Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕовстанн€ нац≥онал-демократичноњ парт≥њ




¬ супереч досьогочасн≥й практиц≥ народовц≥в, що змагаючи до консол≥дац≥њ народн≥х сил, залежно в≥д умов, Їдналис€ в хвилев≥ сою≠зи то з москвоф≥лами то з польоноф≥лами й через те разураз в€зали соб≥ руки, в 1899 р. прийшли вони до переконанн€, що майбутнЇ на≠ц≥онального руху в √аличин≥ лежить у тривк≥й зорган≥зованеЇ вс≥х без вињмку нац≥онально осв≥домлених ≥ соц≥ально близьких соб≥ елемент≥в..

« ≥н≥ц≥€тиви ћихайла √рушевського, що в≥д 1894 р. станув на чол≥ наукового руху, ≤вана ‘ранка, що в 1895 р. покинув радикальну парт≥ю ≈вгена Ћевицького й ¬олодимира ќхримовича, в≥д≠булас€ дн€ 26 грудн€ 1899 р. дов≥рочна нарада, на €ку запрошено ви≠д≥л Ќародньоњ –ади,  ом≥тет Ћьв≥вських –усин≥в, та видатн≥ших на≠ц≥онально-громадських д≥€ч≥в з краю, разом- 151 ос≥б.

ѕол≥тичний реферат виголосив ≈вген Ћевицький, що в основу про≠грами майбутньоњ парт≥њ поклав т. зв. нац≥ональну програму з 24 бе≠резн€ 1892 р. ≈коном≥чн≥ справи обговорив основник ЂЌародньоњ “орговл≥ї й Ђ—околаї арх≥тект ≥ економ≥ст ¬ а с и л ь Ќ а г ≥ р н и й, куль≠турн≥ Ч г≥мназ≥йний директор ќлександер Ѕорковський, орган≥зац≥й≠н≥ Ч ¬олодимир ќхримович, а питанн€ пол≥тичноњ тактики обговорив ≈вген Ћевицький.

‘актично й формально був це перший Ќародн≥й «'њзд галицьких народовц≥в, що переформувавшис€ в нац≥онально д Ї м о к р атичну парт≥ю, тутже прин€ли й закр≥пили однозг≥дним р≥шенн€м свою пол≥тичну програму й тактику.

ѕол≥тична програма нац≥онал-демократичноњ парт≥њ змагала до того, щоби Ђв австр≥йськ≥й держав≥, територ≥€ заселена украњнц€ми творила одну в≥друбну й одноц≥лу пров≥нц≥ю, з €к найширшою авто≠ном≥Їю в законодавств≥ й адм≥н≥страц≥њї. ¬она змагала Ђдо под≥лу √аличини на дв≥ частини, при чому з украњнськоњ частини √аличини й Ѕуковини малаб бути створена сп≥льна пров≥нц≥€ з окремою краевою адм≥н≥страц≥Їю ≥ окремим, нац≥ональним сеймом. «магала до повноњ демократизац≥њ законодатних ≥ репрезентац≥йних установ, заведенн€ безпосереднього, загального й тайного голосуванн€ й конституц≥йно забезпечених пол≥тичних своб≥дї. ¬ економ≥чних справах, про≠грама нац≥онал-демократичноњ парт≥њ передбачувала викуп великоњ власносте в користь мало- й безземельних, удержавленн€ г≥потечного кредиту, комасац≥њ сел€нських грунт≥в, заступленн€ ≥снуючих податк≥в податком в≥д приходу, що узгл€днювавби м≥н≥мум екзистенц≥њ, скороченн€ часу в≥йськовоњ служби й уменченн€ видатк≥в на в≥йсько, ¬ культурн≥й д≥л€нц≥ вставлено в нац≥онал-демократичну програ≠му постул€ти поширенн€ украњнського народнього, середнього й ви≠щого шк≥льництва з ун≥верситетом у Ћьвов≥ на чол≥.

” в≥дношенн≥ до зазбручанських украњнц≥в з'њзд ухвалив:

ЂЅудемо п≥ддержувати, скр≥пл€ти та розвивати почутт€ нац≥ональ≠ноњ Їдности з рос≥йськими украњнц€ми та змагати до витворенн€ разом з ними культурноњ одноц≥льности; будемо серед рос≥йських украњнц≥в п≥дтримувати так≥ змаганн€, що ведуть до перетворенн€ абсолютистичноњ рос≥йськоњ держави в конституц≥йно-федерал≥стичну, оперту на автоном≥њ нац≥ональностейї.

Ќе забув цей з'њзд ≥ про украњнське «акарпатт€: ЂЅудемо змагати, щоби серед угорських украњнц≥в викликати под≥бний нац≥ональний рух, €кий Ї м≥ж галицькими й буковинськими украњнц€ми, щоби загр≥≠ти њх до вживанн€ й плеканн€ р≥дноњ мови, до боротьби проти дена≠ц≥онал≥зац≥њ, та до культуроњ, економ≥чноњ й пол≥тичноњ прац≥ в користь украњнського народу «акарпатт€ї.

Ќа з'њзд≥ обрано т≥сн≥ший Ќародн≥й  ом≥тет, €кого головою став ёл≥€м –оманчук, а пом≥ж членами найшовс€, поруч ≤вана ‘ранка Ч ћ и х а й л о √ р у ш Ї в с ь к и й.

ƒн€ 5 с≥чн€ 1900 р. опубл≥кував Ќародн≥й  ом≥тет свою першу в≥дозву до народу, в €к≥й було сказано м, ≥.:

ЂЌашим ≥деалом повинна бути незалежна –усь-”крањна, в €к≥й би вс≥ частини нагноњ нац≥њ обЇдналис€ в одну новочасну, культурну державуї. ” в≥дпов≥дь на це, москвоф≥льська Ђ–усска€ –адаї опубл≥≠кувала в Ђ√аличанин≥ї з дн€ 3 с≥чн€ за€ву про нац≥ональне, плем≥нне й культурне ЂЇд≥нствої галицьких Ђрусск≥хї з москал€ми.

Ќац≥онально-демократична парт≥€, оперта на програм≥, що Ђбула синтезою постул€т≥в народовц≥в, радикал≥в ≥ радикальних нац≥она≠л≥ст≥в, на тл≥ засадничих тенденц≥й ƒрагоманова, але без його далеко посунутого соц≥€льного радикал≥змуї, парт≥€ в €к≥й обЇдналис€ накращ≥ сили нац≥онального табору, дуже скоро почула себе репрезент а н т к о ю подавл€ючоњ б≥льшосте украњнського громад€нства в √а≠личин≥. ѕ≥д њњ теж проводом, за њњ ≥н≥ц≥€тивою й в≥дпов≥дальн≥стю, про≠ходить дальша украњнська пол≥тика.

¬же в 1900 р. започатковуЇтьс€ ≥нтензивна огран≥зац≥йна прац€ в краю, €кий покриваЇтьс€ мережею пов≥тових та м≥сцевих Ќародн≥х  ом≥тет≥в. ѕод≥л √аличини в ц≥лому, а под≥л краЇвоњ шк≥льноњ ради й нам≥сництва зокрема, права украњнськоњ мови в ур€дах ≥ школах, ук≠рањнський ун≥верситет.у Ћьвов≥, реформа виборчоњ ординац≥њ до в≥≠денського парламенту й краЇвого сойму, оце були постул€ти практич≠ноњ пол≥тики проводу й представництва украњнськоњ нац≥онал-демократичноњ парт≥њ. ƒл€ вимушенн€ соб≥ послуху у влади, вона хапалас€ вс≥х засоб≥в боротьби, в≥д сецес≥њ украњнських посл≥в з сойму до об≠струкц≥њ й масових ман≥фестац≥й в краю.

ќсобливо загострили пол≥тичну боротьбу в краю й поширили њњ базу на соц≥альну д≥л€нку житт€ Ч велик≥ сел€нськ≥ страйки в 1902 p., що розкрили перед св≥том нечуваний визиск сел€нськоњ прац≥ пом≥≠щиками. Ѕоротьба за виборчу реформу до парл€менту, зак≥нчена в 1907 р. перемогою, впровадила до в≥денського парл€менту украњнське представництво в так≥й сил≥ (32 украњнських посл≥в з √аличини й Ѕу≠ковини), що кожн≥й ур€д мус≥в з нею числитис€, а це облегчувало дальшу еманципац≥ю галицького украњнства зп≥д польськоњ гегемон≥њ. ƒовго ще кулею б≥л€ ноги украњнського клюбу в парламент≥, була жм≥нка москвоф≥л≥в, що хоч вступила до клюбу пробувала проводити в ньому свою пол≥тику, 3 виступленн€м п€ти москвоф≥льських посл≥в з украњнського клюбу про€снилас€ ситуац≥€ й очистилас€ атмосфера, але до повноњ л≥кв≥дац≥њ москвоф≥льськоњ зарази було ще далеко. —аме в розгар≥ боротьби украњнського представництва з краЇвим ≥ централь≠ним ур€дом, на передодн≥ великоњ св≥товоњ в≥йни, що мала вивести украњнство на широк≥ шл€хи м≥жнародньоњ пол≥тики, галицьке москво≠ф≥льство переживаЇ своЇ Ђв≥дродженн€ї,





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 367 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2007 - | 1976 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.