Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«апитанн€ дл€ самоперев≥рки




1. ¬ €ких умовах розвивалас€ осв≥та в –ад€нськ≥й ”крањн≥ у 30-х роках. як≥ њњ здобутки?

2. „ого домагавс€ б≥льшовицький режим, орган≥зовуючи пол≥тичн≥ процеси проти украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ?

3. як≥ були насл≥дки репрес≥й дл€ украњнськоњ культури?


Ўл€хами в≥к≥в

Ђ ультурна революц≥€ї. ѕеретворенн€ у галуз≥ культури, €к≥ мали зд≥йснити б≥льшовики, Ћен≥н ототожнював з культурною ре≠волюц≥Їю. Ќа його думку, ц€ революц≥€ мала залучити народн≥ маси до активноњ ≥сторичноњ творчост≥.

÷е були лише добр≥ побажанн€. Ќасправд≥ тотал≥тарна держава вимагала в≥д людини не активноњ життЇвоњ позиц≥њ, а сл≥поњ покори. њй потр≥бн≥ були виконавц≥ Ч Ђгвинтикиї.  ер≥вн≥ д≥€ч≥ парт≥њ з великою п≥дозрою ставилис€ до осв≥ченого про≠шарку населенн€, €кий в –ос≥њ звикли називати ≥нтел≥генц≥Їю, хоча сам≥ вони (за де€кими вин€тками) належали до ≥нтелекту≠альноњ ел≥ти дореволюц≥йного сусп≥льства.

” культурн≥й пол≥тиц≥ державноњ парт≥њ чудов≥ декларац≥њ не зб≥галис€ з суворою практикою. ƒекларувалос€, наприклад, що кожн≥й людин≥ повинн≥ бути доступн≥ ≥нтелектуальн≥ багатства, нагромаджен≥ людством прот€гом в≥к≥в. ќднак сама парт≥€ надто виб≥рково ставилас€ до використанн€ цих багатств. ≤део≠лог≥зац≥€ культурного житт€ д≥йшла до крайн≥х меж ≥ найвульгарн≥ших форм. «а межами дозволеного опинилис€ ц≥л≥ куль≠турн≥ шари. “ворче житт€ митц≥в було наст≥льки регламентова≠ним, що ≥нколи втрачало ознаки творчост≥. ћетодичному пе≠ресл≥дуванню п≥ддавалос€ рел≥г≥йне житт€ людини. …шов активний розпродаж культурноњ спадщини за кордон, оск≥льки ур€д завжди потребував валюти. ѕ≥д час реконструкц≥њ м≥ст хо≠лоднокровно знищувалис€ ун≥кальн≥ храми, що сто€ли в≥ками.

–азом з тим держава турбувалас€ про розвиток масовоњ культури. ” ц≥й галуз≥ були дос€гнут≥ безсумн≥вн≥ усп≥хи. …деть≠с€, зокрема, про пол≥пшенн€ елементарноњ грамотност≥ народу. ѕерший перепис 1897 р. засв≥дчив, що в ”крањн≥ були здатн≥ чи≠тати й писати т≥льки 27,9 % населенн€. Ќа початку XX ст. стано≠вище майже не зм≥нилос€. Ќасл≥дуючи рос≥йський приклад, –Ќ  ”—–– у травн≥ 1921 р. прийн€в декрет, зг≥дно з €ким все непись≠менне населенн€ в≥ком в≥д 8 до 50 рок≥в зобов'€зувалос€ навчатис€ грамоти. ѕор€д з наркомосом ”—–– та п≥дв≥домчими йому школами й культосв≥тн≥ми закладами до справи л≥кнепу залу≠чалис€ комсомольськ≥ ≥ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ, комнезами, кооперац≥€, червоноарм≥йськ≥ частини. ¬сю роботу координува≠ла ¬сеукрањнська надзвичайна ком≥с≥€ по боротьб≥ з неписьмен≠н≥стю. јктив≥ст≥в л≥кнепу називали культарм≥йц€ми. ѕерепис на≠селенн€ 1939 р. зареЇстрував в ”крањн≥ вже 85,3 % письменних у в≥ц≥ в≥д 9 до 50 рок≥в.

Ќайважлив≥шою проблемою загальноосв≥тньоњ школи вважа≠лос€ переведенн€ њњ на р≥дну мову учн≥в. Ќезважаючи на нестачу вчительських кадр≥в ≥ п≥дручник≥в, буд≥вництво нац≥ональноњ школи просувалос€ досить усп≥шно. ” 1925 р. у  иЇв≥ д≥€ло по≠над 90 шк≥л: 49 рос≥йських, 35 украњнських, 7 Їврейських, 2 польськ≥, а також татарська, н≥мецька, в≥рменська ≥ нав≥ть арабська.

Ќе менш важливою проблемою було залученн€ до навчанн€ вс≥х д≥тей в≥дпов≥дного в≥ку. Ќав≥ть у 1927/28 навчальному роц≥ близько «ќ % д≥тей шк≥льного в≥ку ще залишалос€ поза школою. ¬провадженн€ всеобучу розпочалос€ з осен≥ 1930 р. ƒоводилос€ одночасно розв'€зувати проблеми створенн€ п≥дручник≥в, буд≥вництва шк≥льних прим≥щень, п≥дготовки кадр≥в. ” 1932/33 навчальному роц≥, €к св≥дчать статистичн≥ дов≥дники, загальним навчанн€м було охоплено 98 % д≥тей в≥ком до 10 рок≥в, а 95 % випускник≥в початковоњ школи продовжували вчитис€ дал≥. ѕро≠те б≥льшу частину того навчального року в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ лютував голодомор, в умовах €кого год≥ було й говорити про навчальний процес.

–≥зноман≥тн≥сть форм навчанн€ з≥йшла нан≥вець. « 1932 р. запроваджувалас€ Їдина структура загальноосв≥тньоњ школи: початкова (≤ЧIV класи), неповна середн€ (≤ЧVII класи) ≥ се≠редн€ (≤ЧX класи). —тандартизац≥€ торкнулас€ й навчальних програм. ”чител≥ у виклад≥ матер≥алу мали дотримуватис€ тек≠сту п≥дручника. ≈талоном дл€ розробки шк≥льного курсу в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ з 1938 р. став стал≥нський Ђ ороткий курс ≥стор≥њ ¬ ѕ (б)ї.

” друг≥й п'€тир≥чц≥ (1933Ч1937 pp.) зб≥льшилос€ буд≥в≠ництво шк≥л, що дало змогу л≥кв≥дувати навчанн€ у третю зм≥ну. —ередньою школою було охоплено вже близько третини учн≥в. ѕонад 80 % д≥тей навчалос€ в украњнських школах.

3 1938 р. почалос€ згортанн€ мереж≥ шк≥л, ор≥Їнтованих на обслуговуванн€ нац≥ональних меншин.

ƒореволюц≥йна ≥нтел≥генц≥€ за своЇю чисельн≥стю не могла задовольнити потреб народного господарства ≥ культури. ƒо то≠го ж значна њњ частина ем≥грувала, а т≥, хто залишивс€, працю≠вали у вкрай неспри€тливих умовах ≥ поступово були май≠же повн≥стю винищен≥ за стандартними звинуваченн€ми у Ђшк≥дництв≥ї. њх м≥сце зайн€ли Ђвисуванц≥ї з роб≥тничого класу й сел€нства. Ќайчаст≥ше вони не могли задов≥льно справитис€ з покладеними на них функц≥€ми. « початку 30-х pp. зросли масштаби п≥дготовки фах≥вц≥в за скороченою програмою через роб≥тфаки, вузи ≥ техн≥куми. «а першу ≥ другу п'€тир≥чки украњнськ≥ навчальн≥ заклади п≥дготували майже таку саму к≥льк≥сть спец≥ал≥ст≥в, €ка була в ус≥й дореволюц≥йн≥й –ос≥њ. ќднак њм не вистачало загальноњ культури, осв≥ченост≥, до≠статньоњ теоретичноњ п≥дготовки ≥ практичного досв≥ду.

ƒл€ запровадженн€ тотального контролю над творч≥стю митц≥в у середин≥ 30-х pp. було утворено в≥дпов≥дн≥ сп≥лки (письменник≥в, художник≥в, композитор≥в тощо). «а њх допомогою то≠тал≥тарна держава придушувала в зародку будь-€ке в≥дхиленн€ в≥д регламентованоњ л≥н≥њ повед≥нки. ћасовий Ђв≥дстр≥лї ≥нтел≥генц≥њ т€жко позначивс€ на духовному житт≥ народу, за≠гальному р≥вн≥ економ≥ки й культури, функц≥онуванн≥ народного господарства ≥, зрештою, на обороноздатност≥. ѕри зовн≥шн≥й поваз≥ до нац≥ональних форм культури тотал≥таризм ви€вл€в не≠аби€ку вправн≥сть в ун≥ф≥кац≥њ глибинного зм≥сту культурного процесу за ≥деолог≥чними стандартами так званого Ђсоц≥а≠л≥стичного реал≥змуї.


√упан

 

5 грудн€ 1936 p. була прийн€та нова  онституц≥€ —–—–. «а њњ шаблонами складалис€ конституц≥њ союзних республ≥к.  онституц≥€ ”крањнськоњ –—– була прийн€та 30 с≥чн€ 1937 р. ¬ н≥й фактично збережено вс≥ положенн€ союзноњ  онституц≥њ. —клалас€ нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж конституц≥Їю, €ка була побудо≠вана на принципах демократизму, та реальним житт€м сус≠п≥льства. ∆итт€ переконало, що конституц≥€ мала деклара≠тивний характер. ѕрава людей н≥чим не гарантувалис€ ≥ не п≥дкр≥плювалис€. «а таких умов у сусп≥льств≥ поширювалась соц≥альна пасивн≥сть ≥ байдуж≥сть, а режим посилював реп≠рес≥њ. Ѕули вчинен≥ погроми серед науковц≥в, д≥€ч≥в культури, парт≥йц≥в. «годом були л≥кв≥дован≥ вс≥ украњнськ≥ школи, клу≠би та газети, що д≥€ли за межами ”–—–. ¬ ”крањн≥ закривали навчальн≥, культурн≥ заклади нац≥ональних меншин. « прихо≠дом у 1938 р. на посаду першого секретар€ ÷   ѕ(б)” ћ. ’ру≠щова почалас€ л≥кв≥дац≥€ нац≥ональних район≥в, посилилас€ русиф≥кац≥€.

¬ 30-т≥ pp. рад€нський ур€д прид≥л€в особливу увагу за≠вершенню л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥. ќф≥ц≥йна пропаганда стверджувала, що така пол≥тика проводитьс€ дл€ наданн€ можливостей всеб≥чного розвитку людини соц≥ал≥стичного сусп≥льства, дл€ подальшого розвитку демократ≥њ тощо. ƒ≥йсною причиною д≥йових заход≥в з боку держави в цьому напр€мку було те, що б≥льшовицький режим намагавс€ поширити св≥й вплив на формуванн€ св≥домост≥ людей. «вичайно, що не прагненн€ всеб≥чного розвитку особистост≥ та подальшого де≠мократизму сусп≥льства було в основ≥ такоњ пол≥тики, а бажан≠н€ впливати на людей через д≥€льн≥сть осв≥тн≥х заклад≥в, через засоби масовоњ ≥нформац≥њ Ч газети, журнали, художню л≥те≠ратуру.  р≥м пол≥тичноњ передумови поширенн€ осв≥ти, цього вимагав форсований економ≥чний розвиток, €кий потребував осв≥чених фах≥вц≥в. «начна к≥льк≥сть староњ техн≥чноњ ≥нтел≥≠генц≥њ була знищена б≥льшовицьким режимом, треба було ство≠рити умови дл€ п≥дготовки новоњ з роб≥тник≥в ≥ сел€н. Ќова ≥нтел≥генц≥€, тобто вчорашн≥ сел€ни та роб≥тники, мала бути вд€чною рад€нськ≥й влад≥ за надану можлив≥сть займати чин≠не м≥сце в рад€нському сусп≥льств≥. Ќова ≥нтел≥генц≥€ прохо≠дила через л≥кнепи та роб≥тфаки ≥ була повн≥стю залежною в≥д держави. ¬ ”крањн≥ в ц≥лому усп≥п≥но виконувалась осв≥т€нсь≠ка програма. ўороку зб≥льшувалас€ к≥льк≥сть шк≥л, зростала к≥льк≥сть учн≥в. ¬исок≥ темпи розвитку шк≥льництва вимагали зб≥льшенн€ к≥лькост≥ вчител≥в. “ак, €кщо в 1932-1933 на≠вчальному роц≥ в республ≥ц≥ працювало 126 тис. вчител≥в, то в 1938Ч1939 pp. њх було 194 тис.  ≥льк≥сть учн≥в за той час зб≥льшилас€ на 1 млн. ѕричому, кожний трет≥й учень здобував середню осв≥ту. ѕодальший розвиток шк≥льноњ осв≥ти стриму≠вавс€ тим, що майже третина вчител≥в мала незак≥нчену серед≠ню осв≥ту. Ќегативн≥ насл≥дки дл€ осв≥ти мали репрес≥њ вчи≠тел≥в (безп≥дставне зв≥льненн€ з роботи, арешти), €к≥ чинила адм≥н≥стративна влада у 1937Ч1938 pp.  омун≥стичний режим посилив у 30-х pp. в ”крањн≥ пол≥тику русиф≥кац≥њ. ¬ ус≥х шко≠лах запроваджувалось вивченн€ рос≥йськоњ мови. ¬≥дбулис€ зрушенн€ в украњнськ≥й граматиц≥ в б≥к зближенн€ њњ з рос≥йсь≠кою. Ќевпинно зростала к≥льк≥сть шк≥л з рос≥йською мовою викладанн€.

5 серпн€ 1931 р. вийшла постанова ÷  ¬ ѕ(б) про початко≠ву ≥ середню школи, у €к≥й засуджувалос€ новаторство в ра≠д€нськ≥й школ≥ ≥ вимагалос€ поверненн€ до старих форм робо≠ти. « цього часу фактичне кер≥вництво осв≥т€нськими спра≠вами перейшло до ÷  ¬ ѕ(б), ≥ це не випадково, оск≥льки комун≥стичний режим прагнув, щоб ус≥ осв≥тньо-виховн≥ уста≠нови —–—– стали його пок≥рним знар€дд€м у боротьб≥ за пану≠ванн€ над св≥том.

«начн≥ зрушенн€ в≥дбулис€ в 30-х pp. у вищ≥й школ≥. “ак, €кщо в 1929 р. в ”крањн≥ д≥€ло 38 вищих навчальних заклад≥в, у €ких навчалос€ 29 тис. студент≥в, то в 1939 р. в 148 ¬Ќ« на≠вчалос€ понад 125 тис. студент≥в. «ростала мережа науково-досл≥дних установ. ¬агомих насл≥дк≥в добилис€ вчен≥ в галуз≥ ф≥зико-математичних наук. ” 1932 р. вчен≥ ”крањнського ф≥зико-техн≥чного ≥нституту вперше в –ад€нському —оюз≥ зд≥йсни≠ли розщепленн€ атома. ” галуз≥ термо€дерного синтезу пл≥дно працювали академ≥к Ћ. Ћандау, ќ. Ѕродський, у галуз≥ елект≠розварюванн€ Ч академ≥к ≈. ѕатон.

”крањнськ≥ вчен≥ дос€гли св≥тового визнанн€ в таких галу≠з€х, €к б≥олог≥€, х≥м≥€, доменне виробництво, селекц≥€ рослин ≥ тварин, у ракетн≥й техн≥ц≥. ќсобливо сл≥д в≥дзначити внесок украњнських вчених у розвиток сусп≥льних наук. —еред них бу≠ли ћ. √рушевський (Ђ≤стор≥€ ”крањни-–ус≥ї), ј.  римський (Ђ≤стор≥€ хазарї), ≤.  рип'€кевич (Ђ¬елика ≥стор≥€ ”крањниї), Ќ. ѕолонська-¬асиленко (Ђ≤стор≥€ Ћ≥вобережноњ ”крањни XVII-XVIII ст.ї). ” 1936 р. в склад≥ ”крањнськоњ јкадем≥њ на≠ук було створено ≤нститут ≥стор≥њ ”крањни, де були п≥дготовлен≥ ≥ вийшли друком ЂЌариси з ≥стор≥њ ”крањниї, Ђ≤стор≥€ ”крањни в документах ≥ матер≥алахї у 2-х томах, Ђ ороткий курс ≥стор≥њ ”крањниї та багато ≥нших ірунтовних видань.

¬сього в к≥нц≥ 30-х pp. в ”крањн≥ функц≥онувало понад 220 наукових установ. —л≥д в≥дзначити, що украњнськ≥ вчен≥ могли б добитис€ значно б≥льших усп≥х≥в, €кби не диктат з боку комун≥стичного режиму, насл≥дком €кого стали масов≥ репрес≥њ. „имало в≥домих науковц≥в були затаврован≥ €к Ђшк≥дникиї, Ђнос≥њ буржуазноњ ≥деолог≥њї, Ђнац≥онал≥стиї. Ѕу≠ли репресован≥ так≥ визначн≥ д≥€ч≥ науки, €к академ≥к-геолог Ќ. —в≥тальский, генетик ≤. јгол, ф≥лософ — —емк≥вський, ≥сто≠рики ћ. √рушевський, …. √ермайзе, ћ. —лабченко, ћ. яворсь-кий та багато ≥нших. јле незважаючи на жахлив≥ умови, ук≠рањнськ≥ науковц≥ домоглис€ значних усп≥х≥в ≥ зробили значний внесок у скарбницю св≥товоњ науки.

’арактерн≥ ознаки сусп≥льно-пол≥тичного житт€ 30-х рр, рельЇфно в≥дбилис€ в л≥тератур≥. ¬ умовах жорстокоњ цензури з боку держави  омун≥стична парт≥€ визначала дл€ письмен≠ник≥в тематику њх творчост≥. ƒ≥апазон ц≥Їњ тематики не був ши≠роким. Ѕ≥льшовицьке кер≥вництво дозвол€ло митц€м висв≥т≠лювати проблеми героњки революц≥њ та громад€нськоњ в≥йни або трудового героњзму рад€нських людей. ўоб посилити св≥й кон≠троль за д≥€льн≥стю письменник≥в, ÷  ¬ ѕ(б) у 1932 р. при≠ймаЇ р≥шенн€ про створенн€ Їдиноњ централ≥зованоњ ор≠ган≥зац≥њ, €ка б об'Їднала письменник≥в. ” тому ж роц≥ була створена —п≥лка рад€нських письменник≥в ”крањни.  омун≥с≠тичний режим планом≥рно посилював тиск на л≥тературних митц≥в. ѕарт≥йне кер≥вництво республ≥ки займалос€ пошу≠ками нац≥онал≥зму в творчост≥ письменник≥в.

Ќа початку 30-х pp. за безп≥дставними звинуваченн€ми бу≠ло заарештовано дек≥лька дес€тк≥в украњнських письменник≥в. ” 1933 р. хвил€ арешт≥в поновилас€, був заарештований ќстап ¬ишн€ (ѕ. √убенко). …ому ставили у провину участь у вига≠дан≥й Ќ ¬— Ђконтрреволюц≥йн≥й украњнськ≥й в≥йськов≥й орган≥зац≥њї (”¬ќ). ќстап ¬ишн€ в≥дбув у стал≥нських таборах дес€ть рок≥в. ” 1933 р. пок≥нчив житт€ самогубством ћ. ’ви≠льовий. ” 1934 р. були заарештован≥ ≥ розстр≥л€н≥ ≤.  осинка, ƒ. ‘альк≥вський,  . Ѕурев≥й, ќ. Ѕлизько. « 1934 по 1938 р. за≠арештовано б≥льше половини член≥в —п≥лки письменник≥в ”к≠рањни. —л≥д зазначити, що не вс≥ письменники витримували ко≠мун≥стичний тиск. ƒехто, намагаючись вр€туватись, стали на шл€х звеличенн€ …. —тал≥на та його оточенн€.

¬се це, безперечно, негативно позначилос€ на розвитков≥ л≥тературного процесу в ”крањн≥. јле й за таких умов в ук≠рањнськ≥й художн≥й л≥тератур≥ з'€вилис€ твори, що були ваго≠мим внеском у скарбницю св≥товоњ культури.

¬идатною под≥Їю в л≥тературному житт≥ украњнського наро≠ду стала поез≥€ ѕ. “ичини, ћ. –ильського, ¬. —осюри, ћ. Ѕа≠жана, ј. ћалишка. «начними здобутками украњнськоњ л≥тера≠тури були прозов≥ твори ѕ. ѕанча, ё. яновського, ≤. Ће, ё. —молича та ≥н. ѕоповнилас€ в цей час украњнська драматур≠г≥€ п'Їсами ќ.  орн≥йчука, ћ.  ул≥ша, ≤. ћикитюка.

Ќезважаючи на терор ≥ репрес≥њ, в ”крањн≥ продовжували виходити твори, в €ких висм≥ювалас€ рад€нська та парт≥йна бюрократ≥€, п≥длабузництво, дог≥дництво тощо. Ќайб≥льш вдало в цьому жанр≥ працювали ќ. ¬ишн€, ≤. —енченко, ћ. ’вильовий.

” 30-т≥ pp., кр≥м згаданих авторитетних письменник≥в, з'€вл€ютьс€ ≥мена талановитоњ молод≥. —еред них були так≥ майстри художнього слова, €к ћ. Ќагниб≥да, ≤. Ќехода, ≤. ћу≠ратов, ћ. Ўпак та багато ≥нших.

“аким чином, украњнська культура 30-х pp. набула по≠дальшого розвитку. –озбудовувалас€ ≥ вдосконалювалас€ сис≠тема осв≥ти. Ўвидкими темпами була л≥кв≥дована масова неписьменн≥сть, забезпечувавс€ доступ до знань трудовому на≠роду. ”творилас€ нова система п≥дготовки ≥нженерно-техн≥ч≠ноњ та творчоњ ≥нтел≥генц≥њ. «ростала ефективн≥сть практичноњ ≥ теоретичноњ роботи в ус≥х галуз€х науки ≥ техн≥ки. ”крањнськ≥ л≥тератори збагатили скарбницю св≥товоњ культури високоху-

дожн≥ми творами. јле ц≥ здобутки були б ще б≥льшими, €кби тотал≥тарний комун≥стичний режим не пригн≥чував творчий потенц≥ал народу. ѕогроми 30-х pp. у культур≥ завдали вели ких втрат духовному життю всього украњнського народу. –озправа над украњнською ≥нтел≥генц≥Їю ув≥йшла в ≥стор≥ю п≥д на звою Ђрозстр≥л€не в≥дродженн€ї.

“аким чином, у 30-х pp. XX ст. в ”крањн≥, €ка була складо вою частиною —–—–, в≥дбулис€ зм≥ни в адм≥н≥стративному уст≠роњ ≥ соц≥альн≥й структур≥ сусп≥льства. ¬ цей час закр≥пивс€ стал≥нський тотал≥тарний режим, про що св≥дчили масовий те≠рор, суперечлив≥сть у сусп≥льно-пол≥тичному, духовному та культурному житт≥.


√айдуков





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 404 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2443 - | 2026 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.