Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


„им можна по€снити по€ву модерн≥стськоњ теч≥њ в ук≠рањнськ≥й культур≥ к≥нц€ ’!’ Ч початку XX ст.?




ћодерн≥зм Ч законом≥рний результат розвитку ху≠дожнього мисленн€. —початку людина зображаЇ конкретний предмет, пот≥м Ч символ ≥, нарешт≥, ф≥≠лософське баченн€ сут≥ цього предмета. ќтже: мо≠дерн≥зм, що набув поширенн€ в украњнськ≥й культур≥ на рубеж≥ XIX ≥ XX ст., був не т≥льки ви€вом кризовост≥, а й спробою п≥дн€тись на вищий щабель у п≥знанн≥ та в≥дображенн≥ навколишнього св≥ту.

«м≥ст, форма, стильов≥ зм≥ни у культур≥ залежать не т≥льки в≥д еволюц≥њ мистецтва, вони т≥сно пов'€зан≥ з ус≥ма сторонами житт€ сусп≥льства, з особливост€ми та законом≥рност€ми ≥сто≠ричного процесу в ц≥лому. ћодерн≥зм Ч це св≥тогл€дна та куль≠турно-естетична реакц≥€ на вступ людства на рубеж≥ XIXЧXX ст, у €к≥сно новий етап свого розвитку. ” цей пер≥од на планет≥ в≥дбулись глобальн≥ зм≥ни, з'€вились нов≥ €вища, виникли нов≥ тенденц≥њ: в≥дчутно посилилась Їдн≥сть св≥ту, взаЇмозалежн≥сть народ≥в ≥ держав ≥ водночас загострились м≥ждержавн≥ проти≠р≥чч€, р≥зко зросла загроза св≥тового конфл≥кту.

–озвиток пол≥граф≥њ, по€ва телефону, рад≥о, к≥но посилили ≥нтенсивн≥сть ≥нформац≥йного обм≥ну, заклали основи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ культури. —усп≥льне житт€ дедал≥ б≥льше набуваЇ рис масовост≥, що знаходить св≥й ви€в у концентрац≥њ робочоњ сили в економ≥ц≥ ≥ у формуванн≥ масових сусп≥льно-пол≥тичних ру≠х≥в у пол≥тичн≥й сфер≥. ѕрогресуюча соц≥ально-економ≥чна ди≠ференц≥ац≥€ спричин€Ї зростанн€ пол≥тизац≥њ сусп≥льного жит≠т€, по€ву на ≥сторичн≥й сцен≥ пол≥тичних парт≥й, €к≥ активно починають претендувати на владу. ¬се це в≥дбуваЇтьс€ на фон≥ глибокоњ кризи класичного Ївропейського рац≥онального св≥тобаченн€, €ке в нових умовах ви€вилос€ нездатним дати адек≠ватну картину св≥ту, що проходив стад≥ю модерн≥зац≥њ. Ћюди≠на черговий раз в≥дчула свою незахищен≥сть, слабк≥сть ≥ непот≠р≥бн≥сть.

Ђ«в≥дки ми, хто ми, куди ми йдемої Ч так називаЇтьс€ одна з символ≥чних картин французького художника новоњ мис≠тецькоњ хвил≥ ѕол€ √огена. —аме ц≥ болюч≥ питанн€ на рубеж≥ XIX та XX ст. гостро постали не т≥льки у культур≥, а й у житт≥ всього сусп≥льства. —воњ в≥дпов≥д≥ на них у культурн≥й сфер≥ запропонував модерн≥зм (в≥д франц. moderne Ч нов≥тн≥й, сучасний). ÷€ довол≥ ориг≥нальна художньо-естетична система об'Їднувала ц≥лу низку в≥дносно самост≥йних ≥дейно-художн≥х напр€м≥в та теч≥й Ч- експрес≥он≥зм, куб≥зм, футуризм, кон≠структив≥зм, сюрреал≥зм та ≥н.

¬ украњнськ≥й л≥тератур≥ першим модерн≥стськ≥ гасла вису≠нув у 1901 р. поет ћ.¬ороний, €кий на стор≥нках ЂЋ≥тератур≠но-наукового в≥сникаї у програмному в≥дкритому лист≥ закли≠кав повернутись до ≥дењ Ђсправжньоњ запашноњ поез≥њї, тема≠тично ≥ жанрово розширити ≥снуюч≥ у тогочасн≥й л≥тератур≥ рамки. ≈стафету у ћ.¬ороного прийн€ла група галицьких пи≠сьменник≥в Ђћолода музаї (ѕ. арманський, ¬.ѕачковський, ќ.Ћуцький та ≥н.), €ка у 1907 р. оприлюднила св≥й ман≥фест, що м≥стив критичн≥ зауваженн€ щодо реал≥зму в л≥тератур≥ та ор≥Їнтувавс€ на загальноЇвропейськ≥ зразки та тенденц≥њ.

” цей час у культурн≥й сфер≥ ч≥тко вимальовуютьс€ дв≥ тенденц≥њ Ч збереженн€ нац≥онально-культурноњ ≥дентичност≥ (народництво) та пересадженн€ на украњнський ірунт нов≥тн≥х Ївропейських зразк≥в художнього самовиразу (модерн≥зм). —воЇр≥дною синтезною моделлю.народництва ≥ модерн≥зму ста≠ла Ђнова школаї украњнськоњ прози (ћ. оцюбинський, ¬.—тефаник, ќ. обил€нська, ћ.„еремшина), €ка в своњй творчост≥ орган≥чно поЇднувала традиц≥йн≥ дл€ в≥тчизн€ноњ л≥тератури етнограф≥зм, розпов≥дь в≥д першоњ особи та ≥н. з нов≥тн≥ми Ївропейськими здобутками Ч символ≥змом та психоанал≥зом.

Ќаприк≥нц≥ XIX ст. Ч на початку XX ст. стиль модерн набуваЇ поширенн€ ≥ в украњнськ≥й арх≥тектур≥, що знайшло св≥й ви€в у геометрично ч≥тких л≥н≥€х споруд, динам≥чност≥ њх форми. ” цьому стил≥ побудовано зал≥зничн≥ вокзали Ћьвова,  иЇва, ∆меринки, ’аркова, перший в ”крањн≥ критий ринок (Ѕессарабський). Ќай€скрав≥шими постат€ми арх≥тектурного модерн≥зму були ¬.∆уков, ќ.¬ербицький, ћ.¬ерьовк≥н та ≥н. ѕошуки та експерименти арх≥тектор≥в-модерн≥ст≥в мали на мет≥ забезпечити максимальну функц≥ональн≥сть буд≥вл≥, збер≥гши при цьому ч≥тк≥сть у л≥н≥€х фасаду.

”крањнська скульптура початку XX ст. теж не уникла мо≠дерн≥стських починань. ѕ≥д впливом зах≥дних мистецьких шк≥л формуЇтьс€ ц≥ла пле€да украњнських скульптор≥в-модерн≥ст≥в Ч ћ.√аврилка, ћ.ѕаращук, ¬.≤щенко, ѕ.¬≥йтович та ≥н. њхн≥й творчост≥ властив≥ контрастн≥ св≥тлот≥ньов≥ ефекти та глибо≠кий психолог≥зм. ќ.јрхипенко збагатив мову пластики XX ст.: в≥н змусив порожн≥й прост≥р стати орган≥чним ≥ дуже виразним елементом композиц≥њ. –уц≥ цього майстра належать Ђ—тупаю≠ча ж≥нкаї, Ђ∆≥нка, €ка зач≥суЇтьс€ї та ≥нш≥ твори.

” живопис≥ прихильниками модерн≥стських експеримент≥в були ћ.∆ук, ќ.Ќовак≥вський, ¬. та ‘. ричевськ≥ та ≥н.

¬арто п≥дкреслити, що украњнський вар≥ант модерн≥зму був досить своЇр≥дним ≥ мав своњ особливост≥. ¬ силу того, що украњнськ≥ земл≥ не мали власноњ державност≥, були роз'Їднан≥ ≥ фактично перебували в статус≥ пров≥нц≥й, сусп≥льний розви≠ток у них був упов≥льненим пор≥вн€но з пров≥дними Ївропейськими крањнами, отже ≥ конфл≥кти м≥ж цив≥л≥зац≥Їю ≥ куль≠турою, художником ≥ сусп≥льством не були такими гострими. ÷≥ фактори ≥ визначили приглушений, слабовиражений, неро≠звинутий характер украњнського модерн≥зму. ќкрем≥ злети св≥≠тового р≥вн€ т≥льки в≥дт≥н€ли загальну пров≥нц≥йн≥сть та гли≠боку традиц≥йн≥сть украњнськоњ культури.

”крањнський модерн≥зм не сформувавс€ €к нац≥ональна са≠мобутн€ теч≥€, а ви€вл€вс€ лише у творчост≥ окремих митц≥в. ÷ей стиль, особливо в л≥тератур≥, зазнав значного впливу ро≠мантизму, що по€снюЇтьс€ €к традиц≥Їю, так ≥ ментальн≥стю украњнського народу, дл€ €кого романтизм Ї орган≥чним еле≠ментом св≥тобаченн€ в будь-€ку добу —воЇр≥дн≥сть украњнсь≠кого вар≥анта модерн≥зму пол€гаЇ ≥ в т≥м, що в≥н ≥з естетично≠го феномена перетворивс€ на культурно-≥сторичне €вище, став спробою подоланн€ пров≥нц≥йност≥, другор€дност≥, вторинност≥ украњнськоњ нац≥ональноњ культури, формою залученн€ до над≠бань св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ. ¬≥н н≥би символ≥зував перех≥д укра≠њнського сусп≥льства в≥д етнограф≥чно-побутовоњ само≥ндентиф≥кац≥њ, тобто вир≥зненн€ себе з-пом≥ж ≥нших, до нац≥онально≠го самоусв≥домленн€ Ч визначенн€ свого м≥сц€ ≥ рол≥ у сучас≠ному св≥т≥.


 ороль-стара

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 471 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2307 - | 2152 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.