Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ўе одна польсько-украњнська угода




јвстр≥йський ур€д побачивши, що украњнський пол≥тичний рух у √аличин≥ давно перер≥с меж≥ Ђвнутр≥шньогої питанн€ й не бачучи р≥в≠ночасно можливост≥! полагодженн€ його без пол€к≥в а тим менче проти них, за≥нсп≥рував чергову польсько-украњнську угоду. “им разом пе≠реведенн€ цього важного експерименту доручено насл≥дников≥ ѕотоцького ћихайлов≥ Ѕ о б ж и н ь с к о м у; в≥н мав приЇднати украњн≠ц≥в до згоди виборчою реформою до сойму та низкою концес≥й на культурно-економ≥чному пол≥. «авданн€ нам≥сника Ѕобжиньского бу≠ло нелегке тим б≥льше, що в≥н уже дав себе п≥знати украњнському гро≠мад€нству, €к м≥стопрезидент галицькоњ шк≥льноњ ради. …ого за€ву про Ђбезсторонн≥сть, справедлив≥сть ≥ прихильн≥сть адм≥н≥страц≥њ супроти вс≥х, без огл€ду на нац≥ональн≥сть, в≥ру й сусп≥льне становищеї, прин€≠то з самозрозум≥лим упередженн€м ≥ недов≥р€м. —кр≥пило його нових п€ть-сел€нських труп≥в, що впали в≥д жандармських куль дн€ 25 трав≠н€. 1908 р. вс. „ Ї р н и х о в ≥ в “ерноп≥льщин≥, п≥дчас спору громади з д≥дичем  оритовським за право риболовл≥. ќстаточно, по довгих пертрактац≥€х, €к≥ здеб≥льша велис€ на Ђнейтральномуї в≥денському грунт≥, нам≥сников≥ Ѕобжинському не вдалас€ його санац≥йно-угодова м≥с≥€. ¬≥н мус≥в уступити,, а його насл≥дник ¬,   о р и т о в с к ≥ так пере≠в≥в сонмов≥ вибори, що противники виборчоњ реформи зискали в них ще б≥льш≥у силу, €к њњ мали дотепер, ”крањнц≥ почали обструкц≥ю в в≥денсь≠кому парл€мент≥ й краевому сойм≥, а це нарешт≥ примусило пол€к≥в згодитис€ на виборчу реформу до сойму ухвалену ледви не на самому передодн≥ св≥товоњ в≥йни (14 лютн€ 1914).

якнебудь вона не заспокоювала слушних постул€т≥в украњнц≥в то всетаки поширювала базу њх пол≥тичноњ акц≥њ. Ќа загальне число 228 сеймових мандат≥в, виборча реформа заповнювала њм Ч 62, що. тво≠рили силу, з €кою мус≥ла числитис€ не т≥льки сеймова б≥льш≥сть, але й краЇва адм≥н≥страц≥€. Ђ«абезпеченн€ наших., виборчих округ≥в, в значн≥й части нац≥ональним катастром, та застережений виб≥р укра≠њнських член≥в  раевого ¬ид≥лу, сеймових ком≥с≥й ≥ краЇвих. установ нашого сеймового репрезентац≥ю, мали статис€ зародом пол≥тичноњ автоном≥њ украњнського народуї Ч. пише в своњх споминах  ость Ћевицький. Ђякнебудь виборча реформа в багатьох точках не заспокоюЇ наших домагань Ч говорив в≥н на зас≥данню старого сойму Ч то ми витаЇмо њњ €к запов≥дь кращоњ дол≥ украњнського народу, €к самост≥й≠ного й р≥вноправного, на шл€ху мирноњ прац≥ обох народ≥вї. ѕод≥бну декл€рац≥ю склав радикальний посол ћ и к о л а Ћ а г о д и н с ь к и й, а т≥льки опозиц≥йна група украњнських посл≥в (—≥нгалевич, ¬аньо, —тарух ≥  охановський) опубл≥кувала Ђѕротест руськоњ опозиц≥њї, в €кому за€вила, одо Ђклюбова сол≥дарн≥сть, не дозволила ≥м поборю≠вати в сеймов≥й палат≥ в≥дносний законопроект, прин€тий б≥льш≥стю ”крањнського  любу й тому њй осталас€ дорога протесту на в≥чн≥ часи проти обмежень прав нашоњ нац≥њ на наш≥й споконв≥чн≥й земл≥ї. ÷ей протест зак≥нчено запевненн€м, одо Ђнаш народ не еп≥чне в боротьб≥, поки не виборе соб≥ нац≥онально-територ≥€льноњ автоном≥њї.

≤стор≥€ маЇ звичку повторюватис€. ¬ даному випадку повторивс€ тут експеримент польсько-украњнського компром≥су на —лов€нському «'њзд≥ в ѕраз≥ в 1848 р., угодова акц≥€ ё. Ћавр≥вського з 1869 р. та Ђнова ераї –оманчука й Ѕарв≥нського з 1890 р...

¬ останн≥й польсько-украњнськ≥й Ђугод≥ї пом≥тну ролю в≥дограли посторонн≥ чинники, а саме т€жке становище австр≥йського ур€ду супроти загрози воЇнного конфл≥кту на сход≥. ¬же в 1912 р. нависла була над јвстр≥Їю небезпека в≥йни на Ѕалкан≥. “од≥ представник украњнц≥в на сп≥льних, австро-угорських делегац≥€х за€вив, що найпевн≥шою забезпекою јвстр≥њ перед зовн≥шним ворогом Ї заспокоЇнн€ справедливих домагань народ≥в јвстро-”горщини, але р≥вночасно висловив побоюванн€, щоби та Ђсправедлив≥стьї не, прийшла зап≥зно. ¬сеж таки вже год≥, на дов≥рочн≥й нарад≥ украњнських нотабл≥в (7 груд≠н€ 1912 р.) було р≥шено, що Ђзогл€ду на добро й майбутнЇ украњнськоњ нац≥њ по обох боках кордону, на випадок в≥йни пом≥ж јвстр≥Їю й –ос≥Їю, все украњнське громад€нство однозг≥дно й р≥шуче стане по сторон≥ јвстр≥њ; проти рос≥йськоњ ≥мпер≥њ, €к найб≥льшого ворога ”крањ≠ниї. Ќародн≥й «'њзд в≥дбутий на прик≥нц≥ тогож року р≥шив Ђобстоюва≠ти повну ƒержавну самост≥йн≥сть усього зЇдиненого украњнського на≠роду на ц≥л≥й його територ≥њї. Ѕули це на€вн≥ познаки надвигаючого конфл≥кту, що з свого боку примушував австр≥йський ур€д ≥ти украњн≠ц€м на уступки, щоб мовл€в Ђне було зап≥зної...

« нервовоњ атмосфери воЇнноњ небезпеки зродилас€ м. ≥. ≥де€ ав≠стр≥йського ур€ду погоди ги чек≥в з н≥мц€ми а пол€к≥в з украњнц€ми,.та оск≥льки до с€коњ-такоњ польсько-украњнськоњ злагоди прийшло на тл≥ виборчоњ реформи до галицького сейму, то погодити чех≥в з н≥м≠ц€ми таки не вдалос€. ƒн€ 1.6 березн€ 1914 р. в≥дрочено останню пе≠редвоЇнну сес≥ю австр≥йського парламенту, а дл€ ухваленн€ нових во≠Їнних кредит≥в скликано на день 28 кв≥тн€ сп≥льн≥ делегац≥њ до Ѕуда≠пешту. “ут то в останнЇ порушено справу рос≥йськоњ пропаганди в √а≠личин≥., але на њњ л≥кв≥дац≥ю вже було зап≥зно.


ƒов≥дник-новий

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 370 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2265 - | 2167 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.