Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ




≤нтел≥генц≥€ прот€гом другоњ половини ’≤’ ст. остаточно сформувалас€ в окрему соц≥альну групу з власними профес≥й≠ними ознаками та правами. ѕор≥вн€но з ≥ншими рег≥онами –ос≥њ ”крањна мала досить високий в≥дсоток ≥нтел≥генц≥њ. Ќа 1897 р. ≥з загальноњ к≥лькост≥ ≥нтел≥генц≥њ –ос≥њ в ”крањн≥ працювало: учител≥в - 22,7%, медичних прац≥вник≥в -19, адвокат≥в ≥ нотар≥ус≥в -22,5, д≥€ч≥в науки, л≥тератури ≥ мистецтва -13,6%.

—уттЇво зм≥нивс€ соц≥альний склад ≥нтел≥генц≥њ. якщо ран≥ше вона формувалас€ переважно з вих≥дц≥в з двор€н, то на початку XX ст. в≥дсоток двор€н зменшивс€ до 20-25. Ѕ≥льше стало вих≥дц≥в з р≥зночинц≥в. Ќевпинно зростала к≥льк≥сть студент≥в. «м≥нювавс€ соц≥альний склад студентства: зменшилос€ число вих≥дц≥в з двор€нства ≥ зб≥льшилос€ вих≥дц≥в з духовенства, купецтва, ≥нтел≥генц≥њ, службовц≥в, буржуаз≥њ, а також сел€н ≥ роб≥т≠ник≥в.

ќб'Їднанн€ б≥льшост≥ украњнських земель у склад≥ одн≥Їњ дер≠жави мало важливе значенн€ дл€ розвитку загальноукрањнських економ≥чних зв'€зк≥в. Ќезалежно в≥д нам≥р≥в правител≥в, всупе≠реч шов≥н≥стичн≥й пол≥тиц≥ рос≥йського ур€ду Їдиний економ≥чний прост≥р спри€в в≥дродженню нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнц≥в на вс≥х теренах ”крањни.

”крањнськ≥й ≥нтел≥генц≥њ першоњ половини XIX ст. належить ≥сто≠рична заслуга в≥дновленн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ народу. «апочатковуЇтьс€ нац≥ональний рух €к св≥домий рух, спр€мова≠ний на забезпеченн€ умов в≥льного розвитку, реал≥зац≥ю нац≥ональноњ ≥дењ.

” друг≥й половин≥ XIX ст. великого поширенн€ набули ама≠торськ≥ театри, гуртки та групи. ”крањнський театр став наст≥льки попул€рним в ”крањн≥ та –ос≥њ, що проти ур€дових заборон висту≠пили не лише актори, письменники, а нав≥ть частина чиновництва, в тому числ≥ кињвський та волинський генерал-губерна≠тори. ” 1882 р. з ≥н≥ц≥ативи ћ.  ропивницького в ™лисаветград≥ в≥дкривс€ профес≥ональний театр, €кий мав тр≥умфальний усп≥х. ѕрот€гом другоњ половини 80-х - 90-х рок≥в д≥€ло к≥лька про≠в≥дних театральних колектив≥в - ћихайла —тарицького, ћарка  ропивницького, ћиколи —адовського - ≥ близько 30 невеликих театральних груп. ¬они виступали на сценах не т≥льки ”крањни. “рупа  ропивницького своњми виставами в 1886 р. здобула вели≠ку попул€рн≥сть у ѕетербурз≥, а —тарицького в 1886≤ 1887 р. - у ћоскв≥. ”сп≥шно проходили њх гастрол≥ також у Ѕ≥лорус≥, √руз≥њ, ѕольщ≥. “рупа √. ƒеркача майже 20 рок≥в гастролювала по цен≠тральних м≥стах –ос≥њ, побувала на ”рал≥, в —иб≥ру, а в 1893 р. дала виставу в ѕариж≥.

Ќац≥ональне пробудженн€ —х≥дноњ ”крањни

«овн≥шн≥ впливи

ѕробудженн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнц≥в почалос€ наприк≥нц≥ XVIII ст. ≥ набрало сили в перш≥й половин≥ XIX ст. на Ћ≥вобережн≥й ≥ —лоб≥дськ≥й ”крањн≥, де ще не згасла пам'€ть про славн≥ часи √еть≠манщини, де концентрувалис€ високоосв≥чен≥ ≥нтелектуальн≥ сили.

¬ажливим фактором нац≥онального пробудженн€ стали зовн≥шн≥ впливи Ївропейського житт€. ” XVIII-XIX ст. завер≠шилос€ формуванн€ нац≥ональних держав. ¬≥дбуваЇтьс€ нац≥о≠нальне в≥дродженн€ слов'€нських народ≥в, перш за все чеського (в боротьб≥ з н≥мецькою експанс≥Їю), сербського ≥ болгарського - у боротьб≥ з османським ≥гом, розгортаЇтьс€ драматична боротьба польського народу за в≥дродженн€ втраченоњ державност≥.

јле першопричина лежала глибше - це, по-перше, глибок≥ ≥сторичн≥ корен≥ (спадщина  ињвськоњ –ус≥ ≥ √етьманщини), по-друге - динам≥чна зм≥на умов житт€.

≈тапи нац≥онального руху

¬ ≥стор≥њ украњнського нац≥онального руху можна вид≥лити три пер≥оди: 1) музейний - збиранн€ ≥сторичних документ≥в,

фольклору, старожитностей; 2) куль≠турницький - в≥дродженн€ нац≥ональноњ мови, активне впрова≠дженн€ њњ в л≥тературу, осв≥ту, театр, започаткуванн€ наукового нац≥онального мовознавства, фольклористики, ≥стор≥ограф≥њ; 3) пол≥тичний - створенн€ пол≥тичних орган≥зац≥й, одним ≥з зав≠дань €ких була реал≥зац≥€ самовизначенн€ украњнського народу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 888 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2246 - | 2158 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.