Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика нац≥онально-визвольного руху в ”крањн≥ XIX ст




Ќаддн≥пр€нська ”крањна

Ќац≥онально-визвольний рух започаткувала патр≥отична ≥нтел≥≠генц≥€, €ка прагнула зберегти в≥д вимиранн€ украњнську мову, ≥сто≠р≥ю, культуру.

 ультурницька д≥€льн≥сть украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ

” 1798 р. ≤ван  отл€ревський видав поему "≈нењда", вперше уживши украњнську народну мову €к л≥тературну.

÷е була епохальна под≥€: вона поклала початок в≥дродженню украњнськоњ мови, перетворенню њњ на л≥тературну.

—праву I. отл€ревського продовжили "’арк≥вськ≥ романтики" Ч л≥тературне об'Їднанн€ 20-40-х pp., створене студентами ’арк≥в≠ського ун≥верситету Ћевком Ѕоровиковським, јмврос≥Їм ћетлинським, ќлександром  орсунем та ≥ншими.

≤дейним натхненником "харк≥вських романтик≥в" був народо≠знавець, письменник, режисер √ригор≥й  в≥тка-ќснов'€ненко. ¬идавши у 1834 р. "ћалорос≥йськ≥ пов≥ст≥", в≥н дов≥в, що украњнською мовою можна писати й високохудожн≥ прозов≥ твори.

јктив≥зац≥њ л≥тературноњ творчост≥ украњнською мовою спри€в професор ’арк≥вського ун≥верситету (п≥зн≥ше його ректор) ѕетро √улак-јртемовський.

Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. Ч поч. XIX ст. пом≥тно посилюЇтьс€ ≥нте≠рес до украњнськоњ ≥стор≥њ. —лава найвизначн≥шого твору в≥тчизн€≠ноњ ≥стор≥ограф≥њ цього пер≥оду належить анон≥мн≥й "≤стор≥њ –ус≥в". “ривалий час вона поширювалас€ у рукописних списках ≥ лише в 1846 р. вийшла друком. јвтор, намагаючись в≥дновити ≥сторичну справедлив≥сть, доводить, що ”крањна маЇ власну ≥стор≥ю, захищаЇ право украњнського народу на свободу ≥ державу. ѕатр≥отична спр€мо≠ван≥сть "≤стор≥њ –ус≥в" зумовила њњ широку попул€рн≥сть ≥ справила значний вплив на розвиток украњнськоњ ≥сторичноњ науки.

—л≥д в≥дзначити ≥ першу узагальнюючу працю з ≥стор≥њ ”крањни ƒмитра Ѕантиш- аменського (1822 p.), п'€титомну "≤стор≥ю ћало≠рос≥њ" ћиколи ћаркевича (1842-1843 pp.)

” друг≥й пол. XIX ст. великий вплив на розвиток ≥сторичноњ науки справили ћикола  остомаров, ¬олодимир јнтонович, ќлександра ™фименко, ƒмитро Ѕагал≥й. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. почалас€ досл≥дницька д≥€льн≥сть ћихайла √рушевського.

ѕор€д ≥з л≥тературними й ≥сторичними досл≥дженн€ми важливою формою д≥€льност≥ ≥нтел≥генц≥њ було вивченн€ украњнського фольк≠лору. ¬агомий внесок у його попул€ризац≥ю зробили ћикола ÷ертелЇв, ћихайло ћаксимович (перший ректор  ињвського ун≥≠верситету), ћикола  остомаров, ≤змањл —резневський, …осип Ѕод€нський.

 ультурницька д≥€льн≥сть украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ справила знач≠ний вплив на п≥днесенн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ народу, на акти≠в≥зац≥ю процес≥в нац≥онального в≥дродженн€.

ќпозиц≥йн≥сть масонських лож

Ќа поч. XIX ст. п≥сл€ в≥йни 1812 р. з Ќаполеоном, €ка, €к уже зазначалос€, радикал≥зувала сусп≥льство, в ”крањн≥ виникають пер≠ш≥ таЇмн≥ орган≥зац≥њ Ч масонськ≥ лож≥. Ќайб≥льше значенн€ мала ѕолтавська ложа "Ћюбов до ≥стини" (1818-1819 pp.), серед член≥в €коњ були ≤ван  отл€ревський, √ригор≥й “арнавський, —емен  очу≠бей ≥ в €к≥й спов≥дувалас€ ≥де€ в≥докремленн€ ”крањни в≥д –ос≥њ.

Ќа њњ баз≥ у 1821 р. утворилос€ таЇмне "ћалорос≥йське товарист≠во" на чол≥ з предводителем двор€нства ѕере€славського пов≥ту ѕолтавськоњ губерн≥њ ¬асилем Ћукашевичем. „лени товариства ви≠ступали за державну незалежн≥сть ”крањни.

ћасонськ≥ лож≥ започаткували орган≥зований опозиц≥йний ца≠ризму рух в ”крањн≥.

ƒ≥€льн≥сть декабрист≥в

” 20-т≥ pp. XIX ст. в ”крањн≥ засновуютьс€ таЇмн≥ декабристськ≥ орган≥зац≥њ:

Х "ѕ≥вденне товариство" (1821-1825 pp.) з центром у “ульчин≥, очолюване полковником ѕ. ѕестелем.

Х "“овариство об'Їднаних слов'€н" у Ќовоград≥-¬олинському (1823-1825 pp.) на чол≥ з оф≥церами Ч братами Ѕорисовими.

„ленами декабристських орган≥зац≥й були переважно рос≥йськ≥ двор€ни, оф≥цери, д≥€ч≥ л≥тератури. ќсновн≥ вимоги Ч л≥кв≥дац≥€ самодержавства та кр≥посного права. —еред декабрист≥в не було Їд≠ност≥ у вир≥шенн≥ нац≥онального питанн€. "ѕ≥вденне товариство" виступало за "Їдину ≥ непод≥льну" –ос≥ю, не визнаючи за украњн≠ським та ≥ншими народами –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ права на самови≠значенн€; "“овариство об'Їднаних слов'€н" передбачало створенн€ федерац≥њ слов'€нських народ≥в, однак воно не розгл€дало ”крањну об'Їктом цього федеративного союзу. ѕ≥сл€ невдалого повстанн€ в грудн≥ 1825 р. декабристськ≥ орган≥зац≥њ були розгромлен≥.

Ќа поч. 40-х рок≥в XIX ст., ≥з в≥дкритт€м ун≥верситету, центром нац≥онально-визвольного руху став  ињв.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 808 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2114 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.