Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕоротьба за украњнський ун≥верситет у Ћьвов≥




ќдним з чолових культурно-пол≥тичних дезидерат≥в зах≥дньоук≠рањнського громад€нства була справа високого шк≥льництва взагал≥, а украњнського ун≥верситету у Ћьвов≥ зокрема. ¬же в 18! 7 р. заснував австр≥йський ур€д ун≥верситет Ћьвов≥, в €кому зразу викладали по ла≠тин≥, а згодом по н≥мецьки. јле вже в 1849 р. повстала на ньому катедра украњнськоњ мови й л≥тератури, €ку обн€в як≥в √оловацький, та украњнська катедра пасторальноњ теольог≥њ, догматики катехетики к методики. ¬ 1862 р. поширено украњнський стан пос≥данн€ на льв≥в≠ському ун≥верситет≥ двома катедрами правничого вид≥лу. ”н≥верситет призначений дл€ потреб краю з перевагою украњнського населенн€, був зразу подуманий €к украњнський, згодом утракв≥стичний, але пе≠ревага пол€к≥в в ур€д≥ й адм≥н≥страц≥њ накинула йому зчасом чисто польський характер. « таким станом пробували боротис€ галицьк≥ украњнц≥ вс≥ми доступними соб≥ засобами. ѕочалас€ боротьба з р≥шен≠н€ галицького сойму з 11. вересн€ 1868 p., €кою, всупереч вол≥ украњн≠ських посл≥в, запропоновано на льв≥вському ун≥верситет≥ польську мо≠ву навчанн€ з тим, що украњнськ≥ виклади мають залишитис€ на вже ≥снуючих катедрах а в майбутньости заводитимутьс€ украњнськ≥ викла≠ди Ђвм≥ру можливосте та потребиї. ÷ього р≥шенн€ сойму не апробував ц≥сар й тому на сеймов≥й сес≥њ з 1869 р. при нагод≥ угодовоњ акц≥њ ё. Ћавр≥вського виринула справа утракв≥зац≥њ льв≥вського ун≥версите≠ту наново. ¬она впала разом з Ђугодоюї Ћавр≥вського, а ц≥сарський роз≠пор€док з 1871 p., касуючи вс€к≥ обмеженн€ щодо обох краЇвих мов постановл€в, що у майбутньому сл≥д покликувати на професор≥в т≥ль≠ки таких доцент≥в, що знають об≥ краЇв≥ мови. Ќе€сн≥сть розпор€дку помогла пол€кам до заведенн€ такого стану на льв≥вському ун≥версите≠т≥, що в≥н, будучи формально утракв≥стичним, був насправд≥ польським, а украњнськ≥ катедри й виклади толЇрувалис€ в ньому, €к конечне зло. ¬ таких умовах у допомогу украњнськ≥й сеймов≥й ≥ парл€ментарн≥й репрезентац≥њ, в њњ боротьб≥ за украњнський ун≥верситет, приходить само студенство. ¬оно починаЇ в 1889 р. активну боротьбу на ун≥верси≠тетському терен≥ й до самоњ в≥йни украњнське житт€ в √аличин≥ про≠ходить саме п≥д знаком ун≥верситетськоњ справи. Ќайзам≥тн≥шими перипет≥€ми цењ боротьби були Ч масова сецес≥€ 600 украњнських студент≥в з льв≥вського ун≥верситету в 1901 p., перш≥ барикади й кровопролив у сутичц≥ украњнських студент≥в з польськими в 1906 p., студентськ≥ заворушенн€ п≥д проводом ѕавла  рата в с≥чн≥ й Ђкривава ≥матрикул€ц≥€ї в грудн≥ ≤907 р. та завз€т≥ боњ украњнськоњ мо≠лод≥ з польською в липн≥ 1910 p., що в них згинув на барикадах студент ј дам   о ц к о. ќстаточно постуд€това акц≥€ украњнського грома≠д€нства й посл≥в та бурхлив≥ а то й кривав≥ ман≥фестац≥њ украњнського студенства примусили австр≥йський ур€д п≥ти назустр≥ч украњнським домаганн€м, щодо створенн€.украњнського ун≥верситету в √аличин≥. ƒн€ 29 падолиста 1912 р. вручив президент австр≥йських м≥н≥стр≥в гр, Ўт≥рк презид≥њ украњнського парламентарного союзу проект ц≥≠сарського патенту в справ≥ закладенн€ украњнського ун≥верситету. “а н≥ цьому проектов≥ н≥ п≥зн≥шим його модиф≥кац≥€м не судила дол€ зреал≥зуватис€. ”вага молод≥ ≥ громад€нства повернулас€ тимчасом на справи куди важлив≥ш≥ €к ун≥верситська. ѕерспективи збройноњ боротьби за самост≥йну ”крањну розкривш≥йс€ перед украњнською молодю чимраз виразн≥ше, вони теж були пров≥дним мотивом резолю≠ц≥й всеукрањнського студентського конгресу, що в≥дбувс€ у Ћьвов≥ в лип≠н≥ 1913 р.

√асло —амост≥йноњ ”крањни

ѕочаток, нового. XX стол≥тт€, позначивс€ в нас Ч символ≥чним дл€ дальшого розвитку под≥й €вищем: Ђ¬ 1900 роц≥, на двох протилеж≠них к≥нц€х украњнськоњ земл≥, украњнська молодь заман≥фестувала своЇ признанн€ до сам о с т ≥ й н о њ ” к р а њ н и, €к нац≥онального ≥деа≠лу: в ’арков≥ й ѕолтав≥ ћикола ћ ≥ х н о в с ь к и й виголосив реферат на цю тему й гасло самост≥йноњ ”крањни було прин€те з ентуз≥€змом; а у Ћьвов≥, на публичному в≥чу украњнського студентства, п≥сл€ реферату Ћ ь о н г ≥ н а ÷ Ї г е л ь с ь к о г о, при загальному оду≠шевлению воно прин€ло резолюц≥ю, ще його ≥деалом Ї створенн€ ”к≠рањнськоњ —амост≥йноњ ƒержавиї (ƒ. ƒорошенко). як тут у √аличин≥, так ≥ там за «бручем, €к дл€ льо€льних галицьких патр≥от≥в так ≥ дл€ б≥льшости зазбручанських Ђкультурник≥вї видавалос€ це гасло чимсь неможливим до зд≥йсненн€, утоп≥Їю, але б≥льше далекозор≥ уми пом≥ж старшим громад€нством зрозум≥ли, що наближуЇтьс€ Ђслушний часї дл€ зд≥йсненн€ цењ Ђутоп≥њї. ѕ≥дтримав це гасло в своњй публ≥цистич≠н≥й прац≥ ≤ван ‘ранко, а змаганн€ до його зд≥йсненн€ осп≥вав у без≠смертному Ђћойсеюї. ѕравда, ЂжиттЇва д≥йсн≥сть була дуже далека в≥д такого ≥деалу, ≥ в щоденному життю треба було боротис€ за реч≥ ча≠сом дуже др≥бн≥ й елементарн≥, але проголошенн€ високого ≥деалу влас≠ноњ самост≥йноњ держави було тим св≥точем, що присв≥чував серед ц≥Їњ щоденноњ боротьби й широко розсував меж≥ пол≥тичного обр≥юї (ƒ. ƒо≠рошенко).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1380 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2280 - | 2090 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.