Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√ромад≥вський рух в ”крањн≥




ѕ≥сл€ скасуванн€ кр≥пацтва в 1861 роц≥ та зд≥й≠сненн€ ќлександром II де€ких ≥нших соц≥ально-пол≥тичних реформ украњнська народницька ≥нтел≥генц≥€ д≥стала ширш≥ можливост≥ дл€ роз≠гортанн€ просв≥тницькоњ роботи в народних ма≠сах. «а прикладом громад≥вц≥в ѕетербурга в ба≠гатьох м≥стах ”крањни п≥д т≥Їю ж назвою стали виникати самод≥€льн≥ нап≥влегальн≥ або легаль≠н≥ орган≥зац≥њ украњнськоњ л≥берально-демокра≠тичноњ ≥нтел≥генц≥њ. „≥тких програм ≥ статут≥в ц≥ громади, €к правило, не мали. ”с≥х њх Їднала на≠ц≥ональна украњнська ≥де€ на демократичних засадах. √ромади оп≥кувалис€ переважно проведенн€м культурно-осв≥тн≥х заход≥в. „имало громад≥вц≥в брали участь в орган≥зац≥њ та робот≥ нед≥льних шк≥л, збирали й публ≥кували зб≥рки усноњ народ≠ноњ творчост≥, видавали украњнськ≥ книжки та п≥дручники.

¬ ”крањн≥ одн≥Їю з перших з'€вилас€ така гро≠мада в  ињвському ун≥верситет≥ на основ≥ таЇм≠ного гуртка Ђхлопоман≥вї (в≥д польського хлоп Ч сел€нин), що об'Їднував незначну частину поль≠ських студент≥в, €к≥ вир≥шили присв€тити себе захисту ≥нтерес≥в украњнського народу. ѕров≥д≠ним ≥деологом Ђхлопоманстваї став ¬олодимир јнтонович Ч випускник  ињвського ун≥верси≠тету, п≥зн≥ше професор, видатний украњнський ≥сторик народницького напр€му.

¬. јнтонович був твердо переконаний, що ук≠рањнському народов≥ чуж≥ прагненн€ польськоњ радикально налаштованоњ ≥нтел≥генц≥њ, спр€мо≠ван≥ на в≥дновленн€ шл€хетськоњ державност≥, що украњнський народ маЇ право на власне на≠ц≥ональне й державне в≥дродженн€.

√оловною метою своЇњ д≥€льност≥ Ђхлопоманиї вважали:

Х л≥кв≥дац≥ю царизму та кр≥пацтва;

Х встановленн€ демократичноњ республ≥ки на основ≥ добров≥льного й р≥вноправного сп≥в≠житт€ рос≥€н, украњнц≥в, пол€к≥в. ”т≥ленн€ в житт€ цих задум≥в вони вир≥шили

розпочати з поширенн€ знань серед украњнських сел€н, з п≥днесенн€ њхньоњ нац≥ональноњ самосв≥≠домост≥. –егул€рно в≥дв≥дуючи села дл€ просв≥т≠ницькоњ роботи, вони, €к правило, вд€гали б≥д≠ний сел€нський од€г, дотримувалис€ народних традиц≥й ≥ звичањв, говорили виключно украњнською народною мовою. ƒл€ декого з них ц≥ по≠дорож≥ на село завершилис€ арештом ≥ сл≥дчою справою. ћолод≥ кињвськ≥ гуртк≥вц≥ потрапили п≥д негласний нагл€д пол≥ц≥њ.

 

¬олодимир јнтонович (1834(1830)Ч1908)

¬идатний украњнський ≥сторик, археолог, етнограф; народивс€ в с. ћахн≥вц≥ Ѕердич≥вського пов≥ту  ињвськоњ губерн≥њ (за ≥ншими даними Ч у м. „орнобиль). ” 1855 роц≥ зак≥нчив медичний, а в 1860 роц≥ Ч ≥сторики ф≥лолог≥чний факультети  ињвського ун≥верситету. Ѕув одним з орган≥затор≥в ≥ головою кињвськоњ √ромади, на лежав до угрупованн€ так званих Ђхлопоман≥вї. « 1878 року був професором ≥стор≥њ  ињвського ун≥верситету, у 1881 роц≥ очолив ≤сторичне товариство Ќестора-л≥тописц€ при  ињвському ун≥верситет≥. ќдин з ≥н≥ц≥атор≥в угоди м≥ж галицькими народовц€ми та польсько-австр≥йськими пол≥тичними кола ми, €ка отримала назву ЂЌова ераї.

¬. јнтонович належав до народницькоњ школи в украњнськ≥й ≥стор≥ографи, створив кињвську школу ≥сторик≥в, представниками €коњ були ƒ. Ѕагал≥й, ћ. √рушевський, ѕ. √олубовський та ≤. Ћинченко. ћайже п≥встол≥тт€ в≥н сто€в на чол≥ украњнського громадсько-пол≥тичного житт€, п≥дтримував т≥сн≥ зв'€зки з √аличиною. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

ѕавло „убинський (1839-1884)

¬изначний украњнський етнограф ≥ фольклорист, громадський д≥€ч; на≠родивс€ на хутор≥ поблизу Ѕориспол€ на  ињвщин≥. ” 1861 Ч1870-х pp. актив≠но сп≥впрацював ≥з журналом Ђќсно≠ваї, був одним ≥з засновник≥в та ак≠тивним членом кињвськоњ Ђ—тароњ гро≠мадиї. ” 1862 роц≥ написав в≥рш Ђўе не вмерла ”крањнаї. ” жовтн≥ 1862 ро≠ку за участь в украњнському нац≥ональ≠ному рус≥ ѕ. „убинського заарештова≠но й вислано в селище ѕ≥нега јрхан≠гельськоњ губерн≥њ. ѕ≥сл€ зв≥льненн€ в 1869 роц≥ з-п≥д пол≥цейського нагл€ду оселивс€ в ѕетербурз≥. 1860 року був обраний членом –ос≥йського геогра≠ф≥чного товариства, за дорученн€м €кого очолював етнограф≥чн≥ експе≠диц≥њ в ”крањн≥, Ѕ≥лорус≥ та ћолдов≥, що вивчали побут, звичањ, фольклор, гов≥рки й народн≥ в≥руванн€ украњнц≥в. Ѕув членом редколег≥њ газети Ђ иев≠ский телеграфї. ” 1873 роц≥ був на≠городжений золотими медал€ми –о≠с≥йського географ≥чного товариства, у 1875 роц≥ Ч ћ≥жнародного етногра≠ф≥чного конгресу в ѕариж≥, у 1879 роц≥ став лауреатом ”варовськоњ прем≥њ. Ќа≠весн≥ 1879 року повернувс€ до  иЇва, де п≥сл€ тривалоњ т€жкоњ хвороби 1884 року помер. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

Ќаприк≥нц≥ 1860 - на початку 1861 року гур≠ток кињвських Ђхлопоман≥вї з ≥н≥ц≥ативи його учасник≥в припинив своЇ ≥снуванн€ й згодом трансформувавс€ в таЇмне товариство Ч Ђ”к≠рањнську громадуї, до €кого, кр≥м ¬. јнтоновича та його однодумц≥в, ув≥йшли студенти  ињвсько≠го ун≥верситету ѕ. „убинський, ≤.  ась€ненко, ћ. ƒрагоманов та ≥н. „лени новоствореноњ гро≠мади зосереджували свою увагу насамперед на аг≥тац≥йно-пропагандистськ≥й та просв≥тницьк≥й д≥€льност≥ в нед≥льних школах.

«аохочен≥ прикладом ки€н молод≥ ≥нтел≥≠генти ’аркова, „ерн≥гова, ѕолтави, ќдеси також заснували своњ громади, значно розши≠рили мережу нед≥льних шк≥л. –озвиваючи тра≠диц≥њ Ђхлопоман≥вї, члени украњнських гро≠мад звернули своњ погл€ди до села, народних звичањв та традиц≥й. ¬они з головою поринули в ≥стор≥ю, створивши справжн≥й культ украњн≠ського козацтва. ѕроте об'Їктом њхньоњ ≥деал≥≠зац≥њ були не гетьмани й старшини, а волелюб≠н≥ запорожц≥ та гайдамаки, €к≥, на њхню дум≠ку, символ≥зували запов≥тн≥ мр≥њ та прагненн€ народних мас. ” друг≥й половин≥ XIX ст. це романтичне й позбавлене пол≥тичного забарв≠ленн€ поЇднанн€ ≥деал≥зму, народництва та шануванн€ всього украњнського д≥стало назву украњноф≥льства.

« кожним роком громад≥вський рух поступо≠во м≥цн≥в, ставав орган≥зован≥шим ≥ ц≥леспр€≠мован≥шим. « найавторитетн≥ших, найдосв≥дчен≥ших його учасник≥в була обрана рада Ч центральний кер≥вний орган Ђфедеративного об'Їднанн€ громадї ус≥Їњ ”крањни. ƒо њњ складу ув≥йшли так≥ видатн≥ представники тогочасноњ украњнськоњ ≥нтелектуальноњ ел≥ти, €к блискучий знавець ≥стор≥њ ¬. јнтонович, засновник украњнськоњ статистичноњ науки ќ. –усов, етно≠граф ѕ. „убинський.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 612 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2104 - | 1834 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.