Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток культури в ”крањн≥ у друг≥й половин≥ ’≤’ ст




¬ивчаючи питанн€ розвитку украњнськоњ культури в друг≥й по≠ловин≥ XIX ст., з'€суЇмо, €к≥ фактори спри€ли на той час п≥днесенню культури:

по-перше, реформи 60-70-х рок≥в (скасуванн€ кр≥посного пра≠ва, судова, земська, м≥ська, осв≥тн€ реформи);

по-друге, бурхливий розвиток кап≥тал≥стичних в≥дносин. ¬ га≠луз≥ осв≥ти зм≥ни стали в≥дчутними вже на рубеж≥ 60-х рок≥в. ћолода ≥нтел≥генц≥€, студенти, що об'Їдналис€ в громади, активно займалис€ справою нед≥льних шк≥л, про €к≥ ми вже згадували в попередн≥й тем≥. ” 1862 р. в ”крањн≥ њх було понад 110. ¬икладанн€ в багатьох ≥з них велос€ украњнською мовою, видан≥ були буквар≥ та п≥дручники, в тому числ≥ "Ѕукварь южнорусск≥й" “. Ўевченка. јле того ж таки 1862 р. царський ур€д вир≥шив закрити нед≥льн≥ школи, а багато њх орган≥затор≥в та викладач≥в були заарештован≥.

ѕол≥тика реформ проводилась царизмом одночасно з пол≥тикою репрес≥й проти украњнськоњ культури. ѕро це св≥дчив ≥ в≥домий ¬алуЇвський циркул€р 1863 р. јж з початку 70-х рок≥в в ”крањн≥ по≠жвавлюЇтьс€ культурно-осв≥тн€ д≥€льн≥сть. ” цей час значну п≥д≠тримку шк≥льн≥й осв≥т≥ стали надавати земства. ¬они зб≥льшують асигнуванн€ на утриманн€ ≥ буд≥вництво шк≥л. —таном на 1895 р. асигнуванн€ зростають у 6 раз≥в пор≥вн€но з початком стол≥тт€.

Ќового удару по розвитков≥ украњнськоњ культури завдав ≈мський указ ќлександра II у 1876 р. јле й п≥сл€ цього не зникають прогресивн≥ тенденц≥њ в культур≥ та осв≥т≥. ” 1865р. з ≥н≥ц≥ативи ћ. ≤. ѕирогова в ќдес≥ засновано Ќоворос≥йський ун≥верситет. Ѕуло в≥дкрито також Ќ≥жинський ≥сторико-ф≥лолог≥чний ≥нсти≠тут, ’арк≥вський технолог≥чний,  ињвський пол≥техн≥чний та  атеринославський г≥рничий ≥нститути.

ѕевних здобутк≥в у галуз≥ осв≥ти було дос€гнуто на «ах≥дн≥й ”крањн≥: в≥дкрито р€д вуз≥в, у тому числ≥ „ерн≥вецький ун≥верси≠тет (1875), Ћьв≥вський пол≥техн≥чний ≥нститут та јкадем≥ю вете≠ринарноњ медицини, з 1869 р. запроваджувалось обов'€зкове навчанн€ д≥тей в≥ком в≥д 6 до 14 рок≥в.

 

Ќовим €вищем було виникненн€ громадських наукових орга≠н≥зац≥й. ѕри  ињвському ун≥верситет≥ створюютьс€ науков≥ товариства: ф≥зико-математичне, ф≥зико-медичне, псих≥атричне, акушерсько-г≥неколог≥чне товариство досл≥дник≥в природи, ≥сто≠ричне товариство Ќестора-л≥тописц€. ѕри Ќоворос≥йському ун≥≠верситет≥ орган≥зоване товариство природодосл≥дник≥в, ≥сторико-ф≥лолог≥чне та ≥нш≥.

Ќа «ах≥дн≥й ”крањн≥ в 1873 р. було створене Ћ≥тературне то≠вариство ≥м. “. √. Ўевченка, €ке у 1892 р. перетворене у наукове товариство. ¬ товариств≥ ≥снувало три пров≥дн≥ науков≥ секц≥њ -≥сторико-ф≥лософська, ф≥лолог≥чна ≥ математично-природничо-л≥карська, а також ц≥лий р€д ком≥с≥й, у тому числ≥ археограф≥чна, б≥бл≥ограф≥чна, етнограф≥чна, правова, статистична та ≥н. ¬изначний вклад у зм≥цненн€ наукового потенц≥алу товариства вн≥с ћ. √рушевський, €кий очолював його роботу з 1897-го по 1913 р. Ќауковц≥ товариства започаткували к≥лька сер≥йних ви≠дань, таких, €к "«аписки Ќ“Ў", "ѕам'€тки украњнсько-русь≠коњ мови", "≈тнограф≥чний зб≥рник", "ћатер≥али до украњнськоњ етнолог≥њ".

Ќауков≥ досл≥дженн€ провод€тьс€ в основному в ун≥верси≠тетах. ¬изначний вклад у розвиток магнетизму електротехн≥ки вн≥с ћ. ƒ. ѕильчиков, що довгий час працював у ’арк≥вському ун≥верситет≥. јб≥тур≥Їнтов≥ сл≥д в≥дзначити також багатогран≠ну д≥€льн≥сть ћ. Ѕекетова, зав. кафедрою х≥м≥њ ’арк≥вського ун≥≠верситету, €кий вперше у св≥т≥ став викладати курс ф≥зичноњ х≥м≥њ. ѕрац≥ видатного вченого в≥дкрили нову галузь наукових досл≥джень - металотерм≥ю. “алановитий б≥олог ≤. ћечников, працюючи в ќдеському ун≥верситет≥, створив вченн€ про фаго≠цитоз та захисн≥ властивост≥ орган≥зму. ¬ 1886 р. ≤. ћечников та ћ. √амал≥€ заснували в ќдес≥ першу в –ос≥њ ≥ другу в св≥т≥ бак≠тер≥олог≥чну станц≥ю. ¬  ињвському ун≥верситет≥ значний вклад у розробку нового навчального курсу неевкл≥довоњ гео≠метр≥њ вн≥с ћ. ™. ¬ащенко-«ахарченко. ќсновоположником на≠уковоњ школи з молекул€рноњ ф≥зики був зав. кафедрою ф≥зики ун≥верситету ћ. ѕ. јвенар≥ус, €кого ще зовс≥м недавно вивчали €к автора н≥бито антинауковоњ ф≥лософськоњ теор≥њ через кри≠тику його Ћен≥ним.

” друг≥й половин≥ XIX ст., пом≥тне п≥днесенн€ в≥дбувалос€ в гу≠ман≥тарних науках, особливо в ≥сторичн≥й. Ўироким визнанн€м користувались прац≥ ћ.  остомарова, €кий присв€тив р€д глибо≠ких досл≥джень ≥стор≥њ ”крањни пер≥оду "–уњни" та √етьманщини. ”загальненн€м багатор≥чноњ пл≥дноњ прац≥ ≥сторика стала фундамен≠тальна "–усска€ истори€ и жизнеописани€ ее главнейших де€телей".  оп≥тку роботу над досл≥дженн€м ≥сторичних документ≥в проводив ¬. јнтонович, €кий саме тод≥ вивчав ≥стор≥ю украњнського козацтва, гайдамацького руху та ≥н. ” 80Ч90-≥ роки почалась активна досл≥д≠ницька д≥€льн≥сть молодого покол≥нн€ ≥сторик≥в - ќ. я. ™фименко, ƒ. ≤. Ѕатал≥€, ƒ. ≤. яворницького, ћ. —. √рушевського та ≥н.

—л≥д також в≥дзначити вагом≥ здобутки у ф≥лолог≥чних науках, де в галуз≥ досл≥дженн€ ≥стор≥њ украњнськоњ мови, л≥тератури, фоль≠клору пл≥дно працював ѕ. √. ∆итецький. –€д важливих праць з проблем мовознавства належить ќ. ќ. ѕотебн≥ ("«аметки о мало≠русском наречи", "ћысль и речь" та ≥н,). ¬ етнограф≥њ в≥дом≥ були роботи ѕ. ѕ. „убинського, Ѕ. ƒ. √р≥нченка, ћ. ѕ. ƒрагоманова.

 

ѕитанн€ розвитку украњнськоњ л≥тератури, драматург≥њ достат≠ньо висв≥тлен≥ в шк≥льному п≥дручнику з л≥тератури, тому автори не вважають за доц≥льне на них зупин€тис€.

ѕереход€чи п≥сл€ розгл€ду цих проблем до характеристики украњнського театрального мистецтва, аб≥тур≥Їнтов≥ треба в≥дзначити, що кращ≥ драматурги були також пров≥дними режисерами ≥ кер≥вниками театральних труп. ѕрофес≥ональний украњнський те≠атр виник на баз≥ аматорських колектив≥в, що д≥€ли в 60Ч70-≥ роки; серед них сл≥д в≥дзначити аматорський театр у ™лисаветград≥, "ѕерший музично-драматичний гурток м.  иЇва" та ≥н.

” 1882 р. п≥д кер≥вництвом ћ.  ропивницького в ™лисаветград≥ створено першу украњнську профес≥йну трупу, до €коњ були запро≠шен≥ ћ. —адовський, ћ. «аньковецька, ќ. ћаркова, ≤. Ѕурлака та ≥н. ” 1883 р. трупу очолив ћ. —тарицький, а режисером залишив≠с€ ћ.  ропивницький. Ќа п≥двалинах першоњ театральноњ трупи в к≥нц≥ XIX ст. виникло ц≥ле суз≥р'€ чудових ≥ профес≥йних колек≠тив≥в: ћ. —адовського, ћ.  ропивницького, ѕ. —аксаганського та ≤.  арпенка- арого. Ќайпопул€рн≥шими були вистави "Ќаталка ѕолтавка", "Ќазар —тодол€", "—ватанн€ на √ончар≥вц≥", "«а двома зайц€ми", "”топлена" та ≥н.

Ќа «ах≥дн≥й ”крањн≥ украњнський профес≥ональний театр був заснований у 1864 р. ќ. Ѕачинським п≥д назвою "–уська бес≥да". Ћьв≥в'€≠ни встановили т≥сн≥ творч≥ контакти з Ќаддн≥пр€нщиною, у 70-х роках тут певний час працював ћ.  ропивницький. “аким чином, незважаючи на дискрим≥нац≥ю з боку царських властей на сход≥ ≥ полон≥зац≥ю на заход≥, украњнський театр у друг≥й половин≥ XIX ст. зм≥цн≥в ≥ прославивс€ високим р≥внем художньоњ майстерност≥.

 

’арактеризуючи розвиток музичного мистецтва, сл≥д в≥дзначи≠ти творч≥сть —. — √улака-јртемовського. ” 1862 р. в≥н створюЇ пер≠шу украњнську оперу "«апорожець за ƒунаЇм", що ув≥брала в себе кращ≥ традиц≥њ украњнськоњ народноњ творчост≥. ¬еликою попул€р≠н≥стю користувалис€ також написан≥ композитором п≥сн≥ "—пать мен≥ не хочетьс€", "—тоњть €в≥р над водою". ≤ншим визначним ком≠позитором на той час був ѕ. ѕ. —окальський, €кий створив опери "ћайська н≥ч", "ћазепа", "ќблога ƒубна". ¬≥домий у майбутньо≠му ≥сторик ћ. јркас написав оперу " атерина" на текст одноймен≠ноњ поеми “. √. Ўевченка. ќсновоположником украњнськоњ класич≠ноњ музики був ћ. ¬. Ћисенко, €кий у цей пер≥од написав чудов≥ опери "–≥здв€на н≥ч", "”топлена", "Ќаталка ѕолтавка", "“арас Ѕульба", оперету "„орноморц≥", опери дл€ д≥тей "ѕан  оцький", " оза-дереза", "«има ≥ ¬есна".  омпозитор з≥брав ≥ видав 7 зб≥рок украњнських п≥сень дл€ голосу з фортеп≥ано, 12 зб≥рок дл€ хору з фортеп≥ано ≥ 6 зб≥рок обр€дових п≥сень. ¬≥н записав музичний ре≠пертуар кобзар€ ќстапа ¬ереса€ ≥ видав обр€дов≥ п≥сн≥ та думи, €к≥ виконував великий кобзар.

Ўироке визнанн€ отримали написан≥ композитором ѕ. ≤. Ќ≥щинським "¬ечорниц≥", зокрема знаменитий хор "«акувала та сива зозул€".

Ќа «ах≥дн≥й ”крањн≥ сл≥д в≥дзначити творч≥сть ћ. ћ. ¬ербицького, €кий написав хоров≥ твори "«апов≥т" (на в≥рш≥ “. Ўевченка), "ѕокл≥н" (на в≥рш≥ ё. ‘едьковича), симфон≥њ-увертюри та музи≠ку до театральних вистав.

 

¬ образотворчому мистецтв≥ зростаЇ роль об'Їднань художник≥в, таких €к “овариство художн≥х виставок у  иЇв≥, “овариство п≥вден≠норос≥йських художник≥в в ќдес≥, “овариство дл€ розвою руськоњ штуки у Ћьвов≥ та ≥н. ћистецтво побутового жанру представлене було творч≥стю  . ќ. “рутовського ("—орочинський €рмарок", " ол€дки на ”крањн≥" та ≥н.), ≤. ≤. —околова ("ѕроводи рекрут≥в", "Ќ≥ч напередодн≥ ≤вана  упала", "–анок п≥сл€ вес≥лл€ в ћало≠рос≥њ"). ¬идатним майстром пейзажу, а також ≥сторичного жанру, був —. ≤. ¬асильк≥вський. Ќайб≥льш в≥дом≥ його пейзажн≥ полотна "—теп на ”крањн≥", "–анок", "–омоданський шл€х", " озача лева≠да". ≤сторична тематика представлена такими роботами €к " оза≠чий п≥кет", "—торожа запорозький вольностей" та ≥н.

—еред зах≥дноукрањнських майстр≥в пензл€ сл≥д в≥дзначити творч≥сть “. ƒ.  опистинського ("¬ сел€нськ≥й хат≥", "ѕогор≥льц≥", "√уцул з Ћиповиц≥").

 

¬ украњнськ≥й арх≥тектур≥ другоњ половини XIX ст. поширюЇть≠с€ еклектизм з р≥зноман≥тних стил≥в. Ќайзначн≥шими здобутками в цей пер≥од в≥дзначались арх≥тектори ќ. ¬. Ѕеретт≥ (¬олодимирсь-кий собор, будинок ѕершоњ г≥мназ≥њ у  иЇв≥), ¬. ќ. Ўреттер (буди≠нок оперного театру ≥ театру —оловцова у  иЇв≥), …. √лавка (буди≠нок резиденц≥њ митрополита Ѕуковини у „ерн≥вц€х) та ≥н.

 

“аким чином, друга половина XIX ст. була складним ≥ супереч≠ливим пер≥одом у розвитку украњнськоњ культури. Ќезважаючи на труднощ≥, культура збагатилас€ визначними здобутками майже в ус≥х пров≥дних галуз€х.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 438 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2035 - | 1995 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.