном≥стами-федерал≥стами (Ѕ. √р≥нченко, ћ. ¬ороний, ќ. „ехович, ¬. „еховський та ≥н.).

–ешта член≥в Ѕратства тарас≥вц≥в залишилас€, €к ≥ ран≥ше, на само≠ст≥йницьких позиц≥€х. —тудент  ињвського ун≥верситету, активний член братства ¬. Ўемет, висланий до Ћубен, зум≥в орган≥зувати там серед м≥сцевоњ мо≠лод≥ гурток Ђћолода громадаї, що сто€в на ≥дейн≥й платформ≥ тарас≥вц≥в.

ѕроте у своњй б≥льшост≥ тогочасне укра≠њнське сусп≥льство не под≥л€ло ≥дењ само≠ст≥йноњ ”крањни, €ку пропагувало Ѕратство тарас≥вц≥в. ѕроти братчик≥в виступало €к старе культурницьке, так ≥ молоде соц≥а≠л≥стичне украњнство.

ƒ≥€льн≥сть тарас≥вц≥в переконливо дове≠ла, що, незважаючи на загальнорос≥йськ≥ впливи в ”крањн≥ та надм≥рне захопленн€ частини ≥нтел≥генц≥њ культурництвом, в украњнському сусп≥льств≥ поступово в≥д≠роджувалис€ й набирали сили держав≠ницько-самост≥йн≥ настроњ, що виступи≠ли €к альтернатива автоном≥стським та федерал≥стським погл€дам. ѕроголоше≠на самост≥йницька перспектива п≥дготу≠вала спри€тливий ірунт дл€ поширенн€ ц≥Їњ ≥дењ. ¬она вт≥лилас€ й розвинулас€ п≥зн≥ше в теор≥њ та практиц≥ р≥зних нац≥о≠нальних парт≥й та груп, що дотримували≠с€ ч≥ткоњ державницько-самост≥йницькоњ ор≥Їнтац≥њ.

ќкр≥м тарас≥вц≥в, в ”крањн≥ формували≠с€ й д≥€ли ≥нш≥ орган≥зац≥њ та об'Їднанн€ пол≥тичного спр€муванн€. Ќаприклад, у середин≥ 90-х pp. XIX ст. у  ињвському ун≥верситет≥ активно працював гурток украњнськоњ студентськоњ молод≥, €кий неза≠баром под≥ливс€ на дв≥ частини: радикаль≠ну, на чол≥ з сином ¬. јнтоновича Ч ƒмит≠ром, та пом≥рковану соц≥ал≥стичну Ђдрагоман≥вськуї, очолювану  . ¬асиленком та ћ.  овалевським, до €ких була близькою Ћес€ ”крањнка.

 

ƒжерела

ƒе€к≥ пункти з програми Ѕратства тарас≥вц≥в:

Х самост≥йна суверенна ”крањна: соборна й непод≥льна, в≥д —€ну по  убань, в≥д  арпат по  авказ, в≥льна м≥ж в≥льними, р≥вна м≥ж р≥вними, без пана ≥ хама, в будучому без класовоњ боротьби;

Х федеративна в середин≥: цебто федерац≥€ Ћ≥вобережноњ, ѕравобережноњ, —теповоњ ”крањни,  убан≥ й √аличини;

Х на чол≥ держави гетьман €к президент ≥ сейм;

Х мета державна Ч передус≥м ≥ над усе удер≠жавленн€ поверхн≥ ≥ надр земл≥, грубого промислу й гуртового гандлю, трудова повинн≥сть, загальна державна асекурац≥€, загальна безплатна й обов'€зкова школа,

Х свобода в≥ри, в≥докремленн€ церкви в≥д держави, нац≥ональна арм≥€;

Х боротьба з ≥мпер≥ал≥змом, боротьба з≥ сва≠в≥льними утисками;

Х ”крањна дл€ украњнц≥в, себто, що визнають себе украњнц€ми;

Х культура нац≥њ ≥ сво€ наука, сво€ краса, св≥й розум, сво€ правда, сво€ вол€, св≥й Ѕог;

Х не ми будемо, коли ¬крањн≥ вол≥ й дол≥ не здобудемо.

 

ѕерсонал≥њ

¬олодимир „еховський („ех≥вський) (1876-1938)

¬изначний украњнський пол≥тичний ≥ церковний д≥€ч, ≥деолог ”јѕ÷, професор; народивс€ в с. √орохуватц≥  ињвського пов≥ту  ињвськоњ губерн≥њ в родин≥ св€щеника. ѕрот€гом 1900Ч1901 pp. учителював на  ињвщин≥, у 1901 Ч 1903 pp. працював пом≥чником ≥нспектора  ам'€нець-ѕод≥льськоњ духовноњ сем≥нар≥њ, з €коњ 1904 року за активну нац≥ональну роботу був переведений з попередженн€м до  ињвськоњ духовноњ сем≥нар≥њ. ” 1905Ч1906 pp. учителював у „еркаську. « 1905 року належав до ”крањнськоњ соц≥ал-демократичноњ роб≥тничоњ парт≥њ, за свою пол≥тичну й громадську д≥€льн≥сть пост≥йно перебував п≥д нагл€дом пол≥ц≥њ. ” 1906 роц≥ був обраний депутатом ≤ ƒержавноњ думи. ” тому ж роц≥ за участь в украњнському нац≥ональному рус≥ був заарештований ≥ засланий до ¬ологодськоњ губерн≥њ, але вже 1907 року повернувс€ в ”крањну. ” 1908Ч1917 pp. жив в ќдес≥, де викладав ≥стор≥ю, психолог≥ю та лог≥ку в середн≥х навчальних закладах. Ѕрав активну участь у робот≥ м≥сцевих осередк≥в √ромади ≥ Ђѕросв≥тиї, редагував газету Ђ”крањнське слової. ” 1917 роц≥ перењхав до  иЇва, де активно включивс€ в державотворчу та церковну д≥€льн≥сть. « кв≥тн€ 1917 року був членом ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ади в≥д ќдеси. ¬осе≠ни 1918 року брав участь у п≥дготовц≥ зброй≠ного повстанн€ проти гетьмана ѕ. —коро≠падського. ” пер≥од ƒиректор≥њ ”Ќ– де€кий час очолював –аду м≥н≥стр≥в ≥ ћ≥н≥стерство за≠кордонних справ ”Ќ–.

Ќадзвичайно багато зробив дл€ станов≠ленн€ ”крањнськоњ автокефальноњ православноњ церкви. «а його безпосередньою ≥н≥ц≥ати≠вою ур€д ”Ќ– 1 с≥чн€ 1919 року проголосив автокефал≥ю ”јѕ÷. ” 1919-1920 pp. працю≠вав професором ≥стор≥њ культури в ƒержавно≠му украњнському ун≥верситет≥ в  ам'€нц≥-ѕод≥льському, у 1920-1922 pp. Ч професо≠ром ¬≥нницького ≥нституту народноњ осв≥ти та  ињвського медичного ≥нституту, доцентом  ињвського пол≥техн≥чного ≥нституту. 29 липн€ 1929 року заарештований за звинуваченн€м у належност≥ до сфабрикованоњ органами ƒѕ” —п≥лки визволенн€ ”крањни. ѕ≥д час процесу —¬” 19 кв≥тн€ 1930 року був засуджений до страти, €ку зам≥нили на 10-р≥чне ув'€зненн€. ѕокаранн€ в≥дбував у ’арк≥вському та яро≠славському пол≥тичних ≥зол€торах. ” 1933 роц≥ його переведено до табор≥в особливого при≠значенн€ без права листуванн€. ≤мов≥рно, в ув'€зненн≥ ¬. „еховський загинув близько 1938 року. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

” 1897 роц≥ в  иЇв≥ в≥дбувс€ ¬сеукрањн≠ський з'њзд представник≥в громад, на €ко≠му була заснована Ђ«агальна украњнська безпарт≥йна демократична орган≥зац≥€ї. ѕрот€гом короткого часу майже в ус≥х гу≠бернських ≥ де€ких пов≥тових м≥стах ”к≠рањни створювалис€ громади. ”крањнська громада виникла й у ѕетербурз≥, де украњн≠ц≥ налагоджували т≥сн≥ контакти з рос≥й≠ськими пол≥тичними орган≥зац≥€ми.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 701 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2440 - | 2024 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.