Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток культури в ”крањн≥ на початку XX ст




–озгл€даючи цю тему, сл≥д розкрити умови, в €ких в≥дбувавс€ розвиток культури на початку XX ст.:

- по-перше, це п≥днесенн€ нац≥онально-визвольного, револю≠ц≥йного руху на початку XX ст., особливо в пер≥од революц≥њ 1905-1907 рр.;

- по-друге, шов≥н≥стична пол≥тика царськоњ влади, що продов≠жувала русиф≥кац≥ю ≥ репрес≥њ щодо украњнськоњ культури. Ќайб≥льших масштаб≥в цей курс набув п≥сл€ придушенн€ революц≥њ, в пер≥од реакц≥њ 1907-1910 pp.

—л≥д також мати на уваз≥, що на початку XX ст. поглибивс€ роз≠рив у розвитку культури в ”крањн≥: в той час €к невеликий проша≠рок сусп≥льства виходив у своЇму культурному розвитку на Ївро≠пейський р≥вень, переважна б≥льш≥сть населенн€ не була знайома нав≥ть з елементарними дос€гненн€ми культури. –≥вень писемност≥ в ”крањн≥ був нижчим в≥д середнього дл€ ™вропейськоњ –ос≥њ по≠казника. “ак, серед сел€н в украњнських губерн≥€х письменних було в≥д 4 до 10%, тод≥ €к у ћосковськ≥й ≥ ѕетербурзьк≥й губерн≥€х - близько 20%.

 

ѕол≥тика русиф≥кац≥њ особливо давалас€ взнаки в галуз≥ осв≥≠ти. ¬ ун≥верситетах у пер≥од реакц≥њ було суворо заборонено читанн€ курс≥в украњнськоњ мови, л≥тератури та ≥стор≥њ ”крањни. “аЇм≠ними ≥нструкц≥€ми влада заборон€ла брати на викладацьку робо≠ту педагог≥в, €ких п≥дозрювали в "мазепинств≥", "сепаратизм≥". „асто-густо адм≥н≥страц≥€ навчальних заклад≥в заборон€ла сп≥ва≠ти украњнськ≥ п≥сн≥, декламувати в≥рш≥, нав≥ть виконувати музичн≥ твори з украњнського мелосу. ¬ ћиргородськ≥й г≥мназ≥њ вис≥ла таб≠личка з≥ словами: "¬ стенах гимназии воспрещаетс€ воспитанни≠кам говорить на малорусском €зыке".

«начна частина "ѕросв≥т", €к≥ почали свою роботу в пер≥од ре≠волюц≥њ 1905-1907 pp., була закрита, заборон€лись украњнськ≥ б≥бл≥отеки, "“овариство грамотност≥", видан≥ вже украњнськ≥ книж≠ки не надходили у продаж, серед них нав≥ть ™вангел≥Ї украњнською мовою.

“а все ж революц≥€ 1905-1907 pp. призвела до пом≥тних зру≠шень в систем≥ осв≥ти. —корочуЇтьс€ мережа церковнопараф≥€ль≠них шк≥л, тимчасово запроваджуЇтьс€ в р€д≥ шк≥л вивченн€ украњ≠нськоњ мови ≥ викладанн€ нею. ∆≥нкам було дозволено вступати до вуз≥в €к в≥льним слухачкам. ¬ р€д≥ м≥ст ”крањни створено вищ≥ ж≥ноч≥ курси. ” 1908 р. в  иЇв≥ був заснований ‘ребел≥вський ж≥ночий педагог≥чний ≥нститут.

¬еликого поширенн€ набули р≥зн≥ культурно-осв≥тн≥ заклади, особливо Ќародн≥ будинки. ”  иЇв≥ Ћук'€н≥вський Ќародний будинок мав свою б≥бл≥отеку-читальню, 2 веч≥рн≥х класи дл€ дорос≠лих, амбулатор≥ю, чайну, њдальню, н≥чний притулок. “ут в≥дбува≠лис€ к≥носеанси, лекц≥њ, спектакл≥, народн≥ читанн€.

 

≈коном≥чн≥ потреби на початку XX ст. значно прискорили роз≠виток науки ≥ техн≥ки. ÷≥лий р€д значних науково-техн≥чних дос€гнень св≥дчив про високий р≥вень ≥нженерноњ думки. ћ.  .  урако розробив ≥ впровадив у житт€ проект доменноњ печ≥, що в≥дпов≥дав кращим Ївропейським зразкам. Ћ. Ћ. Ћугут≥н склав в≥дзначену на ¬сесв≥тн≥й виставц≥ золотою медаллю карту геолог≥чноњ будови ƒонбасу. ¬агомих усп≥х≥в було дос€гнуто в л≥такобудуванн≥. ƒ. √ри≠горович став конструктором першого в св≥т≥ г≥дрол≥така, ≤. —≥корський - першого багатомоторного л≥така. ѕ. Ќестеров обірунтував теор≥ю вищого п≥лотажу ≥ продемонстрував на практиц≥ р€д при≠йом≥в, у тому числ≥ "мертву петлю".

” галуз≥ медицини ƒ. «аболотний першим у св≥т≥ в≥дкрив шл€≠хи поширенн€ чуми ≥ визначив ефективн≥ методи боротьби з цим захворюванн€м. ¬чен≥-ботан≥ки —. Ќавашин та ¬. Ћипський дов≠гий час усп≥шно вивчали рослинний св≥т —ередньоњ јз≥њ, ≤ндонез≥њ, ѕ≥вн≥чноњ јфрики.

¬агомим внеском у розвиток украњнськоњ л≥нгв≥стики були ро≠боти Ѕ. √р≥нченка, особливо його чотиритомний "—ловарь украњнськоњ мови", що вийшов у 1907-1909 pp. ¬ цей же пер≥од друку≠ютьс€ перш≥ науково-попул€рн≥ прац≥ з ≥стор≥њ ”крањни, де б≥льш об'Їктивно висв≥тлено основн≥ под≥њ нашого минулого. ќсобливо велику попул€рн≥сть мала "≤стор≥€ ”крањни-–уси" ћ. јркаса (ѕе≠тербург, 1908), де ц≥каво ≥ захоплююче викладавс€ ≥сторичний матер≥ал. ѕ≥д час революц≥њ 1905-1907 pp. вдалос€ видати "»сто≠рию украинского народа" рос≥йською мовою, њњ написала перша ж≥нка-≥сторик ќ. ™фименко. јле найвизначн≥шу роль в розвитку ≥сторичноњ науки в≥д≥грали в цей час роботи ћ. √рушевського. ”же в 1904 р. виходить його "ќчерк истории украинского народа" ро≠с≥йською мовою. ¬ 1911 p. була випущена "≤люстрована ≥стор≥€ ”к≠рањни". ¬одночас √рушевський працюЇ над створенн€м багато≠томноњ "≤стор≥њ ”крањни-–уси", €ка стала першим фундаменталь≠ним викладом украњнськоњ ≥стор≥њ ≥з стародавн≥х час≥в до середини XVII ст. ѕор€д з √рушевським у цей час працюЇ ц≥лий р€д видат≠них ≥сторик≥в, таких €к ƒ. Ѕагал≥й, ƒ. яворницький, ¬. Ѕарв≥нсь-кий, ≤. Ћучицький та ≥н.

 

Ќа початку XX ст. €скраве п≥днесенн€ переживаЇ ≥ украњнська л≥тература. як ≥ в попередн≥х темах, ми вважаЇмо за можливе опустити докладний розгл€д цих питань, рекомендуючи звернутис€ дл€ ірунтовного опрацюванн€ њх до шк≥льного п≥дручника.

ѕопри вс≥ заборони, розвиваЇтьс€ украњнське мистецтво, особ≠ливо музика ≥ театр. ” розвиток музичного мистецтва значний вклад внесла заснована у 1904 р. в  иЇв≥ ћ. Ћисенком музично-драматична школа, €ка готувала диригент≥в, хормейстер≥в, сп≥вак≥в, режисер≥в, актор≥в та ≥н. —еред њњ вихованц≥в - композитор  . —теценко, сп≥вак ћ. ћикита та ≥н. “ворч≥сть  . —теценка, ћ. Ћеонтовича, збагачена кращими традиц≥€ми украњнського епосу, стала г≥дним продовженн€м дос€гнень ћ. Ћисенка. ¬ «ах≥дн≥й ”крањн≥ всесв≥тньо визнаною сп≥вачкою стала —.  рушельницька, непов≠торний голос €коњ вв≥йшов до скарбниц≥ вокального мистецтва.

ќдн≥Їю з небагатьох поступок царизму в пер≥од революц≥њ був дозв≥л користуватис€ на театральн≥й сцен≥ украњнською мовою. ¬ украњнському театр≥ продовжуЇ пл≥дно працювати ц≥ла пле€да визначних митц≥в - ћ.  ропивницький, ѕ. —аксаганський, ћ. —тарицький, ћ.  арпенко- арий, ћ. «аньковецька та ≥н. ” 1907 р. ћикола —адовський створив у  иЇв≥ перший украњнський стац≥о≠нарний театр, де зд≥йснив постановку в≥домих украњнських опер "«апорожець за ƒунаЇм", "Ќаталка ѕолтавка", "–≥здв€на н≥ч", "≈нењда", "–оксолана" та ≥н.

 

’арактеризуючи образотворче мистецтво цього пер≥оду, сл≥д в≥дзначити творч≥сть ≤. “руша, €кий написав р€д чудових портрет≥в (Ћ. ”крањнки, ћ. Ћисенка, ≤. ‘ранка та ≥н.). — ¬асильк≥вський разом ≥з ћ. —амокишем видав "јльбом украњнськоњ старовини", куди вв≥йшли зображенн€ украњнських козак≥в, зброњ, портрети визначних украњнських д≥€ч≥в минулого. «авд€ки творчим дос€гненн€м названих художник≥в, а також ћ. ѕимоненка, ќ. ћураш≠ка, ѕ. Ћевченка та ≥нших митц≥в, украњнський живопис виходить на Ївропейський р≥вень.

 

“аким чином, на початку XX ст. украњнська культура робить значн≥ кроки в своЇму розвитку. ѕ≥д впливом зростанн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ народу в≥дбуваЇтьс€ процес духовного розкр≥≠паченн€ украњнських митц≥в, однак серйозн≥ суперечност≥ гальму≠вали культурний процес. ÷е ≥ русиф≥кац≥€, ≥ розрив м≥ж високою культурою ел≥ти та в≥дсутн≥стю доступу до нењ переважноњ б≥ль≠шост≥ украњнського народу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 497 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1976 - | 1942 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.