Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультурний розвиток ”крањни на поч. XX ст




якщо у XIX ст. в≥дбулос€ становленн€ украњнськоњ нац≥ональноњ культури та њњ входженн€ у св≥товий культурний процес, то на поч. XX ст. украњнська культура утверджуЇтьс€ €к культура св≥тового р≥вн€.  ультурний процес в укра≠њнських земл€х в цей пер≥од стимулювавс€ соц≥ально-економ≥чною модерн≥≠зац≥Їю, актив≥зац≥Їю сусп≥льно-пол≥тичного житт€ ≥ нац≥онально-визвольно≠го руху, все глибшим проникненн€м нац≥ональних ≥дей в народн≥ маси ≥ утверд≠женн€м нац≥ональноњ самосв≥домост≥ украњнц≥в. ¬елик≥ соц≥альн≥ потр€с≥нн€, €кими ознаменувавс€ початок XX ст., позначилис€ на культурному житт≥, обумовивши його особливост≥, збагативши духовне житт€ чималим досв≥дом.

ќсв≥та

¬ажливим чинником пожвавленн€ культурного житт€ став розвиток осв≥≠ти. ” зв'€зку з подальшим зростанн€м потреби в письменних люд€х ≥ спец≥а≠л≥стах, п≥д впливом революц≥йного руху в Ќаддн≥пр€нщин≥ мережа початко≠вих шк≥л та середн≥х навчальних заклад≥в, а також учн≥в у них зб≥льшувалис€. “ак, прот€гом 1897-1911 pp. к≥льк≥сть початкових шк≥л зросла з 13570 до 18719. ” 1914-1915 pp. в ”крањн≥ було 26 тис. загальноосв≥тн≥х шк≥л ≥ понад 60 профе≠с≥йно-техн≥чних училищ, у €ких навчалос€ в≥дпов≥дно 12,5 тис. та 5 тис. ос≥б. ќднак все це далеко не задовольн€ло потреб населенн€ в осв≥т≥: близько 70% його не вм≥ло читати ≥ писати, обс€г ≥ р≥вень знань набагато в≥дставали в≥д вимог часу, царизм так ≥ не дав дозволу на запровадженн€ навчанн€ у школах р≥дною мовою.

 ≥льк≥сть студент≥в в ун≥верситетах на початку XX ст. зросла в середньому б≥льш €к у два рази. ”сього в 1908-1910 pp. в ун≥верситетах ”крањни навчало≠с€ близько 12,7 тис. чолов≥к. ќднак ур€д обмежив доступ в ун≥верситети дл€ вих≥дц≥в з "нижчих" стан≥в, дл€ роб≥тник≥в ≥ сел€н в≥н залишавс€ практично закритим, на вс≥й територ≥њ ”крањни не було жодного вузу з украњнською мо≠вою викладанн€.

—при€тлив≥ш≥ умови дл€ розвитку осв≥ти в украњнському дус≥ склалис€ на зах≥дноукрањнських земл€х. ѕеред ѕершою св≥товою в≥йною у √аличин≥ функц≥о≠нувало ш≥сть украњнських державних г≥мназ≥й. ” них, а також у 2 510 народних школах украњнською мовою навчалос€ 440 тис. д≥тей. Ќа Ѕуковин≥ в 1911 р. було 216 украњнських народних шк≥л, д≥€ли украњномовна державна г≥мназ≥€ та сем≥нар≥€ дл€ д≥вчат. ƒоступною дл€ небагатьох залишалас€ вища школа на за≠х≥дноукрањнських земл€х. “ак, у 1911-1912 навчальному роц≥ у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ було 5271 студент≥в, частка украњнц≥в серед €ких становила 21%. ” Ћьвов≥ значного розмаху набув рух за в≥дкритт€ окремого украњнського ун≥≠верситету. Ќа знак протесту проти гальмуванн€ ц≥Їњ справи 600 украњнських студент≥в Ћьв≥вського ун≥верситету у 1901 р. орган≥зовано залишили навчанн€.

Ќаука

ѕочаток XX ст. позначений подальшим розвитком науки в ”крањн≥. Ѕагато≠гранну д≥€льн≥сть проводили науков≥ товариства. –озгортаЇ свою д≥€льн≥сть Ќаукове товариство ≥мен≥ “.Ўевченка у Ћьвов≥ (Ќ“Ў), €ке фактично пере≠творилос€ в академ≥ю наук. ќчолюване ћ.√рушевським, Ќ“Ў згуртувало навколо себе найб≥льш в≥домих науковц≥в ”крањни - ј. римського, Ѕ.√р≥нченка, ¬.√натюка, ≤.‘ранка,  .—тудинського та ≥нших. њхн≥ прац≥ друку≠валис€ у "«аписках Ќаукового товариства ≥мен≥ Ўевченка", "«б≥рнику мате≠матично-природничоњ ≥ л≥карськоњ секц≥њ", "≈тнограф≥чному зб≥рнику" та ≥нших виданн€х товариства. ” 1907 р. за ≥н≥ц≥ативою ћ.√рушевського на зразок Ќ“Ў створено ”крањнське наукове товариство у  иЇв≥, €ке видавало своњ науков≥ записки та зб≥рники, попул€рн≥ виданн€.

Ќе т≥льки в≥тчизн€ну, а й св≥тову науку збагатили талановит≥ вчен≥, €к≥ пра≠цювали в ”крањн≥. ¬еликий внесок у розвиток математики зробили професо≠ри академ≥ки ¬.—теклов, ƒ —инцов, —.Ѕернштейн, ƒ.√раве - засновник  ињв≠ськоњ алгебрањчноњ школи, €ка досл≥джувала найважлив≥ший розд≥л алгебри - теор≥ю груп. ƒл€ розвитку ф≥зики ≥ рад≥оф≥зики багато зробив професор ’ар≠к≥вського ун≥верситету ƒ. –ожанський - основоположник ’арк≥вськоњ школи рад≥оф≥зики. –озробкою проблем молекул€рноњ ф≥зики ≥ термодинам≥ки у Ћьв≥в≠ському ун≥верситет≥ займавс€ ћ.—молуховський, €кий своњми прац€ми створив основу дл€ молекул€рно-к≥нетичного обірунтуванн€ другого принципу термо≠динам≥ки. ¬агомих результат≥в у ф≥зичн≥й х≥м≥њ дос€гнув професор ’арк≥вського ун≥верситету ≤.ќсипов, в орган≥чн≥й х≥м≥њ - професор  ињвського ун≥верситету —.–еформатський. ” Ћьв≥вському ун≥верситет≥ питанн€ загальноњ ≥ фармацевтич≠ноњ х≥м≥њ вивчав засновник науковоњ школи х≥м≥к≥в у Ћьвов≥ Ѕ. –адз≥шевський, досл≥дженн€ з ф≥зичноњ х≥м≥њ тут проводили —.“олочко, ¬. емула.

–озвиток б≥олог≥њ ≥ медицини в ”крањн≥ пов'€заний з ≥менами Ћ.—имиренка та ћ. ащенка, €к≥ селекц≥онували та г≥бридизували рослини, ≥менем визнач≠ного ботан≥ка-морфолога ¬.јрнольд≥ - засновника ’арк≥вськоњ школи альго≠лог≥в. ÷≥нн≥ прац≥ професора  ињвського ун≥верситету  .ѕур≥Ївича з х≥м≥чноњ ф≥з≥олог≥њ рослин, зокрема процес≥в диханн€ ≥ фотосинтезу. ≈п≥дем≥ологи ≥ м≥кроб≥ологи ћ.√амал≥€, ƒ.«аболотний, патологоанатом ≥ бактер≥олог ¬.¬исокович та ≥нш≥ багато зробили дл€ подоланн€ таких т€жких хвороб, €к чума, холера, тиф, сказ, туберкульоз тощо.

Ќа поч. XX ст. ”крањна пос≥ла пров≥дне м≥сце в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ у розвитку пов≥троплаванн€. ” 1908 р. в ќдес≥ було створено перший в –ос≥њ аероклуб, його члени —.”точк≥н ≥ —.™фремов у 1910 р. зд≥йснили перш≥ в –ос≥њ польоти на л≥таку. ¬≥йськовий льотчик ѕ.Ќестеров - член  ињвського товариства пов≥т≠роплаванн€ - 27 серпн€ 1913 р. над —ирецьким аеродромом у  иЇв≥ вперше продемонстрував "мертву петлю".

јктив≥зац≥€ сусп≥льно-пол≥тичного житт€ обумовила п≥днесенн€ сусп≥ль≠них наук. «начний вклад у розвиток ≥сторичноњ науки в ”крањн≥ внесли ¬.≤конников, ƒ.Ѕагал≥й, ¬.Ѕарв≥нський, ƒ яворницький, ≤.‘ранко. ¬ченим з≥ св≥товим ≥м'€м на поч. XX ст. став ћ.√рушевський.

ѕл≥дною була робота украњнських вчених ≥ в ≥нших галуз€х гуман≥тарних наук. ≤.‘ранко, ¬.√натюк, ќ.–оздольський та ≥нш≥ розгорнули досл≥дженн€ з украњнського фольклору й етнограф≥њ. –€д важливих праць з украњнського фольклору, мовознавства й л≥тератури створив видатний учений-ф≥лолог, сходо≠знавець, ≥сторик ј. римський. «начною под≥Їю в розвитку украњнського мово≠знавства було виданн€ в 1909 р. ”крањнсько-рос≥йського словника ¬.ƒубровського та в 1907-1909 pp. —ловника украњнськоњ мови за редакц≥Їю Ѕ.√р≥нченка. ƒосл≥дженн€ми ≥стор≥њ украњнськоњ культури займавс€ професор  ињвського ун≥верситету ¬.ѕеретц та його учень ≤.ќг≥Їнко.

Ћ≥тература

—кладна, драматична ситуац≥€ в ”крањн≥ на поч. XX ст. знайшла €скраве в≥дображенн€ в л≥тератур≥, де розгортаЇтьс€ боротьба ≥дейних та художньо-естетичних теч≥й. ЌабуваЇ поширенн€ модерн≥зм, €кий шукаЇ нових засоб≥в мистецького в≥дображенн€ св≥ту. ћодерн≥зм породжуЇ нов≥ стил≥ - ≥мпрес≥о≠н≥зм, символ≥зм, неоромантизм, футуризм. ”крањнськ≥ модерн≥сти, змусивши украњнську л≥тературу вирватись ≥з кола побутописанн€, в≥дмовитись в≥д шаб≠лонного патр≥отизму, звернути увагу на психолог≥ю вчинк≥в, п≥дн€ли тим са≠мим л≥тературу на €к≥сно новий р≥вень.

ѕершим в украњнськ≥й л≥тератур≥ п≥д гаслами модерн≥зму виступив у 1901 р. поет ћ.¬ороний. ” 1907 р. оголосила свою мистецьку платформу група га≠лицьких письменник≥в "ћолода муза" (ѕ. арманський, ¬.ѕечорський, —.„арнецький, ќ.Ћуцький та ≥нш≥). ћолодомуз≥вц≥ шукали нових шл€х≥в у л≥тератур≥, входили в русло загальноЇвропейського культурного розвитку. ƒещо в≥дм≥нн≥ позиц≥њ займала група кињвських модерн≥ст≥в "”крањнська хата": вона проголошувала культ сильноњ особи, крайнього ≥ндив≥дуал≥зму.

ѕор€д з ≤.‘ранком на ч≥льне м≥сце в украњнськ≥й поез≥њ виходить Ћес€ ”крањнка, збагатили украњнську поез≥ю твори ќ. ќлес€, Ѕ.Ћепкого, ј. римського, ћ.‘≥л€нського, √. „упринки, поет≥в-молодомуз≥вц≥в.

—еред прозањк≥в-новатор≥в поч. XX ст. вир≥зн€ютьс€ постат≥ ћ. оцюбинського, ќ. обил€нськоњ, ¬.¬инниченка, ¬.—тефаника. Ќа нив≥ украњнськоњ л≥тератури пл≥д≠но працював ≥ ще чималий заг≥н талановитих л≥тератор≥в -ћ.„еремшина, √.’откевич, —.¬асильченко, ј.“есленко, ќ.ћаковей, ѕ.√рабовський, ≤.Ќечуй-Ћевицький та ≥нш≥.

“еатральне мистецтво

¬ажлив≥ зм≥ни в≥дбулись в украњнському театральному мистецтв≥. “еатр залишавс€ важливим чинником культурного розвитку, тому в середовищ≥ ≥нте≠л≥генц≥њ розгортаЇтьс€ дискус≥€ навколо театральних проблем: сл≥д було шу≠кати нов≥ теми ≥ форми, нов≥ методи донесенн€ до гл€дача основних ≥дей т≥Їњ бурхливоњ епохи. √оловною була проблема новоњ драми. ƒо њњ вир≥шенн€ знач≠них зусиль доклали ¬олодимир ¬инниченко, Ћес€ ”крањнка та ќлександр ќлесь, створивши нову украњнську драматург≥ю.

” Ћьвов≥ продовжував д≥€ти театр "–уськоњ бес≥ди", €кий у 1905-1906 pp. на чол≥ з його кер≥вником ћ.—адовським та актрисою ћ.«аньковецькою зд≥й≠снив постановку кращих твор≥в в≥тчизн€ноњ та заруб≥жноњ драматург≥њ. 1907 р. ћ.—адовський заснував у  иЇв≥ перший в ”крањн≥ украњнський стац≥онарний театр. Ўироке визнанн€ здобули √уцульський театр, заснований √.’откевичем, та Ѕуковинський народний театр.

ћузика

Ќа поч. XX ст. почалас€ нова доба у розвитку украњнськоњ музики, €ка впев≠нено ставала на профес≥йну основу. ÷≥лу пле€ду талановитих музикант≥в ≥ композитор≥в виховав ¬ищий музичний ≥нститут, в≥дкритий 1903 р. у Ћьвов≥. —еред них вид≥л€вс€ —.Ћюдкевич, €кий став одним ≥з найв≥дом≥ших украњн≠ських композитор≥в.

¬елике значенн€ дл€ розвитку музичноњ культу≠ри мала музично-драматична школа видатного украњнського композитора ћ.Ћисенка, заснована ним 1904 р. у  иЇв≥. —праву ћ.Ћисенка продовжи≠ли в≥дом≥ композитори кињвськоњ школи  .—теценко, ћ.Ћеонтович, ќ. ошиць, я.—теповий.

ƒо найвищого р≥вн€ вокального мистецтва п≥д≠н€лис€ —. рушельницька, ќ.ћишуга, ћ.ћенцинський, в≥д≥гравши велику роль у пропаганд≥ украњн≠ськоњ музики.

ѕродовжували д≥€ти р≥зн≥ музичн≥ товариства, гуртки, хоров≥ капели, зд≥йснюючи постановку му≠зичних п'Їс, оперет, опер. —еред них особливою ак≠тивн≥стю в≥дзначались  ињвське л≥тературно-арти≠стичне товариство, "”крањнський клуб", ћузичне товариство ≥м. ћ.Ћисенка у Ћьвов≥.

ќбразотворче мистецтво

¬елике значенн€ дл€ мистецького житт€ мала д≥€льн≥сть творчих об'Їд≠нань митц≥в «ах≥дноњ ≥ Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни, зокрема “овариства п≥вденно≠рос≥йських художник≥в в ќдес≥, “овариства харк≥вських художник≥в, “овариства прихильник≥в украњнськоњ л≥тератури, науки ≥ штуки у Ћьвов≥. ÷≥ та ≥нш≥ творч≥ об'Їднанн€ виступали орган≥заторами мистецького руху в ”крањн≥. “ак, у 1905 р. “овариство прихильник≥в украњнськоњ л≥тератури, науки ≥ штуки, очолюване ≤.“рушем та ≤.‘ранком, влаштувало у Ћьвов≥ першу ¬сеукрањнську мистецьку виставку, €ка спри€ла Їднанню зах≥дноукрањнських ≥ наддн≥пр€нських митц≥в.

” зах≥дноукрањнських земл€х збагатили украњнське мистецтво творами ве≠ликоњ сили ≥ високоњ естетичноњ вартост≥ визначн≥ живописц≥ ≤.“руш, ё.ѕанькевич, ќ.Ќовак≥вський, …. урилас, ј.ћонастирський, ќ. ульчицька та ≥нш≥. «а≠сновником школи монументал≥ст≥в вважаЇтьс€ галичанин ћ.Ѕойчук. ќсново≠положником новоњ украњнськоњ граф≥ки був √.Ќарбут. ” Ќаддн≥пр€нщин≥ нац≥о≠нальне мистецтво творчо розвивали —.¬асильк≥вський, ћ.ѕимоненко, ќ.ћурашко, ‘. ричевський, √.—в≥тлицький та ≥нш≥. «агалом в украњнському живопис≥ цього пер≥оду виразно проступаЇ тенденц≥€ до творенн€ нового, "великого стилю", до монументал≥зац≥њ, ф≥лософського поглибленн€ й поетизац≥њ образ≥в, все б≥льшу роль починають в≥д≥гравати символ ≥ метафора.

”крањнська скульптура поповнюЇтьс€ набутками прихильник≥в ≥мпрес≥о≠н≥зму. —еред них вид≥л€ютьс€ “.√аврилко, автор погрудд€ “.Ўевченка; ћ.ѕаращук, €кому належать скульптурн≥ портрети ≤.‘ранка, ¬.—тефаника, —.Ћюдкевича, а також пам'€тник ј.ћ≥цкевичу у Ћьвов≥, виконаний сп≥льно з ј.ѕопелем; ѕ.¬≥йтович, €кий зд≥йснив скульптурне оформленн€ фасаду та ≥нтер'Їру Ћьв≥вського оперного театру.

ѕромисловий розвиток та посиленн€ процес≥в урбан≥зац≥њ, пожвавленн€ сусп≥льно-пол≥тичного та культурного житт€ викликали бурхливий розвиток арх≥тектури, широке м≥ське буд≥вництво. ”  иЇв≥, Ћьвов≥, ’арков≥, ќдес≥,  а≠теринослав≥ та ≥нших м≥стах постали буд≥вл≥ фабрик ≥ завод≥в, вокзали й елек≠тростанц≥њ, банки ≥ б≥рж≥, театри, музењ, б≥бл≥отеки, навчальн≥ заклади тощо.

„ималий внесок в украњнську арх≥тектуру зробили арх≥тектори ќ. обелЇв, ќ.¬ербицький, ѕ.јльошин, ¬.–иков, ¬.ќсьмак, ќ.Ѕекетов, ћ.¬ерьовк≥н, ¬. ричевський, ќ.—основський, Ћ.Ћевинський, ј.«ахаревич, ¬.Ќаг≥рний та ≥н.

¬ арх≥тектур≥ початку XX ст. швидко поширюЇтьс€ новий стиль - модер≠н≥зм, пов'€заний з використанн€м нових буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ мистецьких форм (зал≥зничн≥ вокзали Ћьвова, ∆меринки та ’аркова), а пор€д з ним - неокласицизм (ѕедагог≥чний музей у  иЇв≥, √ромадська б≥бл≥отека у ’арков≥). Ќа основ≥ використанн€ традиц≥й украњнського народного зодчества, зокрема дерев'€ного, формуЇтьс€ нац≥ональний стиль в арх≥тектур≥. Ќа ц≥й нив≥ тво≠рить льв≥вський буд≥вничий ¬.Ќаг≥рний, автор численних церков у √аличин≥.  ращими витворами у нац≥ональному украњнському стил≥ вважаютьс€ будинок ѕолтавського земства (1901-1908 pp.), спроектований ¬. ричевським, будинок страхового товариства "ƒн≥стер", побудований 1905 р. у Ћьвов≥ за проектом ≤.Ћевинського та ≥нших арх≥тектор≥в.

≤сторичн≥ джерела

≤з допов≥д≥ голови сл≥дчоњ ком≥с≥њ про нед≥льн≥ школи (20 серпн€ 1862 р.)

...≤н≥ц≥атива про розповсюдженн€ грамотност≥ в народ≥ ≥ про нед≥льн≥ дл€ цього школи вийшла не в≥д ур€ду безпосередньо, а, на нещаст€, в≥д таЇмного товариства, €ке утворилос€ в 1855 роц≥ в ’арков≥ з метою зм≥нити спос≥б прав≠л≥нн€ ≥ взагал≥ внутр≥шн≥й пор€док в –ос≥њ. «асновниками ≥ головними руш≥€≠ми цього п≥дбурливого товариства були студенти ’арк≥вського ун≥верситету Ѕекман, ћоравський, ™ф≥менко, «авадський ≥ ≤вков, а сп≥льниками - студенти Ћевченко, ѕортугалов, «еленський, –аЇвський та ≥нш≥. Ќе усв≥домивши ще думки про заснуванн€ нед≥льних шк≥л, товариство стало спочатку трудитис€ над поширенн€м грамотност≥ в народ≥, а особливо м≥ж розкольниками за до≠помогою р≥зних рукописних статей (зам≥ток, повчань ≥ т.п.) обурливого зм≥сту.

ѕот≥м, коли внасл≥док безпор€дк≥в, €к≥ були в 1858 роц≥ в ’арк≥вському ун≥≠верситет≥, де€к≥ члени таЇмного товариства (Ѕекман, ћоравський ≥ Ћевченко) перењхали в  ињв, то тут склалос€ нове ще ширше коло њх товариства, €ке привер≠нуло до себе де€ких студент≥в  ињвського ун≥верситету. ¬ цьому кол≥ вперше про€вл€Їтьс€ виразний ≥ св≥домий нам≥р про заснуванн€ нед≥льних шк≥л дл€ поширенн€ за њх допомогою пропаганди в народ≥. Ќа чол≥ цього починанн€ стаЇ професор ѕавлов; за д≥€льною участю його, €к агента ур€ду ≥ разом з тим пере≠довоњ людини, з одного боку, було одержано дозв≥л начальства на заснуванн€ нед≥льних шк≥л у  иЇв≥, п≥д головним нагл€дом його ж, ѕавлова, а з другого - об'Їднан≥ при ньому особи ≥з злочинними тенденц≥€ми почали д≥€ти в≥льн≥ше ≥ р≥шуч≥ше ≥ встановили в≥дносини ≥з студентами ун≥верситет≥в столичних.

“аЇмна ≥ злочинна мета нед≥льних шк≥л у  иЇв≥ очевидна з багатьох нат€≠к≥в ≥ думок, висловлених головними д≥€чами в њх паперах, розгл€нутих сл≥д≠чою ком≥с≥Їю, а особливо ≥з сл≥в колишнього викладача в тих школах Ћевчен≠ка, €кий р≥шуче висловивс€: "що засобом до поширенн€ в мас≥ простого наро≠ду л≥беральних ≥дей повинн≥ служити нед≥льн≥ школи".  р≥м того, г≥дно уваги, що на вечор≥, даному студентами  ињвського ун≥верситету професору ѕавло≠ву 14 грудн€ 1859 року, «еленський дозволив соб≥ нат€кнути на паралель 14 грудн€ 1825 року, а ѕавлов, €кому д€кували за участь у нед≥льних школах, проголосив тост за здоров'€ того, хто стоњть на чол≥ прогресивного руху –ос≥њ. ѕриклад  иЇва незабаром насл≥дували в ’арков≥, де нед≥льн≥ школи заснова≠н≥ за розпор€дженн€м начальства в 1860 роц≥; з лист≥в про це Ћевченка до Ѕекмана ≥ ѕавлова в  ињв видно, що з нагоди в≥дкритт€ в ’арков≥ шк≥л «авадський, €кому там було багато д≥ла, не поњхав тод≥ в ѕетербург; що зайн€тт€ харк≥вських шк≥л передбачаютьс€ значно ширше, н≥ж у  иЇв≥, одне т≥льки не гаразд, що школи п≥дпор€дкован≥ штатним догл€дачам. Ѕеручи участь таким чином у створенн≥ нед≥льних шк≥л, злочинц≥ поширювали пропаганду ≥ в ≥н≠ших учбових закладах, а також розсилали в р≥зн≥ м≥сц€ заборонен≥ твори ≥но≠земноњ преси...





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1554 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2058 - | 1923 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.