Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська культура другоњ половини XIX ст




ѕоступ украњнськоњ культури в цей пер≥од, €к ≥ життЇд≥€льн≥сть тогочасного сусп≥льства загалом, мав складний, суперечливий ха≠рактер. ÷арський ур€д ус≥л€ко перешкоджав розвитков≥ украњнськоњ культури, зокрема не допускаючи и у навчальн≥ заклади, театри, державн≥ установи.

Ўкола в Ќаддн≥пр€нськ≥й ”крањн≥ Ч в≥д початковоњ до вищоњ Ч слугувала знар€дд€м русиф≥кац≥њ. ÷ьому спри≠€ла ≥ загальна в≥йськова повинн≥сть, введена з 1872 p., бо украњнц≥в засилали на службу переважно за межами ”крањни.

ѕридушена у р≥дному крањ, украњнська л≥тература була змушена шукати притулку в ≥ншому м≥сц≥, головним чи≠ном у √аличин≥, де на початку 60-х рок≥в пожвавивс€ нац≥ональний рух. ”крањнц≥ гуртувалис€ в товариства, влаштовували збори й в≥ча, пропагували украњнську мову та культуру. „ималий внесок до справи нац≥онального в≥дродженн€ зробив, зокрема, професор „ерн≥вецького ун≥верситету —. —маль-—тоцький, €кий став фундатором кафедри украњнськоњ мови в цьому н≥мецькомовному навчальному заклад≥.

«в'€зки д≥€ч≥в культури √аличини й Ќаддн≥пр€нщини були пл≥дними. як в≥домо, наддн≥пр€нц≥, що не мали можливост≥ в≥льно друкуватис€ в –ос≥њ, широко корис≠тувалис€ допомогою галицьких письменник≥в ≥ сусп≥ль≠них д≥€ч≥в, насамперед ≤. ‘ранка. –ечником л≥терату≠рного житт€ довгий час у √аличин≥ був часопис Ђ«ор€ї, в €кому активну участь брали представники Ќаддн≥пр€нськоњ ”крањни. « 1898 р. в≥н був реорган≥зований у ЂЋ≥тературно-науковий в≥сникї. ”продовж 80Ч 90-х ро≠к≥вукрањнською мовою було перекладено чимало твор≥в св≥товоњ л≥тературноњ класики.

ќтож попри утиски й пересл≥дуванн€ процес консо≠л≥дац≥њ украњнськоњ нац≥њ ставав дедал≥ в≥дчутн≥шим. ќб'Їктивн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ зрушенн€, пов'€зан≥ з перебудовою сусп≥льства на ринкових засадах, ставили на пор€док денний реформуванн€ й ≥нших сфер того≠часного сусп≥льства. ÷е були вимушен≥ кроки з боку оф≥ц≥йноњ влади, що мали обмежений характер, але вони певною м≥рою спри€ли розвитков≥ культури украњнського народу.

 

1864 р. була зд≥йснена реформа осв≥ти. ”с≥ типи початкових шк≥л д≥стали назву початкових народних учи≠лищ. Ќа терен≥ осв≥ти чимало корисного робили земства. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в ”крањн≥ працювало вже 127 г≥м≠наз≥й та 19 училищ. Ѕуло засновано к≥лька вищих навчальних заклад≥в Ч Ќоворос≥йський ун≥верситет (1865 p., м. ќдеса), „ерн≥вецький ун≥верситет (1875 p.), ’арк≥вський,  ињвський та Ћьв≥вський пол≥техн≥чн≥ ≥н≠ститути тощо.

 

¬ ”крањн≥ того часу працювали так≥ видатн≥ вчен≥, €к х≥м≥к ћ. Ѕекетов, математик ‘. Ѕредих≥н, ф≥з≥олог ≤. —еченов, медики ћ. √амал≥€, ћ. —кл≥фосовський, б≥олог ≤. ћечников та ≥н. ¬агомий внесок у розвиток украњнськоњ осв≥ти та науки зробило Ќаукове товариство ≥м. “. √. Ўевченка у Ћьвов≥. ¬≥дом≥ вчен≥ ћ.  осто≠маров, ќ. Ћазаревський та ≥нш≥ багато зробили дл€ формуванн€ концепц≥њ украњнськоњ ≥стор≥њ. ѕл≥дно пра≠цювали в цьому напр€м≥ й представники молодоњ генерац≥њ ≥сторик≥в Ч ќ. ™фименко, ƒ. Ѕагал≥й, ƒ. яворницький, ћ. √рушевський. ѕопри пересл≥дуванн€ украњнськоњ мови п≥сл€ по€ви ¬алуЇвського циркул€ра 1863 р. та ≈мського указу 1876 р. украњнське мовознавство продовжувало розвиватис€. „имала заслуга в цьому належала ѕ. ћи≠тецькому, ќ. ѕотебн≥, ѕ. „убинському, Ѕ. √р≥нченку.

 

«начний вплив на розвиток украњнськоњ л≥тератури спра≠вл€ли ≤. ‘ранко, ¬.—тефаник, ќ.  обил€нська, ћарко ¬овчок, ѕанас ћирний, ѕ. √рабовський, ћ.  оцюбин≠ський, Ћес€ ”крањнка, ѕ.  ул≥ш, ќ. ѕч≥лка, ќ.  ониський. ¬ийшли в св≥т пов≥ст≥ й опов≥данн€ ≤. Ќечу€-Ћевицького, ¬. ¬инниченка.

–озвиток украњнськоњ культури цього пер≥оду важко у€вити без драматург≥њ. ћ. —тарицький написав Ђ“араса Ѕульбуї, Ђ«а двома зайц€миї, ћ.  ропивницький Ч Ђƒоки сонце з≥йде, роса оч≥ вињстьї, ≤.  арпенко- арий Ч ЂЅурлакуї, Ђ—то тис€чї, Ђ’аз€њнаї та ≥н.

 

–оз≠вивалос€ театральне мистецтво. ” 1864 р. у Ћьвов≥ почала свою д≥€льн≥сть перша в √аличин≥ украњнська профес≥йна трупа Ђ–уська бес≥даї на чол≥ з ќ. Ѕачинським. ” 1882 p. M.  ропивницький створив у ™лисаветград≥ пер≠шу на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ нац≥ональну профес≥йну трупу за участю ћ. «аньковецькоњ, ћ. —адовського, ј. ћаксимовича та ≥н. Ќаприк≥нц≥ стол≥тт€ виникли тру≠пи ћ. —адовського, ѕ. —аксаганського, ≤.  арпенка- арого. ƒ≥€ло к≥лька дес€тк≥в украњнсько-рос≥йських труп. ” 1891 р. в  иЇв≥ був орган≥зований перший пост≥й≠ний рос≥йський театр ћ. —оловцова.

 

—воњ дос€гненн€ мала й украњнська музична культура. —. √улак-јртемовський створив першу украњнську оперу Ђ«апорожець за ƒунаЇмї. ÷≥лу епоху в музичному житт≥ ”крањни становить творч≥сть ћ. Ћисенка, €кий обробив понад 600 зразк≥в украњнського музичного фольклору. ¬≥н був автором музики до п'Їси ≤.  отл€ревського ЂЌаталка ѕолтавкаї, творцем народних музичних драм Ђ“арас Ѕульбаї, Ђ–≥здв€на н≥чї, Ђ”топленаї та ≥н.

 

¬ажливою складовою украњнськоњ культури другоњ по≠ловини Ч к≥нц€ XIX ст. було образотворче мистецтво, зокрема твори —. ¬асильк≥вського (Ђ—теп на ”крањн≥ї, Ђ–анокї та ≥н.), академ≥ка ћ. ѕимоненка (Ђѕроводи рекрут≥вї, Ђ—≥нок≥сї, Ђярмарокї). ƒом≥нуючим напр€≠мом в арх≥тектур≥ був еклектизм Ч поЇднанн€ елемент≥в р≥зних стил≥в. ” друг≥й половин≥ XIX ст. в  иЇв≥ спо≠руджено будинки ћ≥ськоњ думи (ќ. Ў≥мме), пол≥тех≠н≥чного ≥нституту ≥ 1-оњ г≥мназ≥њ (ќ. Ѕ врешт≥), ¬олодимирський собор (√. Ўтром, ѕ. —парро, ќ. Ѕеретт≥), в ќдес≥ Ч новий оперний театр.

 

ќтже, незважаючи на спротив влади, в украњнському народ≥ визр≥вали й д≥€ли патр≥отично налаштован≥ сили, в ус≥х сферах сусп≥льства поступово, але невпинно роз≠вивавс€ процес нац≥онального самоствердженн€.

Ќайтипов≥ш≥ запитанн€ на вступних ≥спитах:

Х як≥ вищ≥ навчальн≥ заклади було засновано в ”крањн≥ у друг≥й половин≥ XIX ст.?

Х яких ¬и знаЇте украњнських учених Ч представник≥в природничих наук другоњ половини XIX ст.?

Х Ќазв≥ть видатних украњнських ≥сторик≥в розгл€дува≠ного пер≥оду.

Х як називалас€ перша в √аличин≥ украњнська профе≠с≥йна театральна трупа?

Х ’то з украњнських актор≥в у к≥нц≥ XIX ст. створив своњ театральн≥ трупи?

Х як≥ твори ћ. Ћисенка ¬и знаЇте?

Х який стиль дом≥нував в арх≥тектур≥ ”крањни наприк≥нц≥ XIX ст.?


—емененко

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 597 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2022 - | 1983 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.