Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ирило-ћефод≥њвське товариство: €к≥ його м≥сце ≥ роль у нац≥онально-визвольному рус≥ ”крањни?




„лени  ирило-ћефод≥њвського товариства, врахував≠ши уроки св≥тового досв≥ду ≥ спроектувавши пере≠дов≥ зах≥дноЇвропейськ≥ ≥дењ на украњнський ірунт, сформулювали основн≥ постулати украњнського на≠ц≥онального в≥дродженн€, визначили форми та методи дос€гненн€ поставленоњ мети. ѕо€ва та д≥€ль≠н≥сть братства стала початком переходу в≥д культур≠ницького до пол≥тичного етапу боротьби за нац≥о≠нальний розвиток ”крањни. ÷е була спроба передо≠воњ частини нац≥ональноњ ел≥ти осмислити та визна≠чити м≥сце ≥ роль украњнського народу в сучасному њм св≥товому ≥сторичному контекст≥.  ирило-ћефод≥њвське товариство було самост≥йним ≥ самобутн≥м пол≥тичним формуванн€м, €ке орган≥зац≥йно не п≥д≠пор€дковувалось, а ≥деолог≥чно не повторювало пол≥тичних настанов жодноњ з загальнорос≥йських сус≠п≥льних теч≥й.

¬иникненн€ у 1846 р. у  иЇв≥ украњнськоњ таЇмноњ пол≥тич≠ноњ орган≥зац≥њ Ч  ирило-ћефод≥њвського товариства (братст≠ва) було не лише черговим ви€вом невмирущост≥ пол≥тичноњ традиц≥њ обстоюванн€ украњнського автоном≥зму, а й нац≥ональ≠но забарвленим ви€вом загальноЇвропейських тенденц≥й та про≠цес≥в. ÷е об'Їднанн€ виникло п≥д впливом загостренн€ протисто€нн€ у ™вроп≥ м≥ж силами абсолютизму ≥ демократ≥њ, ≥деоло≠г≥чно сформувалось на основ≥ передових зах≥дноЇвропейських ф≥лософських систем та ≥дей польського романтизму, орган≥за≠ц≥йно згуртувалось, насл≥дуючи Ївропейськ≥ таЇмн≥ орган≥зац≥њ, стало своЇр≥дною реакц≥Їю украњнського народу на посиленн€ наступу царату на його права.

ќсновн≥ програмн≥ положенн€ ц≥Їњ орган≥зац≥њ сформульо≠ван≥ у Ђ низ≥ бутт€ украњнського народуї ≥ Ђ—татут≥ —лов'€нсь≠кого братства св.  ирила ≥ ћефод≥€ї. ’арактерною рисою цього об'Їднанн€ була ч≥тка, €скраво виражена рел≥г≥йна спр€≠мован≥сть. ѕро це св≥дчить той факт, що товариство назване на честь в≥домих слов'€нських просв≥тител≥в, православних  ирила ≥ ћефод≥€, ≥ сама форма орган≥зац≥њ була запозичена в украњнських церковних братств. √либока рел≥г≥йн≥сть пронизуЇ ≥ програмн≥ документи кирило-мефод≥њвц≥в, у €ких дом≥нують соц≥альн≥ ≥деали перв≥сного христи€нства, ч≥тко простежуЇтьс€ ≥де€ обстоюванн€ загальнолюдських ц≥нностей Ч справедли≠вост≥, свободи, р≥вност≥ ≥ братерства.

Ђ нига бутт€ украњнського народуї Ч це синтезова мо≠дель перебудови сусп≥льного житт€, у €к≥й була зроблена спроба врахувати рел≥г≥йн≥, соц≥альн≥ та нац≥ональн≥ фактори.  онцепц≥€ кирило-мефод≥њвц≥в включала: 1) створенн€ демок≠ратичноњ федерац≥њ христи€нських слов'€нських республ≥к; 2) знищенн€ царизму та скасуванн€ кр≥посного права та ста≠н≥в; 3) утвердженн€ у сусп≥льств≥ демократичних прав ≥ сво≠бод дл€ громад€н; 4) дос€гненн€ р≥вност≥ у правах на розви≠ток нац≥ональноњ мови, культури та осв≥ти вс≥ма слов'€нськи≠ми народами; 5) поступове поширенн€ створеного христи€н≠ського ладу на весь св≥т.

ѕобудована на ≥де€х украњнського нац≥онального в≥дродженн€ та панслав≥зму, ц€ програма виходила за рамки власне украњнськоњ проблематики. ’арактерно, що, перебуваючи п≥д впли≠вом зах≥дноЇвропейських ф≥лософ≥в та польського романтизму, у €ких в цей час ч≥тко простежуЇтьс€ попул€рна народно-мес≥анська ≥де€, кирило-мефод≥њвц≥ розробили св≥й в≥тчизн€≠ний вар≥ант Ђмес≥ан≥змуї: основною д≥йовою особою њх широ≠комасштабних план≥в мав стати скривджений, поневолений, але нескорений украњнський народ. —аме йому в≥дводилась м≥с≥€ визволител€ рос≥€н в≥д њх деспотизму, а пол€к≥в Ч в≥д арис≠тократизму, роль спасител€ ≥ об'Їднувача вс≥х слов'€нських народ≥в.

ѕрограмн≥ документи товариства народжувались у дискус≥≠€х. ¬едучу роль нац≥ональних ≥дей обстоював ѕ. ул≥ш, соц≥≠альних - “.Ўевченко, а загальнолюдських та христи€нських - ћ. остомаров. ’арактерно, що, нав≥ть виробивши компро≠м≥сну концепц≥ю сусп≥льних перетворень, члени братства сут≠тЇво розходились у питанн≥ про шл€х њњ реал≥зац≥њ. јмпл≥туда у погл€дах була надзвичайно широкою: в≥д л≥берально-пом≥рко≠ваного реформ≥зму (¬.Ѕ≥лозерський, ћ. остомаров, ѕ. ул≥ш) Ч до революц≥йних форм ≥ метод≥в (√.јндрузький, ћ.√улак, “.Ўевченко).

Ќавесн≥ 1847 р. п≥сл€ доносу студента ќ.ѕетрова  ирило-ћефод≥њвське товариство було викрите ≥ розгромлене. Ќечис≠ленн≥сть орган≥зац≥њ, вузька сфера њњ впливу, переважно куль≠турницький та пропагандистський характер д≥€льност≥ створи≠ли ≥люз≥ю в оф≥ц≥йноњ влади на початку сл≥дства, що  ирило-ћефод≥њвське товариство не Ї серйозною загрозою дл€ само≠державства. јле глибше вивченн€ твор≥в “ Ўевченка та доку≠мент≥в братства зм≥нило думку властей, €к≥ врешт≥-решт поба≠чили в них ч≥тку антимонарх≥чну спр€мован≥сть, радикальну нац≥лен≥сть на соц≥альне визволенн€, обірунтуванн€ права ук≠рањнського народу на державн≥сть, демократ≥ю. ¬ результат≥ ус≥ члени орган≥зац≥њ без ус€кого суду потрапили у засланн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 975 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2355 - | 2085 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.