Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультура украњнського народу на злам≥ ’≤’-’’ ст




ќсв≥та. Ќаука.

Ќезважаючи на реформу осв≥ти 1864 р., €ка розширила доступ до навчанн€ нижчих верств, р≥вень осв≥ти украњнц≥в залишавс€ невисоким. ” 1897 р. на Ћ≥вобережж≥ д≥€ло 17 тис. початкових шк≥л, €к≥ охоплюва≠ли лише третину д≥тей. ” середн≥х школах ѕравобережж€ 80% склада≠ли пол€ки й менше 16% - украњнц≥. ѕол€ки мали «ќ г≥мназ≥й, украњнц≥ - дв≥ ≥з 129, ≥снуючих на ”крањн≥. ¬≥дкриваютьс€ Ќоворос≥йський в ќдес≥ та „ерн≥вецький ун≥верситети, три пол≥техн≥чн≥ ≥нститути та ≥н. вищ≥ навчальн≥ заклади. ” 1917 р. њх було 27, але жодного - з украњнською мовою навчанн€. ¬идатний х≥рург ћикола ѕ≥рогов та педагог ’рист€ јлчевська в≥дкривали народн≥ нед≥льн≥ школи.

¬ ун≥верситетах працювали видатн≥ науковц≥: математики ћ.¬ащенко-«ахарченко, ќ.Ћ€пунов, х≥м≥к ћ.Ѕекетов, ф≥зик ћ.ѕильчиков, гео≠логи  .‘еоф≥лактов, ¬.“арасенко. Ѕ≥ологи ≤лл€ ћечников, ћихайло √амал≥€ заснували в ќдес≥ першу бактер≥олог≥чну станц≥ю, ф≥зик ≤ван ѕулюй в≥дкрив рентген≥вськ≥ промен≥, антрополог ‘ед≥р ¬овк дов≥в автохтонн≥сть украњнського народу, археолог ¬≥кент≥й ’войка в≥дкрив “рип≥льську культуру. ¬ийшли друком нов≥ прац≥ найб≥льшого украњнського ≥сторика ћихайла √рушевського (1866-1934), першоњ ж≥нки -доктора ≥стор≥њ ќ.™ф≥менко. ћ.√рушевський документально дов≥в спад≠коЇмн≥сть ”крањни в≥д –ус≥. «'€вилис€ досл≥дженн€ ф≥лолог≥в ѕ.∆итецького, ќ.ѕотебн≥, економ≥ст≥в ћ.«≥бера, —.ѕодолинського, б≥олог≥в ƒ.«аболотного, ¬.Ћипського.

Ћ≥тература.

«начних усп≥х≥в було дос€гнуто в л≥тератур≥. “алановитим прозањ≠ком, поетом (зб≥рка Ђ«≥в'€ле лист€ї) ≥ драматургом (Ђ”крадене щас≠т€ї) про€вив себе ≤ван ‘ранко, прекрасн≥ поез≥њ ≥ драми (ЂЋ≥сова п≥сн€ї) вийшли з-п≥д пера Ћес≥ ”крањнки. ѕерш≥ психолог≥чн≥ романи написав ѕанас ћирний (Ђ’≥ба ревуть воли, €к €сла повн≥?ї), сатиричн≥ пов≥ст≥ Ч ≤ван Ќечуй-Ћевицький (Ђ айдашева с≥м'€ї).

Ќа злам≥ стол≥ть за€вили про себе в л≥тератур≥ майстер новели ¬а≠силь —тефаник (Ђ ам≥нний хрестї), тонкий прозањк ћихайло  оцю≠бинський (ЂFata morganaї), колоритний прикарпатський опов≥дач ё.‘едькович, поети ѕ.√рабовський, Ћ.√л≥бов, —.–уданський, та ≥н.. Ѕа≠гатогранними були таланти ≥ драматург≥в ћ. ропивницького (Ђƒоки сонце з≥йде, роса оч≥ вињстьї), ћ.—тарицького (Ђ«а двома зайц€миї), ≤. арпенка- арого (Ђћартин Ѕорул€ї).

ћистецтво.

ѕересувн≥ виставки пропагували дос€гненн€ живопису. ” побуто≠вому жанр≥ спец≥ал≥зувавс€ ћикола ѕимоненко (Ђѕроводи рекрут≥вї). ћикола √е створив талановит≥ Ђ“айну вечерюї та ≥н. експрес≥он≥стичн≥ картини на рел≥г≥йн≥ теми ( рип'€кевич ≤. - с 548-550). ≤лл€ –еп≥н на≠писав €скрав≥ полотна на теми ≥стор≥њ ”крањни, в тому числ≥ Ђ«апорожц≥, що пишуть листа турецькому султануї. «д≥бними майстрами ≥мпрес≥о≠н≥стичного напр€му ви€вили себе ≤.“руш, ќ. ћурашко. ќдним з найк≠ращих портретист≥в XIX ст. був “.Ўевченко (Ђјвтопортретї, 1858 p., 1860 p.). ”славилис€ пейзажисти ѕ.Ћевченко, —.¬асильк≥вський (Ђ—теп на ”крањн≥ї). ѕрекрасн≥ скульптури створили ћ.ћикешин Ч пам'€т≠ник Ѕ.’мельницькому в  иЇв≥, Ћ.ѕозен - пам'€тник ≤. отл€ревському в ѕолтав≥.

Ќезважаючи не фактичну заборону, розвивавс€ украњнський театр. ” 1864 р. у Ћьвов≥ виникла перша украњнська профес≥йна трупа - Ђ–усь≠ка бес≥даї на чол≥ з ќмел€ном Ѕачинським. ” 1882 р. ћарко  ропивницький створив театр у  иЇв≥. ” ньому зас€€ли театральн≥ з≥рки: ћа≠р≥€ «аньковецька, ћ.—адовський, ≤.Ѕурлака та ≥н. ”творен≥ артистичн≥ трупи корифењв украњнськоњ сцени ѕанаса —аксаганського, ≤вана  арпенка- арого, у 1907 р. - перший стац≥онарний театр ћиколи —адовського.

ѕ≥днесенн€ музичноњ культури позначилос€ у створенн≥ —.√улаком-јртемовським першоњ украњнськоњ опери Ђ«апорожець за ƒу≠наЇмї, Ђ¬ечорницьї, ѕ.Ќ≥щинського, п≥сенн≥й творчост≥ ћиколи Ћеонтовича. ћ.¬ербицький написав г≥мн ”крањни. ÷≥лу епоху в музичному житт≥ €вл€ла собою музика ћиколи Ћисенка, €кий напи≠сав опери Ђ“арас Ѕульбаї та ≥н., обробив понад 600 народних п≥сень тощо. —п≥ваками св≥тового р≥вн€ стали —олом≥€  рушельницька, ћодест ћенцинський.

¬ арх≥тектур≥ переважав еклектизм - сум≥ш елемент≥в р≥зних стил≥в, а на поч. XX ст. Ч модерн. ”  иЇв≥ пл≥дно працювали зодч≥ ¬.√ородецький (будинок з химерами), ќ.Ѕеретт≥ (¬олодимирський собор), у Ћьвов≥ - ё.«ахаревич та ≤.Ћевинський (пол≥техн≥чний ≥нститут, готель Ђ∆оржї), у ѕолтав≥ - ¬асиль та ‘ед≥р  ричевськ≥ (будинок земства), у „ерн≥вц€х - ….√лавк (резиденц≥€ митрополита).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 450 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2007 - | 1976 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.