Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тан культури в ”крањн≥ в 30-т≥ pp. XX ст




ƒос€гненн€ украњн≥зац≥њ

”насл≥док пол≥тики украњн≥зац≥њ на початку 30-х pp. украњнська куль≠тура перебувала на хвил≥ п≥днесенн€. ¬еликих усп≥х≥в дос€гла украњнська мова. ¬она використовувалас€ в державному апарат≥, в осв≥т≥, художн≥й ≥ техн≥чн≥й л≥тератур≥, у пер≥одиц≥ та театральному мистецтв≥.

¬исокими темпами розвивалас€ осв≥та й наука. « 1932 року в ”—–– запроваджувалас€ Їдина структура загальноосв≥тньоњ школи:

Х початкова (I-IV класи);

Х неповна середн€ (≤ЧVII класи);

Х середн€ (1-’ класи).

« 1938 року сусп≥льн≥ програми шк≥льноњ та вуз≥вськоњ ≥сторичноњ науки розвивалис€ п≥д впливом стал≥нського Ђ ороткого курсу ≥стор≥њ ¬ ѕ(б)ї. «а п≥драхунками украњнських ≥сто≠рик≥в, республ≥ка за розвитком вищоњ осв≥ти пе≠регнала б≥льш≥сть крањн ™вропи (124 тис. сту≠дент≥в, €к≥ навчалис€ в 129 вузах). ” цей час у ¬еликобритан≥њ навчалос€ 50 тис. ос≥б, у Ќ≥меч≠чин≥ Ч 70 тис. ос≥б, у ‘ранц≥њ Ч 72 тис. ос≥б, в ≤тал≥њ Ч75 тис. ос≥б.

” 1937 роц≥ в ”крањнськ≥й –—– ≥снувало 284 науково-досл≥дн≥ заклади, у €ких працювали 5 тис. науковц≥в. ѕров≥дною науковою установою ”крањни стала јкадем≥€ наук ”–—–. ƒо њњ складу входило 26 ≥нститут≥в, у €ких проводили досл≥дженн€ 1,2 тис. наукових прац≥вник≥в. 1929 року президентом јкадем≥њ наук ”–—– став видатний ук≠рањнський ф≥з≥олог ќ. Ѕогомолець Ч учений, €кий зробив вагомий внесок у досл≥дженн€ ≥нфекц≥йних хвороб ≥ розробку питань ф≥з≥олог≥њ. 1931 року п≥д його кер≥вництвом створено ≤нститут кл≥н≥чноњ ф≥з≥олог≥њ в  иЇв≥. 5 рок≥в по≠тому, у 1936 роц≥, видатний окул≥ст ¬. ‘≥латов орган≥зував в ќдес≥ ”к≠рањнський науково-досл≥дний експериментальний ≥нститут хвороб очей ≥ тканинноњ терап≥њ, €кий з часом буде названий його ≥м'€м.

”крањнськ≥ вчен≥ багато зробили в галуз≥ точних наук. —еред в≥домих ма≠тематик≥в того часу були академ≥ки ћ.  рилов, ћ. Ѕогомолов, ƒ. √раве. јка≠дем≥к ™. ѕатон розробив теор≥ю електрозварюванн€, €ка спри€ла вдоско≠наленню машинобудуванн€. ѕ≥д його кер≥вництвом 1934 року в  иЇв≥ був заснований ≤нститут електрозварюванн€, €кий згодом назвуть його ≥м'€м.

™вген ѕатон (1870-1953)

Ќародивс€ в м. Ќ≥цца (‘ранц≥€). ¬идатний учений у галуз≥ електрозва≠рюванн€ та мостобудуванн€, академ≥к јЌ ”–—– (з 1929 р.). ” 1929 р. орган≥≠зував в јЌ ”крањни кафедру ≥нженер≠них споруд, на баз≥ €коњ створено ≤нсти≠тут електрозварюванн€ (1934 p.). ѕрот€≠гом 1934Ч1953 pp. Ч директор цього ≥нституту. ѕ≥д його кер≥вництвом винай≠дено спос≥б автоматичного швидк≥сно≠го зварюванн€, €кий в≥д≥грав визначну роль у техн≥чному розвитку людства.

ёр≥й  ондратюк (ќлександр Ўаргей) (1897-1942)

√ен≥альний ≥нженер, один з п≥оне≠р≥в ракетноњ техн≥ки й теор≥њ косм≥чних польот≥в, теоретик використанн€ в≥тру у виробництв≥ електроенерг≥њ. Ќаро≠дивс€ в ѕолтав≥. Ќавчавс€ в ѕетро≠градському пол≥техн≥чному ≥нститут≥, брав участь у ѕерш≥й св≥тов≥й, а зго≠дом у громад€нськ≥й (у склад≥ ƒобро≠вольчоњ арм≥њ) в≥йнах. ÷€ обставина й спонукала 0. Ўарге€ до зм≥ни 1921 р. пр≥звища та ≥мен≥. ¬ињхав за кордон. ѕрацював €к ≥нженер ≥ науковець у —Ўј. 1941 року п≥шов доброволь≠цем на фронт. ќстанн≥ в≥домост≥ про ё.  ондратюка датован≥ 1942 роком.

 

—в≥тове визнанн€ здобув украњнський учений ё.  ондратюк. …ому належать сенсац≥йн≥ дл€ того часу досл≥дженн€ в галуз≥ космонавтики, €ка тод≥ т≥льки зароджувалас€. ¬≥н першим об≠числив косм≥чну швидк≥сть (11 км/с), що даЇ змогу подолати силу земного т€ж≥нн€, обчислив орб≥ту польоту косм≥чноњ ракети на ћ≥с€ць. Ќе≠залежно в≥д рос≥йського вченого  . ÷≥олковського в≥н розробив теор≥ю багатоступ≥нчастих ракет. ”крањнському досл≥дников≥ належить ≥де€ ство≠ренн€ станц≥њ-супутника ћ≥с€ц€ (пром≥жна стан≠ц≥€ дл€ заправл€нн€ паливом косм≥чних ракет). –обота ё.  ондратюка Ђ«авоюванн€ м≥жпланет≠них простор≥вї на замовленн€ NASA (—Ўј) пе≠рекладена англ≥йською мовою. ≤дењ та розрахунки вченого використан≥ дл€ п≥дготовки польоту аме≠риканського косм≥чного корабл€ Ђјрро≥ої на ћ≥с€ць. Ќа честь видатного украњнського вчено≠го один з найб≥льших кратер≥в ћ≥с€ц€ названо його ≥м'€м. ћ≥жнародна академ≥€ астронавтики рекомендувала долучити ≥м'€ ё.  ондратюка до 78 вчених св≥ту, представлених у ћ≥жнародному зал≥ косм≥чноњ слави (штат Ќью-ћех≥ко, —Ўј).

 

Ќа нову сходинку п≥дн€лас€ украњнська л≥тература. 1934 року була ор≠ган≥зована —п≥лка письменник≥в ”крањни. Ўироке визнанн€ здобули ё. яновський, ј. √оловко, ќстап ¬ишн€, ѕ. “ичина, ¬. —осюра та ≥н.

 

”сп≥шно розвивавс€ украњнський театр. Ќа всю крањну прославилис€ творч≥ колективи  ињвсько≠го академ≥чного театру опери та балету ≥м. “. Ўев≠ченка,  ињвського академ≥чного драматичного театру ≥м. ≤. ‘ранка, ’арк≥вського академ≥чного драматичного театру ≥м. “. Ўевченка. Ќа весь св≥т ширилас€ слава про таких украњнських сп≥вак≥в, €к ћ. Ћитвиненко-¬ольгемут, ќ. ѕетрусенко, ≤. ѕаторжинський, гл€дач≥ захоплюва≠лис€ талантом драматичних актор≥в ё. Ўумського, √. ёри, ћ.  рушельницького, ј. Ѕучми.

–озвивалис€ образотворче мистецтво та арх≥≠тектура. ” цих галуз€х пл≥дно працювали ху≠дожники ћ. —амокиш, ќ. Ўовкуненко, ¬.  ас≥€н, скульптор ћ. ћан≥зер, арх≥тектори ¬. «а≠болотний, ≤. ‘ом≥н.  ≥номистецтво –ад€нськоњ ”крањни збагачувалос€ новими прац€ми Ч ф≥ль≠мами ќ. ƒовженка, ≤.  авалер≥дзе, ≤. —авченка, ≤. ѕир'Їва та ≥н.

ќлександр ƒовженко (1894-1956)

Ќародивс€ на околиц≥ пов≥тового м. —осниц≥, що на „ерн≥г≥вщин≥. ‘ун≠датор украњнськоњ нац≥ональноњ школи к≥нематограф≥њ, ген≥альний к≥норежи≠сер, чи€ картина Ђ«емл€ї ув≥йшла до 12 найкращих стр≥чок Ђус≥х час≥в ≥ на≠род≥вї, визнаний майстер серед к≥номитц≥в, самобутн≥й письменник-роман-тик, один з найвидатн≥ших художник≥в ≥ мислител≥в ”крањни й св≥ту, €кого греки, знан≥ своњм ревним ставленн€м до власноњ культури, назвали √омером XX стол≥тт€. ƒобров≥льно вступив до јрм≥њ ”Ќ–. «а своЇ творче житт€ поставив 14 ≥грових ≥ документальних ф≥льм≥в, написав 15 л≥тературних сце≠нар≥њв ≥ к≥нопов≥стей, дв≥ п'Їси, автоб≥ограф≥чну пов≥сть, понад 20 опов≥≠дань ≥ новел, р€д публ≥цистичних ста≠тей ≥ теоретичних праць, присв€чених питанн€м к≥номистецтва.

ћикола ’вильовий (справжнЇ пр≥звище Ч ‘≥т≥льов) (1893-1933)

”крањнський письменник. Ќародив-'с€ на —умщин≥. ”часник ѕершоњ св≥то≠воњ в≥йни. «годом воював у склад≥ „ер≠воноњ арм≥њ. ” 20-т≥ роки один з най-попул€рн≥ших письменник≥в. ” своњх творах показав драматизм громад€н≠ськоњ в≥йни, гостро реагував на роз≠б≥жност≥ ≥деалу ≥ д≥йсност≥. ѕ≥ддавав критиц≥ стал≥нськ≥ форми та методи буд≥вництва соц≥ал≥зму в духовному житт≥. ¬иступав за п≥днесенн€ нац≥о≠нальноњ св≥домост≥ та ор≥Їнтац≥ю укра≠њнськоњ культури на здобутки й творч≥ пошуки зах≥дноЇвропейського прос≠тору. Ѕрав участь у л≥тературних дис≠кус≥€х 1925Ч1928 pp. «а своњ ≥дењ був звинувачений у нац≥онал≥зм≥, доведе≠ний до самогубства.

–озстр≥л€не в≥дродженн€

–озстр≥л€не в≥дродженн€ Ч умовна назва л≥≠тературно-мистецькоњ генерац≥њ 20Ч30-х pp. XX ст., репресованоњ б≥льшовицьким режимом. « к≥нц€ 20-х pp.  омун≥стична парт≥€ почала розгл€дати л≥тературу й мистецтво €к одну з д≥л€≠нок культурного фронту.

—початку були заборонен≥ л≥тературн≥ товари≠ства. ѕ≥д невблаганним пресом терору опинилис€ науковц≥, осв≥т€ни, д≥€ч≥ сфери культури. ѕосилювалас€ боротьба проти Ђнац≥онал≥стичних ухил≥вї. як справедливо зазначаЇ украњнський ≥сторик ќ. Ѕойко, Ђп≥д гас≠лом боротьби з Ђхвильовизмомї почали пересл≥дувати творчу ≥нтел≥ген≠ц≥ю, боротьба з ЂволобуЇвщиноюї зачепила наукову ≥нтел≥генц≥Їю, а Ђшумськ≥змї Ч нав≥ть стару лен≥нську гвард≥юї.

30-т≥ pp. пройшли п≥д знаком жорстокого пересл≥дуванн€ д≥€ч≥в нац≥о≠нальноњ культури. ѓх одразу зарахували до складу сфабрикованих органами ƒѕ” Ђконтрреволюц≥йних нац≥онал≥стичних ор≠ган≥зац≥йї. Ќе витримуючи психолог≥чного тиску, наклали на себе руки письменник ћ. ’вильовий та нарком осв≥ти ћ. —крипник. ∆ертвами ста≠л≥нського терору стали в≥дом≥ л≥тератори Ѕ. јнтоненко-ƒавидович, ћ. яловий, ѕ. √убенко (ќс≠тап ¬ишн€), д≥€ч≥  омун≥стичноњ парт≥њ «ах≥дноњ ”крањни √. Ѕараба-≤ваненко, ѕ. Ћадан,  . ћак≠симович, ‘. ѕриступа та ≥н.

 

ѕ≥д час боротьби з Ђнац≥онал≥стичною контр≠революц≥Їюї знищено в концтаборах режисера Ћ.  урбаса, засновника украњнськоњ школи монументального мистецтва ќ. Ѕойчука, пись≠менник≥в ћ.  ул≥ша, ћ. «ерова, √.  осинку. «≥ 193 член≥в ≥ кандидат≥в у члени —п≥лки письмен≠ник≥в ”крањни репресовано 97 ос≥б. «агалом у ро≠ки стал≥нського терору жертвами режиму стали 500 письменник≥в ”крањни.

” стал≥нських кат≥вн€х зак≥нчив св≥й жит≠тЇвий шл€х в≥домий учений-сходознавець ј.  римський. ўе задовго до 30-х pp., начебто передбачаючи власну долю, в≥н написав св≥й Ђ«апов≥тї Ч ЂЌа тортурних мукахї:

Ѕез молитви шпурнуть мого трупа

¬ п≥дтюремн≥ мури

Ќадпиш≥ть, що був € злочинець

≤ загинув з тортури.


«емеров. «Ќќ





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 415 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2051 - | 1931 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.