Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќаука ≥ культура початку XX ст




”сп≥х техн≥чного прогресу на початку XX ст. ознаменували ‘.јндерс - творець першого в≥тчизн€ного дирижабл€, ≤.—≥корський - бать≠ко вертольотобудуванн€, €к≥ творили в  иЇв≥. ¬ ќдес≥ в≥дкрито пер≠ший аероклуб.

≤з науковц≥в у металург≥њ уславивс€ ћ. урако, в рад≥оф≥зиц≥ ƒ.–о-занський, в математиц≥ Ч Ћ. ащенко, в геолог≥њ Ч Ћ.Ћутуг≥н, в меди≠цин≥ Ч ендокринолог ќ.ƒанилевський, терапевт ћ.—тражеско, в ≥стор≥њ - ƒ.яворницький, в сад≥вництв≥ - Ћ.—имиренко.

«аконом≥рним результатом розвитку художнього мисленн€ на рубеж≥ ’≤’-’’ ст. став модерн≥зм. ¬≥н був в≥дбитком у св≥тогл€д≥ та культур≥ глобальних €вищ епохи: ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, лавиною ≥нформац≥й≠ного обм≥ну у зв'€зку з по€вою телефону, рад≥о, к≥но тощо. Ћюди усв≥≠домлювали свою незахищен≥сть ≥ слабк≥сть перед глобальними пробле≠мами, €к≥ вже не могло вир≥шити традиц≥йне св≥тобаченн€. Ђ«в≥дки ми, хто ми, куди ми йдемо?ї, - на це гоген≥вське питанн€ модерн≥сти в≥дпо≠в≥дали новою художньо-естетичною системою, €ка об'Їднувала, низку ≥дейно-художн≥х теч≥й, - експрес≥он≥зм, куб≥зм, конструктив≥зм, сюр≠реал≥зм та ≥н. ¬ ”крањн≥, незважаючи на њњ пров≥нц≥йний статус, також ≥шли ≥нтенсивн≥ творч≥ пошуки.

¬ л≥тератур≥, до ≥дењ Ђсправжньоњ запашноњ поез≥њї закликав поет ћ.¬ороний та ман≥фест галицькоњ Ђћолодоњ ћузиї. ¬ арх≥тектур≥ цей стиль про€вивс€ у творчост≥ √.√а€ (Ѕесарабський ринок), ¬.∆укова, в скульптур≥ - у ћ.√аврилка, ћ.ѕаращука, у живопис≥ - ћ.∆ука, ќ.Ќовак≥вського, ј. уњндж≥. —воЇ вагоме слово в художньо-естетичних по≠шуках доби сказали пов'€зан≥ з ”крањною  .ћалевич, ¬.Ѕурлюк, ќ.Ѕогомазов та ≥н. митц≥.

”крањнська культура цього часу не втратила нац≥ональн≥ ознаки, але виходила за рамки пров≥нц≥йност≥ ≥ мала значн≥ дос€гненн€.


√ончарук

 

ѕЋјЌ ¬» Ћјƒ”:

1. «агальн≥ зауваженн€.

2. ќсв≥та та д≥€льн≥сть культурно-осв≥тн≥х установ.

3. Ќаука.

4. Ћ≥тература, драматург≥€ ≥ театр.

5. ћузика ≥ образотворче мистецтво.

6. Ќародна творч≥сть.

7. ƒжерела та л≥тература.

 

«агальн≥ зауваженн€

” XIX ст. кап≥тал≥стичн≥ в≥дносини, що розвивалис€ в надрах феодально-кр≥посницькоњ системи, дали поштовх зростанню нац≥о≠нальноњ самосв≥домост≥ народ≥в, в тому числ≥ й на украњнських зем≠л€х, €к≥ входили до складу –ос≥њ та јвстро-”горщини.  ультура ”крањни чуйно реагувала на загостренн€ соц≥альних конфл≥кт≥в у цих крањнах, нац≥онально-визвольноњ боротьби украњнського народу.

ћожна з певн≥стю сказати, що в культур≥, €к у краплин≥ чистоњ води, прогл€далис€ класовий антагон≥зм, боротьба ≥деолог≥й, пол≥≠тичних теч≥й ≥ парт≥й. … визначенн€ ¬. ≤. Ћен≥на про "дв≥ нац≥ональ≠н≥ культури" в середовищ≥ кожноњ нац≥њ не втратило свого значенн€ ≥ на сьогодн≥ '.

јнал≥з розвитку украњнськоњ культури XIX ст. даЇ п≥дставу д≥йти висновку, що нос≥€ми пом≥щицькоњ та буржуазноњ культури виступали ур€дов≥ кола, царська бюрократ≥€, реакц≥йне духовенство та двор€нська ≥нтел≥генц≥€, €к≥ всюди насаджували ≥дею "самодер≠жавства, православ'€ ≥ народност≥", гальмували справжню, глибоко народну украњнську культуру, заган€ли њњ в прокрустове ложе "÷ир≠кул€ру ¬алуЇва" (1863) та "≈мського указу" (1876).

Ќе дивл€чись на це, в ”крањн≥ у вс≥х галуз€х нац≥ональноњ культури у XIX ст. стали активно пробивати соб≥ дорогу прогресив≠н≥, глибоко демократичн≥ ≥дењ, нос≥€ми €ких стали так≥ корифењ, €к “арас Ўевченко, ѕантелеймон  ул≥ш, ћарко ¬овчок, ћикола √улак, ѕанас ћирний, ≤ван ‘ранко, ћихайло √рушевський, —ерг≥й ѕодолинський, ёл≥ан Ѕачинський, ћихайло ѕавлик, Ћес€ ”крањнка, ¬асиль —тефаник, ќльга  обил€нська, ћихайло  о≠цюбинський, ≤ван “руш, —олом≥€  рушельницька та багато ≥нших д≥€ч≥в украњнськоњ культури.

ќсоблив≥стю украњнськоњ культури XIX ст. Ї те, що њњ розвиток, ≥дейне формуванн€, удосконаленн€ форм ≥ зм≥сту в≥дбувалос€ у т≥с≠ному зв'€зку з процесами ≥ €вищами, €к≥ в≥дбувалис€ у сфер≥ куль≠тури в –ос≥њ, јвстро-”горщин≥ та польського народу.

¬извольн≥ ≥дењ в цих крањнах не могли залишати байдужими д≥≠€ч≥в украњнськоњ культури. ѕро цей взаЇмовплив ≥ взаЇмозв'€зок ≤. я. ‘ранко в одн≥й ≥з своњх л≥тературно-критичних статей сказав так: " оли твори л≥тератур Ївропейських нам подобались, порушували наш смак естетичний ≥ нашу фантаз≥ю, то твори рос≥€н мучили нас, порушували наше сумл≥нн€, будили в нас чолов≥ка, будили любов до б≥дних та покривджених"2.

ƒ≥€чам украњнськоњ культури, особливо другоњ половини ’√’ ст., ≥мпонували ≥дењ критичного реал≥зму ћ.√.„ернишевського, ћ.¬.√огол€, ≤.—.“ургенева, ћ.ќ.Ќекрасова, ћ.™.—алтикова-ўедр≥на, ќ.ћ.ќстровського.

“.√.Ўевченко, ≤. . арпенко- арий, ћ.ѕ.—тарицький, ћ.Ћ. ропивницький, ћ. .«аньковецька та ≥нш≥ митц≥ тогочасноњ ”крањни своЇю творч≥стю стверджували реал≥зм, в≥рн≥сть життЇв≥й правд≥, своЇму народов≥ та ”крањн≥.

ќтже, украњнська культура XIX ст. не носила хутор€нського, в≥друбного характеру. ¬она була т≥сно переплетена з творч≥стю прогресивних д≥€ч≥в культури –ос≥њ, јвстр≥њ, чеського, словацького, польського та ≥нших народ≥в слов'€нського св≥ту.

ѕроблеми украњнськоњ культури XIX ст. знайшли глибоке ≥ всеб≥чне висв≥тленн€ у таких узагальнюючих прац€х, €к "≤стор≥€украњнськоњ л≥тератури" (1987), "≤стор≥€ украњнського мистецт≠ва" (1969), "”крањнський драматичний театр: Ќариси ≥стор≥њ" (1967), "ѕисьменники «ах≥дноњ ”крањни 30-50-х рок≥в XIX ст." (1965), "≤стор≥€ украњнськоњ музики" (1989) та багато ≥нших.

ѕроблемам культури ”крањни XIX ст. присв€тили своњ досл≥≠дженн€ ћ.ƒ.Ѕернштейн, ¬.….Ѕорисенко, ≤.ќ.¬олошин, Ћ.ѕ.¬овк, я.ѕ.«атенацький, ќ.√. ис≥ль, «.ѕ.ћороз, ≤.ѕ.ѕ≥льгук, ј.ѕ.ѕономарьов, ¬.«.—м≥рнов, Ќ.ј.Ўип, ƒ.„алий та ≥н.5

«окрема, у згаданих монограф≥чних прац€х досл≥джуютьс€ про≠блеми, що повТ€зан≥ з д≥€льн≥стю журналу "ќснова" (ћ.ƒ.Ѕернштейн); боротьбою демократичних сил ”крањни за розвиток народноњ осв≥ти (¬.….Ѕорисенко, Ћ.ѕ.¬овк); початком д≥€льност≥ народних театр≥в (ё.¬олошин, «.ѕ.ћороз, ќ.√. ис≥ль); творч≥стю украњнського  обза≠р€ (≤.ѕ≥льгук); розвитком украњнського мистецтва (ќ.√. ис≥ль, я.ѕ.«атенацький); взаЇмозв'€зками украњнськоњ та рос≥йськоњ культур (Ќ.ј.Ўип) тощо.

¬ивченн€ ≥стор≥њ культурного розвитку ”крањни у XIX ст. засв≥≠дчуЇ, що в украњнськ≥й л≥тератур≥ романтизм став поступатис€ м≥сцем реал≥змов≥, в мистецтв≥ та арх≥тектур≥ - утверджувавс€ класицизм, в театральному житт≥ - аматорство вит≥сн€лос€ профес≥онал≥змом. ќсобливо швидко зростали потреби в осв≥т≥ та науц≥. ”се це приму≠шувало царизм реформувати навчальну мережу, але ц≥ реформи носи≠ли класовий характер ≥ проводилис€ в ≥нтересах двор€нства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 409 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2097 - | 1823 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.