Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈тапи нац≥ональною в≥дродженн€




” XIX ст. остаточно сформувалос€ нове пон€тт€ людськоњ сп≥льност≥ - нац≥ональне. Ќайпереконлив≥ше значенн€ народноњ мови ≥ культури дл€ складанн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ ≥, власне, нац≥њ показав н≥мець≠кий ф≥лософ XVIII ст. ….√ердер. ¬≥ндов≥в, пдо людська цив≥л≥зац≥€ ≥снуЇ не в ун≥версальних, а в конкретних нац≥ональних про€вах, в народних, а не в державних вим≥рах. ¬≥н передбачив велике майбутнЇ украњнськоњ культури.

≈волюц≥€ украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ вписуЇтьс€ в загальноЇвро≠пейську модель розвитку нац≥ональних рух≥в. —початку група ≥нтелек≠туал≥в, р€туючи самобутн≥сть свого народу в≥д поглиненн€ ≥мпер≥Їю, збираЇ фольклор, ≥сторичн≥ рел≥кв≥њ ≥ документи. ƒругий, або культур≠ний етап, €к правило, ставав пер≥одом Ђв≥дродженн€ї м≥сцевих мов. Ќа третьому, пол≥тичному етап≥ зростали нац≥ональн≥ орган≥зац≥њ ≥ вису≠ненн€ вимог самовр€дуванн€. (—убтельний ќ. - с 201; —мол≥й ¬., √урж≥й ќ.).

¬ир≥шальну роль у розвитку нац≥ональноњ св≥домост≥ в≥д≥граЇ вив≠ченн€ ≥стор≥њ - усв≥домленн€ сусп≥льного ≥сторичного досв≥ду. Ќа≠прик≥нц≥ XVIII ст. з'€вилис€ прац≥ украњнських ≥сторик≥в-аматор≥в ¬.–убана, я.ћаркевича, ќ.Ўафонського, а п≥зн≥ше - твори профес≥йних ≥сторик≥в ƒ.Ѕантиша- аменського, ћ.ћаркевича. ¬асиль  апн≥ст очо≠лив групу автоном≥ст≥в, €ка у 1787 р. запропонувала влад≥ проект в≥днов≠ленн€ козацького в≥йська. «робив унесок в попул€ризац≥ю козацтва ћикола √оголь. јле справжн≥й переворот в умах зробила по€ва створе≠ноњ на стику стол≥ть в кол≥ Ќовгород-—≥верських ≥нтелектуал≥в - ќ.Ћобисевича, √.ѕолетики та ≥н. - ≥ надрукованоњ 1846 р. Ђ≤стор≥њ рус≥вї. ’оч нев≥домий автор не виступав за негайну незалежн≥сть ”крањни, але вбачав в украњнц€х окремий народ, €кий маЇ право на самовр€дуванн€.

≤ншим захопленн€м украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ початку XIX ст. було вивченн€ фольклору. “ого ж √ердера наст≥льки вразило його багатство ≥ краса, що в≥н за€вив: Ђ”крањна стане новою √рец≥Їю... повстане велика культурна нац≥€ї (—≥чинський ¬. - с 158). √ен≥альний польський поет ј. ћ≥цкевич всл≥д за ≥ншими досл≥дниками стверджував, що украњнц≥ найпоетичн≥ш≥ та наймузикальн≥ш≥ серед слов'€н. ” передмов≥ до пер≠шоњ зб≥рки Ђ—тарых малороссийских песенї 1819 р. ћ.÷ертелЇв в≥дзна≠чав, що п≥сн≥ демонструють ген≥й ≥ дух народу, його чисту мораль.

‘ах≥вц≥ з украњнськоњ ≥стор≥њ та етнограф≥њ професори ћихайло ћаксимович - перший ректор  ињвського ун≥верситету, ћ. остома≠ров, ¬.јнтонович, ќ.Ѕод€нський та ≥н. довели самобутн≥сть украњнсь≠кого народу ще з руських час≥в.

«в'€зуючою ланкою нац≥њ Ї мова, €ка служить не т≥льки засобом сп≥лкуванн€, а й системою св≥тобаченн€ та самовираженн€ народу. ѕопри заборону 1804 р. навчанн€ в школ≥ Ђна малороссийском наре≠чииї, посиливс€ пот€г до р≥дноњ мови, культури, ≥стор≥њ. ѕоема полтав≠ц€ ≤вана  отл€ревського Ђ≈нењдаї, показала придатн≥сть народноњ мови дл€ л≥тературноњ творчост≥. “ворили р≥дною мовою харк≥вськ≥ роман≠тики ѕ.√улак-јртемовський та √. в≥тка-ќснов'€ненко. «'€вилас€ та≠лановита проза ћарко ¬овчок, байки ™. √реб≥нки.

“арас Ўевченко.

«наком утвердженн€ украњнськоњ л≥тературноњ мови став вих≥д у 1840 р. зб≥рки поез≥й Ђ обзарї ген≥ального сина сел€нина-кр≥пака з „ер≠кащини “араса Ўевченка (1814-1861 pp.). «в≥льненн€ в≥д кр≥пацтва не в≥ддалило його в≥д знедоленого люду, а природний талант, в≥дчутт€ справедливост≥ зробили поета духовним вождем народу. Ўевченкова поез≥€ стала ви€вом самодостатност≥ украњнц≥в Ч л≥тературноњ, мовноњ та ≥нтелектуальноњ. ќбуренн€ поета соц≥альною кривдою поЇднуЇтьс€ з протестом проти нац≥онального гн≥ту па Ђнаш≥й не своњй земл≥ї, про≠ти розбою –ос≥њ на  авказ≥ ≥ по вс≥й ≥мпер≥њ, де Ђв≥д молдаванина до ф≥нна на вс≥х €зиках все мовчить...ї.

≤стор≥ософ≥€ “.Ўевченка обірунтовуЇ природне право украњнц≥в на державне самовизначенн€. ’мельницький дл€ поета ≥ Ђген≥альний бунтарї, ≥ в≥дпов≥дальний за фатальний союз з деспотичною ћосквою. ѕоет захищаЇ ≤.ћазепу, гайдамак≥в, славить козацьку героњку ≥ см≥ливо виступаЇ проти ворог≥в вол≥ народноњ - Ђцар≥в, кровавих шинкар≥вї та Ђперевертн≥вї, Ђнедолюдк≥вї, €к≥ допомагають катувати р≥дну мат≥р-”крањну. Ђ”ч≥тесь, читайте, чужому навчайтесь ≥ свого не цурайтесьї - запов≥в “арас молод≥. «вертаючись до Ђмертвих, живих ≥ ненародже≠них земл€к≥вї - до нац≥њ, поет пророчив њй волю ≥ прискорив здобутт€ ц≥Їњ вол≥.

ќсв≥та. Ќаука.

–озвиток культури, осв≥ти ≥ нац≥ональноњ св≥домост≥ стримувала антиукрањнська пол≥тика царизму. “ак, на середину 40-х pp. у 5-ти цен≠тральних губерн≥€х ”крањни па 7 млн. чолов≥к було всього лиш 10 тис. учн≥в.

«а Ђправиламиї 1803 р. впроваджено 4 типи шк≥л: параф≥€льн≥, по≠в≥тов≥, губернськ≥ (г≥мназ≥њ), ун≥верситети. Ќав≥ть у параф≥€льних (при церквах) школах д≥тей навчали рос≥йською мовою. —ел€ни сам≥ нама≠гались утримувати д€к≥вськ≥ школи з р≥дною мовою навчанн€. ѕлат≠ними були ≥ реальн≥ училища. ƒопуск вих≥дц≥в з кр≥пак≥в до середн≥х та вищих навчальних заклад≥в заборон€вс€. ѕочаток профес≥йноњ осв≥ти поклали в≥домч≥ ≥ приватн≥ училища. ѕершу ≥ Їдину в –ос≥њ школу бдж≥льництва заснував у 1828 р. на „ерн≥г≥вщин≥ ѕ.ѕрокопович.

¬≥дпов≥дно ≥ в трьох л≥це€х, €к≥ займали пром≥жне м≥сце м≥ж серед≠н≥ми та вищими навчальними закладами, в двох ун≥верситетах - в ’ар≠ков≥ (1805 р.) й  иЇв≥ (1834 р.) - студент≥в було лише по к≥лька сотень. —тудентам викладали талановит≥ математики ћ.ќстроградський та “.ќсиповський, слав≥ст ≤.—резневський, ф≥лолог ќ.ѕотебн€, ≥сторики ћ. остомаров, ¬.јнтонович, засновник першоњ метеоролог≥чноњ станц≥њ, ректор ’арк≥вського ун≥верситету ¬асиль  араз≥н.

ћистецтво.

¬еличезний вплив на розвиток образотворчого мистецтва мала зас≠нована з участю украњнц≥в ѕетербурзька академ≥€ художеств. ’удож≠ники ≤.—ошенко, “.Ўевченко були вихованц€ми  .Ѕрюллова. ћитець написав портрет ¬.∆уковського дл€ викупу молодого “араса з кр≥пацтва ≥ покинув –ос≥ю в знак протесту проти його арешту.

“.Ўевченко (цикл Ђћальовнича ”крањнаї, портрети та ≥н.) та ѕ.‘едотов заклали основи реал≥стичного живопису на ”крањн≥.

«одч≥ зм≥нили пишне бароко на академ≥чний, стриманий класицизм. ” цьому стил≥ розбудовувалис€ центри  атеринослава, ќдеси, де ‘.Ѕоффо спроектував ѕотьомк≥нськ≥ сходи ≥ ¬оронцовський палац. «а проектом ј. ћеленського в  иЇв≥ споруджено ротонду на јскольдов≥й могил≥, церкву –≥здва ’ристового, ансамбль  онтрактовоњ площ≥. ѕо≠стали шедеври палацо-парковоњ арх≥тектури: парк Ђќлександр≥€ї у Ѕ≥л≥й ÷еркв≥, палац •алаіана на „ерн≥г≥вщин≥ та ≥н.

—лавилис€ кобзар≥ ≥ л≥рники ј.Ўут, ќ.¬ересай. ѕоруч ≥з кр≥паць≠ким театром почав д≥€ти профес≥йний. ” 1819 р. ≤.  отл€ревський з учас≠тю ћ.ўепк≥на поставив у ѕолтав≥ ЂЌаталку-ѕолтавкуї та Ђћоскал€-чар≥вникаї. ” комед≥€х √. в≥тки-ќснов'€ненка блиснув майстерн≥стю актор  .—оленик. ™. √реб≥нка написав поез≥њ украњнською та рос≥йською мовою, зокрема романс Ђќчи черныеї.

ќтже, перша половина XIX ст. в≥дзначена потужним початком ук≠рањнського нац≥онально-культурного в≥дродженн€, що стало реакц≥Їю на втрату державност≥ ≥ зародженн€ ринкових соц≥ально-економ≥чних в≥дносин.

¬исновок.

ќсоблив≥стю украњнського житт€ у перш≥й половин≥ XIX ст. було перебуванн€ народу у склад≥ двох найконсервативн≥ших в ™вроп≥ ≥мпер≥й - јвстр≥њ та –ос≥њ. ќднак нов≥ ≥дењ, економ≥чн≥ ≥ сусп≥льн≥ в≥дно≠сини п≥д впливом Ївропейських революц≥йних потр€с≥нь та внутр≥шн≥х обставин пробивали соб≥ дорогу.

Ќа Ћ≥вобережж≥, де ще жевр≥ли традиц≥њ козацькоњ автоном≥њ, нац≥о≠нальне п≥днесенн€ швидко перейшло в≥д культурництва до пол≥тичноњ стад≥њ, але було призупинене розгромом  ирило-ћефод≥њвського брат≠ства.

” —х≥дн≥й √аличин≥ зростанн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ було по≠в≥льн≥шим, але все в≥дчутн≥шим. «б≥льшивс€ пот€г народу до собор≠ност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1891 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2097 - | 1833 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.