Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тан ≥ розвиток культури в ”крањн≥ в перш≥й половин≥ ’≤’ ст




¬ивчаючи розвиток культури першоњ половини XIX ст., зверн≥ть увагу на посиленн€ реакц≥йноњ пол≥тики царизму. ÷≥й мет≥ мала бути п≥дпор€дкована мережа осв≥тн≥х заклад≥в, що створювались на початку XIX ст. царським ур€дом. ” 1804 р. були видан≥ "—та≠тут ун≥верситет≥в" та "—татут навчальних заклад≥в, п≥дв≥домчих ун≥верситетам". «г≥дно цих статут≥в в ”крањн≥ в≥дкривались чоти≠ри типи навчальних заклад≥в: ун≥верситети, г≥мназ≥њ, пов≥тов≥ та параф≥€льн≥ школи. Ќавчальн≥ заклади ¬олинськоњ,  ињвськоњ, ѕод≥льськоњ губерн≥й були в≥днесен≥ до ¬≥ленського навчального округу, де викладанн€ велось польською мовою. ѕ≥сл€ поразки польського повстанн€ 1830-1831 pp. тут запроваджувалось навчан≠н€ рос≥йською мовою.

« 1804 р. заборонено навчанн€ украњнською мовою, дедал≥ су≠вор≥шого пересл≥дуванн€ зазнавали украњнськ≥ п≥сн≥, звичањ, народний епос.

ќднак влада не могла ≥гнорувати дедал≥ б≥льшоњ потреби в осв≥≠чених люд€х, €ка ≥снувала на той час. “ому в р€д≥ м≥ст, таких €к ¬≥нниц€, Ѕар, Ќемир≥в, ќдеса, ’ерсон, ’арк≥в, були в≥дкрит≥ г≥мназ≥њ, в де€ких (Ќ≥жин, ќдеса) - л≥цењ. ” пов≥тових ≥ параф≥€ль≠них школах дозвол€лос€ в≥дкривати додатков≥ класи дл€ вивчен≠н€ спец≥альних предмет≥в, запроваджувались додатков≥ курси з промисловост≥ й торг≥вл≥.

Ќа Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ був створений ’арк≥вський навчаль≠ний округ. …ого центром став ’арк≥вський ун≥верситет, заснований зусилл€ми м≥сцевого двор€нства на чол≥ з ¬асилем  араз≥ним у 1805 р. ¬ 1834 р. було в≥дкрито кињвський ун≥верситет.

 

”н≥верситети перетворюютьс€ в центри наукових досл≥джень. ѕершим ректором  ињвського ун≥верситету став ћ. ћаксимович - в≥домий природознавець, ≥сторик, етнограф. ¬≥н був автором б≥льше сотн≥ наукових праць у р≥зноман≥тних галуз€х знанн€. ќсоб≠ливою попул€рн≥стю користувались видан≥ ним 1827 р. "ћалоросс≥йск≥€ песни". ѕров≥дну роль в≥д≥грав ћаксимович у створен≠н≥ в 1835 р. “имчасового ком≥тету дл€ розшуку старожитностей, навколо €кого поступово об'Їднались кращ≥ спец≥ал≥сти, зд≥бн≥ ≥сторики ћ.  остомаров, ≤. ≤ванишев, ћ. Ѕерлинський. ¬ резуль≠тат≥ њх роботи 1852 р. при ун≥верситет≥ був створений јрх≥в давн≥х акт≥в, €кий м≥стив багато ц≥нних документ≥в з ≥стор≥њ ”крањни. ¬  ињвському ун≥верситет≥ працював також талановитий економ≥ст та ≥сторик ≤. ¬ернадський.

ћогутн€ пле€да науковц≥в ≥снувала при ’арк≥вському ун≥вер≠ситет≥. ≤. —резневський, €кий очолював кафедру слов'€нознавства, видав р€д праць з ≥стор≥њ давньоруськоњ мови. —воњми досл≥джен≠н€ми в≥н намагавс€ вести боротьбу проти шов≥н≥стичноњ теор≥њ ѕогод≥на, €ка заперечувала право на ≥снуванн€ украњнськоњ мови. ¬.  араз≥н винайшов новий спос≥б виробництва за допомогою елек≠троенерг≥њ натр≥Ївоњ сел≥три дл€ удобрюванн€ пол≥в. ¬≥н також розробив ≥дею створенн€ в крањн≥ мереж≥ метеоролог≥чних станц≥й. “. ќсиповський написав широков≥домий на той час тритомний " урс математики". “алановитий учень “. ќсиповського ћ. ќстроградський зробив вагомий внесок у розробку проблем математич≠ного анал≥зу.

«начна увага прид≥л€лась ≥сторичним досл≥дженн€м. ” 1842-1843 pp. була видана п'€титомна "»стори€ ћалороссии" ћ. ј. ћар≠кевича, де автор продовжував кращ≥ традиц≥њ у висв≥тленн≥ украњн≠ськоњ минувшини, закладен≥ "≤стор≥Їю рус≥в". ¬еликодержавним рос≥йським ≥сторичним концепц≥€м ћ.  арамз≥на, ћ. ѕогод≥на, ћ. ”стр€лова украњнськ≥ ≥сторики ћ. ћаркевич, ћ.  остомаров, ѕ.  ул≥ш протиставл€ли концепц≥њ самобутност≥ ≥сторичного роз≠витку ”крањни.

 

ѕри висв≥тленн≥ ц≥Їњ теми аб≥тур≥Їнт повинен звернути увагу на розвиток л≥тературного процесу, показати роль ≤.  отл€ревсь≠кого, ѕ. √улака-јртемовського, ™. √реб≥нки, √.  в≥тки-ќснов'€ненка, “. Ўевченка у становленн≥ новоњ украњнськоњ л≥тератури. ÷≥ пи≠танн€ достатньо розкрит≥ в п≥дручнику ≥ вивчаютьс€ у шк≥льному курс≥ украњнськоњ л≥тератури, тому автори не вважають за доц≥ль≠не докладно на них зупин€тис€.

 

¬ивчаючи украњнське мистецтво, сл≥д охарактеризувати розви≠ток театру. ”же в перш≥й чверт≥ XIX ст. виникають рос≥йськ≥ профе≠с≥йн≥ театри: 1805 р. - в  иЇв≥, 1810 р. - в ѕолтав≥, 1812 р. - в ’ар≠ков≥. ¬еликою попул€рн≥стю користувавс€ в ѕолтав≥ украњнський театр, на сцен≥ €кого виступала аматорська група п≥д кер≥вницт≠вом ≤. ѕ.  отл€ревського. ” 1819 р. тут були поставлен≥ "Ќаталка ѕолтавка" ≥ "ћоскаль-чар≥вник". ≤снував також аматорський театр у сел≥  ибинц≥, кер≥вником ≥ режисером його був ¬. ѕ. √оголь-яновський.

 

” музичному мистецтв≥ продовжували жити культурн≥ тра≠диц≥њ минулого, €к≥ дбайливо збер≥гали ≥ передавали кобзар≥, бандуристи, л≥рники. Ќайв≥дом≥шими серед них були ќ. ¬ересай, ≤.  рюковський, ј. Ўут. ¬ той же час починаЇтьс€ розвиток укра≠њнськоњ симфон≥чноњ музики, €ка вбирала все краще з народного мистецтва. “ак, на украњнських народних п≥сн€х, оброблених з великою майстерн≥стю, була побудована симфон≥€ композитора ћ. ќвс€нико- уликовського, з €кою в≥н виступив 1809 р. в ќдес≥ з нагоди в≥дкритт€ театру. ¬исокого р≥вн€ майстерност≥ дос€гаЇ хорове мистецтво.

 

 ращ≥ здобутки в украњнському живопису цього пер≥оду нале≠жали “. √. Ўевченку, ≤. —ошенку, ƒ. Ѕезперчому,  . ѕавлову.

¬ арх≥тектур≥ утвердивс€ класицизм. Ќайб≥льш в≥домими спо≠рудами, збудованими в цьому стил≥, в ”крањн≥ були оперний те≠атр в ќдес≥ (арх≥тектор “омаде “омон), будинок  ињвського ун≥≠верситету (арх≥тектор Ѕеретт≥). Ѕез≥менн≥ народн≥ майстри ство≠рили ун≥кальн≥ арх≥тектурн≥ ансамбл≥: парк "ќлександр≥€" у Ѕ≥л≥й ÷еркв≥, —оф≥њвський парк в ”ман≥, палац •алаіана в с. —окоринц€х та ≥нш≥.

 

“аким чином, украњнська культура в перш≥й половин≥ XIX ст. збагачуЇтьс€ новими дос€гненн€ми, стаЇ ближчою до людини, њњ духовних потреб. –азом ≥з тим њњ розвиток гальмувавс€ пануван≠н€м феодально-кр≥посницькоњ системи та реакц≥йною пол≥тикою царизму.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 501 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2271 - | 2016 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.