Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тановленн€ украњнознавства




Ќа перших етапах нац≥онально-духовного в≥дродженн€ аматорський п≥дх≥д до в≥дтворенн€ ≥стор≥њ та культури на≠роду поЇднувавс€ з науковим. ” перш≥й половин≥ XIX ст. запо≠чатковуютьс€ окрем≥ галуз≥ украњнознавства. ¬≥д загально≥сторичних досл≥джень в≥дгалужуютьс€ етнограф≥чн≥, фольклорис≠тичн≥ та мовознавч≥ дисципл≥ни.

Ќа цей час украњнська народна мова була багатою, виразною ≥ витонченою. ќднак нею користувались переважно простолюдини, а б≥льш≥сть заможноњ верх≥вки, чиновництва, вважаючи њњ грубою ≥ непридатною дл€ вираженн€ тонких думок ≥ почутт≥в, користувалас€ переважно рос≥йською.

ўоб зм≥нити таке ставленн€ до р≥дноњ мови, треба було про≠€вити не т≥льки громад€нську мужн≥сть, а й наукову потугу ≥ профес≥йну вправн≥сть. Ќайкращ≥ сили нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ вз€≠лис€ за це нелегке завданн€. Ќац≥онально св≥дом≥ ≥нтелектуали захищали р≥дну мову в≥д нападок реакц≥онер≥в ≥ нев≥глас≥в, де≠монстративно користувалис€ нею в повс€кденному житт≥, а го≠ловне - своЇю творчою працею доводили њњ висок≥ €кост≥. ѕись≠менник ≤ван  отл€ревський започаткував перетворенн€ народ≠ноњ мови на л≥тературну високу мову. ¬же перш≥ частини опубл≥кованоњ у 1798 р. поеми "≈нењда", написан≥ "мужицькою" мовою, продемонстрували св≥тов≥ багатство ≥ мелод≥йн≥сть, виразн≥сть ≥ колоритн≥сть украњнськоњ мови, њњ здатн≥сть до ч≥ткого ≥ €скравого виразу думок не т≥льки в розмов≥, а й на письм≥.

ѕеретворенню украњнськоњ мови на "високу", формуванн€ л≥те≠ратурноњ спри€ло розвитку наукових мовознавчих студ≥й, створенню граматик, словник≥в, виданню зб≥рок фольклору. «д≥йсню≠валис€ спец≥альн≥ експедиц≥њ з етнограф≥чного вивченн€ населен≠н€ р≥зних областей ≥ куточк≥в ”крањни. ѕантелеймон  ул≥ш впро≠вадив нову систему передач≥ украњнськоњ мови на письм≥ - кулеш≥вку, зд≥йснив переклад Ѕ≥бл≥њ украњнською мовою. ‘ормують≠с€ видатн≥ центри украњнознавства - навколо ’арк≥вського ≥  и≠њвського ун≥верситет≥в, у ѕолтав≥, ќдес≥. ѕ≥д впливом активност≥ украњнц≥в розвиваЇтьс€ украњнська тематика в творчост≥ рос≥йсь≠ких ≥ польських письменник≥в, поет≥в, живописц≥в.

«. ѕочаток нац≥онально-духовного в≥дродженн€ на зах≥дноукрањнських земл€х

Ќац≥ональне в≥дродженн€ захопило ≥ —х≥дну √аличину. јле тут воно про€вилос€ менш потужно. ≤нтел≥генц≥€ була представлена переважно с≥льським духовенством, €ке не наважувалось на р≥шуч≥ д≥њ. ѕрестиж н≥мецькоњ ≥ польськоњ мов в осв≥т≥ й оф≥ц≥йн≥й сфер≥ вит≥сн€в украњнську мову виключно у побутову сферу. ќд≠нак п≥д впливом нац≥онального в≥дродженн€ у „ех≥њ та ѕольщ≥ зах≥дноукрањнська ≥нтел≥генц≥€ дедал≥ б≥льше переймалась нац≥о≠нальною ≥деЇю.

Quot;–уська тр≥йц€".

≈п≥центр народознавчого руху в 30-т≥ роки перем≥щуЇтьс€ до Ћьвова, де чимало студент≥в були захоплен≥ ≥деЇю м≥жсловТ€нського Їднанн€ ≥ пробудженн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥. ¬изнач≠ними л≥дерами патр≥отично настроЇноњ молод≥ на початку 30-х рок≥в стали студенти Ћьв≥вського ун≥верситету ћарк≥€н Ўашкевич, ≤ван ¬агилевич ≥ як≥в √оловацький. њх сп≥вдружн≥сть була названа "–уською тр≥йцею". ” 1832 р. вони згуртували навколо себе однодумц≥в, метою €ких було в≥дродженн€ престижу р≥дноњ культури. ¬они працювали над очищенн€м мови в≥д надуманих "вишуканостей" ≥ перетворенн€м њњ на зрозум≥лу мову, а також над пробудженн€м нац≥ональноњ св≥домост≥ народу.

"–уська тр≥йц€" розгорнула велику фольклористично-збираль≠ницьку роботу. ” 1836 р. ¬агилевич зробив перший переклад "—лова о полку ≤горев≥м" на живу украњнську мову. Ўашкевич склав "„итанку дл€ д≥точок", готував граматику та словник украњнськоњ мови. ¬ трьох церквах "тр≥йчани" проголошували рел≥≠г≥йно-моральн≥ пропов≥д≥ украњнською мовою. ƒ≥€ч≥ "–уськоњ тр≥йц≥" попул€ризували славн≥ стор≥нки минулого. ¬они зображу≠вали козацтво €к символ нац≥онально-визвольноњ боротьби наро≠ду, наголошували на тому факт≥, що Ѕогдан ’мельницький роз≠гл€дав ¬олинську, √алицьку, Ћьв≥вську та Ѕерестейську земл≥ нев≥д'Їмною частиною вс≥Їњ ”крањни.

√оловацький активно листувавс€ з в≥домими д≥€чами слов'€н≠ського в≥дродженн€ на «аход≥ й насамперед з ѕавелом Ўафариком. „ерез листуванн€ з ћ. ћаксимовичем, …. Ѕод€нським, ≤. —резневським "–уська тр≥йц€" збагачувалас€ кращими на≠дбанн€ми нац≥онального п≥днесенн€ на Ћ≥вобережж≥ та —лобо≠жанщин≥. ѕ≥д впливом загальнослов'€нського п≥днесенн€ "–усь≠ка тр≥йц€" внесла в програмн≥ документи ≥дею возз'Їднанн€ вс≥х украњнських земель у склад≥ майбутньоњ федерац≥њ.

Ќа баз≥ своњх фольклорних запис≥в та публ≥цистичних твор≥в члени "–уськоњ тр≥йц≥" в обх≥д льв≥вськоњ цензури у 1827 р. видали в Ѕудапешт≥ альманах "–усалка ƒн≥строва". ” ньому були вм≥щен≥ народн≥ п≥сн≥, думи, перекази, ≥сторичн≥ документи, що розкрива≠ли героњчне минуле, зан€тт€, побут ≥ культуру украњнського наро≠ду. ÷≥ матер≥али ≥ публ≥цистичн≥ статт≥ звеличували боротьбу украњнського народу за своЇ визволенн€, опоетизовували народ≠них героњв ≥ проголошували необх≥дн≥сть возз'Їднанн€ вс≥х укра≠њнських земель. ¬их≥д "–усалки ƒн≥стровоњ"" був своЇр≥дним вик≠ликом демократичноњ молод≥ державн≥й ≥ клерикальн≥й реакц≥њ, протестом проти денац≥онал≥зац≥њ ≥ розз'Їднанн€ украњнських зе≠мель. “ому не дивно, що власт≥ вороже зустр≥ли альманах, кон≠ф≥скували й знищили майже увесь тираж (кр≥м 250 прим≥рник≥в), а його автор≥в прит€гай до судовоњ в≥дпов≥дальност≥ й тривалий час пересл≥дували. Ўашкевич помер у 1843 р.; ¬агилевич за≠знав нових пересл≥дувань п≥сл€ революц≥њ 1848 р. ≥ в≥д≥йшов в≥д активноњ громадськоњ д≥€льност≥. √оловацький фактично до смерт≥ в ] 899 р. залишивс€ в≥рним справ≥, €ку обрав замолоду.

¬плив революц≥њ 1848 р.

–еволюц≥йн≥ под≥њ 1848 р. пол≥тизували нац≥о≠нально-духовне житт€ √аличини. Ћьв≥вськ≥ украњнц≥ в≥д ≥мен≥ всього украњнського насе≠ленн€ краю 19 кв≥тн€ над≥слали австр≥йсько≠му ц≥сарю петиц≥ю з вимогами кардинальних перетворень у культурн≥й сфер≥. Ќаголошуючи на автохтонност≥ й давн≥й держав≠ност≥ украњнського населенн€ √аличини, вони вимагали запрова≠дженн€ в школах украњнськоњ мови, виданн€ закон≥в украњнською мовою та њњ знанн€ вс≥ма чиновниками, зр≥вн€нн€ у правах духо≠венства вс≥х конфес≥й, наданн€ украњнц€м права доступу до вс≥х державних установ.

ѕокладаючи над≥њ на добру волю австр≥йського ур€ду, галицька ≥нтел≥генц≥€ одночасно переходила до розум≥нн€ актив≥зац≥њ влас≠них зусиль у пол≥тичн≥й сфер≥. —в≥тська ≥ нижча духовна ≥нтел≥≠генц≥€ 2 травн€ 1848 р. створила нац≥онально-пол≥тичну орган≥≠зац≥ю –уська рада. ¬она мала представл€ти й в≥дстоювати в австр≥йськ≥й ≥мпер≥њ ≥нтереси украњнського населенн€ √аличини. ” вироблен≥й програм≥ обірунтовувалас€ приналежн≥сть украњнського населенн€ √аличини до Їдиного украњнського народу, на≠голошувалось на глибоких ≥сторичних державницьких традиц≥€х краю. ѕрограма закликала украњнц≥в до нац≥онального пробу≠дженн€, активноњ д≥€льност≥ щодо пол≥пшенн€ становища народу в межах австр≥йськоњ конституц≥њ.

–еволюц≥йне п≥днесенн€ охопило й пров≥нц≥ю. «а прикладом Ћьвова виникло близько 50 м≥сцевих рад, у тому числ≥ 12 окружних. ѕосиливс€ тиск на центральн≥ органи влади. ѕ≥д впливом масового пол≥тичного ≥ нац≥онально-культурного руху галичан австр≥йський ур€д 9 травн€ 1848 р. пооб≥ц€в задовольнити вимо≠ги. ÷е була значна перемога патр≥отичних украњнських сил.

ƒо нац≥онально-визвольноњ спр€мованост≥ –уськоњ ради непри≠хильно поставилас€ польська –ада народова. ¬она виступала проти њњ самост≥йност≥, прагненн€ вид≥лити нац≥ональний рух ук≠рањнськоњ громади ≥з загальногалицького, в €кому брали участь ≥ пол€ки. ѕ≥д впливом –ади народовоњ частина опол€ченоњ укра≠њнськоњ шл€хти, €ка не бажала в≥докремлюватись в≥д вищоњ верстви польського сусп≥льства, утворила власну орган≥зац≥ю - "–уський собор", €ка була покликана обстоювати ≥дею незалеж≠ност≥ ѕольщ≥, до складу €коњ мала входити ≥ √аличина, п≥д ег≥дою √абсбург≥в.

Ќац≥ональне протисто€нн€ в крањ загострилос€ й загрожувало перерости у збройну боротьбу. ¬оно стало особливо загрозли≠вим, коли пропольськи настроЇн≥ сили почали створювати влас≠ну гвард≥ю, а проукрањнськ≥ - загони руських стр≥льц≥в.

« метою зн€тт€ конфронтац≥њ на початку червн€ у ѕраз≥ в≥дбув≠с€ —лов'€нський з'њзд, у робот≥ €кого брали участь представни≠ки –уськоњ ради, –ади народовоњ ≥ "–уського собору". «'њзд ухва≠лив р≥шенн€ про р≥вноправн≥сть украњнськоњ мови у школах ≥ державних установах, р≥вн≥сть вс≥х нац≥ональностей ≥ в≥роспов≥дань, створенн€ сп≥льноњ украњнсько-польськоњ гвард≥њ та кер≥вних орган≥в. √остру дискус≥ю викликали пропозиц≥€ украњнськоњ депу≠тац≥њ под≥лити √аличину па украњнську ≥ польську одиниц≥.

—воњми активними д≥€ми украњнське населенн€ здобуло право на своЇ представництво в першому австр≥йському парламент≥, що почав роботу 10 липн€. ≤нтереси украњнц≥в представл€ли 39 депутат≥в. јбсолютна б≥льш≥сть з них (27) були сел€нами. ”крањнськ≥ депутати запропонували парламентов≥ розгл€нути питан≠н€ про територ≥ально-нац≥ональний под≥л √аличини. ѕожвавила≠с€ практична д≥€льн≥сть –уськоњ ради. ¬л≥тку 1848 р. вона за≠твердила р≥шенн€ про створенн€ "√алицько-руськоњ матиц≥", €ка мала в≥дати орган≥зац≥Їю виданн€ шк≥льних п≥дручник≥в украњнсь≠кою мовою. ѕ≥д тиском нац≥ональних сил власт≥ наприк≥нц≥ року в≥дкрили у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ кафедру украњнськоњ мови ≥ л≥тератури. ѕершим њњ зав≥дувачем став я. √оловацький.

Ќац≥онально-пол≥тичне п≥днесенн€ в √аличин≥ тривало не≠довго. ¬оно п≥шло на спад п≥сл€ переходу реакц≥њ в наступ. 7 бе≠резн€ 1849 було розпущено австр≥йський парламент, пот≥м ска≠совано конституц≥ю й в≥дновлено колишню централ≥заторсько-бюрократичну адм≥н≥стративну систему. ¬л≥тку 1851 р. власт≥ заборонили д≥€льн≥сть √оловноњ руськоњ ради, але витравити з св≥домост≥ патр≥отично настроЇноњ украњнськоњ громадськост≥ пам'€ть про своњ усп≥хи в революц≥йний 1848 р≥к вони були не в сил≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 783 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2283 - | 2028 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.