Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнський нац≥онально-визвольний рух на територ≥њ Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни в друг≥й половин≥ XIX ст




«анепад кр≥посницькоњ системи господарюванн€, актив≥зац≥€ колон≥за≠торськоњ пол≥тики рос≥йського царизму одночасно з ≥ншими чинниками зумовлювали дальший розвиток нац≥онального руху в ”крањн≥. …ого найрадикальн≥ших учасник≥в уже не задовольн€ли культурно-просв≥тницьк≥ заходи, що обмежувалис€ виданн€м украњнських книжок ≥ журнал≥в, публ≥кац≥€ми фольклорних запис≥в, профес≥йним вивченн€м та попул€≠ризац≥Їю ≥сторичних знань. ѕредставники новоњ хвил≥ патр≥отичноњ украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ у своњх програмах боротьби проти нац≥онального гнобленн€ стали висувати вже й сусп≥льно-пол≥тичн≥ вимоги. √оловними з них були:

Х л≥кв≥дац≥€ самодержавно-кр≥посницьких пор€дк≥в;

Х установленн€ демократично-республ≥канськоњ форми правл≥нн€;

Х здобутт€ державноњ незалежност≥ ”крањни.

“арас Ўевченко (1814-1861)

”крањнський поет, художник. Ќаро≠дивс€ в с≥м'њ кр≥пака. ” 1832 р. в≥дда≠ний на навчанн€ в ѕетербург до худож≠ника ¬. Ўир€ева. ” 1838 р. був викуп≠лений з кр≥пацтва ≥ вступив до јкадем≥њ мистецтв. ” 1845 р. отримав званн€ художника й повернувс€ в ”крањну. ∆ив ≥ працював у  иЇв≥. Ѕрав участь у робот≥  ирило-ћефод≥њвського това≠риства. ” 1847 р. заарештований. «а в≥рш≥, що закликали украњнський на≠род до повстанн€ проти царату, був засланий у солдати. ” 1857 р. повер≠нувс€ ≥з засланн€. ѕомер у ѕетер≠бурз≥. «г≥дно з в≥ршованим запов≥том його прах перевезено до ”крањни. ѕо≠хований на „ернеч≥й √ор≥ в  анев≥.

“арас Ўевченко

¬изнаним нац≥ональним пророком та ≥дейним натхненником новоњ генерац≥њ борц≥в за ”крањну, њњ державне в≥дродженн€ став полум'€ний патр≥от украњнського народу “арас Ўевченко. ѕо€ва на≠прик≥нц≥ 30-х pp. XIX ст. такоњ постат≥ ознаме≠нувала початок нового Ч соц≥ально-пол≥тич≠ного Ч етапу розвитку нац≥онально-визволь≠ного руху в ”крањн≥.

ƒл€ украњнського в≥дродженн€, €к зазначаЇ ћ. √рушевський, швидка по€ва (лише через 40 рок≥в п≥сл€ перших крок≥в народноњ л≥терату≠ри) такого ген≥ального поета, €к “. Ўевченко, була великим щаст€м. « народженн€м ¬еликого  обзар€ украњнська л≥тература вже не потребу≠вала н≥€ких рекомендац≥й дл€ свого повноц≥нно≠го ≥снуванн€ та розвитку. Ѕагатогранний талант “. Ўевченка давав њй повне виправданн€ в очах тих, кому таке виправданн€ було потр≥бне, ≥ забезпечував м≥цне п≥дірунт€ не лише народн≥й л≥тератур≥, а й украњнському в≥дродженню в ц≥лому.

” рад€нському шевченкознавств≥ при харак≠теристиц≥ “араса Ўевченка головна увага, €к правило, акцентувалас€ на його ставленн≥ до кр≥пацтва, народу, п≥дкреслювалис€ братолюбство, слов'€ноф≥льство, украњнський патр≥отизм. ¬одночас у досл≥дженн€х т≥Їњ епохи замовчувавс€ важливий аспект творчост≥ великого поета, коли в≥н висту≠пав €к пророк самост≥йноњ ”крањни. «а≠мовчувалос€ ≥ його ставленн€ до –ос≥њ €к держави.

ƒжерела

Ќа в≥чну пам'€ть  отл€ревському ѕраведна€ душе! ѕрийми мою мову Ќе мудру, та щиру. ѕрийми, прив≥тай. Ќе кинь сиротою, €к кинув д≥брови, ѕрилини до мене хоч на одно слово “а про ”крањну мен≥ засп≥вай!

“. Ўевченко

”крањнськ≥ досл≥дники творчост≥  обза≠р€ п≥дкреслювали насамперед його нац≥о≠нально-пол≥тичн≥ погл€ди, що най€скрав≥≠ше простежувалис€ в таких творах поета, €к Ђ√айдамакиї, Ђ√амал≥€ї, Ђ—онї, Ђ¬еликий льохї, Ђ авказї, Ђ«апов≥тї. —аме ц≥ в≥рш≥ та поеми “. Ўев≠ченка, де в≥н тужить за героњчним минулим, прос€кнут≥ активним революц≥йним романтизмом.

Ќайб≥льша трагед≥€ украњнського народу, на думку “араса Ўевченка, пол€гала не в тому, що народ по≠трапив у неволю, а в тому, що в≥н змиривс€ з нею, схилив голову перед загарбниками, забуваючи про своЇ героњчне минуле ≥ нав≥ть допомагаючи сус≥дов≥ Ђприпатиї себе. « позиц≥й цього героњчного минуло≠го поет ≥ закликав до боротьби за волю та визволенн€ ”крањни.

“. Ўевченко активно виступав за об'Їднанн€ слов'€н, проте в≥н ненавид≥в самодержавну –ос≥ю €к демократ, що вбачав у цар€х головних винуватц≥в закр≥паченн€ украњнських сел€н; €к федерал≥ст, що ненавид≥в цент≠рал≥зм; €к пол≥тичний радикал та республ≥канець, що був ворогом монарх≥њ та самодержавства взагал≥. ¬≥н виступав також ≥ €к украњнський патр≥от, €кий бачив, що не лише рос≥йський ур€д, а й рос≥йська сусп≥льн≥сть допускаЇ знищенн€ украњнськоњ нац≥ональноњ самост≥й≠ност≥, державност≥, культури.

ѕоез≥€ “. Ўевченка мала дл€ украњнського народу, безперечно, епохальне значенн€. ¬она спри€ла:

Х формуванню нац≥њ з темноњ етнограф≥чноњ маси;

Х розбила назавжди можлив≥сть ≥снуванн€ украњнсько≠го руху €к Ђюжнорусскогої пров≥нц≥онал≥зму.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 524 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2095 - | 1905 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.