Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток культури ”крањни в перш≥й половин≥ XIX ст




Ќа зм≥ну двор€нству прийшла нова сусп≥льна група Ч демокра≠тична ≥нтел≥генц≥€, €ка походила в основному з м≥щанства, а також з др≥бноњ шл€хти, козацтва та сел€нства. ” той час на украњнських земл€х почали д≥€ти перш≥ ун≥верситети Ч у ’арков≥ (1805 р.) та  иЇ≠в≥ (1834 р.), л≥цењ Ч в ќдес≥ та Ќ≥жин≥, г≥мназ≥њ Ч у ѕолтав≥, ’арков≥, ќдес≥ та ≥нших м≥стах, що значно розширило можливост≥ здобути середню та вищу осв≥ту дл€ д≥тей прив≥лейованих клас≥в ≥ стан≥в. ќс≠в≥та мала вир≥шальне значенн€ дл€ п≥днесенн€ культури в ”крањн≥.

« формуванн€м кап≥тал≥стичних в≥дносин, ≥ насамперед з розвит≠ком промисловост≥, торг≥вл≥ та м≥ст, зростала потреба в осв≥чених, квал≥ф≥кованих прац≥вниках, а отже, дедал≥ б≥льше ставало навчаль≠них заклад≥в та учн≥в у них. «г≥дно з ѕопередн≥ми правилами народ≠ноњ осв≥ти в 1803 р. упроваджувалис€ чотири типи шк≥л: параф≥€льн≥, пов≥тов≥, губернськ≥ (г≥мназ≥њ) та ун≥верситети. ” с≥льських пара≠ф≥€льних школах навчанн€ тривало 4-6 м≥с€ц≥в, у м≥ських Ч до одно≠го року. ƒ≥тей навчали (рос≥йською мовою) читати, писати, основ рел≥г≥њ, виконувати елементарн≥ арифметичн≥ д≥њ. ” г≥мназ≥€х навча≠лис€ переважно д≥ти двор€н ≥ чиновник≥в, навчанн€ тривало с≥м рок≥в.  р≥м державних в окремих селах ”крањни д≥€ли й д€к≥вськ≥ школи, що утримувались на кошти батьк≥в. ƒ€ки навчали д≥тей пере≠важно украњнською мовою: читати буквар, часослов ≥ псалтир, а та≠кож церковних сп≥в≥в. ≤снували й приватн≥ панс≥онати (майже в кож≠н≥й губерн≥њ), що працювали за програмою середн≥х навчальних за≠клад≥в. ƒоньки двор€н здобували осв≥ту й виховувалис€ в ≥нститутах шл€хетних д≥вчат, що були заснован≥ у ’арков≥ (1812 p.), ѕолтав≥ (1817 p.), ќдес≥ (1839 p.),  ерч≥ (1836 р.) та  иЇв≥ (1838 p.).

ѕром≥жною ланкою м≥ж г≥мназ≥€ми й ун≥верситетами стали л≥цењ, €ких в ”крањн≥ в≥дкрили три: в ќдес≥ (1817 p.),  ременц≥ (1819 р.) та Ќ≥жин≥ (1832 p.).

 

” перш≥й половин≥ XIX ст. в ”крањн≥ вийшли друком важлив≥ пра≠ц≥ з р≥зних галузей знань. ” 40-х роках у  иЇв≥ почала працювати “имчасова ком≥с≥€ дл€ розбору стародавн≥х акт≥в. ”  ом≥с≥њ збира≠лись, вивчались ≥ друкувались документи про ≥сторичне минуле ”к≠рањни. “ут працював “. Ўевченко. ” цей пер≥од були надрукован≥ твори в≥домого рос≥йського та украњнського ≥сторика ћ.  остомаро≠ва "Ѕогдан ’мельницький" ≥ "Ѕунт —теньки –аз≥на", тритомне "—та≠тистическое описание  иевской губернии", €ке п≥дготував ƒ. Ўуравський. ¬ украњнськ≥й ≥стор≥ограф≥њ к≥нц€ XVIII Ч початку XIX ст. особливе м≥сце належить "≤стор≥њ –ус≥в", €ку в 1846 р. опубл≥кував ќ. Ѕод€нський. Ѕагато арх≥вних матер≥ал≥в про «апорозьке козацтво ≥ Ќоворос≥йський край з≥брав ј. —кальковський. «начний внесок у розвиток нац≥ональноњ ≥сторичноњ думки зробив ћ. ћаксимович, перший ректор  ињвського ун≥верситету. ¬≥н виступив проти нор≠манськоњ теор≥њ походженн€ –ус≥, п≥дготував та опубл≥кував зб≥рки украњнських народних п≥сень, став першим ≥сториком  ол≥њвщини Ч великого народного повстанн€, що в≥дбулось на ѕравобережж≥ в 1768 р.

–ос≥йський царизм, √абсбурзька монарх≥€, н≥мецький, польський та угорський феодал≥зм ≥гнорували украњнську мову, не дозвол€ли користуватис€ нею н≥ у школах, н≥ в державних установах. јле спи≠нити розвиток украњнськоњ мови вони не могли так само, €к не могли добитис€ денац≥онал≥зац≥њ та знищенн€ украњнського народу €к такого.

”крањнська ≥нтел≥генц≥€, письменники, громадськ≥ та культурн≥ д≥€ч≥ обстоювали право украњнського народу на власну нац≥ональну мову, оп≥кувалис€ њњ розвитком ≥ вивченн€м. “ак, у 20-30-х роках XIX ст. у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ виконувались досл≥дженн€ в ца≠рин≥ краЇзнавства ≥ гуман≥тарних наук. ≤. ћогильницький написав першу в √аличин≥ граматику украњнською мовою. “од≥ ж у Ћьв≥в≠ському ун≥верситет≥ було в≥дкрито кафедру украњнськоњ мови та л≥≠тератури. ¬ир≥шальну роль у становленн≥ украњнськоњ нац≥ональноњ мови в≥д≥грали твори основоположник≥в новоњ украњнськоњ л≥терату≠ри. «ачинателем њњ став ≤.  отл€ревський (1769-1838). Ќа новий ща≠бель п≥днесли украњнське красне письменство також твори √.  в≥тки-ќснов'€ненка, ѕ. √улака-јртемовського, ™. √реб≥нки, ћ. Ўашкевича ≥ особливо “. Ўевченка. « по€вою “. Ўевченка Ч виданн€м у 1840 р. " обзар€" ≥ згодом "√айдамак≥в" Ч украњнське в≥дродженн€ стало безсумн≥вним, а л≥тература й мова не потребували ≥нших доказ≥в сво≠го права на ≥снуванн€.

 

”крањнський живопис у перш≥й половин≥ XIX ст. розвивавс€ в за≠гальному русл≥ з Ївропейським мистецтвом. ѕан≥вним у цей час був класицизм, але паралельно з ним чи в його надрах розвивавс€ роман≠тизм, зароджувавс€ реал≥зм €к стиль майбутнього. ” середин≥ XIX ст. ѕ. ‘едотов ≥ “. Ўевченко заклали основу критичного реал≥стичного мистецтва. ѕензлю та ол≥вцю “. Ўевченка належать понад 130 порт≠рет≥в, сер≥њ малюнк≥в, а також численн≥ зарисовки з житт€ казахського народу, серед €кого “. Ўевченко жив п≥д час засланн€.

 

” скульптур≥ й арх≥тектур≥ цього пер≥оду переважав класицизм, €кий прийшов на зм≥ну бароко. ќдин з найвищих мистецьких дос€г≠нень того часу Ч пам'€тник –ишельЇ в ќдес≥, автором €кого Ї ≤. ћартос (1754-1835), виходець з ”крањни. ƒо видатних пам'€ток монумен≠тальноњ скульптури належать буд≥вл€  ињвського ун≥верситету (1842 р.) за проектом в≥домого академ≥ка арх≥тектури ¬. Ѕеретт≥, ќперний те≠атр у Ћьвов≥ (1837-1838 pp.) Ч арх≥тектор≥в ј. ѕихал€ ≥ я. «альцма≠на. «асновник ’арк≥вського ун≥верситету ¬.  араз≥н побудував по≠близу ’аркова першу в ”крањн≥ метеоролог≥чну станц≥ю.

 

” сфер≥ музичного й театрального мистецтва под≥€ми на —х≥дн≥й √аличин≥ стали твори композитора-профес≥онала ћ. ¬ербицького Ч автора симфон≥й та музичних твор≥в на слова ё. ‘едьковича. ¬ели≠кий внесок у розвиток музики зробив —. √улак-јртемовський. «аслу≠жену славу на початку XIX ст. здобув аматорський театр у сел≥  иб≥нц≥ на ѕолтавщин≥, кер≥вником та режисером €кого був батько письменника ћ. √огол€ ¬. √оголь-яновський. ¬≥домий украњнський актор  . —оленик виступав на сцен≥ профес≥онального театру, кер≥в≠ником ≥ режисером €кого був √.  в≥тка-ќснов'€ненко. ” перш≥й по≠ловин≥ XIX ст. в ”крањн≥ почали орган≥зовуватись пейзажн≥ парки: в ”ман≥ Ч "—оф≥њвка", в околиц€х Ѕ≥лоњ ÷еркви, у долин≥ р≥чки –ось Ч "ќлександр≥€", у Ћьвов≥ Ч —трийський.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 613 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2433 - | 2012 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.