Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јктив≥зац≥€ сусп≥льно-пол≥тичного руху, його строкат≥сть та суперечлив≥сть




” друг≥й пол. XIX ст. у сусп≥льно-пол≥тичному рус≥ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ д≥€ло три напр€ми:

ћосквоф≥ли Ч реакц≥йний, представники €кого не визнавали ≥снуванн€ украњнського народу та його мови, пропагували ≥дею "Їди≠ноњ рос≥йськоњ народност≥ в≥д  арпат до  амчатки", виступали за приЇднанн€ до –ос≥њ. ћали свою пол≥тичну орган≥зац≥ю, видавничу базу, але значною п≥дтримкою населенн€ не користувалис€.

Ќародовц≥ Ч нац≥ональний напр€м, €кий спр€мовувавс€ на служ≥нн€ ≥нтересам украњнського народу, зв≥дки й д≥став свою назву. √оловною метою народовц≥в був розвиток украњнськоњ мови ≥ культури, п≥двищенн€ культурно-осв≥тнього р≥вн€ ≥ нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнського населенн€.

” 1868 р. народовц≥ заснували у Ћьвов≥ культурно-осв≥тнЇ това≠риство "ѕросв≥та", €ке очолив в≥домий педагог, журнал≥ст, компо≠зитор ј.¬ахн€нин. "ѕросв≥та" мала ф≥л≥њ у вс≥х м≥стах «ах≥дноњ ”кра≠њни.  р≥м культурно-просв≥тницькоњ роботи, вона займалас€ й еко≠ном≥чною д≥€льн≥стю Ч засновувала кооперативи, крамниц≥, позич≠ков≥ каси. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. "ѕросв≥та" за попул€рн≥стю серед населенн€ суперничала з церквою.

Ќа меж≥ 70-80-х pp. народовський рух включаЇтьс€ в пол≥тичне житт€.

” 1885 р. народовц≥ заснували св≥й пол≥тичний орган Ч Ќародну –аду, €ку очолив ёл≥ан –оманчук. ќрган≥зац≥€ висунула вимогу надати украњнським земл€м автоном≥ю в межах јвстро-”горщини.

Ќародовський рух поступово поширивс€ на Ѕуковин≥ ≥ «акар≠патт≥.

–адикальний напр€м, €кий виник п≥д впливом ≥дей ћ.ƒрагоманова. –адикали виступали за утворенн€ незалежноњ ”крањни, пропагували революц≥йн≥ методи боротьби, закликали до пол≥тичноњ д≥€льност≥ широк≥ народн≥ маси. ќчолювали напр€м ≤ван ‘ранко, ћихайло ѕавлик, ќстап “ерлецький.

ћ.√рушевський. Ќаукове товариство ≥м. “.Ўевченка

” 1894 р. ≥з  иЇва до Ћьвова перењхав ћ.√рушевський, об≥йн€вши посаду професора Ћьв≥вського ун≥верситету. ÷€ под≥€ мала значний позитивний вплив на розвиток нац≥онального руху, украњнськоњ нау≠ки, зв'€зк≥в м≥ж зах≥дними ≥ сх≥дними украњнц€ми. ћ.√рушевський очолив створене "ѕросв≥тою" Ќаукове товариство ≥м. “.Ўевченка, об'Їднавши навколо нього майже вс≥х пров≥дних сх≥дно- ≥ зах≥дно≠украњнських учених.

ѕол≥тизац≥€ нац≥онального руху

” к≥н. XIX ст. починають формуватис€ украњнськ≥ пол≥тичн≥ пар≠т≥њ. ѕершою такою парт≥Їю стала –усько-украњнська радикальна

парт≥€, утворена в 1890 р. у Ћьвов≥ радикала≠ми на чол≥ з ≤.‘ранком та ћ.ѕавликом. ѕар≠т≥€ мала своЇю метою створенн€ незалежноњ украњнськоњ держави. јле протир≥чч€ м≥ж ра≠дикалами зумовили слабк≥сть парт≥њ.

” 1899 р. народовц≥ на чол≥ з ™.Ћевицьким та ¬.ќхримовичем утворили ”крањнську на≠ц≥онально-демократичну парт≥ю, до €коњ при≠Їдналис€ ћ.√рушевський та ≤.‘ранко. ѕар≠т≥€ сто€ла на л≥беральних позиц≥€х, головною метою проголосила незалежну украњнську державу. « часом нац≥онал-демократи пере≠творилис€ на найб≥льшу парт≥ю в «ах≥дн≥й ”крањн≥.

” 1899 р. була створена ”крањнська соц≥ал-демократична парт≥€ (ћ.√анкевич, —.¬≥тик), €ка сто€ла на засадах марксизму. Ўирокоњ соц≥альноњ бази парт≥€ не мала, бо чисельн≥сть роб≥тник≥в, на €ких вона ор≥Їнтувалас€, була незначною.

“аким чином, XIX ст. стало пер≥одом справжнього нац≥онально≠го в≥дродженн€: зросла нац≥ональна св≥дом≥сть украњнц≥в, значних усп≥х≥в дос€гла украњнська культура. Ќац≥онально-визвольний рух €к у Ќаддн≥пр€нськ≥й, так ≥ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ пройшов шл€х в≥д культурно-просв≥тницького до пол≥тичного етапу, висунувши за мету пол≥тичну самост≥йн≥сть ”крањни.

¬права є13

1. ѕор≥вн€йте баченн€ рол≥ й м≥сц€ ”крањни в документах  ирило-ћефод≥њвського братства та декабрист≥в.

2. як≥ насл≥дки мала революц≥€ 1848-1849 pp. дл€ «ах≥дноњ ”крањни?

3. «аповн≥ть таблицю "Ќац≥онально-визвольний рух в ”крањн≥ в XIX ст.".

–ег≥он  ультурно-осв≥тн≥, науков≥, рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ ѕол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, парт≥њ
Ќаддн≥пр€нська ”крањна    
«ах≥дна ”крањна    

4. ќхарактеризуйте три напр€ми нац≥онально-визвольного руху в «ах≥дн≥й ”крањн≥ у друг≥й пол. XIX ст.

5. ƒовед≥ть, що XIX ст. стало пер≥одом справжнього нац≥онального в≥дрод≠женн€ ”крањни.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 671 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2098 - | 1924 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.