Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тан ≥ розвиток культури в ”крањн≥ в перш≥й половин≥ XIX ст




–озвитку культури названого пер≥оду була притаманна подальша актив≥зац≥€ антиукрањн≠ськоњ пол≥тики царизму в ц≥й галуз≥. ” культурн≥й сфер≥ ≥снувала класова пол€ризац≥€, що значно затримувала ду≠ховний розвиток трудового населенн€. “ак, система шк≥л в ”крањн≥ не охоплювала початковим навчанн€м ус≥х д≥тей шк≥льного в≥ку. «а даними на середину 40-х рок≥в, у  ињвськ≥й, ¬олинськ≥й, ѕод≥льськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й ≥ ѕолтавськ≥й губер≠н≥€х з населенн€м понад 7 млн. чолов≥к було лише близько 10 тис. учн≥в, причому 70% з них становили д≥ти двор€н, чи≠новник≥в, купецтва. Ќестача прим≥щень, п≥дручник≥в, низька матер≥альна забезпечен≥сть не спри€ли нормальн≥й робот≥ по≠чаткових шк≥л.

ƒо того ж русиф≥каторська пол≥тика царизму в ”крањн≥, що особливо посилилась п≥сл€ польського повстанн€ 1830 p., гальмувала розвиток нац≥ональноњ школи.

«г≥дно з Ђѕопередн≥ми правилами народноњ осв≥тиї 1803 р. впроваджувались чотири типи шк≥л: параф≥€льн≥, пов≥тов≥, губернськ≥ (г≥мназ≥њ), ун≥верситети.

” параф≥€льних школах, €к≥ в≥дкривалис€ при церковних параф≥€х ≥ були початковими, навчанн€ тривало 4Ч6 м≥с€ц≥в у селах ≥ до одного року в м≥стах. ƒ≥тей навчали (рос≥йською мовою) читанн€, писанн€, елементарних арифметичних д≥й, основ православноњ рел≥г≥њ.

” пов≥тових училищах ≥ профес≥йних учбових закладах (с≥льськогосподарських, фельдшерських) навчалис€ вих≥дц≥ ≥з заможних верств населенн€. ƒл€ двор€нства засновували≠с€ г≥мназ≥њ. ѕрот€гом першоњ половини XIX ст. в ”крањн≥ њх було в≥дкрито в ќдес≥, ’арков≥, та  иЇв≥ (по дв≥), „ерн≥гов≥, ѕолтав≥,  атеринослав≥ та ≥нших м≥стах. « 1828 р. навчанн€ тривало 7 рок≥в.

 р≥м державник, у р€д≥ с≥л, особливо на ѕолтавщин≥ ≥ „ер≠н≥г≥вщин≥, продовжували д≥€ти д€к≥вськ≥ школи, €к≥ утриму≠валис€ на. кошти батьк≥в ≥ в €ких д≥ти навчалис€ переважно украњнською мовою, читали буквар, часослов ≥ псалтир, сп≥ва≠ли церковних п≥сень.

≤снували також приватн≥ панс≥онати, що працювали за програмою середн≥х навчальних заклад≥в. ƒоньки двор€н здо≠бували осв≥ту ≥ виховувалис€ в ≥нститутах шл€хетних д≥вчат, заснованих у ’арков≥ (1812 p.), ѕолтав≥ (1817 p.), ќдес≥ (1829 p.),  ерч≥ (1836 р.) ≥ в  иЇв≥ (1838 p.).

ѕром≥жне м≥сце м≥ж г≥мназ≥€ми й ун≥верситетами займали л≥цењ, €ких в ”крањн≥ було три: –≥шельЇвський у ќдес≥ (1817 p.),  ременецький на ¬олин≥ (1819 p.), заснований на баз≥ г≥мназ≥њ (п≥сл€ польського повстанн€ 1830Ч1831 pp. за≠критий, а пот≥м переведений до  иЇва ≥ реорган≥зований в ун≥≠верситет) ≥ Ќ≥жинський, заснований у 1820 р. на кошти брат≥в Ѕезбородьк≥в ≥ перетворений у 1832 р. на г≥мназ≥ю вищих наук.

Ѕ≥льш≥сть польських середн≥х шк≥л було переформовано в рос≥йськ≥ г≥мназ≥њ п≥сл€ под≥й 1830Ч1831 pp.

ѕочала в≥д≥гравати все б≥льшу роль вища осв≥та. ¬елике значенн€ мало заснуванн€ 1805 р. ’арк≥вського ун≥верситету, €кий п≥дготував до середини стол≥тт€ близько 3 тис. фах≥вц≥в. ѕроте не сл≥д забувати, що царський ур€д не був зац≥кавле≠ний у в≥дкритт≥ ун≥верситет≥в. 1834 р. на баз≥ л≥кв≥дованого  ременецького л≥цею в≥дкривс€  ињвський ун≥верситет, про €кий в ур€довому документ≥ було за€влено, що в≥н в≥дкри≠ваЇтьс€ Ђдл€ пол€к≥в п≥вденно-зах≥дного краюї. јле згодом украњнськ≥ ун≥верситети стали, всупереч спод≥ванн€м ур€ду, центрами науки ≥ культури. якщо у р≥к в≥дкритт€ ’арк≥всько≠го ун≥верситету в ньому навчалос€ 65 студент≥в, то у 1855 р.Ч 492. ¬≥дпов≥дно у  ињвському ун≥верситет≥ в 1834 р. навчалос€ 62 студенти, а в 1855 р.Ч 808 студент≥в. ÷≥ осередки були ≥ центрами науки в ”крањн≥. «а дореформний час 56 вихованц≥в ’арк≥вського ун≥верситету стали професорами ≥ пра≠цювали €к в ’арк≥вському, так ≥ в  ињвському, ћосковсько≠му,  азанському ун≥верситетах. Ќайв≥дом≥шими були матема≠тики ћ. ќстроградський та “. ќсиповський, слав≥ст ≤. —резневський, ф≥лолог ќ. ѕотебн€, ≥сторик ћ.  остомаров.

”  ињвському ун≥верситет≥ працював талановитий вчений ≤. ¬ернадський (батько першого президента јЌ ”–—– ¬. ¬ернадського).

Ѕ≥л€ виток≥в украњнського народознавства сто€в видат≠ний вчений-енциклопедист ћ. ћаксимович. ¬идан≥ ним 1827 р. Ђћалоросс≥йськ≥€ песниї згодом досл≥дники назвали Ђзолотою книгою дл€ украњнстваї. 1834 р. його було призначено ректором  ињвського ун≥верситету. …ому належали понад 100 праць з р≥зних наукових проблем. ћаксимович виступав проти норманськоњ теор≥њ походженн€ –ус≥. ¬≥н же став першим ≥сториком  ол≥њвщини Ч народного повстанн€ на ѕраво≠бережж≥ 1768 р.

” формуванн≥ ≥сторичноњ св≥домост≥ украњнц≥в в≥д≥грала велику роль прац€ ћ. ћаркевича Ђ»стори€ ћалороссииї (1842Ч1843 pp.). Ѕагато арх≥вних матер≥ал≥в про запорозьке козацтво з≥брав ј. —кальковський. Ќайб≥льш значною була …ого Ђ»стори€ Ќовой —ечи или последнего коша «апорож≠скогої (1841р.).

” 20-х Ч 30-х роках у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ велис€ досл≥дженн€ в галуз≥ краЇзнавства ≥ гуман≥тарних наук. ≤. ћогильницький написав першу в √аличин≥ граматику украњн≠ською мовою. ” 1818 р. у ѕетербурз≥ була опубл≥кована пер≠ша граматика украњнськоњ мови, складена ф≥лологом ќ. ѕавловським. ≤. —резневський ≥ ћ. ћаксимович у своњх прац€х спростували твердженн€ великодержавноњ –ос≥њ та ѕольщ≥, що н≥бито украњнська мова не окрема мова, а д≥алект рос≥йськоњ та польськоњ.

” 1848 р. у Ћьвов≥ в≥дбувс€ з'њзд ≥нтел≥генц≥њ Ђ—обор русь≠ких ученихї, на €кому я. √оловацький прочитав реферат про окрем≥шн≥сть украњнськоњ мови. «'њзд обговорив питанн€ народноњ мови в школ≥ та ≥н.

 

¬ир≥шальну роль у завершенн≥ процесу становленн€ украњн≠ськоњ нац≥ональноњ мови в≥д≥грали прац≥ основоположник≥в новоукрањнськоњ л≥тератури: ≤.  отл€ревського, √.  в≥тки-ќснов'€ненка, ѕ. √улака-јртемовського, ™. √реб≥нки, ћ. Ўашкевича ≥ особливо ген≥ального украњнського поета “. Ўев≠ченка.

«ачинателем новоњ украњнськоњ л≥тератури став ≤.  от≠л€ревський (1769Ч1838 pp.), автор Ђ≈нењдиї.

ќдним з найвидатн≥ших поет≥в першоњ половини XIX ст. в ”крањн≥ був ѕ. √улак-јртемовський (1790Ч1865 pp.). ¬изначне м≥сце у розвитку украњнськоњ л≥тератури належить √.  в≥тц≥-ќснов'€ненку, ≤. —резневському, ј. ћетлинському, ћ.  остомарову Ч в≥домому ≥сторику ”крањни.

¬иданн€ Ђ обзар€ї 1840 p., а пот≥м Ђ√айдамак≥вї було важливою под≥Їю в украњнськ≥й л≥тератур≥. « по€вою Ўев≠ченка украњнське в≥дродженн€ стало безсумн≥вним, а л≥тера≠тура ≥ мова не потребували н≥€ких доказ≥в свого права на ≥снуванн€.

ѕевного розвитку набула б≥бл≥отечна справа. « к≥нц€ 30-х рок≥в почала функц≥онувати б≥бл≥отека  ињвського ун≥верси≠тету. ƒл€ жител≥в ќдеси в 1830 р. була в≥дкрита перша в ”крањн≥ публ≥чна б≥бл≥отека. ¬еликими з≥бранн€ми славились б≥бл≥отеки Ќ≥жинськоњ г≥мназ≥њ вищих наук ≥ –≥шельЇвського л≥цею.

 

Ќа розвиток украњнського образотворчого мистецтва ве≠ликий вплив справила ѕетербурзька академ≥€ художеств. ѕрофес≥йн≥ майстри живопису ≤. —ошенко, ƒ. Ѕезперчний, “. Ўевченко та ≥н., що працювали в ”крањн≥, були њњ випуск≠никами, зокрема вихованц€ми  . Ѕрюллова, його посл≥дов≠никами. ƒосить згадати тут майстерно виконан≥ Ўевченком малюнки  иЇво-ѕечерськоњ лаври. “. Ўевченко та ѕ. ‘е≠дотов заклали основу критичного, реал≥стичного мистецтва. ¬ажливу роль у розвитку украњнськоњ художньоњ культури в≥д≥грав випускник названоњ академ≥њ  . ѕавлов. ѕравдив≥стю зображенн€ в≥дзначаютьс€ виконан≥ ним портрети ƒ. √орленка, Ѕ. Ћизогуб, картина Ђ“есл€рї та ≥н.

—тановище художник≥в, що перебували у кр≥посн≥й залеж≠ност≥ (≤. ”сенко, ѕ. «олотуха, —. јлексеев та ≥н.) було дуже важким. ўоб прожити, вони були змушен≥ давати уроки ма≠люванн€.

’удожники-пейзажисти ћ. —ажин, ≤. —ошенко, ¬. Ўтерн≠берг прагнули до найреал≥стичн≥шого зображенн€ природи.

 

–озвивалас€ й украњнська арх≥тектура. ” перш≥й половин≥ XIX ст. на зм≥ну пишност≥ украњнського барокко прийшов академ≥чний, стриманий стиль класицизму. ѕри плануванн≥ м≥ст обов'€зково вид≥л€вс€ адм≥н≥стративний центр ≥з пло≠щею, квартали були пр€мокутними, композиц≥њ ансамбл≥в, окремих арх≥тектурних комплекс≥в мали в≥дкритий характер.

«абудовувалис€ нов≥ м≥ста, заснован≥ наприк≥нц≥ XVIII ст.: ћар≥уполь,  атеринослав, ћиколањв, ќдеса та ≥н. «окрема, в ќдес≥ за проектом петербурзького арх≥тектора ∆. “ома де “омона 1809 р. було споруджено перший будинок оперного театру. јрх≥тектурний стиль  иЇва у т≥ часи визначавс€ в≥до≠мим арх≥тектором ј. ћеленським. «а його проектом спорудже≠но церкву на јскольдов≥й могил≥ (в 1810 р. дерев'€ну церкву зам≥нили кам'€ною ротондою з колонадою й амп≥рною ба≠нею. “арас Ўевченко збер≥г на одному ≥з своњх малюнк≥в њњ вигл€д у 1846 p.), церкву –≥здва ’ристового (1810Ч1814 pp.), €ка мала дл€ украњнц≥в особливе значенн€. —аме в н≥й сто€≠ла труна з т≥лом “араса Ўевченка в≥д 6 до 8 травн€ 1861 р. п≥д час перевезенн€ до  анева. ÷ей же арх≥тектор збудував ансамбль  онтрактовоњ площ≥ на ѕодол≥ та ≥нш≥ споруди.

ћайстерн≥сть ≥ талант украњнського народу ви€вилис€ у створенн≥ палацово-парковоњ арх≥тектури, зокрема таких пам'€ток, €к палац –озумовського в Ѕатурин≥, парк Ђќлек≠сандр≥€ї на берез≥ –ос≥ у Ѕ≥л≥й ÷еркв≥, палац √алагана у с. —окиринц€х на „ерн≥г≥вщин≥ та ≥н.

 

«алишила в ц≥ часи пом≥тний сл≥д в культур≥ ≥ музично-п≥сенна творч≥сть. ѕродовжували побутувати землеробськ≥ п≥сн≥ календарного циклу, а також кол€дки, весн€нки, вес≥ль≠н≥ та ≥н. ѕопул€рними були п≥сн≥-романси Ђњхав козак за ƒунайї, Ђ¬≥ють в≥триї, Ђ—онце низенької, а також створен≥ на в≥рш≥ “. Ўевченка Ђƒуми моњї, Ђ«апов≥тї та ≥н. —лави≠лис€ кобзар≥, л≥рники јндр≥й Ўут, ќстап ¬ересай.

Ќавесн≥ 1838 p. M. √л≥нка перебував в ”крањн≥ з метою набору сп≥вак≥в. ¬≥н набрав дл€ капели 19 хлопчик≥в ≥ двох дорослих. —еред них був —. √улак-јртемовський Ч неб≥ж пись≠менника ѕ. √улака-јртемовського, €кий згодом став родо≠начальником украњнськоњ нац≥ональноњ опери.

“радиц≥йними серед ≥нтел≥генц≥њ великих м≥ст були л≥тературно-музичн≥ вечори у знатних ос≥б, на €ких виступали ћ. Ћисенко, √.  в≥тка-ќснов'€ненко, ћ. —тарицький.

≤з великими концертами виступали хори  ињвськоњ акаде≠м≥њ, ѕере€славськоњ сем≥нар≥њ та ≥н.

 

“еатральне мистецтво побутувало у форм≥ народних драм, л€лькового ≥ Ђживогої вертепу, ≥нтермед≥й. ѕродовжував ≥сну≠вати кр≥пацький театр. Ќа ѕолтавщин≥ завд€ки ≤.  отл€рев≠ському та ћ. ўепк≥ну почав д≥€ти профес≥йний украњнський театр. ” 1819 р. в≥дбулась постановка ЂЌаталки-ѕолтавкиї ≥ Ђћоскал€-чар≥вникаї ≤.  отл€ревського. Ќац≥ональна дра≠матург≥€ за€вила про себе творами √.  в≥тки-ќснов'€ненка, я.  ухаренка, “. Ўевченка. ¬ украњнських виставах брали участь ћ. ўепк≥н, ћ. –ибаков та ≥н. рос≥йськ≥ актори, у рос≥й≠ських Ч я. Ўумський, ¬.  апн≥ст,  . —омник та ≥н.

ќсобливо актив≥зувавс€ розвиток театру в 30-т≥Ч40-в≥ роки. ” зм≥цненн≥ його реал≥стичних принцип≥в важливу роль в≥д≥грав “. Ўевченко. …ого драма ЂЌазар —тодол€ї (1843 р.)Чодна з перших побудована на соц≥альному кон≠фл≥кт≥.

“аким чином, основним зм≥стом соц≥ально-економ≥чного, пол≥тичного ≥ культурного розвитку ”крањни у перш≥й поло≠вин≥ XIX ст. був розклад феодально-кр≥посницькоњ системи ≥ формуванн€ в њњ надрах нового сусп≥льного ладу.


√айдуков





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 777 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2245 - | 1966 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.