Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


V. ћистецтво: музика, образотворче мистецтво




” XIX ст. украњнська ≥нтел≥генц≥€ зд≥йснила велику роботу по з≥бранню, обробц≥ та збереженню украњнських, кол€док ≥ щедр≥вок, весн€нок, купальських, вес≥льних, колискових, землеробських та ≥с≠торичних п≥сень.

” перш≥й половин≥ XIX ст. стали попул€рними так≥ п≥сн≥, €к "њхав козак за ƒунай", "¬≥ють в≥три", "—онце низенько" (народн≥); "ƒуми моњ", "«апов≥т", "–еве та стогне ƒн≥пр широкий" (“.√.Ўевчен≠ка); "√уде в≥тер вельми в пол≥", "Ќе щебечи, соловейку" (¬.ћ.«аб≥ли) та ≥н.

«'€вилис€ нотн≥ зб≥рники в≥домих украњнських п≥сень. “ак, на≠приклад, до зб≥рника ћ.ќ.ћаксимовича "√олоси украњнських п≥сень" (1834) фортеп≥анний супров≥д написав ќ.ќ.јл€б'Їв; до зб≥р≠ник≥в "”крањнськ≥ мелод≥њ" (1831) та "Ќародн≥ украњнськ≥ насп≥ви" (1840) музику створив ћ.ј.ћаркевич. ¬ ќдес≥ у 1842 р. було ство≠рено ф≥лармон≥чне товариство, в  иЇв≥ в 1848 - симфон≥чне.

«начний вклад у розвиток музичного мистецтва внесли компо≠зитори —.—.√улак-јртемовський ("«апорожець за ƒунаЇм"), ѕ. ѕ. —окольський ("¬ечори на ”крањн≥", опери "ћазепа", "ћайська н≥ч", "Ѕогдан ’мельницький"), ѕ.≤.Ќ≥щинський ("¬ечорниц≥", "«акувала та сива зозул€"), ћ.ћ. алачевський ("”крањнська симфон≥€", фор≠теп≥анн≥ п'Їси "–оманс", "Ѕаркарола").

Ќайвищим злетом у розвитку украњнськоњ музики XIX ст. стала твор≠ч≥сть ћ.¬.Ћисенка (1842Ч1912) Ч композитора, диригента, педагога, вченого-музикознавц€. ¬≥н опубл≥кував с≥м випуск≥в народних п≥сень дл€ голосу в супровод≥ фортеп≥ано, написав музику до 600 п≥сень, виступив найкращим му≠зикальним ≥нтерпретатором поез≥й “.√.Ўевченка, багато зробив дл€ розви≠тку украњнськоњ опери (Ђ“арас Ѕульба", "–≥здв€на н≥ч", "Ќаталка- ѕолтавка").

ћ.¬.Ћисенко заклав основу дл€ ≥нструментальних жанр≥в украњнськоњ му≠зики. “≥льки дл€ фортеп≥ано ћ. ¬.Ћисенко написав 40 твор≥в.

ћ.¬.Ћисенко створив башто романс≥в на слова ≤.я.‘ранка, Ћес≥ ”крањн≠ки, Ћ.ћ≥цкевича, √. √епне та ≥н. (ЂЅезмежне поле", "ћ≥с€цю-кн€зю", "Ќе за≠будь юних дн≥в"). “вори ћ.≤¬..Ћисенка ув≥йшли в золотий фонд нац≥ональноњ культури ”крањни 29.

”крањнським темам присв€тили багато своњх твор≥в ѕ.≤. „айковський ("ћазепа", "„еревички"), ћ.ѕ.ћусоргський ("—орочинський €рмарок"), ћ.ј.–имський- орсаков ("Ќ≥ч перед –≥зд≠вом", "ћайська н≥ч").

¬ зах≥дноукрањнських земл€х створив чудов≥ музикальн≥ твори ћ.ћ.¬ербицький ("√риць ћазниц€", "¬ерховинц≥", "ѕ≥дг≥р€ни", "ўе не вмерла ”крањна" та ≥н.), ј. .¬ахн€нин ("’ор норманн≥в", "Ўал≥йте, шал≥йте, скажен≥ кати"), ≤.≤.¬оробкевич ("—ин≥ оч≥", "Ќад прутом у луз≥", «ќ хорових твор≥в).

«авершуючи огл€д музикального житт€, варто додати, що у друг≥й половин≥ XIX ст. центрами музики стали м≥ста.

” м.  иЇв≥, наприклад, з концертами виступали так≥ п≥ан≥сти, €к ¬.≤.«аремба, ћ.ј.«авадський, композитори ѕ.Ћ.„айковський, —.¬.–ахман≥нов, ћ.ј.–имський- орсаков та ≥н. ќсобливо багато зробили дл€ попул€ризац≥њ музикальних твор≥в музичн≥ товариства м≥ст  иЇва, ’аркова, ќдеси, ѕолтави,  атеринослава та ≥н. “оварист≠ва влаштовували симфон≥чн≥ та камерн≥ концерти, в≥дкривали музичн≥ учбов≥ заклади, попул€ризували твори украњнських та рос≥йських композитор≥в.

—творений ћ.Ћ. ропивницьким украњнський музично-дра≠матичний театр ставив оперу ћ.¬.Ћисенка "–≥здв€на н≥ч", —.—.√улака-јртемовського "«апорожець за ƒунаЇм", ћ.ћ.јркаса " атери≠на" та ≥н.

XIX ст. знайшло св≥й дальший поступальний розвиток обра≠зотворче мистецтво. ¬ галуз≥ арх≥тектури удосконалилас€ буд≥вель≠на техн≥ка, застосовувалис€ нов≥ матер≥али ≥ конструкц≥њ. “ак, на≠приклад, дл€ ”крањни в арх≥тектурн≥й справ≥ переважав еклектизм -сум≥ш елемент≥в р≥зних стил≥в.

Ќа ’рещатику будинок м≥ськоњ думи, наприклад, побудований арх≥тектором ќ.Ў≥лле в стил≥ бароко; ¬олодимирський собор Ч арх≥≠тектором ќ.¬.Ѕеретт≥ в рос≥йсько-в≥зант≥йському стил≥; Ћьв≥вський оперний театр Ч арх≥тектором «.√орголовською в стил≥ паризькоњ √ранд-ќпери; будинок  ињвського ун≥верситету та ≤нститут шл€хетних д≥вчат ¬.≤.Ѕеретт≥ Ч в стил≥ рос≥йського класицизму; значна частина будинк≥в ќдеси та —евастопол€ - давньогрецькому стил≥ (ќдеський оперний театр, ¬оронцовський палац та ≥н.); палац  . –озумовського - „. амереном, маЇток ѕ. √. √алагана - ѕ.ј.ƒубровським, парк "ќлександр≥€" в Ѕ≥л≥й ÷еркв≥, "—оф≥њвка" в ”ман≥ Ч в стил≥ палацово-парковоњ арх≥тектури. ѕод≥бн≥ приклади можна було б продовжити.

¬ скульптурному мистецтв≥ академ≥чний канон≥зм уступав м≥≠сце реал≥стичним напр€мкам.

—кульптор Ћ.¬.ѕозен, наприклад, у своњх творах малих форм, в≥д≠творював реал≥стичн≥ соц≥альн≥ типи - "Ўинкар", " обзар", "ѕереселе≠нц≥", "∆ебрак"; ѕ.ѕ.«аб≥ла працював у жанр≥ портрета - бюста ћ. ™. —алтикова-ўедр≥на, ћ. ¬. √огол€, “. √. Ўевченка; Ѕ.¬.≈дуардс (м. ќдеса) був автором €скравих жанрових скульптур Ч " атерина", "∆ит≠т€ невеселе", "Ўурка", "ѕустунка"; ћ.….ћикешин створив €скрав≥ мо≠нументальн≥ твори - пам'€тник Ѕогдану ’мельницькому та ≥н.

—ередовище живопису XIX ст. позначилос€ дальшим розвит≠ком реал≥стичного мистецтва, створенн€м твор≥в, в основу €ких покладен≥ визвольн≥ ≥дењ.

” ’√’ ст. жили ≥ працювали так≥ живописц≥, €к: ¬.ј.“роп≥н≥н ("ѕортрет украњнц€", "ƒ≥вчина з ѕод≥лл€", "¬ес≥лл€ в  упавц≥"); ≤.ћ.—ошенко ("ѕортрет бабус≥", "∆≥ночий портрет"), “.√.Ўевченко (" ара колодкою", "” в'€зниц≥", " ара шп≥црутенами", граф≥чн≥ твори); ≤.≤. .—околов ("ѕогор≥льц≥", "ѕроводи рекрут≥в");  . . останд≥ ("” хво≠рого товариша", "–анн€ весна", "¬ люди"); ћ. .ѕимоненко ("ѕроводи рекрут≥в", "∆нива", "∆ертва фанатизму"); ≤.ё.–еп≥н ("” волосному правл≥нн≥", "«апорожц≥ пишуть листа турецькому султанов≥"); ћ.ƒ. уз≠нецов ("ћировий посередник", "Ќа зароб≥тки"); —.≤.¬асильк≥вський (автор 3,5 тис. твор≥в. —еред них: "—теп на ”крањн≥", "ќтара в степу" та ≥н.); ћ.—.—амокиш ("ѕоверненн€ рос≥йськоњ кавалер≥њ"); “.ƒ. опестинський ("√уцул в Ћиповиц≥", "√уцулка"); ≤.≤.“руш (прихильник кри≠тичного реал≥зму, видатний майстер живопису) та ≥нш≥ художники.

Ќай€скрав≥шим €вищем першоњ половини XIX ст. в галуз≥ граф≥≠ки стали твори “.√.Ўевченка ("∆ивописна ”крањна", портрет ћ.—.ўепк≥на, јйри ќлдр≥джа та ≥н.). "»з всех из€щных искусств, -писав “.√.Ўевченко у своЇму "ўоденнику", Ч мне теперь более всего нравитс€ гравюра. » не без основани€. Ѕыть хорошим гравером значит быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе, значит быть распространителем света истины. «начит быть полезным люд€м... Ѕожественное призвание гравера!"

” друг≥й половин≥ ’≤’ ст. роботи художник≥в-граф≥к≥в набули но≠вого п≥днесенн€, особливо тих, що працювали в галуз≥ портрета, ≥стори≠чного жанру, книговидавництва, журнал≥стики, газетноњ справи тощо.

“ак, наприклад,  .ќ.“рутовський у своњх малюнках висм≥ю≠вав духовне зубож≥нн€ пом≥щик≥в ("ѕом≥щики-пол≥тики", "—цена з пом≥щицького побуту", "ћироњд"); ћ.≤.ћурашко виконав техн≥кою автол≥тограф≥њ портрет “. √. Ўевченка; ≤.—.ѓжакевич став одним ≥з попул€рних ≥люстратор≥в масових журнал≥в - "∆ивописное обозре≠ние", "—олнце –оссии", "Ќива"; ј.‘. расовський видав сер≥ю ка≠рикатур - "ќдеська вудочка".

ќтже, прот€гом XIX ст. образотворче мистецтво ”крањни зро≠било пом≥тний крок вперед. —формувалас€ нац≥ональна реал≥стична школа живопису, граф≥ки, скульптури.  ращ≥ твори були присв€че≠н≥ трудовому народу.

VI. Ќародна творч≥сть

” XIX ст. дальшого розвитку набула народна творч≥сть - усна поез≥€, музичний фольклор, прикладне мистецтво. ” народн≥й твор≠чост≥ були пом≥тн≥ соц≥альн≥ мотиви, революц≥йн≥ настроњ.

“ак, наприклад, у багатьох фольклорних творах в≥дображене важке становище с≥льськогосподарських найманих роб≥тник≥в, г≥рк≥ зароб≥тки на панських пол€х:

ќй, хвалилис€ хлопц≥, в “авр≥ю ≥дучи, ўо будуть носити з китайки онуч≥... ќнуч≥ з китайки, чоботи сап'€нц≥, ј прийшли додому - повилазили и пальц≥.

” п≥сн≥ "ќй чи вол€, чи невол€" сп≥ваЇтьс€ про роб≥тничий ви≠ступ, д≥йовий протест проти фабрикант≥в:

ќй да наробили хлопц≥ лому, ’лопц≥ труби розломили, ќй да по заводу пар пустили. ѕ≥шов пожар по заводу, ќй да п≥шла слава по народу.

ѕоповнювавс€ ≥ украњнський героњчний епос, в≥домий своњми ду≠мами про Ѕ.’мельницького, ≤.Ѕогуна, ћ. ривоноса, ќ.ƒовбуша,

”. армалюка, Ћ. обилицю та ≥нших народних героњв. Ѕлизьк≥ до на≠родних дум за сюжетами, образами, ≥дейним спр€муванн€м ≥сторичн≥ п≥сн≥, за висловом ≤. я. ‘ранка, Ї "одно з наших найц≥нн≥ших нац≥ональних надбань ≥ один з предмет≥в оправданоњ нашоњ гордост≥".

ќтже, незважаючи на утиски з боку царського ур€ду, культура ”крањни у XIX ст. продовжувала розвиватись. “€жке житт€ труд€щих мас, пост≥йн≥ злидн≥ ≥ безправ'€ не заглушили њх пот€гу до знань, л≥тератури, музики, театру, образотворчого мистецтва. ѕере≠дов≥ письменники, драматурги, художники, композитори у своњх творах ставали на шл€х реал≥зму, п≥дтримували народ в його боро≠тьб≥ за краще майбутнЇ.

 

VII. «апитанн€ та завданн€

1. ўо ви знаЇте про реформуванн€ осв≥ти в ”крањн≥ у XIX ст.? ” €ких типах шк≥л навчалис€ д≥ти та молодь?

2. яке правове становище було ун≥верситетськоњ осв≥ти? ўо ви знаЇте про зм≥ст студентського навчанн€?

3. Ќазв≥ть най€скрав≥ших представник≥в украњнськоњ л≥тератури. Ќазв≥ть документи, €к≥ обмежували та заборон€ли њњ розвиток.

4. ўо ви знаЇте про розвиток украњнськоњ музики у XIX ст.? Ќа≠зв≥ть найб≥льш в≥домих композитор≥в цього пер≥оду.

5. ƒайте характеристику д≥€льност≥ украњнських театр≥в. Ќазв≥ть найб≥льш в≥домих тогочасних украњнських актор≥в.

6. якими ≥менами представлене образотворче мистецтво? Ќазв≥ть найб≥льш в≥дом≥ полотна живопису.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 477 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2022 - | 1881 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.033 с.