Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсв≥та та д≥€льн≥сть культурно-осв≥тн≥х установ




” перш≥й половин≥ XIX ст. навчальна мережа под≥л€лас€ на 4 розр€ди: д≥ти найнижчих стан≥в навчалис€ у параф≥€льних школах; д≥ти двор€н, купц≥в, ур€дових службовц≥в та рем≥сник≥в - у пов≥то≠вих училищах; д≥ти двор€н - у г≥мназ≥€х, л≥це€х та ун≥верситетах.

–озпор€дженн€ми ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти 1813, 1827 та 1840 pp. заборон€ли допуск у середн≥ та вищ≥ навчальн≥ заклади вих≥≠дц≥в з сел€н-кр≥пак≥в, щоб не порушити "пор€док громадських ста≠н≥в"6. «а влучним висловом ¬. ≤. Ћен≥на, у царськ≥й –ос≥њ народн≥ маси були "пограбован≥ в розум≥нн≥ осв≥ти, св≥тла та знанн€". “ак, напри≠клад, у перш≥й половин≥ XIX ст. з 10 тис€ч учн≥в  ињвськоњ, ¬олинсь≠коњ, ѕод≥льськоњ, „ерн≥г≥вськоњ та ѕолтавськоњ губерн≥й 70 % були ви≠х≥дц≥ з двор€н, духовенства, чиновник≥в, службовц≥в та купецтва.

Ќапередодн≥ реформи 1861 р. в ”крањн≥ було 1320 початкових та 111 нед≥льних шк≥л, в €ких навчалис€ близько 70 тис учн≥в. ÷е катастроф≥чно низьке число. Ќа практиц≥ це означало, що один учень припадав на 150 чолов≥к населенн€.

ѕ≥сл€ шк≥льноњ реформи у 60-70-х роках становище початко≠воњ осв≥ти спробували пол≥пшити земства. “≥льки в Ћ≥вобережн≥й та ѕ≥вденн≥й ”крањн≥ у друг≥й половин≥ XIX ст. њх зусилл€ми було в≥дкрито 3179 шк≥л. јле ≥ ц€ опора не створила умов дл€ охопленн€ вс≥х д≥тей початковим навчанн€м.

як ≥ ран≥ше, п≥д к≥нець XIX ст. початков≥ школи ”крањни навчали лише третину д≥тей. ќсобливо катастроф≥чне становище з осв≥тою бу≠ло на сел≥ у 80-х роках, наприклад, в селах „ерн≥г≥вськоњ губерн≥њ було письменними лише 5,3% д≥тей, ’ерсонськоњ - 6,2%, ѕолтавськоњ - 6%. ўе г≥рше становище було у зах≥дноукрањнських земл€х.

ƒещо краще становище з початковою осв≥тою було в м≥стах. ”  иЇв≥ та ’арков≥ нею було охоплено 62 % д≥тей, ќдес≥ - 59 %. ” 1897 р. в ц≥лому по губерн≥€х ”крањни ц≥Їю категор≥Їю шк≥л було охоплено в≥д 15,5 до 27,9 % д≥тей 8.

” друг≥й половин≥ XIX ст. зазнала реформ та певного поступа≠льного руху середн€ осв≥та. √≥мназ≥њ стали класичними та реальними середньоосв≥тн≥ми закладами з повним Ч семикласним та непов≠ним - чотирикласним навчанн€м.  ласичн≥ г≥мназ≥њ надавали пере≠вагу стародавн≥м мовам та формальн≥й лог≥ц≥; реальн≥ б≥льше уваги прид≥л€ли Ївропейським мовам, природознавству, ф≥зиц≥, матема≠тиц≥, кресленню. –еальн≥ г≥мназ≥њ готували кадри дл€ виробничих п≥дприЇмств, кредитних установ та певних економ≥чних об'Їднань.

” пореформену добу де€кого розвитку набула ж≥ноча осв≥та. ” 1870 р. був затверджений статут восьмир≥чних ж≥ночих г≥мназ≥й ≥ прог≥мназ≥й, восьмий клас €ких призначавс€ дл€ п≥дготовки вчите≠льок та виховательок.

—л≥д, однак, зауважити, що њх к≥льк≥сть не забезпечувала потреби молод≥ в одержанн≥ г≥мназичноњ осв≥ти. “ак, наприклад, в к≥нц≥ 90-х ро≠к≥в в ”крањн≥ було 129 г≥мназ≥й. ¬  ињвському навчальному окруз≥ - од≠на на 564 тис. ос≥б, ’арк≥вському - на 485 тис, ќдеському - на 206 тис.

« 1871 р. реальн≥ г≥мназ≥њ було перетворено на реальн≥ учили≠ща, €к≥ набрали забарвленн€ профес≥йних спец≥альних навчальних заклад≥в. ¬≥дмежувавшись в≥д реальних училищ, г≥мназ≥њ незабаром перетворилис€ на заклади дл€ осв≥ти прив≥лейованих клас≥в.

Ќа початку XIX ст. в ”крањн≥ Їдиним вищим навчальним закла≠дом бума  ињвська академ≥€. 15 с≥чн€ 1805 р. вчений ≥ громадський д≥€ч ¬.Ќ. €р€з≥н дом≥гс€ згоди царського ур€ду на заснуванн€ ун≥верситету в ’арков≥. Ќезабаром ун≥верситет згуртував у своЇму колектив≥ таких вчених, €к “.‘.“имковського, ≤.≤.—резневського, ј.Ћ.ћетлинського, ћ.ћ.Ћун≥н€, ѕ.ѕ.√ул€ка-јртемовського та ≥н.

15 липн€ 1834 p. в≥дкрито ”н≥верситет св. ¬олодимира в  иЇв≥, першим ректором €кого було призначено вченого з енциклопедичними знанн€ми ћ. ќ.ћаксимовича.

” перш≥й чверт≥ XIX ст. в ”крањн≥ з'€вилис€ вищ≥ навчальн≥ за≠клади, що об'Їднали г≥мназичний та ун≥верситетський курси: ¬олинський л≥цей у  ременц≥, –≥шельЇвський л≥цей в ќдес≥, г≥мназ≥€ вищих наук в Ќ≥жин≥. «годом –≥шельЇвський л≥цей реорган≥зовано в Ќоворос≥йський ун≥верситет.

¬ —х≥дн≥й √аличин≥, ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ та на «акарпатт≥, €к≥ перебували у склад≥ јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ, на початку XIX ст. шк≥ль≠ною справою оп≥кувалис€ Ћьв≥вська, ѕеремишльська та „ерн≥вець≠ка греко-католицьк≥ консистор≥њ. ЌемаЇ потреби говорити, що таке поп≥вське кер≥вництво вплинуло на зм≥ст осв≥ти та характер всього шк≥льництва ''.

” друг≥й половин≥ XIX ст. п≥д тиском демократичних сил ун≥≠верситетське житт€ та д≥€льн≥сть вс≥х ≥нших навчальних заклад≥в було реан≥мовано.

18 червн€ 1863 р. було затверджено новий ун≥верситетський ста≠тут. ¬≥н дещо розширював автоном≥ю ун≥верситет≥в, прав њхн≥х рад та професорських колег≥й. ѕосади ректор≥в, декан≥в, професор≥в формально с≥пали виборними. Ѕуло створено виборний ун≥верситетський студентсь≠кий суд тощо.

ѕ≥сл€ вбивства народовольц€ми ќлександра II ур€д вважав, що ун≥верситети стали розсадниками "революц≥йноњ крамоли" й вир≥шив посилити контроль за њх д≥€льн≥стю. Ќовий, реакц≥йний ста≠тут (1884) повн≥стю л≥кв≥дував ун≥верситетську автоном≥ю, поста≠вив ц≥ вищ≥ навчальн≥ заклади п≥д контроль попечител≥в осв≥ти та м≥н≥стерства.

Ќе дивл€чись на це, в к≥нц≥ XIX ст. при  ињвському, ’арк≥всь≠кому, Ќоворос≥йському ун≥верситетах були сформован≥ ≥сторико-ф≥лолог≥чн≥, ф≥зико-математичн≥, юридичн≥, медичн≥ та ≥нш≥ факу≠льтети або в≥дд≥ли, €к≥ щороку навчали близько 4 тис. студент≥в. ÷≥каво, що зазнало зм≥н соц≥альне середовище студент≥в.

якщо, наприклад, у  ињвському ун≥верситет≥ до реформи вчило≠с€ 80% студент≥в-двор€н, то у 1881 њх стало 50%, у ’арк≥вському -в≥дпов≥дно 71,2 % ≥ 38,6%.

 олон≥альне становище √аличини негативно позначилос€ на д≥≠€льност≥ Ћьв≥вського ун≥верситету. ƒо 80-х рок≥в ун≥верситет не мав свого прим≥щенн€. «а висловом ≤.я.‘ранка, цей навчальний заклад був не храмом науки, а установою дл€ науковоњ безпл≥дност≥.

„ерн≥вецькому ун≥верситет≥ (заснованому у 1875 р.) у 1896 р. навчалис€ лише 20 украњнц≥в (з 320), решта - вих≥дц≥ з н≥мецького, ма≠д€рського та румунського пан≥вного середовища.

ѕоступове зростанн€ грамотност≥ населенн€ ≥ п≥днесенн€ сус≠п≥льно-пол≥тичного руху супроводжувалис€ посиленим пот€гом на≠роду до осв≥ти, знань, культури. ÷е п≥дносило громадську роль б≥б≠л≥отек, музењв та ≥нших культурно-осв≥тн≥х установ. ќсобливе м≥сце серед них належало б≥бл≥отекам, найкраще серед €ких були укомп≠лектован≥ б≥бл≥отеки при ун≥верситетах, г≥мназ≥€х, л≥це€х та ≥нших навчальних закладах. “ак, наприклад у 80-х роках б≥бл≥отека ’ар≠к≥вського ун≥верситету нал≥чувала 109,6 тис. том≥в,  ињвського -149,2 тис, Ќоворос≥йського - 102,8 тис.

¬ середин≥ XIX ст. ≥нтел≥генц≥€ розпочала рух за створенн€ безплатних народних б≥бл≥отек ≥ читалень за рахунок земств ≥ с≥льських громад. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в ”крањн≥ д≥€ло 140 таких б≥бл≥о≠тек. ѕроте " аталог дозволених книг" заборон€в зосереджувати в цих б≥бл≥отеках твори ¬.√.Ѕел≥нського, ћ.√. „ернишевського, ћ.ќ.ƒобролюбова, ћ.ќ.Ќекрасова, ћ.™.—алтикова-ўедр≥на, “.√.Ўевченка, ѕ.ќ. ул≥ша, ћ.ѕ.ƒрагоманова та багатьох ≥нших прогресивних письменник≥в. «аборона украњнськоњ мови, циркул€р ¬алуЇва (1863) та ≈мський указ (1876) поширювались ≥ на б≥бл≥отеки14.

” друг≥й половин≥ XIX cm. певний крок вперед зробила музейна справа. “ак, наприклад, в ќдес≥ розгорнув свою д≥€льн≥сть музей “овариства ≥стор≥њ та старожитностей (1858), ‘еодос≥йський архео≠лог≥чний музей (1873), ’ерсонський музей ≥стор≥њ та археолог≥њ (1890), ’арк≥вський музей образотворчого мистецтва, —евастополь≠ський музей „орноморського флоту (1869),  ињвський ≥сторичний музей (1899), Ћьв≥вський музей художн≥х промисл≥в (1874) та ≥н.

ќдночасно варто п≥дкреслити, що прогресивну роль в розповсюдженост≥ грамотност≥, просв≥тництва, ≥сторичних знань в≥д≥грали р≥зного роду громадськ≥ товариства. “ак, наприклад, у 1848 р. √оловна руська рада у Ћьвов≥ заснувала "√алицько-руську матицю", €ка стала культурно-осв≥тн≥м товариством, спри€ла друкуванню бу≠квар≥в, граматик, читанок тощо. ” 1868 р. в √аличин≥ було заснова≠не товариство "ѕросв≥та", €кому судилос€ стати орган≥затором в≥дкритт€ б≥бл≥отек, читалень, самод≥€льних хор≥в, театр≥в, друкуванн€ твор≥в “.√.Ўевченка. Ќа Ѕуковин≥ аналог≥чним було товарис≠тво "–уська бес≥да" (1869).

 р≥м цього, у ’арков≥,  иЇв≥, ќдес≥ та ≥нших м≥стах ”крањни в 60-70-х роках прогресивною ≥нтел≥генц≥Їю були в≥дкрит≥ товариства грамотност≥, €к≥ засновували нед≥льн≥ школи, театральн≥ вистави, л≥тературн≥ вечори, народн≥ читанн€, лекц≥йн≥ виступи. «окрема, з 1882 по 1889 р≥к у  иЇв≥ проведено 428 народних читань, у ’арков≥ прот€гом 1896 р. - 90, в ќдес≥ з 1897 по 1900 р≥к - 406 лекц≥й 15.

Ќаука

÷ентрами розвитку науки були ун≥верситети. ¬чен≥ п≥дкрес≠люють, що у XIX ст. флагманом украњнськоњ науки став ’арк≥вський ун≥верситет, 66 вихованц≥в €кого що в дореформений пер≥од стали професорами, крупними спец≥ал≥стами р≥зних галузей наук. —еред них математик ћ.¬.ќстроградський, слав≥ст ≤.≤.—резневський, л≥≠кар ‘.≤.≤ноземцев, ф≥лолог ќ.ќ.ѕотебн€, ≥сторик ћ.≤. остомаров та ≥н.

¬еликим науковим центром став  ињвський ун≥верситет. «окрема, його перший ректор ћ.ќ.ћаксимович (1804-1873) опубл≥кував понад 100 наукових праць з питань ботан≥ки, зоолог≥њ, ф≥зи≠ки, х≥м≥њ, ≥стор≥њ; попечитель  ињвського навчального округу ≥ про≠фесор ун≥верситету ћ.≤.ѕирогов став засновником польовоњ х≥рур≠г≥њ, украњнськоњ анатом≥чноњ школи.

” перш≥й половин≥ XIX ст. значний крок вперед зробила укра≠њнська ≥сторична наука. ѕередус≥м велика робота була проведена з розшуку, систематизац≥њ та публ≥кац≥њ ≥сторичних джерел - л≥топи≠с≥в, пам'€ток народноњ творчост≥, арх≥вних матер≥ал≥в. '

≤сторик ≤. .–ибалка в≥дзначаЇ, що "значн≥ заслуги в цьому в≥≠домого вченого, слав≥ста ≥ археографа ќ.ћ.Ѕод€нського (1808-1877), €кий, будучи секретарем "ќбщества истории и древностей" при ћосковському ун≥верситет≥ ≥ редактором видаваних ним "„те≠ний"... опубл≥кував у них велику к≥льк≥сть ≥сторичних джерел ≥ тво≠р≥в з ≥стор≥њ ”крањни - "≤стор≥ю –ус≥в", "Ћ≥топис —амовидц€", " оро≠тке ≥сторичне описанн€ про козацький малорос≥йський народ..." ѕ.—имоновського та ≥н.≤7

ќдночасно зазначимо, що багато ≥сторичних джерел, зокрема арх≥вних документ≥в, з≥брали ≥ опубл≥кували сп≥вроб≥тники  ињвськоњ тимчасовоњ ком≥с≥њ дл€ розгл€ду давн≥х акт≥в, €ка була заснована в  иЇв≥ в 3 843 р. 18

¬ажливими ≥сторичними творами першоњ половини XIX ст. були чотиритомна "≤стор≥€ ћалоњ –ос≥њ" ƒ.ћ.Ѕантиша- аменського, п'€титомна "≤стор≥€ ћалорос≥њ" ћ.ј.ћаркевича (1842-1843), тритомна "≤стор≥€ Ќовоњ —≥ч≥, або останнього  оша «апорозького" (1841), "Ќањз≠ди гайдамак≥в на «ах≥дну ”крањну в XVIII ст. " (1845) ј.ќ.—кальковського, ≥сторичн≥ роботи ћ.ќ.ћаксимовича, зах≥дноукрањнських автор≥в ƒ.≤.«убрицького, я.‘.√оловацького та ≥нших вчених.

” друг≥й половин≥ XIX ст. промисловий переворот обумовив дальший розвиток математики, механ≥ки, ф≥зики, х≥м≥њ; а пожвавленн€ сусп≥льно-пол≥тичного руху - сусп≥льних наук. ѕозитивну роль в орган≥зац≥њ наукових пошук≥в в≥д≥грали не т≥льки ун≥версите≠ти та ≥нш≥ навчальн≥ заклади, а й науков≥ товариства, €ким судилос€ стати центрами науковоњ ≥нформац≥њ, координаторами досл≥джень в межах ус≥Їњ крањни.

“ак, наприклад, вперше при ’арк≥вському ун≥верситет≥ виник≠ло математичне товариство (1879), при  ињвському - ф≥зико-математичне (1890). «начний вклад у розвиток ≥стор≥њ, географ≥њ та юридичних знань в  иЇв≥ внесло ≤сторичне товариство Ќестора Ћ≥≠тописц€ (1873), ѕ≥вденно-зах≥дний в≥дд≥л –ос≥йського географ≥чного товариства (1873),  ињвське юридичне товариство (1877).

Ќа зах≥дноукрањнських земл€х науков≥ досл≥дженн€ проводило Ћ≥тературне товариство ≥м. “.√.Ўевченка (1873), €ке у 1892 р. було реорган≥зоване у Ќаукове товариство ≥м. “.√.Ўевченка. “о≠вариство складалос€ з трьох секц≥й: ≥сторико-ф≥лософськоњ, ф≥лоло≠г≥чноњ та математично-природничо-медичноњ. ¬елику роль у цьому науковому об'Їднанн≥ в≥д≥гравали ≤.я.‘ранко та ћ.—.√рушевський, €кий з 1897 р. очолив цю поважну науково-громадську орган≥зац≥ю.

—в≥тову славу здобули ≥мена таких украњнських вчених, €к: ћ.™.¬ащенко-«ахарченка (математика з м.  иЇва), ™.‘.—аб≥н≥на та —.ѕ.ярошенка (математик≥в з м. ќдеси), ћ.ќ.”мова (ф≥зика з Ќо≠ворос≥йського ун≥верситету), ћ.ƒ.ѕильчикова (ф≥зика з ’аркова), ‘.ќ.Ѕрод≥к≥на (астронома з  иЇва), ћ.ћ.Ѕекетова (х≥м≥ка з ’арко≠ва),  .ћ.‘еоф≥лактов (геолога з  иЇва), ¬.¬.ƒоручаЇва (ірунто≠знавц€ з ѕолтави), ≤.≤.ћечникова, ≤.ћ.—еченова (б≥олог≥в з ќдеси), ћ.≤.ѕирогова (х≥рурга з  иЇва), ¬.….Ћевицького та ћ.ќ.«арицького (математик≥в з≥ Ћьвова,), ћ.≤. остомарова, ќ.ћ.Ћазаревського, ƒ.≤.Ѕагал≥€, ќ.я.™фименко (≥сторик≥в), ќ.ќ.ѕотебн≥ (ф≥лолога з ’аркова) та багатьох ≥нших вчених.

ћи з повним правом можемо стверджувати, що у XIX ст., роз≠робл€ючи природнич≥, економ≥чн≥, ≥сторичн≥, ф≥лолог≥чн≥ та ≥нш≥ проблеми, украњнськ≥ вчен≥ збагатили науку не т≥льки ”крањни, а й вс≥Їњ –ос≥њ та за њњ межами.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 438 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2003 - | 1937 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.