Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська культура в перш≥й половин≥ XIX ст




–озвиток ≥сторичноњ науки

”супереч колон≥заторськ≥й, русиф≥каторськ≥й пол≥тиц≥ рос≥йського ур€ду, ≥дењ нац≥онального в≥дродженн€ поступово, але невпинно охоплювали ук≠рањнськ≥ земл≥, що перебували в склад≥ –ос≥њ. ¬ажливими под≥€ми на цьо≠му складному шл€ху стало в≥дкритт€ ун≥верситет≥в у ’арков≥ (1805 р≥к) та в  иЇв≥ (1834 р≥к). ” цей час у ’арков≥ виходить друком попул€рний часопис Ђ”краинский вестникї, а в  иЇв≥ з ≥н≥ц≥ативи першого ректора новоствореного ун≥верситету, ≥сторика та етнографа ћ. ћаксимовича ство≠рюЇтьс€ “имчасова ком≥с≥€ дл€ розгл€ду давн≥х акт≥в, у робот≥ €коњ брали активну участь ћ.  остомаров, “. Ўевченко, ћ. Ѕерлинський. «авд€ки д≥€льност≥ ком≥с≥њ 1852 року засновано  ињвський центральний арх≥в, що став головною джерельною базою дл€ вивченн€ в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ.

¬еличезну роль у розвитку украњнськоњ ≥сторичноњ науки в зазначений пер≥од в≥д≥грали ≥сторики-народники: ћ. ћаркевич, ћ.  остомаров, ѕ.  у≠л≥ш, ј. —кальковський. ” своњх прац€х вони досл≥дили ≥сторичний шл€х украњнського народу, розкрили негативн≥ насл≥дки входженн€ ”крањни до складу –ос≥њ, боролис€ проти представник≥в шов≥н≥стичноњ польськоњ та рос≥йськоњ ≥стор≥ограф≥њ.

Ћ≥тература та мовознавство

Ќа початку XIX ст. пан≥вн≥ кола €к –ос≥йськоњ, так ≥ јвстр≥йськоњ ≥м≠пер≥њ, щоб повн≥стю денац≥онал≥зувати украњнський народ, ус≥ма засобами намагалис€ знищити його першооснову Ч р≥дну мову. –ос≥йський царизм заборонив навчанн€ украњнською мовою, ус≥л€кого пересл≥дуванн€ зазнавали украњнськ≥ п≥сн≥, звичањ, народний епос. ”супереч цим шов≥н≥стич≠ним намаганн€м, представники нац≥онально-св≥домоњ украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ наполегливо бо≠ролис€ за збереженн€ й дальший розвиток народ≠них традиц≥й. ¬елику роботу в цьому напр€мку проводили ћ. ћаксимович, ≤. —резневський, ќ. ѕавловський та ≥н.

јналог≥чн≥ процеси в≥дбувалис€ й на зах≥дно≠украњнських земл€х, що перебували в склад≥ јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ. ” цей час першу в √аличин≥ граматику украњнськоњ мови п≥дготував ≤. ћогильницький. …ого досл≥дженн€ п≥дтримав професор Ћьв≥вського ун≥верситету ≤. Ћавринсъкий, €кий уклав 6-томний украњнсько-польсько-н≥мецький словник, зд≥йснив переклад польською мовою Ђѕов≥ст≥ временних л≥тї.

ѕров≥дна роль у в≥дродженн≥ й розвитку р≥дноњ мови, духовних засад украњнського нац≥онально-визвольного руху, в≥тчизн€ноњ культури, без≠сумн≥вно, належить “арасов≥ Ўевченку. …ого поетична зб≥рка Ђ обзарї (1840), поема Ђ√айда≠макиї (1841) та ≥нш≥ твори стали справд≥ епохальним €вищем. ¬ажко знайти ≥нший приклад, коли б творч≥сть ≥ особист≥сть одн≥Їњ людини та≠кою м≥рою в≥ддзеркалювали нац≥ональну ≥дею, ментальн≥сть ≥ духовний св≥т украњнського народу.

ќкр≥м “. Ўевченка, величезну роль у розвитку украњн≠ськоњ мови та л≥тератури в перш≥й половин≥ XIX ст. в≥д≥≠грали ≤.  отл€ревський, ѕ. √улак-јртемовський, ™. √ре≠б≥нка, √.  в≥тка-ќснов'€ненко.

“еатр

” перш≥й половин≥ XIX ст. виникають перш≥ профес≥йн≥ театри в  иЇв≥, ѕолтав≥, ’арков≥. ” ѕолтав≥ величезну по≠пул€рн≥сть мав театр, де виступала аматорська трупа на чол≥ з ≤.  отл€ревським. ” 1819 роц≥ саме тут були постав≠лен≥ ЂЌаталка-ѕолтавкаї та Ђћоскаль-чар≥вникї.

√ригор≥й  в≥тка-ќснов'€ненко (1778-1843)

ѕисьменник, громадський д≥€ч. Ѕрав участь у заснуванн≥ профес≥йного театру в ’арков≥ (1812 р.), у виданн≥ пер≠шого в ”крањн≥ журналу Ђ”краинский вестникї (1816Ч1817). ќдин ≥з заснов≠ник≥в жанру соц≥ально-побутовоњ ко≠мед≥њ в украњнськ≥й драматург≥њ (п'Їси ЂЎельменко-денщикї, Ђ—ватанн€ на √ончар≥вц≥ї). —воЇю творч≥стю спри€в формуванню новоњ украњнськоњ л≥тера≠тури та л≥тературноњ мови.

” с.  обинц≥ був створений аматорський театр, €ким керував батько ћиколи √огол€ ¬асиль √оголь-яновський. ” театрах ”крањни в цей час працювали так≥ видатн≥ актори, €к ћ. ўепк≥н та  . —оленик.

ћузика

” музичному мистецтв≥ ”крањни, €к ≥ в попередн≥й пер≥од, жили куль≠турн≥ традиц≥њ минулого, њх дбайливо збер≥гали й передавали кобзар≥, бандуристи, л≥рники, серед €ких найв≥дом≥шими були ќ. ¬ересай, ≤.  рюковський.ј. Ўут.

ѕор€д з народною поступово зароджуЇтьс€ й розвиваЇтьс€ украњнська симфон≥чна музика. —аме на основ≥ народних п≥сень, майстерно об≠роблених композитором ћ. ќвс€нико- уликов-ським, була створена симфон≥€, з €кою в≥н висту≠пив 1809 року в ќдес≥ з нагоди в≥дкритт€ м≥сце≠вого театру.

Ќезабутньою под≥Їю в музичному житт≥ ”к≠рањни в XIX ст. стала по€ва першоњ украњнськоњ опери Ђ«апорожець за ƒунаЇмї, €ку написав в≥≠домий сп≥вак ≥ композитор —. √улак-јртемовський. ” цей пер≥од в √аличин≥ пл≥дно працював ћ. ¬ербицький Ч автор 12 оркестрових рапсод≥й на украњнськ≥ теми, к≥лькох оперет ≥ багатьох композиц≥й дл€ хору. —аме в≥н написав 1863 року музику до широков≥домого народного г≥мну Ђўе не вмерла ”крањнаї, €кий нин≥ Ї г≥мном ”крањн≠ськоњ держави.

ќбразотворче мистецтво

Ќа Ќаддн≥пр€нщин≥ в цю добу образотворче мистецтво розвивалос€ в т≥сн≥й взаЇмод≥њ ≥ вза≠Їмозбагаченн≥ з передовим мистецтвом рос≥й≠ського народу. Ѕагато в≥домих рос≥йських худож≠ник≥в (ћ. ≤ванов, ќ.  унав≥н, ¬. “роп≥н≥н та ≥н.) часто працювали в ”крањн≥, використовуючи у

ћихайло ¬ербицький (1815-1870)

”крањнський композитор, хоровий диригент, св€щеник, народивс€ в с. ”люч≥ недалеко в≥д ѕеремишл€ (те≠пер ѕольща). —ередню та музичну ос≠в≥ту здобув у ѕеремишл≥ та у Ћьвов≥. «годом викладав сп≥ви у школах, ке≠рував хором —тавроп≥г≥йного ≥нституту у Ћьвов≥. « 1852 року був св€щеником у с ћлинах (тепер територ≥€ ѕольщ≥), де й помер у 1870 роц≥.

Ѕув одним з перших композитор≥в-профес≥онал≥в у √аличин≥, автором хо≠рових, вокальних, ≥нструментальних твор≥в, серед €ких оперети Ђ√риць ћазниц€ї ≥ ЂЎкол€р на мандр≥вц≥ї, мелодрама Ђѕ≥дгор€ниї, хори Ђ«апо≠в≥тї, Ђѕокл≥нї, Ђƒумкаї, 12 симфон≥йувертюр (1855Ч1865 pp.), соло≠сп≥ви, 2 полонези, вальс, 36 рел≥г≥йних композиц≥й та ≥н. ” 1863 роц≥ написав музику на слова ѕ. „убинського Ђўе не вмерла ”крањнаї. ÷ей тв≥р п≥зн≥ше став ƒержавним √≥мном ”крањни. («а Ђƒов≥дником з ≥стор≥њ ”крањниї)

своњх картинах украњнську тематику та внос€чи в украњнське образотворче мистецтво нов≥ прийоми зображенн€ д≥йсност≥. ¬одночас чимало вих≥дц≥в з ”крањни (¬. Ѕоровиковський, ≤. —ошенко,ј. ћокрицький та ≥н.) працюва≠ли в –ос≥њ, розвиваючи там образотворче мистецтво. «начний вплив на ук≠рањнський живопис справл€ла ѕетербурзька академ≥€ мистецтв, твори њњ випускник≥в Ч ƒ. Ѕезперечного,  . ѕавлова, “. Ўевченка та ≥нших -спри€ли утвердженню реал≥стичного напр€мку в мистецтв≥.

јрх≥тектура

–озвиток украњнськоњ арх≥тектури першоњ половини XIX ст. визначили загальн≥ класичн≥ канони й прийоми зах≥дноЇвропейськоњ арх≥тектури. ќкрасою  иЇва цього пер≥оду стали будинки м≥ського театру (арх. ј. ћеленський), ун≥верситету та ≥нституту шл€хетних д≥вчат (арх. ќ. Ѕеретт≥), ќдеси Ч будинок театру (арх. “ома де “омон). ” ’арков≥ була споруджена дзв≥ниц€ ”спенського собору (арх. —. ¬асильЇв), у Ћьвов≥ —тарий театр (нин≥ Ч ≥м. ћ. «аньковецькоњ, арх. ј. ѕихл€ та я. «альцман).

« посиленн€м кр≥посництва в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ виник своЇр≥дний тип палацовоњ арх≥тектури, €скравими зразка≠ми €кого стали палаци  . –озумовського в Ѕатурин≥, маЇ≠ток •алаіан≥в у —окиринц€х (на „ерн≥г≥вщин≥). ” садово-арх≥тектурному мистецтв≥ в≥дбувс€ перех≥д в≥д регул€рного плануванн€ до ландшафтних пейзажних парк≥в. Ќапри≠клад, в ”ман≥ в маЇтку граф≥в ѕотоцьких на честь дружини графа ‘ел≥кса ўенсного-ѕотоцького —оф≥њ закладено прекрасний парк Ђ—оф≥њвкаї, на околиц€х Ѕ≥лоњ ÷еркви, у долин≥ р≥чки –ось, розкинувс€ парк Ђќлек≠сандр≥€ї, на „ерн≥г≥вщин≥ почали створювати “рост€нецький дендропарк, а у Ћьвов≥ Ч —трийський парк.

як бачимо, украњнська культура першоњ половини XIX ст. розвивалас€ в складних соц≥альних, еко≠ном≥чних ≥ пол≥тичних умовах. Ќезважаючи на це, вона збагачувалас€ новими дос€гненн€ми, ставала ближчою до людини, њњ духовних потреб.

—аме культура виступала одн≥Їю з руш≥йних сил у боротьб≥ украњнського народу за соц≥альну свободу й

нац≥ональне визволенн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 596 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2141 - | 1865 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.