Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультурне в≥дродженн€ на початку XIX —“. ¬ зах≥дноукрањнських земл€х




¬ цей час украњнський етнос на зах≥дноукрањнських земл€х пред≠ставл€ло здеб≥льшого сел€нство. ¬оно збер≥гало р≥дну мову ≥ етн≥чний характер традиц≥йно-побутовоњ культури, ви€вл€ло себе ≥ активною сусп≥льною силою. ѕри чому карпатське опришк≥вство ≥ численн≥ виступи проти панщизн€них повинностей носили збройний, анти≠державний характер. “акими ж були ≥ масов≥ втеч≥ сел€н, ≥ п≥дпали панських маЇтк≥в, та й сел€нськ≥ заворушенн€, що не раз спалаху≠вали з небувалою силою в р≥зних м≥сцевост€х —х≥дноњ √аличини, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини, «акарпатт€. ¬они придушувалис€ лише з допо≠могою в≥йськових частин та спец≥альних каральних загон≥в. ј вже судов≥ процеси с≥льських ≥ м≥ських громад з пом≥щиками, колективн≥ скарги до адм≥н≥стративних орган≥в св≥дчили не т≥льки про т€жку долю народу в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ, а й про гнучк≥сть системи, €ка приймала конституц≥њ ≥ пробувала керуватись законом.

≤стотним було те, що в процес≥ боротьби росла ≥ розвивалас€ сол≥≠дарн≥сть трудового сел€нства €к всередин≥ громад, так ≥ м≥ж грома≠дами, виростали св≥дом≥ сел€нськ≥ ватажки. ќсобливо страшним був той дух непокори, що жив у душ≥ народу.

¬≥дношенн€ народу до влади знаходило ви€в ≥ в його усн≥й поетичн≥й творчост≥. ¬супереч оф≥ц≥йн≥й пол≥тиц≥, галицьк≥, буковинськ≥, закарпатськ≥ сел€ни своЇю традиц≥йною культурою ≥ само≠назвою Ђрусинї, Ђруснакї засв≥дчували почутт€ духовного зв'€зку з ус≥м украњнським народом. ÷им заперечуЇтьс€ твердженн€ сучасного польського досл≥дника яна  оз≥ка про те, що люд √аличини у перш≥й половин≥ XIX ст. не мав нац≥ональноњ св≥домост≥.

ќчевидно, що соц≥альна активн≥сть ≥ антифеодальна спр€мова≠н≥сть народу впливала на формуванн€ сусп≥льноњ думки на зах≥дно≠украњнських земл€х. «розум≥ло, що в украњнського панства ≥ церковноњ греко-католицькоњ ≥Їрарх≥њ ц≥ настроњ сп≥вчутт€ не викликали. ќднак ≥ вони не могли не задуматись над тим, що асим≥л€ц≥€ украњнц≥в, запереченн€ самобутност≥, культури - це втрата ірунту п≥д власними ногами. ÷е розум≥ло низове духовенство, €ке повс€кденно стикалос€ з простолюдд€м.

¬же в к≥нц≥ XVIII ст. тут порушувалис€ питанн€ про необх≥дн≥сть осв≥ти народною мовою. ј у 1816 р. в ѕеремишл≥ виникло товариство з метою п≥дготовки книжок дл€ народу осв≥тнього ≥ рел≥г≥йного зм≥сту. “ам же дл€ п≥дготовки с≥льських вчител≥в у 1818 р. було засновано д€ко-учительску школу. ¬арто зазначити, що все це було б неможливо зд≥йснити без п≥дтримки такого видатного д≥€ча греко-католицькоњ церкви, €к ћихайло Ћевицький.

¬≥н дуже багато зробив дл€ розвитку украњнського шк≥льни≠цтва в √аличин≥. ўе в будучн≥сть свою Їпископом м. ѕеремишл€ ћ.Ћевицький п≥дготував Їпарх≥альний синод 1818 р. з постановою про створенн€ параф≥€льних шк≥л з украњнською мовою навчанн€. Ѕули видан≥ катех≥зис, буквар ≥ катехитичн≥ науки дл€ д≥тей, €к≥ п≥дго≠тував ≤ван ћогильницький.

ћ. Ћевицький став першим греко-католицьким митрополитом √аличини - украњнцем. ≤ на ц≥й посад≥ в≥н не переставав дбати про оп≥ку ун≥атських консистор≥й над украњнськими школами. —аме завд€ки його п≥дтримц≥ зм≥г усп≥шно займатис€ просв≥тницькою д≥€льн≥стю ≤. ћогильницький.

«розум≥ло, що ц≥й робот≥ чинили вс≥л€к≥ перешкоди оф≥ц≥йн≥ власт≥ ≥ особливо запеклий оп≥р - пом≥щики. ¬они в≥ддавали у рекрути д€к≥в-учител≥в, чинили розправу над сел€нами, €к≥ п≥дтримували школу ≥ посилали до нењ своњх д≥тей. ≤, ‘ранко нав≥в документ про те, що пом≥щик пересл≥дував школу, засновану в с. «алучч€ б≥л€ —н€тина, в≥ддав у солдати трьох д€чк≥в, €к≥ наважилис€ вчити с≥льську молодь читати ≥ писати.

Ќа зац≥кавленн€ житт€м народу, його осв≥тою, традиц≥йно-побутовою культурою мали вплив ≥дењ просв≥тництва, наполеон≥в≠ськ≥ в≥йни, польський революц≥йний рух, пропагован≥ романтизмом постулати народност≥, ≥нтенсивне розгортанн€ народознавчоњ роботи у слов'€нських крањнах.

¬≥дгом≥н ус≥х цих под≥й, ≥дейних тенденц≥й с€гав ≥ зах≥дноукра≠њнських земель. ÷е позначилос€ на характер≥ мисленн€ ≥ д≥€льност≥ певноњ частини ≥нтел≥генц≥њ. ѕриклад культурного самоутвердженн€ слов'€нських народ≥в став поштовхом до наукового досл≥дженн€ украњнськоњ мови, написанн€ њњ граматики, складанн€ словник≥в. “ака робота вже досить широко розгортаЇтьс€ в 20-х pp. XIX ст. њњ резуль≠татом були ф≥лолог≥чн≥ прац≥ ≤. ћогильницького ≥ величезний, €к на той час, шеститомний словник ≤. Ћавр≥вського, чистовий рукопис €кого датований 1826 р.

ѕольськ≥ ≥ австр≥йськ≥ ур€довц≥, з одного боку, а рос≥йськ≥, - з другого, вважали непридатною до вживанн€ украњнську мову в народних школах, бо вона, мовл€в, Ї Ђнеобразованним нар≥чч€мї рос≥йськоњ чи польськоњ мови. ≤. ћогильницький у своЇму трактат≥ Ђ¬≥дом≥сть о руськ≥м €зиц≥ї з науковою аргументац≥Їю показав ≥сто≠ричну глибину ≥ самобутн≥сть украњнськоњ мови, њњ сп≥льн≥сть дл€ насе≠ленн€ вс≥Їњ ”крањни, придатн≥сть дл€ л≥тературного вжитку. ” зв'€зку з цим вчений розгл€даЇ —х≥дну √аличину €к Ђзнакомиту часть ћалой –усиї, визначаЇ р≥вноправн≥сть украњнськоњ мови у с≥м'њ слов'€нських мов, трактуЇ мову €к одну з найважлив≥ших ознак народу, вказуЇ на Ђ≈нењдуї ≤,  отл€ревського €к на зразок Ђмови руськоњ в земл€х руськихї.

“рактат ≤.ћогильницького був в≥домий у рукописах, його дещо скорочений вар≥ант надруковано було у 1829 р. в польському переклад≥. ¬≥н мав вплив на формуванн€ нац≥ональноњ св≥домост≥ ≥ народознавчих устремл≥нь молодого покол≥нн€ зах≥дноукрањнськоњ ≥нтел≥генц≥њ. ўе перед виступом Ђ–уськоњ тр≥йц≥ї окрем≥ представники зах≥дноукра≠њнськоњ ≥нтел≥генц≥њ ви€вили живий ≥нтерес до розвитку новоњ украњн≠ськоњ л≥тератури на Ќаддн≥пр€нщин≥, до рос≥йськоњ л≥тератури ≥ науки, п≥дтримували особист≥ зв'€зки з слов'€нськими д≥€чами науки ≥ куль≠тури. Ќаведен≥ приклади переконують, що не було таким вже непочатим краЇм те поле, на €ке ступила на початку 30-х pp. Ђ–уська тр≥йц€ї.

 

Ђ–уська тр≥йц€ї - нап≥влегальне демократично-просв≥т≠ницьке ≥ л≥тературне об'Їднанн€, було створене ћ. Ўашкевичем, ≤. ¬агилевичем ≥ я. √оловацьким. —воЇю р≥зноб≥чною д≥€льн≥стю Ђ–уська тр≥йц€ї зд≥йснила перех≥д в≥д фольклорно-етнограф≥чного етапу нац≥онального руху до культурницького, зробила перш≥ кроки в напр€мку пол≥тичного вир≥шенн€ нац≥ональних проблем.

„лени Ђ–уськоњ тр≥йц≥ї перебували п≥д впливом ≥дей романтизму, твор≥в ≥сторик≥в, етнограф≥в та л≥тератор≥в Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни, тому прагнули п≥дн€ти дух народний, просв≥тити народ.

÷≥ та ≥нш≥ факти дають п≥дставу бачити виникненн€ гуртка ћ. Ўашкевича ≥ характер його д≥€льност≥ в контекст≥ з Ївропейським ≥ особливо слов'€нським визвольним рухом, ≥деалами слов'€нськоњ взаЇмност≥, нац≥онально-культурноњ самобутност≥.

ƒосл≥дник ≥стор≥њ ц≥Їњ орган≥зац≥њ –оман  ирч≥в слушно зауважуЇ, що все зроблене Ђ–уською тр≥йцеюї в галуз≥ етнограф≥њ ≥ фольклорис≠тики, - це велика ≥ дуже ≥стотна частина загальноукрањнського народознавчого доробку ≤ половини XIX ст. Ќе рег≥онального галицького чи зах≥дноукрањнського, а саме всеукрањнського. “ак прогл€даЇтьс€ њњ д≥€льн≥сть, мета ≥ сутн≥сть самими учасниками: Ђ...оце ми вс≥ - ≥з-за Ѕескиду, в≥д “иси, з-поза —€ну ≥ по —ерету Ч з брат≥Їю нашою задн≥провою складаЇмо одне существої.

Ќаприк≥нц≥ 1836 р. в Ѕудапешт≥ побачила св≥т Ђ–усалка ƒн≥строва€ї - зб≥рник л≥тературних, фольклорних праць член≥в Ђ–уськоњ тр≥йц≥ї. ÷е був новаторський тв≥р ≥ за формою, ≥ за зм≥стом. ¬≥н написаний народною украњнською мовою, фонетичним право≠писом, цив≥льним шрифтом. ÷е робило зб≥рку зрозум≥лою укра≠њнському читачев≥. “ри ≥дењ пронизують зб≥рку: визнанн€ Їдност≥ украњнського народу, розд≥леного кордонами р≥зних держав, та заклик до њњ поновленн€; позитивне ставленн€ до сусп≥льних рух≥в та услав≠ленн€ народних ватажк≥в повстань; пропаганда ≥дей власноњ держав≠ност≥ та пол≥тичноњ незалежност≥.


јлексеЇв





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 403 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2296 - | 1964 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.